Лекция по "Социологии"

Невоєнізовані формування ЦЗ  - група робітників та службовців об’єкта, які  об’єднані в окремий підрозділ, оснащений спеціальною технікою і майном, без звільнення їх від основної роботи і призначені для ведення РІНР при виникненні НС.

У НФ нараховуються працездатні  громадяни України, за винятком жінок, які мають дітей до 8 років, жінок  середньою і вищою медичною освітою, які мають дітей у віці до 3 років, і осіб , що мають мобілізаційні  розпорядження.

НФ класифікують:

За призначенням:

• загального підпорядкування, які служать для самостійного  ведення рятувальних робіт в осередках ураження і зонах стихійних  лих, аварій і катастроф.
• які служать для виконання спец задач (розвідка, мед. допомога, гасіння пожеж).

За підпорядкуванням:

 

•  територіальні, які служать для ведення рятувальних робіт на важливих об’єктах області. Вони виконують задачі по плану начальника ЦЗ області (міста, району).
•   об’єктові, служать для ведення  РіІНР на своїх об’єктах  по плану начальника об’єкта.

За ступенем готовності:

• формування підвищеної готовності, які служать для боротьби з масовими лісовими пожежами, стихійними лихами і виробничими аваріями.
• формування звичайної готовності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лекція 2

Тема: “ НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ МИРНОГО І ВОЄННОГО ЧАСУ НА ВПЛИВ БЖД НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ”

План:

Заняття 1.

“ Загальна характеристика можливих наслідків надзвичайних ситуацій в Україні ”

План.

1. НТП та його вплив на життєдіяльність населення.
2. Характер впливу руйнівних факторів надзвичайних ситуацій на людину і навколишнє середовище.
3. Економічні наслідки надзвичайних ситуацій.

 

Завдання 2.

“ Надзвичайні ситуації воєнного часу”

План.

1. Сучасні засоби ураження.
2. Осередки ураження при застосуванні сучасних засобів ураження.

 

1. НТП та його вплив на життєдіяльність населення.

Бурхливий НТП, особливо в  другій половині 19 ст. сприяння не тільки підвищення виробництва, росту матеріального  добробуту та інтелектуального потенціалу суспільства, але й значно підвищив можливість аварій великих технічних систем. Разом з тим економічні, духовні, релігійні,  етнічні та інші суперечки спричинили в цей період до великої кількості війн та збройних конфліктів.

Зростання кількості і  розширення масштабів НС техногенного і природного характеру, які викликають значні матеріальні та людські втрати, роблять вкрай актуальною проблему забезпечення безпеки в природно-техногенній  та екологічній сфері.

За рік на Землі, за оцінками спеціалістів, виникає понад 5 мільйонів  зареєстрованих пожеж, приблизно 100 тисяч  гроз, тисячі землетрусів, зсувів, ураганів, тайфунів, сотні вивержень вулканів, тропічних циклонів, До цього потрібно додати мільйони догожньо-транспортних пригод, тисячі великих аварій та вибухів, сотні корабельних аварій, десятки  аварійних катастроф.

За останні 20 років лише природні катаклізми позбавили життя 3 млн. осіб. Майже мільярд населення  землян, за даними ООН, тобто кожний пʼятий житель планети, за цей же період  зазнали наслідків стихійних  лих.

Аналіз світового досвіду  показує, що необхідно діяти  в  таких напрямках:

• Всебічне удосконалення нормально-правової бази;
• Створення методології оцінки ризику;
• Здійснення моніторингу за станом навколишнього середовища;
• Здійснення заходів з попередження НС природного характеру або максимального зниження їх наслідку;
• Підготовка сил і засобів та підтримання їх у готовності до дії у НС;
• Проведення навчань для населення з дій при НС природного характеру;
• Міжнародна співпраця з питань захисту населення на території певної держави.

Крім регіональних проблем  існують глобальні проблеми людства, які мають як однакові, так і  різні прояви в різних районах  Землі, що повʼязано з місцевими  особливостями: це демографія, економічна, віни і миру, природних катастроф  та техногенної безпеки, енергетики, виснаження земних надр, бідність, нестача  харчів, міжетнічне протистояння, організована злочинність, тероризм, виникнення нових хвороб, деградація духовно-моральної сфери, наркоманія. Для вирішення таких проблем потрібні зусилля всієї світової спільноти.

Розвиток цивілізації  веде до зростання чисельності населення планети. Доведено що щільність населення наближається до своєї критичної межі. На поч.. ери мешкало 250 млн. осіб на поч.. 19 ст. – 1 млрд., в 1986 р. 5 млрд., у листопаді 1999 р. 6 млрд.

Виникають мегаполіси (80% населення  міське), що призводить до знищення навколишнього  середовища. Зростання населення  призводить до зростання промислового виробництва та транспорту. Що супроводжується  зростанням споживання сировинних ресурсів.

 

2. Характер впливу руйнівних факторів надзвичайних ситуацій на людину і навколишнє середовище.

У відповідності із Законом  України «Про Цивільну оборону України» (1999р.):

Надзвичайна ситуація –– порушення нормальних умов життя і діяльності людей на обʼєкті або території, викликане аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, які призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

У відповідності з постановою Кабінету Міністрів України № 1098 від 15.07.1998р. «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій» визначено:

Стихійне лихо – явище природи, яке викликає катастрофічні наслідки і характеризується раптовим порушенням нормальних умов життя і діяльності населення, загибеллю людей, руйнуваннями або пошкодженнями будівель і споруд, знищення матеріальних цінностей.

Аварія – надзвичайна подія техногенного характеру, яка створює на обʼєкті чи території загрозу для життя і здоровʼя людей і призводить до руйнування будинків, споруд, устаткування і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди навколишньому середовищу.

Катастрофа – велика за масштабами аварія чи інша подія, яка призводить до тяжких і трагічних наслідків.

Надзвичайні ситуації класифікуються:

• в залежності від типів і видів надзвичайних подій, що лежать у їх основі:

Надзвичайні ситуації техногенного характеру: транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи або їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптові руйнування споруд і будівель, аварії на інженерних системах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах.

Надзвичайні ситуації природного характеру: небезпечні геологічні, метеорологічні явища, деградація грунтів чи надр, природні пожежі, зміни стану повітряного басейну, інфекційні захворювання людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміни стану водяних ресурсів і біосфери.

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру: пов’язані з протиправними діями територіального й антиконституційного напрямку; здійснення чи реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення й утримання важливих об’єктів ядерних установок і матеріалів, систем зв’язку і телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного або морського судна), викрадення (спроба викрадення) або знищення судна, установлення вибухових пристроїв у громадських місцях, розкрадання зброї.

Надзвичайні ситуації воєнного характеру: пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або сучасних звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення в результаті руйнування атомних і гідроелектростанцій, складів і сховищ радіоактивних та токсичних речовин і відходів нафтопродуктів, вибухових речовин, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій.

• За масштабом поширення з урахуванням тяжких наслідків:-

Надзвичайна ситуація об’єктового рівня – це надзвичайна ситуація, наслідки якої обмежуються межами об’єкта господарювання.

Надзвичайна ситуація місцевого рівня - це надзвичайна ситуація, що виходить за межі потенційно-небезпечного об’єкта, загрожує розширенню самої ситуації або її вторинних вражаючих факторів у простір, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у випадку, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси обсягом, що перевершує можливість потенційно-небезпечного об’єкта.

Надзвичайна ситуація регіонального рівня – це надзвичайні ситуації, що виникають на території двох чи більше областей ( Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя) або загрожують переходу на територію суміжної області України, а також у випадку, коли для їх ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси обсягом, що перевищує можливість окремого району.

Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня – це надзвичайні ситуації, що відбуваються на території двох чи більше областей ( Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя) або загрожують поширенню на інші держави.

• За швидкістю і раптовістю протікання надзвичайної події

раптові (наприклад, вибухи, транспортні аварії, землетруси і т.д;

з небезпекою, яка  швидко розповсюджується ( наприклад, аварія з викидом СДОР, гідродинамічні аварії з утворенням хвиль прориву, пожежі тощо);

з небезпекою, яка  поширюється з помірною швидкістю ( наприклад, аварія з викидом радіоактивних речовин, аварія на комунальних системах, виверження вулканів, повені тощо);

з небезпекою, яка  повільно поширюється ( наприклад, аварії на промислових очисних спорудах, посухи, епідемії, екологічні небезпечні явища тощо).

 

3. Екологічні наслідки  надзвичайних ситуацій.

3.1 Надзвичайні  ситуації техногенного характеру.

Зростання масштабів господарської  діяльності і чисельних великих  промислових комплексів, використання у виробництві потенційно небезпечних  речовин у великих кількостях – усе це збільшує імовірність  виникнення техногенних аварій.

Нині в Україні, у зв’язку зі зростанням числа аварій і катастроф, стихійних лих, обстановка характеризується як дуже складна. Про це свідчать статистичні дані по Україні за останні роки.

Розглянемо можливі надзвичайні  ситуації і їхні характеристики й  наслідки.

3.1.1 Аварії на  радіаційно-небезпечних об’єктах.

Серед потенційно небезпечних  виробництв особливе місце займають радіаційно-небезпечні об’єкти(РНО). До них відносяться атомні електростанції (АЕС), атомні теплоелектроцентралі(АТЕЦ), атомні станції теплопостачання(АСТ), підприємства по виготовленню, переробці ядерного палива і похованню радіаційних відходів, науково-дослідні і пректні організації, які працюють з ядерними установками, ядерні енергетичні установки на об'єктах транспорту і ін.

Найбільшу небезпеку для  персоналу РНО і населення, що живее поблизу, представляє радіаційна аварія.

Радіаційна аварія – аварія, пов'язана з викидом радіоактивних продуктів і (або) виходом іонізуючих випромінювань за передбачені проектом для нормальної експлуатації РНО межі в кількостях, що перевищують встановлені межі безпеки експлуатації об'єкта.

Наслідки радіаційних  аварій.

Наслідки радіаційних  аварій обумовлені їх вражаючими факторами.

Основними вражаючими факторами  радіаційних аварій є радіаційний  вплив і радіактивне забруднення. Аварії можуть починатися і супроводжуватися вибухами і пожежами.

Радіаційному впливу, піддаються люди, трарини, рослини і прилади, чутливі до випромінювань.

Радіоактивному забрудненню  піддаються споруди, комунікації, технологічне устаткування, транспортні засоби, майно, матеріали і продукти, сільськогосподарські угіддя і природне середовище.

3.1.2 Аварії з  викидом сильнодіючих отруйних  речовин(СДОР)

Хімічно небезпечним об'єктом(ХНО) вважається об'єкт господарювання при  аваріях і руйнувваннях якого  можуть відбутися масові ураження людей, трарин і рослин сильнодіючими отруйними  речовинами.

До ХНО відносяться:

• підприємства хімічної галузі промисловості, які виробляють чи використовують СДРО;
• підприємства по переробці нафтопродуктів;
• підприємства інших галузай промисловості, які використовують СДОР;
• підприємства, які мають на оснащенні холодильники, водонапірні станції, очисні споруди, що використовують хлор і аміак;
• залізничні станції і порти, де концентрується продукція хімічних виробництв, термінали і склади на кінцевих пунктах переміщення СДОР;
• транспортні засоби, контейнери і наливні потяги, автоцистерни, річкові і морські танкери, які перевозять хімічно небезпечні продукти;
• склади і бази, на яких зберігаються запаси речовин для дезінфекції, дератизації сховищ для зерна і продуктів його переробки.