Проблема майнової нерівності

Отже, ми можемо зробити  висновок, що відсутність найпростішої меблі відзначив тільки 1 % опитуваних і ще 4 % відзначили переважну її відсутність.

Відсутність телевізора зазначили 5 % досліджуваних 15 % відповіли, що переважно не мають і 5 % зазначили, що їм важко відповісти. Можемо припустити, що останні дві категорії респондентів, це студенти, що мешкають у гуртожитках або на зйомник квартирах, де один телевізор дивляться кілька чоловік (купують в складчину, привозять батьки, дає квартирна хазяйка тощо), отже, вони не можуть не заперечити наявність цієї техніки, ні підтвердити її. Те ж саме стосується і холодильника та іншої техніка.

Зазначимо, що відсутність  телефону (а це вже власна річ) зазначили  тільки 2 % респондентів, що значно нижче, ніж кількість тих, хто відніс себе до „бідних” і „жебраків”, отже, телефон студенти вважають необхідною річчю, попри те, що платити треба не тільки за його купівлю, але й за послуги оператора.

З метою визначити  споживчі інтереси у галузі виробників побутової техніки, ми задали студентам  питання „Якщо Ви купуєте побутову техніку, яких виробників Ви обираєте?” (рис. 2.5)

Рис. 2.5. Відповіді студентів  на запитання „Якщо Ви купуєте  побутову техніку, яких виробників Ви обираєте?”

 

Отже, переважна частина  студентів обирають побутову техніку  більш дешевих виробників (35 % - китайських, 20 % - вітчизняних). Тільки 10 %  опитуваних нами студентів дозволяють собі купувати техніку представників провідних фірм Європи, і близько третини (35 %) не звертають на виробника увагу.

Слід зазначити, що існує  неоднозначний зв’язок між об’єктивними та суб’єктивними оцінками добробуту. 

Самооцінки матеріального  становища формуються переважно  у студентів не тільки під впливом  реальної фінансової ситуації, а істотно  залежать від рівня зазіхань (вибору еталона для порівняння) і уявлень  про соціальну справедливість.

Дві людини,  що мають  однакові ресурси та умови життя,  можуть по різному сприймати своє матеріальне становище й інакше переживати складності,  з якими  вони стикаються,  зводячи кінці  з кінцями.  Дані нашого дослідження  показують загальне домінування песимістичних оцінок власного добробуту серед студентів,  що можна пояснити тим,  що уявлення про середнє,  з яким люди порівнюють своє матеріальне становище,  виявляються сильно завищеними порівняно з реальним станом справ.

Оцінки рівня життя  студентів,  засновані тільки на самооцінках рівня доходів,  будуть не повними, якщо не враховувати накопичене в сім'ях майно і нерухомість. 

Сімейна власність не тільки задовольняє поточні потреби (наприклад,  у житлі,  транспорті,  проведенні вільного часу тощо),  але і забезпечує гарантований резерв родини,  тому що в умовах трансформації майно краще,  ніж гроші,  зберігає свою вартість і може навіть збільшити її.

На наступному етапі  дослідження ми визначали житлові  умови респондентів, які віднесли себе до груп „бідні” і жебраки”.

Результати занесли  до таблиці 2.5.

 

 

Таблиця 2.5.

Житлові умови респондентів, що віднесли себе до груп „Бідні” та „Жебраки”, %

Житлові умови	Кількість респондентів, %
Сім`я мешкає в крайній тісноті (менше 5 кв. м. житлової площі на людину)	50
Сім`я мешкає в гуртожитку, комунальній квартирі	10
Бракує коштів в строк  і в повному обсязі заплатити  за помешкання і комунальні послуги	40
В помешканні немає центрального опалення і бракує коштів придбати паливо у достатньому обсязі.	10
Бракує коштів на придбання балонного газу або керосину для приготування їжі	2
Бракує коштів заплатити  за підключення до магістрального  газу (при наявності такої можливості)	10
В помешканні немає  водопроводу і бракує коштів  на його проведення	5
В помешканні немає гарячого водопостачання і бракує коштів щоб поставити нагрівальний апарат	15
В помешканні немає ванни  або душа	15
Немає туалету зі зливом в середині житла	15
Бракує коштів зробити  екстрений ремонт в житлі (відремонтувати сантехніку, вставити скло, ліквідувати протечу даху і т.д.)	30
Житло старе, сире, потребує капітального ремонту	40

Отже, ми можемо зробити  висновки, що найчастіші проблеми, які  випробують родини студентів, що віднесли себе до груп  ”бідні і жебраки” це тіснота, що обумовлена відсутністю можливості придбати або зняти нове житло (50 %),  брак коштів на оплату комунальних послуг (40 %), брак коштів на екстрений ремонт (30%) та проживання у житлі, що потребує капітального ремонту (40 %).

Як і в інших країнах  СНД, в Україні спостерігається одна з найгірших ситуацій у світі по серцево-судинних захворюваннях. 

Однією з основних причин такої ситуації є раціон, багатий на насичені жири,  сіль та олію,  однак бідний на овочі й  фрукти.

Оскільки низький дохід  обумовлює складності з лікуванням, в разі потреби, то ми задали студентам наступне питання „Що з переліченого трапляється з Вами, якщо у вас негаразди із здоров’ям (виберіть у кожній строчці)”?

Результати ми занесли  до таблиці. 2.6.

 

Таблиця 2.6.

Відповіді студентів  на запитання „Що з переліченого трапляється з Вами, якщо у вас негаразди із здоров’ям (виберіть у кожній строчці)”?, %

	Постійно	Рідко	Ніколи	Важко відповісти	РАЗОМ
Бракує коштів щоб  заплатити за послуги швидкої  допомоги, якщо потрібна їх оплата	0	2	88	10	100
Бракує коштів на оплату лікування або операції в лікарні у випадку відсутності безкоштовних послуг	20	50	20	10	100
Бракує коштів на оплату прийому у платного лікаря у випадку  відсутності безкоштовних послуг	50	30	10	10	100
Бракує коштів на оплату призначених лікарем ліків	40	20	35	5	100
Бракує коштів щоб  заплатити за призначені лікарем  аналізів, процедур	40	30	20	10	100
Бракує засобів заплатити  за проїзд до найближчого медичного  закладу	1	4	80	15	100

Отже, найбільші проблеми у студентів викликає необхідність звертатися до платного лікаря (50 %), необхідність платити за лікування та аналізи  (20 і 40 %) та оплатити призначені ліки (40 %).

В цілому ж можемо визначити, що  29 %  мешканців сіл та селищ  мають доходи нижче межі бідності.  У середньому,  студенти, що до вступу до ВНЗ мешкали у селі, спрямовують 70%  своїх доходів на харчування.  Внаслідок відриву від родичів, студенти, що приїхали з сіл, селищ, невеликих міст залишаються біднішими й більш вразливими,  ніж студенти, що постійно мешкають у Харкові. 

Беручи до уваги, що уявлення про рівень бідності та багатства у студентів багатства є повною мірою "уявним" та сконструйованим. Суттєва роль у цьому процесі належить ЗМІ,  дискурсам повсякденного спілкування й "невключеному спостереженню" за перетворенням суспільного  простору та виникненням нових форм недоступного/недостуаного престижного/непрестижного споживання, дозвілля та життєвих  стилів. Наявність динаміки поглиблення розриву між наявними уявленнями про власне положення в  системі соціально-економічної ієрархії та все більш недосяжними стандартами багатства можуть стати  підґрунтям соціальної депривації та нестабільності, оскільки системи соціальних нерівностей найменш  піддаються безпосередньому регулюванню з боку соціальних інститутів, в тому числі держави, а зростання соціально-економічних бар’єрів має наслідки "несподіваного зворотного зв’язку" в соціально-політичному просторі суспільства.

Порівняльні дослідження  свідчить про важливість співставлення  уявлень про бідність з рівнем задоволеності життям  великою  мірою залежить від орієнтацій людей  на  універсалізм чи локальні установки, тобто "рівні співставлення" відіграють важливу роль в  уявленні студентів.

За  умов глобалізації рівень співставлення власного положення  виходить за межі повсякденної локальності  студента, він стає пов'язаний із дискурсом "суспільства добробуту" та можливостей, до яких частково та фрагментарно стає залученою за допомогою ЗМІ, спілкування з емігрантами, туризму тощо. Ці рівні співставлення змінюють уявлення щодо "середнього"  рівня життя, коли поруч з баченням того, як "в середньому" живуть співвітчизники з’являється уявлення,  як "в середньому" живуть сусіди країн Європи, яким є рівень заробітку на подібних рівнях професійної зайнятості та, відповідно, рівень споживання.

По-друге, поширення розколів нерівного доступу до соціально-економічних  благ у суспільстві, яке останні  два десятиріччя має переборювати наслідки  економічної кризи у локальних, регіональних та глобальних вимірах, зазнає якісної зміни протягом 2000-х  років, коли візуалізація багатства виходить з тіньової напівкримінальної сфери "нуворішей" середини 1990-х і легалізується у формуванні нових кіл українського "бомонду" за допомогою чисельних  "гламурних" видань  та телепрограм "з життя еліти". Повсякденні ж "рівні співставлення" матеріального  забезпечення власної родини, які в декілька разів нижчі за рівень "нормального" за уявленням людей рівня  життя, і не відповідає рівню прожиткового мінімуму, складають основу для  поглиблення соціальних нерівностей базового порядку з подальшим відтворенням на рівні суспільної  свідомості уявлення про несправедливість наявного соціального порядку, в якому розходяться статистичні  соціально-економічні показники.

Список використаних джерел

 

1. Айвазян С.А. К методологии измерения синтетических категорий качества жизни населения // Экономика и математические методы. – 2003. – Т. 39. – № 2. – С. 33–53.
2. Айвазян С.А. Прикладная статистика: Классификация и снижение размерности: Справ. изд. / С.А. Айвазян, В.М. Бухштабер, И.С. Енюков, Л.Д. Мешалкин; под ред. С.А.Айвазяна.  – М.: Финансы и статистика, 1989. – 607 с.
3. Айвазян С.А. Эмпирический анализ синтетических категорий качества жизни населения регионов России // Экономика и математические методы. – 2003. – Т. 39. – № 3. – С. 18–52.
4. Андреева И. В. Экономическая психология. Социокультурный подход. - Питер, 2006. - 511 с.
5. Аристотель. Политика. М.: АСТ: Транзиткнига, 2005. – С. 106.
6. Горенко О. Боротьба з бідністю як орієнтир проєвропейської політики // Політичний менеджмент. - №2. - 2003. - С. 107 – 121.
7. Дейнека О. С. Экономическая психология. - Изд-во С.-Петербургского ун-та, 2007. - 158 с.
8. Ильин М.В. Пределы государственной состоятельности стран мира // Политическая наука. – 2011. – №2. – С. 60–74.
9. Кремер М., Маскин Э. Глобализация и неравенство: препринт WP7/2007/01. – М.: ГУ ВШЭ, 2007. – 24 с.
10. Мелешкина Е.Ю. Исследования государственной состоятельности: какие уроки мы можем извлечь? // Политическая наука. – 2011. – №2. – С. 9–27.
11. Мельвиль, А.Ю. Факторы режимных трансформаций и типы государственной состоятельности в посткоммунистических странах : препринт WP14/2011/04 (ч. 1) [Текст] / А.Ю. Мельвиль, Д.К. Стукал, М.Г. Миронюк ; Нац. Исслед. Ун-т «Высшая школа экономики». – М.: Изд. Дом Высшей школы экономики, 2011. – 76 с. 
12. Национальная экономика в условиях глобализации / Гос. ун-т – Высшая школа экономики  / Под ред. И.П. Фаминского. – М.: Магистр, 2007. – С. 24–29.
13. Политическая наука: новые направления / Пер. с англ. М.М. Гурвица, А.Л. Демчука, Т.В. Якушевой. Научный редактор Е.Б. Шестопал. – М.: Вече, 1999. – С.570–588.
14. Радаев В.В. Экономические империалисты наступают! Что делать социологам? // Общественные науки и современность. – 2008. – № 6. – С. 116–123.
15. Стукал Д.К., Хавенсон Т.Е. Моделирование государственной состоятельности постсоциалистических стран // ПОЛИТЭКС. – 2012. – Т 8. – № 1. – С. 251–279.
16. Шевяков А.Ю., Кирута А.Я. Измерение экономического неравенства. – М.: Лето, 2002.
17. Bäck H. and Hadenius A. Democracy and State Capacity: Exploring a J-Shaped Relationship // Governance: An International Journal of Policy, Administration , and Institutions. – 2008. – Vol. 21. – No. 1. – Pp. 1–2
18. Crenshaw E.M. Polity, economy and technoecology: Alternative explanations for income inequality // Social Forces. – 1993. – Vol. 71, – No. 3. – Pp. 807–816.
19. Gradstein M., Milanovic B. Does liberté=egalité? A survey of empirical evidence on the links between political democracy and income inequality // World Bank Research Working. –Paper 2411. 2002.
20. Iversen T., Soskice D. Electoral Institutions and the Politics of Coalitions: Why Some Democracies Redistribute More than Others // The American Political Science Review. – 2006. Vol. 100, – No. 2. –. Pp. 165–181. 
21. Nielsen F., Alderson A. S. Income inequality, development and dualism: Results from an unbalanced cross-national panel // American Sociological Review. – 1995. – Vol. 60. – Pp. 674–701
22. Persson T., Tabellini G. The economic effects of constitutions. – Cambridge, Mass.: MIT Press, – 2003. – 320 p. 
23. Solt F. Standardizing the World Income Inequality Database // Social Science Quarterly. – 2009. – Vol. 90. – No.2. – Pp. 231–242.