Поняття соціального процесу. Типи соціальних процесів

 Сам по  собі соціальний процес не  може бути гарантом розгортання  потенціалу особистості чи іншої  соціальної структури. Для того  щоб потенціал розкривався повною  мірою, необхідно знати механізми  формування і впливу різних  соціальних процесів, аби забезпечити  їх керованість. На жаль, рівень  освоєння проблем соціальних  процесів значно відстає від  динаміки, недостатньо враховує  специфіку самих процесів, і тому  переважна більшість їх відбувається  стихійно, невпорядковано, а значить,  вони практично некеровані. Тому  глибокі спеціальні дослідження  різноманітних соціальних процесів  є актуальними для сучасної  соціологічної науки. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Класифікація  соціальних процесів

Існує багато ідей щодо упорядкування соціальних процесів, розподілу їх на певні  групи чи категорії, з метою глибше соціологічно пояснити механізми їх протікання.

Одним із критеріїв  класифікації соціальних процесів є  ступінь їх загальності . Згідно з  ним, розрізняють: соцієтальні (глобальні), загальні, особливі й окремі соціальні  процеси. До соцієтальних відносять  процеси всесвітньо-історичного  розвитку цивілізації, глобальні процеси  економічних, демографічних, екологічних  та інших змін. Загальними вважають процеси, пов'язані з функціонуванням  таких соціальних інститутів, як системи  управління, охорони здоров'я, освіти, виховання тощо. До особливих належать процеси урбанізації, адаптації, стабілізації.

За  напрямом руху розрізняють спрямовані та неспрямовані соціальні процеси.

Спрямовані  передбачають певну мету або тенденцію  у своєму русі. Вони певною мірою  є передбачуваними або явними.

Непередбачувані неспрямовані процеси носять випадковий характер.

За  можливістю обернення виділяють такі типи процесів:

Зворотні  процеси - це процеси, які приводять  систему до певного роду змін (навіть радикальним), але потім відбувається повернення до попереднього стану.

Незворотні  процеси - відображають той факт, що зміни, які відбулися, не можна повернути назад.

За  результатами виділяють два типи соціальних змін - морфогенетичні і трансмутаційні.

Морфогенетичні - це творчі процеси, що ведуть до фундаментальних  нововведень, тобто виникнення нових  станів суспільства, соціальних структур та умов існування соціуму.

Трансмутаційні  зміни діляться на репродуктивні  і трансформаційні. Репродуктивні  зміни - адаптивні, що врівноважують, що підтримують, що носять характер кількісних змін. Трансформаційні - деякі репродуктивні процеси, що призводять до якісних змін стану суспільства.

Соціальні процеси можуть відбуватися об'єктивно  та суб'єктивно, бути вираженими у конкретній чи абстрактній формі, детермінованими  внутрішніми чи зовнішніми чинниками, пов язаними із структурними чи функціональними  змінами, кількісними чи якісними показниками  вимірювання. У багатьох соціальних процесах, які ще називають цілеспрямованими, свідомість відіграє надзвичайно велику роль. До таких, наприклад, належать самовиховання, самоосвіта або професійне навчання. Проте деякі процеси здійснюються немов поза свідомістю, і ми замислюємося над ними постфактум, тобто, маючи  справу з їхніми небажаними наслідками.

За  змістом соціального  процесу

У стосунку до змісту можна виділити такі категорії  соціальних процесів:

Процеси виснаження, до яких відносяться скорочення робочої  сили та праці через вихід на пенсію, зміну місця роботи, еміграцію.

Освіта та навчання — процеси розробки та розвитку нового знання, створення  нових категорій чи узагальнень  в окремих напрямах розвитку.

Мотиваційний  розвиток чи збитки - зменшення чи збільшення бажання виконувати діяльність.

Набір, залучення  та імміграція — розширення робочої  сили за рахунок активного залучення  нових членів, чи з інших причин.

Соціальні конфлікти — руйнування чи перетворення існуючого соціального порядку  внаслідок війни, тероризму у  міжнародному чи локальному масштабах.

За  критерієм виконуваної  ролі у соціальній системі

За роллю, яку вони виконують у соціальній системі, соціальні процеси визначаються як:

• зародження, формування соціальної системи ( процеси організації та самоорганізації );
• стабілізації соціальної системи ( процес згуртування );
• функціонування соціальної системи (комунікативні або регулятивні);
• адаптації соціальної системи до зовнішніх умов, що змінюються (процеси інформатизації і комп’ютеризації);
• еволюції соціальної системи процеси модернізації або революції);
• розпаду соціальної системи (наприклад, процес «антиселекції»);
• перехідні процеси (формування плюралістичної системи власності, децентралізація управління суспільними процесами тощо).

Відносно  системи, в якій відбуваються

Щодо системи, в якій відбуваються процеси, їх розподілено  на:

• внутрішньоособистісні (процес самоосвіти, самовиховання);
• процеси, які відбуваються у стосунках між двома індивідами;
• процеси, які відбуваються у стосунках між індивідом і групою;
• процеси, які змінюють організацію і внутрішню структуру спільноти;
• процеси, які змінюють відносини між двома групами (спільнотами);
• процеси, які змінюють структуру й організацію глобального суспільства;
• процеси, що відбуваються всередині людства або глобального суспільства (процеси демілітаризації або міждержавної інтеграції).

Рівні соціальних процесів відповідають рівням соціальних змін, яких налічується чотири: глобальний рівень, рівень великих соціальних груп, рівень інститутів і організацій, рівень міжособистісних відносин.

Класифікація  за особливостями  спрямування

За специфічними особливостями спрямування можна  аналізувати:

Висхідні  процеси, які припускають розвиток системи. Якщо цей розвиток істотний, то його ототожнюють з прогресом. Еволюційні теорії характеризують розвиток соціуму протягом останніх десяти тисяч  років як висхідний прогресивний процес.

Спадні процеси  призводять систему до негативних дисфукціональних змін - регресу.

Лінійні процеси - це поступові, безперервні висхідні або спадні зміни в системі.

Ступінчасті процеси припускають поступове  нарощування кількісного потенціалу змін, який у певний момент призводить до якісного стрибка або прориву.

Циклічні  процеси- періодичне повторення певних фаз розвитку системи. Такі процеси  можна розглядати як кругові або  замкнуті.

Спіралеподібні  процеси є висхідним або спадним  циклічним рухом: зміни, виконавши  коло, повертають систему в початковий стан, але вже на якісно іншому рівні.

Класифікація  Роберта Мертона

Видатний  американський соціолог Роберт Мертон пропонує розрізняти три види соціальних процесів в залежності від усвідомлення населенням їх кінцевих результатів - явні, приховані і "процеси-бумеранги".

Явні - зміни, сенс яких і їх наслідки усвідомлюються населенням.

Приховані - зміни, зміст яких не усвідомлюється.

"Процеси-бумеранги"- соціальні процеси, сенс яких  населенням усвідомлюється, проте  їх наслідки для більшості  населення не зрозумілі.

За  часом розгортання та протікання

У залежності від часу розгортання і протікання соціальних процесів, розрізняють короткочасні, довготривалі і постійні процеси.

Короткочасні  процеси - соціальні зміни, час протікання яких менше часу існування соціального  об'єкта.

Довготривалі  процеси - соціальні зміни, що відбуваються протягом усього часу існування об'єкта.

Постійні  процеси - глобальні соціальні процеси, перебіг яких не пов'язаний з існуванням якого-небудь одного соціального об'єкта. 
 
 
 

Використані джерела

1. http://uk.wikipedia.org/wiki/Соціальний_процес
2. Г.И. КОЗЫРЕВ СОЦИАЛЬНЫЕ ПРОЦЕССЫ И ИЗМЕНЕНИЯ
3. Григор'єв С.І., Растів Ю.Є. Основи сучасної соціології. Видавництво Алтайського державного університету, 2006.
4. Дворецька Г. В. Соціологія Навчальний посібник / К.: КНЕУ, 2002.- 472 c.
5. Конспект лекцій «Соціальні технології »        http://readbookz.com/book/193/7180.html
6. Сорокин, П. Человек. Цивилизация. Общество / П. Сорокин. – М.: Политиздат, 1992.
7. Социологический словарь http://mirslovarei.com/content_soc/socialnyj-process-7548.html