Культури, освіти та науки в Україні

            Освіта ХХІ століття – це  освіта для людини. ЇЇ стрижень – розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни.

           Окремої і найпильнішої уваги  потребує питання національного  виховання. Наша освіта має  бути гуманістичною і спрямованою  на формування конкретної людини  – громадянина України, який би пишався тим, що живе у незалежній, національній та високоосвіченій державі!

            Кількісна та якісна характеристика  релігійно-церковного життя в  Україні визначається наявністю  багатьох конфесій, належністю до  них частини населення, складними процесами в релігійному середовищі. Понад три чверті релігійних громад в Україні – це парафії двох основних духовно-релігійних традицій у християнстві: східної (православ'я) й західної (греко-католицизм). Найвпливовішою складовою релігійного життя є Українське православ'я. Динамічно розвиваються Українська православна церква Московського Патріархату (УПЦ МП),

         Зростають кількісно громади  мусульманського віросповідання. Створені  умови для діяльності іудаїстських  громад. Серед новітніх релігійних течій набувають поширення громади неохристиянських рухів (Церква Повного Євангелія, Церква Христа, Новоапостольська церква, Церква Останньою Завіту – Вісаріонівці та ін.), релігії орієнталістського напряму (Товариство Свідомості Крішни, буддисти, Шрі Ауробіндо тощо;, різні езотеричні, сайєнтологічні та інші рухи (Реріховське товариство, послідовники Олени Блаватської, Олеся Бердника, віра Бахаї, діанетика Хаббарда та ін.). Започаткували свою діяльність неоязичники: рідновіра, РУНВіра, Великий Вогонь тощо.

У цілому релігійність в  Україні орієнтована на утвердження  української державності, виховання  громадян у дусі релігійної толерантності  й гуманістичної моралі. Загальну картину релігійної ситуації в Україні можна скласти на основі історичного аналізу – з одного боку, і соціологічних досліджень – з другого (тобто за допомогою синхронічно-діахронічного методу).

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Бокань Володимир. Культурологія : Навч. посіб. – К.: МАУП, 2003 – 2-ге вид., стереотип. – 136 с. – Бібліогр.: с. 131-133;

2. Гончарук Т.В. Культурологія: Навчальний посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 213 с. Бібліогр. 68 назв.;

3. Історія світової  культури: Навч. посібник//Керівник  авт. Колективу Т. Левчук

- К.: 2000;

4. Фуллан Майкл “Проблема  і потенціал освітніх змін”// Мандрівець. – 2001.- №1-2.- с.18-30

5. Українська освіта  ХХІ ст.: завдання і проблеми: інтерв’ю  з міністром освіти і науки  України Василем Кременем// Диво  слово. – 2004.- №2.- с.2-4

6. Філософія освіти  ХХІ ст.: проблеми і перспективи// Педагогічна газета. – 2001.- №2.- с.4-5

7. Згуровський М. “Проблеми  і перспективи/ освіта ХХІ сторіччя”// Рідна школа. - 1997. - №3-4.- с.2-6

8. Єленський В. Нація  і релігія: Україна // Людина  і світ. - 2003. - № 6. - C. 39-48

9. Бондаренко В. Релігійне  життя в сучасній Україні: стан, тенденції та проблеми розвитку // Людина і світ. - 2003. - № 12. - C. 36-39

10. Бондаренко В. Світська  школа і церква в сучасній  Україні: у пошуках співпраці  // Освіта . - 2005. - № 45. - C. 13

11. Гудзик К. Релігія  та церква в українському світі // День. - 2006. - № 144. - C. 4

12. Дудар Н. Релігія  і церква в суспільному житті  України // Національна безпека  і оборона. - 2002. - № 10. - C. 6-11

13. Дудар Н. Релігійність  українського суспільства: останні  дослідження // Людина і світ. - 2003. - № 1. - C. 8-13

14. Про стан і тенденції  розвитку релігійної ситуації  та державно-церковних відносин  в Україні у 2004 році : Інформаційний  звіт Держкомрелігій України  // Людина і світ. - 2005. - № 3. - C. 39-43

15. Сергієнко Г. Конституційно - правове регулювання відносин Української держави і релігійних організацій та гарантування свободи віросповідання : до питання їх взаємозв'язку // Право України. - 2004. - № 12. - С.12-16.

16. Тупик О. До питання  про появу та діяльність неоязичницьких  течій в Україні // Історичний журнал. - 2003. - № 1. - C. 66-71

17. Юраш А. Православ'я  і католицизм у сучасній Україні:  ідеологічні міфи і реалії  взаємодії // Людина і світ. - 2004. - № 10. - C. 16-24

18. Яроцький П. Релігійний  фактор у сучасній Україні  // Людина і світ. - 2004. - № 4. - C. 2-8

19. Яроцький П. Протестантизм  в Україні: динаміка змін// Людина  і світ. - 2004. - № 7. - C. 2-10.