Світове визнання Тараса Шевченка

Багато прихильників і  популяризаторів творчості та імені  Шевченка бачимо серед грузинів. Поет і громадський діяч А. Церетелі , що був знайомий з Шевченком, читав  про нього доповідь у 100-ліття  з дня народження.

У другій половині XIX століття перекладання його творів розгорнулося також в Чехії (Р. Єсенська, Р. Покорний та інші), Болгарії (Л. С. Каравелов, П. Р. Славейков та інші), Сербії (В. Николич та інші), Хорватії (А. Харамбашич). Значний внесок у справу інтерпретації Шевченка іноземними мовами зробили відомі письменники і поети Л. Стоянов і Д. Методієв, А. Гідаш і Ш. Береш, Е. Вайнерт і А. Курелла, І. Буздугану і В. Тулбуре, Д. Максимович і И. Хрвачанин та інші. Багато користі для ознайомлення й популяризації творчості Шевченка на Заході зробила німецька поетеса Юлія Віргінія, що переклала вибрані твори нашого поета німецькою мовою, додавши прихильну статтю про його творчість. У своїй статті вона зазначає, що успіх Шевченка не мав собі рівних в історії літератури і що він «має право займати у світовій літературі визначне місце».

У 1939 році Р. Меркицький переклав адигейською мовою поему Тараса Шевченка «Катерина» (газета «Соціалістична Адигея», № 49, 53, 59). Того ж року адигейською мовою було видано збірку творів Шевченка «Вірші та поеми». Сюди ввійшли поеми «Катерина», «Кавказ», «Наймичка», поезії «О люди! Лбди небораки», «Заповіт» та інші (переклади Р. Меркицький, М. Джанчатов). Ґрунтовну вступну статтю до збірки написав Д. Костанов.Пізніше з'явилися поезії, присвячені Шевченкові (Х. Андрухаєв «Тарас Шевченко» та інші). 1961 року опубліковано нові переклади творів Шевченка: «Заповіт», «Сон», «Гоголю» — перекладач — М. Паранук; вступ до балади «Причинна» (під назвою «Дніпро») — перекладач — Х. Ашинов.

Цікаво, що мовами народів  Індії здійснено 22 переклади "Заповіту". З 20-х років XX ст. здійснюються переклади  творів Шевченка у Китаї , нинішній "Кобзар" китайською мовою містить  понад 80 творів. Як про свого сучасника  говорив про Шевченка кубинець Мануель Діас Мартінес, який заявив, що український поет "сьогодні живе і бореться за незалежність разом з народами Центральної Америки. Я бачив там його, я чув там його пісню. В'єтнамський поет By Куан Фуонг відзначив, що "поезія Шевченка близька і зрозуміла всім волелюбним народам світу, вона нині наснажена високою моральною силою, його твори кличуть поневолені народи до боротьби за свою свободу".

ВИСНОВОК

«Він був сином мужика і став володарем у царстві духа.

Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури»

Іван Франко

  Отже, Тарас Григорович зробив велетенський внесок у пробудження і формування національної свідомості українського народу, в розвиток української та світової культури. Ідеї, думки, вся творчість Шевченкового генія стала тим живим феноменом, який далі розвивається вже в свідомості українського та світового суспільства. Письменник для нашої Батьківщини – безсмертний месія, а його «Кобзар» – літературна «Біблія». Пам’ятники цьому письменнику встановлено по всьому світу, цитати з його творів у своїх промовах використовують не лише пересічні українці, а й президенти різних країн світу. В українському літературознавстві існує навіть окрема галузь науки – шевченкознавство.

Тарас Шевченко – одна людина, яка змогла врятувати націю. Під час жахливих утисків української мови, культури, традицій, він зумів зберегти їх, вдосконалити, та довести самобутність українського народу. Він атлант, на плечах якого розквітнула всіма забута нація. І тепер нам потрібно дякувати Кобзарю, адже його життєвий шлях та творчий доробок – це істина, яка допомагає нащадкам дотримуватись головних моральних принципів, ніколи не забувати про Батьківщину та своїх земляків.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Л. Боллшаков. Повість про вічне життя. – К., 1990.
2. О. Бабишкін. Шевченкова слава. – К., 1989.
3. В. Смілявська. Святим огненним словом. – К., 1990.
4. С. Білий, стаття у «Коломия ВЕБ Портал»
5. І. Тюрменко, О. Горбула «Культурологія: теорія та історія культури Навчальний посібник» К., 2004.
6. Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. – Львів, 2000
7. Стаття Прес-служби МДУ «Одна людина, щоб врятувати цілу націю».-К., 2013
8. Національний музей Тараса Шевченка: [Альбом] / Упоряд.: Т. Андрущенко, С. Гальченко. — К., 2002.
9. Стаття Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В.О. Сухомлинського НАПН України «Видання Т.Г. Шевченка мовами народів світу»
10. Шаріфлі Т. М. Азербайджанська література і Т. Г. Шевченко // Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ., 1976.
11. Матеріал з Вікіпедії- стаття «Тарас Григорович Шевченко», «Шевченко і українська культура», «Тарас Шевченко у світовій літератур»