Інформація та її роль у забезпеченні соціального управління

 

Важко знайти сферу чи галузь людської діяльності, де б інформація не грала важливу роль, бо вона забезпечує самоорганізацію не тільки людини, але і всього тваринного і рослинного світу.

 

Тому з'явилася нова галузь наукового знання - інформаціологія наука фундаментального дослідження всіх процесів і явищ мікро-і макросвіту всесвіту, узагальнення практичного та теоретичного матеріалу фізико-хімічних, астрофізичних, ядерних, біологічних, космічних та інших досліджень з єдиної інформаційної точки зору. 13

 

Успішне застосування комп'ютерної техніки можливо лише за умов:

 

- Економічності, тобто досягнення більшого ефекту в порівнянні з застосуванням звичайних обчислювальних засобів;

 

- Точного визначення придатності первинної інформації для обробки та аналізу комп'ютерними засобами;

 

- Відповідності системи управління можливостям успішного застосування комп'ютерів;

 

- Відповідності документації принципам обчислювальної техніки;

 

- Наявності відповідних фахівців.

 

Завдяки тому, що комп'ютерна техніка діє автоматично, за заздалегідь складеним людиною програмами, всю фактичну роботу з переробки та аналізу інформації вони виконують без особистої участі людини, у результаті швидкість роботи цих машин не обмежується його фізіологічними можливостями. Вона визначається швидкодією фізичних елементів, з яких вони складаються. Фізичні пристрої, якими володіють сучасні пристрої, дозволяють запам'ятовувати і зберігати практично необмежені обсяги інформації.

 

Таким чином, комп'ютерна техніка як знаряддя переробки та аналізу інформації відкриває принципово нові можливості для оперативної обробки великих обсягів інформації, що дозволяють досить глибоко і повно розкривати тенденції та закономірності розвитку суспільства і тим самим успішно вирішувати управлінські завдання.

 

Наприклад, у 80-і і 90-і роки швидкий розвиток мікроелектроніки знизило вартість і зменшило розміри комп'ютерів в такій мірі, що була отримана можливість користуватися ними на кожному робочому місці.

 

Це призвело до подальшої зміни технічного оснащення апарату управління. Рушійною силою в процесі його перетворення в електронний є мікрокомп'ютер. Перетворюючи інформацію за складною програмою, він втілює примітивну форму «інтелекту», змінює зміст, а не форму або розташування надходить до нього інформації, як це робилося «інформаційною технікою» попереднього періоду.

 

Винахід мікропроцесора в такій мірі знизило вартість електронного обчислення, що електронний «інтелект» став застосовуватися в самих широких сферах і встановлюватися при змінених витратах саме в тих місцях, де він був потрібен, а не зі значними витратами у віддаленому центрі.

 

Тепер розвивається технічне оснащення діяльності апарату управління може включати в себе:

 

- Оргтехніческіе блоки, оснащені мікрокомп'ютерами, розташованими на робочих місцях практично кожного керуючого;

 

- Програми, що забезпечують взаємодію людини і машини, включають необхідні засоби для обробки інформації і відображають накопичений досвід апарату управління;

 

- Комунікаційні мережі, що зв'язують оргтехніческіе блоки між собою та з центральними процесорами, а також із зовнішніми джерелами інформації;

 

- Пристрої спільного користування, такі, як електронні файли, друкують і скануючі пристрої, доступні всім оргтехніческім блокам через лінії зв'язку.

 

Зміни у змісті, організації і техніки управління під впливом інформаційних технологій і автоматизованих офісів відбуваються за такими напрямками.

 

По-перше, в корені міняються організація та техніка інформаційного забезпечення керівника. Особливого значення набуває масове впровадження міні-і мікрокомп'ютерів, персональних комп'ютерів як складових частин інформаційних систем, пов'язаних з мережею банків даних. При цьому робота по збору, обробці, поширенню інформації здійснюється інтерфейсами «людина - машина», що не вимагають спеціальної підготовки.

 

Істотно змінюється також техніка зберігання і обробки інформації, не допускається неповна інформація, дублювання, інформація, розрахована на інші рівні управління.

 

По-друге, здійснюється певна автоматизація функцій керівника. Зросла кількість ефективно функціонуючих автоматизованих систем, що охоплюють виробництво, господарську діяльність, організаційно-технологічні процеси.

 

Все більша частина роботи при складанні планів передається комп'ютера. При цьому істотно підвищується якість планів, розроблених з використанням мікрокомп'ютерів на більш низькому рівні управління. Крім того, чітко узгоджуються плани для окремих підсистем управління.

 

Удосконалилися системи контролю, в тому числі такі, які дають можливість виявити відхилення від запланованого рівня і забезпечують знаходження ймовірних причин виникнення таких відхилень.

 

По-третє, суттєво змінилися і засоби комунікації, не рахуючи обміну повідомленнями через мережу мікропроцесорів.

 

Особливого значення набуває система телекомунікацій, яка дає можливість проведення заочних нарад, конференцій між віддаленими пунктами, швидкого отримання інформації виконавцями. Відповідно змінюються методи і техніка комунікаційних відносин керівників з підлеглими і з вищестоящими органами.

 

2.3 Рішення завдань соціального характеру

 

Інформаційна революція ставить нові вимоги до ділових якостей керівника. Серед них можна назвати такі вміння та навички:

 

- Користуватися складною технікою управління;

 

- Визначати стратегію розвитку інформаційних систем;

 

- Розробляти програмні продукти для машинних носіїв інформації, що дозволяє в управлінні своєчасно виявляти і вирішувати конфлікти;

 

- Швидко орієнтуватися при виникненні проблемних ситуацій;

 

- Чітко обгрунтовувати прийняті рішення, своєчасно доводити їх до виконавців і ін

 

Творчий підхід до вирішення управлінських завдань, розвиток стратегічного мислення в процесі підготовки і перепідготовки керівників все більш тісно пов'язують тепер з використанням нової інформаційної технології, з широкими можливостями автоматизованих систем. 14

 

У цілому інформаційні технології докорінно перетворюють інтелектуальний потенціал управління.

 

Важливо зауважити, що в основі інформатизації та технологізації соціального простору лежать методологія і принципи соціального проектування, які нерозривно пов'язані між собою і становлять суть інноваційного методу освоєння соціальної дійсності на основі застосування сучасних досягнень наукової думки як технічної, так і гуманітарної, в їх інтегральному якості.

 

Розробка соціальних моделей, програм і адекватних їм технологій - це прерогатива гуманітарних наук, але роль їх в інформатизації та технологізації соціального простору принижена.

 

Цей вид наукового знання поки не виконує своїх прямих функцій - аналітичної, інформаційної, технологічної, експертної, що негативно позначається на виборі шляхів суспільного розвитку.

 

Гуманітарна наука поки виключена з механізму нормального функціонування суспільства і не має в ньому незалежного статусу.

 

Перед суспільством стоїть завдання величезної значущості - прибрати всі бюрократичні фільтри на шляху наукових ідей, забезпечити їх вільну циркуляцію, включити науку в цивілізований механізм вироблення і реалізації відповідальних рішень, максимально виключити політиканський диктат в науці та сформований у коридорах влади стереотип, який вказує, кому повинні служити науковий пошук і отримана наукою інформація.

 

Наука служить суспільству в цілому, його соціальному облаштуванню, а тим самим управління в інтересах суспільства. Тому необхідна універсальна технологія сучасного включення науки в механізм управління суспільством, концепція і технологія підтримки самої науки, її пріоритетних напрямів. Без цього неможливо забезпечити управління сучасними інформаційними технологіями, роль яких безперервно зростає.

 

Саме інформаційні технології дозволяють активізувати й ефективно використовувати світові, національні та регіональні інформаційні ресурси суспільства, які сьогодні стають таким же стратегічно важливим фактором розвитку цивілізації, як корисні копалини, енергія, матеріальні та людські ресурси.

 

Вони допомагають оптимізувати, а в багатьох випадках - і автоматизувати, різноманітні інформаційні процеси, які в останні роки займають все більше місце в різних сферах життєдіяльності суспільства.

 

Розвиток цивілізації відбувається в напрямку становлення інформаційного суспільства, в якому об'єктами і результатами праці більшості зайнятого населення будуть не матеріальні цінності, а головним чином інформація і наукові знання.

 

Вже сьогодні в розвинених країнах значна частина зайнятого населення у своїй діяльності тісно пов'язана з процесами обробки і передачі різного роду інформації і тому змушена освоювати і використовувати відповідні інформаційні технології, що підвищують продуктивність праці.

 

Швидкий розвиток інформаційної сфери суспільства істотно видозмінює структуру зайнятості населення, призводить до появи нових професій і робочих місць і тому потребує відповідної орієнтації системи освіти. При цьому вони, як правило, реалізують найбільш відповідальні «інтелектуальні» функції технологічних рішень.

 

Характерними прикладами цього є системи автоматизованого проектування промислових виробів, гнучкі автоматизовані та роботизовані виробництва, автоматизовані системи управління технологічними процесами, що моделюють комплекси для проведення випробувань складних технічних систем, різного роду експертні системи і т. п.

 

Інформаційні технології відіграють сьогодні виключно важливу роль у забезпеченні інформаційної взаємодії між людьми, а також у системах підготовки і поширення масової інформації.

 

Сьогодні на додаток до традиційних для індустріального суспільства засобам інформаційної комунікації (таким, як телефон, телеграф, радіо і телебачення) в різних сферах соціальної активності все більш широко використовуються системи електронних телекомунікацій: електронна пошта, факсимільний передача інформації і т. п.

 

Важливо відзначити, що рівень розвитку і поширення сучасних інформаційних технологій визначає сьогодні можливості входження тієї чи іншої країни в інформаційний простір світового співтовариства, зокрема за допомогою міжнародної комп'ютерної мережі Internet. Це є найважливішою умовою ефективного розвитку не тільки економіки країни, а й науки, освіти і культури.

 

Інформаційні технології займають сьогодні центральне місце в процесі інтелектуалізації суспільства, розвитку систем освіти та культури.

 

Практично у всіх розвинених і в багатьох країнах, що розвиваються комп'ютерна та телевізійна техніка, телекомунікаційне обладнання, навчальні програми та інформація на оптичних дисках стають звичними атрибутами не тільки вищих навчальних закладів, а й звичайних шкіл системи початкової та середньої освіти.

 

Розвиток засобів інформатики та інформаційних технологій відкриває нові можливості для вирішення ряду актуальних проблем культури.

 

Однією з них є проблема збереження культурної спадщини суспільства, представленого у вигляді стародавніх книг, манускриптів, картин, фотографій, звукових записів, кінострічок, відеоматеріалів і т. п.

 

Інша проблема полягає в тому, щоб забезпечити можливість досить широкого доступу зацікавлених користувачів до цих матеріалів, не створюючи при цьому загрози для їх подальшого збереження.

 

Можливості створення і використання високоякісних цифрових електронних копій творів культури, а також розвиток в останні роки інтегральних мультимедіа-технологій стали інструментальної основою швидко розвивається нового напряму в мистецтві - екранного мистецтва. Вже створені і промисловим чином тиражуються сотні тисяч оптичних комп'ютерних дисків, популяризують шедеври світової культури, які раніше були доступні для ознайомлення лише при безпосередньому відвідуванні музеїв, палаців, картинних галерей, художніх виставок або приватних колекцій.

 

Інформатика та інформаційні технології є необхідними і вельми ефективними засобами для вирішення проблем забезпечення національної безпеки країни, оскільки багато хто з цих проблем мають суттєво інформаційний характер, наприклад проблеми забезпечення військової безпеки, вирішення яких просто неможливе без використання спеціальних засобів і систем комп'ютерної та інформаційної техніки.

 

До числа таких проблем, особливо загострилися сьогодні, відноситься екологічна проблема, і її важлива частина - екологія людини. Так, наприклад, забезпечення хімічної безпеки людини у сучасних умовах їм самим же створеного штучного світу стає однією з найбільш гострих та актуальних проблем національної безпеки. І можливості рішення цієї проблеми опиняються найтіснішим чином пов'язаними з використанням сучасних інформаційних технологій.

 

Інша серйозна проблема національної безпеки, яка також вимагає використання самих останніх досягнень в області інформатики, - це боротьба зі злочинністю, в тому числі з її найбільш небезпечним проявом - організованою злочинністю.

 

Проблема протидії злочинності в її традиційних формах, а також в якості нових видів злочинів проти особи і суспільства (таких, як екологічні та комп'ютерні злочини) може бути ефективно вирішена лише на основі створення і широкого впровадження в сферу діяльності органів безпеки новітніх засобів інформатики та інформаційних технологій .

 

Ще одна нова і, можливо, ще недостатньо усвідомлена сучасним суспільством проблема полягає в необхідності забезпечення інформаційної безпеки людини і, суспільства. Практично це нова комплексна проблема, яка включає в себе такі компоненти, як забезпечення достатності, доступності та достовірності використовуваної суспільством інформації, запобігання можливості інформаційного диктату, поширення завідомо неправдивої інформації, а також інші не менш важливі та складні соціальні проблеми.