Охорона праці

 

РОЗДІЛ 4 . ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Техногенні, антропогенні та природні надзвичайні явища останнім часом набули глобального характеру. Деякі надзвичайні ситуації за масштабами поширюються майже на всі сфери  життя, негативно впливають на соціально - психологічний стан і економіку нашої країни.

У певних регіонах України  з високою густотою населення  розташовані об’єкти з підвищеною небезпекою, а це різко посилює  небезпеку можливих стихійних лих, аварій і катастроф техногенного походження.

Техногенна небезпека  є найбільш характерною і значною  за питомою вагою серед загального кола випадків. Внаслідок надзвичайних ситуацій гинуть люди, завдаються матеріальні  збитки населенню і державі.

Науково - технічний прогрес, з одного боку, покращує життя людей, з другого – підвищує ризик виникнення аварій і катастроф, і цивільній обороні все частіше доводиться ліквідовувати їх наслідки.

Захист населення, об’єктів економіки і національного надбання держави від негативних наслідків  надзвичайних ситуацій є невід’ємною  частиною державної політики, національної безпеки та державного будівництва.

Мета дослідження є створення безпечних і здорових умов праці у приміщенні читальної зали ЧДУ ім. Петра Могили та розкриття особливостей організації юридичних консультацій в умовах надзвичайної ситуації.

В даному розділі  дипломної роботи передбачається вирішення  наступних завдань:

• дослідити санітарно-гігієнічні умови праці в читальній залі ЧДУ ім. Петра Могили та запропонувати заходи їх покращення;
• прослідкувати та охарактеризувати організацію юридичних консультацій в умовах надзвичайної ситуації.

 

4.1. Аналіз санітарно – гігієнічних умов праці в читальній залі Чрноморського державного університету іменф Петра Могили та заходи їх покращення

 

Читальна зала знаходиться  у головному корпусі ЧДУ ім. Петра Могили. Розміри читальної  зали – 30 на 10 метрів, висота – 7 метрів. Читальна зала має 8 великих вікон  – 4 на 5 метри. Міститься також 4 кондиціонери.

У читальній залі централізоване опалення, близько 60 вазонів з квітами(великі і маленькі вазони), 16 великих ламп і 64 маленьких лампочок.

Читальна зала вміщає близько 90 чоловік. Має одні вхідні двері  і один аварійний вихід.

Санітарно-гігієнічні умови  праці охоплюють такі елементи:

- освітлення (природне, штучне);

- мікроклімат (фізичні  параметри: температура, відносна  вологість, швидкість руху повітря;  іонізація, хімічний склад повітря);

- звукове наповнення (шум).

Навчальне приміщення максимально  сприятливо освітлюють, що має велике значення для забезпечення працездатності студентів. Недостатнє освітлення пригнічує  психіку і гостроту зору та слуху, а отже, працездатність і якість навчальної діяльності [5, c.83].

Освітлення влаштовують із дотриманням таких критеріїв:

- достатність;

- рівномірність у часі та просторі;

- відсутність тіней на  робочому місці і ймовірності  засліплення;

- уникнення перегріву приміщення.

Для освітлення читальної зали використовують природне та штучне освітлення.

1. Природне освітлення. Воно є найкращим за біологічними властивостями для очей людини, однак для створення оптимальних умов навчання природне освітлення теж нормують, дотримуючись таких вимог:

а) для максимально тривалого проникнення сонячних променів у приміщення вікна мають бути витягнутими в горизонтальному напрямку і розташованими якнайближче до стелі, а від підлоги – на висоті 75-80 см;

б) вікна повинні мати достатні розміри та якісне скло (показник світлопропускання не менше 80%), а міжві-конні проміжки не мають перевищувати 30-50 см.

Гігієнічну оцінку природного освітлення визначають комплексом показників: коефіцієнтом природного освітлення, світловим коефіцієнтом, кутом світлового отвору, кутом падіння світла, коефіцієнтом заглиблення.

2. Штучне освітлення. Ним користуються для освітлення навчальних приміщень у похмурі дні та темний час доби. Штучне освітлення має недоліки порівняно з природним, наприклад, позбавлене ультрафіолетової та деяких інших складових спектра.

За необхідності природне та штучне освітлення використовують одночасно.

Мікроклімат визначають фізичні  параметри (температура, відносна вологість, швидкість руху), іонізація та хімічний склад повітря. Усі ці компоненти суттєво впливають на організм, тому їх слід регулювати.

Фізичні параметри повітря визначають оптимальну придатність приміщення для людини, оскільки суттєво впливають на терморегуляцію її організму.

Найсприятливішим для людини є повітряне середовище, з температурою 18-20 °С, оптимальною вологістю 50-70% і невеликими швидкостями руху повітря (0- 0,2 м/с). За таких умов у студентів оптимальне самопочуття, максимальна працездатність і результативність навчання [7, c.115].

У холодному приміщенні рухи недостатньо координовані, значна кількість енергії витрачається на підтримання оптимальної температури тіла.

Якщо жарко, студенти теж додатково витрачають енергію внаслідок фізіологічного протистояння перегріванню. При цьому серцево-судинна система функціонує з напруженням, порушується водно-сольовий обмін, що призводить до швидкої стомлюваності.

Природна вентиляція полягає у проникненні повітря через пори, щілини, але переважно через кватирки, фрамуги, двері тощо. Для ефективної природної вентиляції необхідна різниця температур атмосферного повітря і повітря приміщення у межах 15-20 °С.

Повітряно-тепловий режим в читальній залі регулюють як за допомогою вентиляції, так і системи опалення. Опалення відповідає таким санітарним вимогам:

- достатність нагрівання повітря (18-20 °С);

- рівномірність нагрівання повітря в часі та просторі з перепадом не більше 2-З °С;

- однаковий ступінь нагрівання стелі, підлоги, стін і повітря приміщення;

- чистота повітря у приміщенні, яке опалюється.

Продуктивність розумової праці значно знижується за підвищення температури повітря та вмісту в ньому вуглекислого газу.

Рівень іонізації повітря впливає на життєдіяльність організму людини. У приміщенні з великою кількістю студентів легкі негативні іони, які позитивно впливають на організм, майже відсутні. Це призводить до втрати освіжаючих властивостей повітря, швидкої втоми, зниження загального тонусу організму.

Сприятливу для людини іонізацію повітря забезпечують зелені насадження. У приміщеннях можна нормалізувати іонний стан повітря за допомогою спеціальних електричних пристроїв (люстр О. Чижевського).

Хімічний склад повітря впливає на існування людини і більшості наземних живих істот. Кисень, що міститься в повітрі, через дихання надходить в клітини організму, де використовується в процесі обміну речовин, в результаті якого виділяється необхідна для життєдіяльності енергія [3, c.120].

Кисню в природному повітрі міститься приблизно 21%, його хімічними складовими також є азот (79%) та вуглекислий газ (0,04%). У видихуваному людиною повітрі кисню майже в півтора раза менше (16%), ніж у природному повітрі, а вуглекислого газу в 100 разів більше (4%). Вміст азоту у видихуваному повітрі порівняно із вдихуваним практично не змінюється (майже 80% ).

Звук як чинник навчального  середовища утворюють два компоненти: звукова педагогічна інформація та шум.

Силу шуму вважають помірною, коли мову зрозуміло на відстані 2,5 м. За підвищеного шуму мову нормальної гучності можна почути на відстані 2 м, а за сильного - на відстані 1,0-1,5 м.

Шумовий фон у читальній залі створюють самі студенти та технічні засоби навчання. Наприклад, навіть шум нормального дихання становить 10 дБ; мова - 2-3 дБ; а аудіопрогравач - 85 дБ.

Робота студентів в умовах шуму негативно відображається на їх здоров'ї. Під впливом шуму посилюється газообмін, знижуються моторна і секреторна функції шлунка, прискорюється пульс, частота дихання, підвищується кров'яний тиск.

 Шум несприятливо впливає на функції нервової системи, викликає запаморочення, головний біль, шум у вухах. Шум гучністю до 50 дБ знижує працездатність і підвищує поріг слухової чутливості [1, c.100].

Заходи покращення санітарно - гігієнічних умов праці:

Правильне освітленням робочого місця – найоптимальнішим є природне розсіяне світло. Забарвлення стін має бути світлим.

Важливо також вчасно провітрювати приміщення.

Дієвим засобом підвищення ефективності навчання є пульсуючий режим температури, за якого коливання температури не перевищують 5-7 °С.

Така пульсація сприяє загартуванню та стимулює працездатність.

У навчальних приміщеннях рекомендовано використовувати люмінесцентні лампи, мінімальна санітарна норма освітлення звичайного навчального місця яких становить 300 люксів.

Щодо основних гігієнічних  заходів по боротьбі із шумом то слід відмітити такі: технічні – регулювання сантехнічного та електротехнічного обладнання, забезпечення звукоізоляції будівельних конструкцій; організаційно - педагогічні: підтримання дисципліни студентів, раціональне планування масових заходів, оптимальна гучність технічних засобів навчання та ін. [2, c.123].

Нами досліджено, що в  університеті систематично проводяться  перевірки на відповідність санітарно - гігієнічним вимогам. Було встановлено, що всі параметри відповідають вимогам.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.2. Організація юридичних консультацій в умовах надзвичайної ситуації

 

Консультаційний пункт у  своїй діяльності керується Законами України «Про правові засади цивільного захисту», «Про Цивільну оборону  України», «Про захист населення і територій  від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», наказом  Міністерства надзвичайних ситуацій України  від 07.06.11 № 587 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку створення, обладнання та забезпечення функціонування консультаційних пунктів з питань цивільного захисту при житлово-експлуатаційних  організаціях та сільських(селищних) радах», розпорядженням голови облдержадміністрації від 11.10.11 № 357 «Про Примірне положення  про консультаційний пункт  щодо дій населення у надзвичайних ситуаціях    техногенного    та природного характеру», рішення  районної комісії з питань техногенно-екологічної  безпеки та надзвичайних ситуацій від 14.11.11, іншими нормативно - правовими актами, що регламентують підготовку населення до дій у надзвичайних ситуаціях (далі - НС) [6, c.19].

Консультаційний пункт укомплектовується особовим складом, а також оснащується необхідним обладнанням, відповідним майном і літературою.

Мережа консультаційних пунктів на території району створюється в кожній сільській раді на виконання розпорядження голови районної державної адміністрації.

          Один консультаційний пункт може обслуговувати мешканців населених пунктів, у яких мешкає не більше 1500-2000 громадян, не зайнятих у сфері виробництва та обслуговування.

          Населення, яке мешкає у власних будинках, закріплюється для навчання за відповідними консультаційними пунктами за територіальним принципом.

Робота консультаційних пунктів організовується згідно з законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, директивними та організаційними документами центральних та місцевих органів влади з питань підготовки та навчання населення у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У повсякденної діяльності консультаційні пункти керуються Положеннями про них.

Положення консультаційного пункту розробляється відповідно до вимог нормативних актів та даного Примірного положення посадовою особою виконавчого комітету міської, селищної та сільських рад, яка відповідає за питання цивільного захисту, погоджується відділом з питань надзвичайних ситуацій районної державної адміністрації та затверджується головою ссільської ради.

Головними завданнями консультаційного пункту є:

• участь у підготовці населення з питань захисту та дій у надзвичайних ситуаціях за тематикою консультацій, рекомендованою Міністерством надзвичайних ситуацій  України, конкретизованою відповідальним за роботу консультаційного пункту та затвердженою начальником цивільного захисту - начальником житлово-експлуатаційної організації незалежно від форм власності, сільським, селищним головою;
• сприяння  у розвитку громадської свідомості щодо особистої та колективної безпеки;
• підвищення рівня морально-психологічного стану громадян в умовах загрози і виникнення НС [4, c.23].

Консультаційний пункт забезпечує:

• доведення до непрацюючого населення правил дій в умовах надзвичайних ситуацій та проявів терористичних актів, застосуванню засобів індивідуального та колективного захисту, надання першої медичної само - та взаємодопомоги   постраждалим, поведінки в несприятливих побутових і нестандартних ситуаціях, забезпечення особистої та колективної безпечної життєдіяльності в різні пори року;
• створення умов для самостійного вивчення населенням матеріалів посібників, пам’яток, іншого друкованого навчально-інформаційного матеріалу, перегляду та прослуховування спеціального циклу теле- та радіопередач;
• надання інформації населенню щодо прав та обов’язків громадян України у сфері цивільного захисту;
• участь в інформаційно-просвітницькій роботі та пропаганді знань серед населення з питань заходів цивільного захисту, які сплановані та проводяться в районі, а також роз’яснення правил поведінки та дій в умовах виникнення надзвичайних, несприятливих побутових або нестандартних ситуацій (організація та участь у виставках, змаганнях, оглядах-конкурсах, бесідах, вікторинах, виступах по радіо та телебаченню, поширення друкованої, аудіо та відео продукції тощо);
• участь у роботі органів місцевого самоврядування та громадських організацій з забезпечення високого рівня морально-психологічного стану непрацюючого населення в умовах загрози та при виникненні надзвичайних ситуацій, а також при ліквідації їх наслідків;
• доведення до мешканців конкретних повідомлень, що стосуються участі населення у заходах цивільного захисту за місцем проживання (дій за попереджувальним сигналом «Увага всім!», при проведенні евакуаційних заходів, інформації про місця знаходження захисних споруд, пунктів видачі засобів індивідуального захисту тощо) [6, c.32];
• постійне вивчення та освоєння передового перспективного досвіду щодо форм і методів просвітницько-інформаційній роботі та пропаганди знань;
• створення та удосконалення необхідної навчально-матеріальної бази.