інформаційне забезпечення

      В певному ступені процес обміну інформацією полегшує короткість, ясність, недвозначність повідомлень, в якій би формі вони не передавалися, постійний контроль за її змістом, засобами передачі і прийому, використання паралельних і перехресних інформаційних каналів, дублювання усної інформації письмовою [11, с. 275].

     Таким чином, в соціальному управлінні до інформації відносять такі сигнали, які несуть знання, зменшують невизначеність.

      Завдяки обміну інформацією між системою, якою управляють, інформацію про стан заданих параметрів, виробляє - команда управління і знову передає її до системи, якою управляють, для виконання. Надходження інформації про результати управління прийнято називати зворотним зв'язком.

      До інформації належать усі види відомостей, повідомлень (усні, письмові, графічні тощо) і знань, потрібних для реалізації функцій управління.

      Підвищення вимог до організації служби інформації в системі соціального управління викликане високим динамізмом сучасного виробництва, частковою зміною параметрів основних факторів виробництва і вимог до одержуваної продукції (послуг). Тільки систематизована інформація дає змогу управлінцю визначати ефективність організаційно-економічних, агротехнічних, соціальних та екологічних заходів і залежно від умов, що складаються, змінювати намічену програму. Чим краще інформований управлінець, тим оперативніші, вищі за своєю якістю його рішення.

     Для того, щоб прийняти правильне рішення, необхідно мати певну кількість інформації. Для ефективного функціонування системи управління важливе значення має своєчасність надходження інформації.

      Під управлінською інформацією розуміється сукупність відомостей про призначені процеси, що протікають всередині фірми і її оточенні, що служать основою прийняття управлінських рішень.

     Специфічною формою управлінської інформації є чутки. Вони являють собою продукт творчості колективу, що намагається пояснити складну, емоційно значущу для нього ситуацію за відсутності або недоліку офіційних відомостей.

     Рух інформації від відправника до одержувача складається з декількох етапів. На першому відбувається її відбір. На другому етапі відібрана інформація кодується, тобто вливається в ту форму, в якій вона буде доступна і зрозуміла одержувачу, наприклад, письмову, табличну, графічну, звукову, символічну і т.п., і відповідно підбирається подібний засіб її передачі - усний, письмовий, за допомогою різноманітного роду штучних сигналів, умовних знаків.

      На третьому етапі відбувається передача інформації, а на верхньому її отримання, сприймання одержувачем, декодировка, тобто розшифровка, і осмислення. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 2

ІНФОРМАЦІЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ - СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ 
 

      2.1. Характеристика окремих типів управлінських інформаційних систем 

      Усі види даних, що використовуються в соціології управління, в сукупності становлять певну систему інформації. Система інформації включає людей, структуру (побудова, форма), методи, технічні засоби зняття, перетворення, передачі даних, носіїв інформації, схеми обробки даних, що показують порядок її обробки.

      Основними функціями управлінської інформаційної системи є збір, зберігання, накопичення, пошук і передача даних, що використовуються для підтримки прийняття рішень.

      Ключову позицію в інформаційній системі займає система обробки даних.

      Спочатку дані вводяться в інформаційну систему. Потім вони проходять трансформацію, або процес. Процес включає різні форми маніпулювання даними і аналізу (такі як класифікація, сортування, підрахунок, підсумки), які трансформують дані в інформацію. Інформаційно-процесійні системи також, як правило, використовують склад даних або їх акумулювання. Вихід даних - це звіти, документи, інші системні кінцеві показники, які постачають необхідну інформацію для рішень і контролю виконання поставлених завдань.

      Таким чином, інформаційна система може бути визначена як набір процедур, таких як процес, збір і переробка інформації для підтримки планування, прийняття рішень, координації і контролю. Інформаційні системи не обов'язково повинні бути комп'ютеризовані. Але увага зосереджена саме на комп'ютерних інформаційних системах, тобто мова йде про інформаційні системи, що включають використання комп'ютерів [19, с. 61].

      Комп'ютери мають незаперечні переваги над іншими технічними засобами обробки інформації і комунікації:

• виконують свою роботу дуже швидко, здійснюють часто мільйони операцій за секунду;
• комп'ютери майже ніколи не роблять помилок. Те, що іноді називають "помилками комп'ютера", насправді є помилками оператора;
• комп'ютери мають великий обсяг пам'яті.

      Для задоволення потреб різних організаційних рівнів і функціональних сфер управління існує п'ять головних типів інформаційних систем:

      1) діловопроцесійні;

      2) офісні автоматизаційні;

      3) управлінські інформаційні системи;

      4) системи підтримки рішення;

      5) системи підтримки виконання рішень.

      Діловопроцесійна система - комп'ютерна інформаційна система, що виконує щоденні поточні операції, потрібні для розвитку управління і забезпечує пряму підтримку на операційному рівні організації. Ця  система - головне джерело інформації, яка використовується іншими типами комп'ютерних систем організацій.

      Офісна автоматизаційна система має завданням полегшити зв'язок і підвищити продуктивність управлінців і офісних працівників через документи і передаючі процеси. Це система селекторної інформації, вона може також включати електронний календар, телеконференцію, графіки та інше.

      Управлінська інформаційна система - комп'ютерна інформаційна система, що постачає повсякденну інформацію і часто дозволяє здійснювати доступ до поточної і ретроспективної інформації, потрібної управлінцям, головним чином середнього і нижчого рівнів. Система орієнтована на фактичні, операційні напрямки діяльності і особливо важлива в плануванні, прийнятті рішень, при контролюванні. Як правило, система підсумовує інформацію з операційно-ділових систем для підготовки поточних доповідей, які використовуються управлінцями.

      Система підтримки рішень - комп'ютерна інформаційна система, яка підтримує процес прийняття управлінських рішень в ситуаціях, які не досить добре структуровані. Такі системи загалом не вказують, які рішення є оптимальними. Проте вони роблять спробу направити процес прийняття рішень у правильне русло з допомогою спеціальних прийомів, які допомагають управлінцям більш детально аналізувати ситуацію.

      Спеціалізованим типом інформаційної системи, який знаходить все більше використання, є експертна система. Це комп'ютерна система, яка використовує реальні знання експерта для вирішення спеціальних проблем. Такі системи інколи називають інтенсивно-науковими системами, тому що вони намагаються об'єднати знання великої групи експертів для вирішення проблем в сфері їх досвіду.

      Системи підтримки виконання рішень - комп'ютерні інформаційні системи, що підтримують виконання рішень і ефективне функціонування організацій на вищих рівнях. Такі системи, головним чином, розроблені недавно і їх інколи називають виконавчо-інформаційними системами.

      На відміну від систем підтримки рішень, які мають тенденцію до вужчого використання, системи підтримки виконання рішень включають більше загальних комп'ютерних потужностей, телекомунікацій, опцій дисплею (графіки, таблиці), які можна використовувати для вирішення багатьох проблем. Системи підтримки виконання рішень мають тенденцію до меншого використання аналітичних моделей, ніж системи підтримки рішень, отримують інформацію з різних джерел, дозволяють прийняти більше рішень із кола досить складних питань [13, с. 77].

      Для трансформування даних в інформацію використовуються комп'ютерні компоненти інформаційних систем, які поділяються на дві категорії: технічне і програмне забезпечення. Технічне забезпечення - це фізичне устаткування, включаючи комп'ютер і необхідні пристрої, такі як клавіатура, сканери та імітатори голосу. Ці пристрої переводять початкові дані в головну пам'ять комп'ютера і його процесійну систему, яка називається центральним процесором.

      Є також інші пристрої. Деякі з них, такі як магнітні диски, дозволяють великому об'єму даних бути скомпонованими в одну групу.

      Якщо потрібно відразу привести процес аналізу, включається сортування або процесор на лінії. Якщо, з іншого боку, певне рішення не обов'язкове то може використовуватися груповий процесор, де дані акумулюються і формуються в групу за допомогою відповідних програм.

      Такі пристрої, як принтери і графічні плоттери, дозволяють комп'ютеру видавати інформацію у формі, зручній для управлінців та інших споживачів інформації [15, с. 28].

      Програмне забезпечення - це набір програм, документів, процедур, повсякденних операцій комп'ютерної системи, що допомагають технічним засобам виконувати різні операції.

      База даних - це набір даних, ефективно організованих таким чином, щоб з ними було легко працювати. База даних системи управління - це програмні засоби, що дозволяють організаціям здійснювати управління і мати доступ до необхідних даних.

      На додаток до пакетів програм, що готові до використання, можуть дороблятися програми спеціалістами організації для спеціальних операцій. Це досить дорого коштує, але робить організацію більш конкурентоспроможною.

      Багато організацій, особливо великих, можуть мати різні бази даних для окремих потреб, таких як бухгалтерський облік, людські ресурси тощо. Зусилля спрямовуються на створення систем, які можуть збирати інформацію з різних баз даних.

      Вибір системи інформації для підприємства залежить від діючої чи проектованої системи управління, а також від ступеня централізації управління, виду і рівня забезпеченості технічними засобами збирання, передачі й обробці інформації. У свою чергу, інформаційна система активно впливає на систему управління. Це слід враховувати при формуванні структурних функціональних підрозділів, розподілі чисельності апарату управління між структурними підрозділами тощо.

      Створення науково удосконаленої інформаційної системи - важлива передумова раціональної організації управління виробництвом, своєчасного прийняття рішень щодо оптимального ведення господарства [4, с. 296]. 
 

     2.2. Тенденції розвитку сучасних корпоративних інформаційних систем 

      Перехід, що намітився в Україні, до ринкової економіки вимагає нових підходів до управління: на перший план виходять економічні, ринкові критерії ефективності, підвищуються вимоги до гнучкості. Науково-технічний прогрес і динаміка зовнішнього середовища змушують сучасні підприємства перетворюватися в усі більш складні системи, для яких необхідні нові методи забезпечення керованості. Новим словом у соціології управління стала поява контроллінгу як функціонально відособленого напрямку економічної роботи на підприємстві, зв'язаного з реалізацією фінансово-економічної коментуючої функції в управлінні для прийняття оперативних і стратегічних управлінських рішень. Контроллінг - це управління управлінням. Власне термін "контроллінг" (від англ. to control - контролювати, керувати, управляти) прийнятий у Німеччині, звідти він і прийшов в Україну. Однак термін "контроллінг" більш інформаційно-ємний, тому що містить у собі не тільки чисто облікові функції, але і весь спектр керування процесом досягнення кінцевих цілей і результатів підприємства. Для цього контроллінг забезпечує виконання ряду наступних функцій:

• координації управлінської діяльності з досягнення цілей підприємства;
• інформаційної і консультаційної підтримки прийняття управлінських рішень;
• створення умов для функціонування загальної інформаційної системи керування підприємством;
• забезпечення раціональності управлінського процесу.

      Якщо взяти до уваги перераховані цілі і функції контроллінгу, то можна сказати, що він є своєрідним механізмом саморегулювання на підприємстві, у корпорації, холдингу, що здійснює зворотний зв'язок у контурі керування.