Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Апреля 2013 в 19:21, курсовая работа
Метою роботи є вивчити сам процес розлучення, виявити його причини та соціальні наслідки.
Завдання:
• Розглянути соціологію сім'ї як самостійну галузь соціологічного знання.
• Виділити основні тенденції появи такого явища як розлучення.
• Простежити, які основні соціальні наслідки розлучення виділяють дослідники, що займаються вирішенням даної проблеми.
• Знайти можливі причини, що пояснюють виникнення й розвиток розлучень.
Вступ…………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Розлучення як складний процес
1.1. Розлучення в історичному контексті …………………………6
1.2. Розлучення як соціальне явище…………………………………8
1.3. Мотиви та фактори розлучення ………………………………10
1.4. Етапи розлучення …………………………..…………………..11
Розділ 2. Причини розлучення
2.1. Зрада як наслідок відношення до шлюбу …………………….12
2.2. Зміна ролі жінки в шлюбі………………………………………13
2.3. Роз’єднання як причина розлучення …………………………14
2.4. Сімейне неблагополуччя як наслідок сімейної девіації ……..15
2.5. Економічні причини розлучення………………………………16
2.6. Суб’єктивні причини розлучення ……………………………17
Розділ 3. Соціальні наслідки розлучення
3.1. Наслідки розлучень для подружжя та дітей …………………18
3.2. Наслідки для суспільства………………………………………20
Висновки …………………………………………………………….22
Список використаної літератури………………………………….23
Багато дослідників говорять про спільну опіку. Р.Прокш вважає, що спільна опіка найприйнятніша, ніж одноосібна з наступних причин :
- робить позитивний вплив на взаємодію, спілкування, обмін інформацією між батьками в інтересах своїх дітей;
- допомагає зберегти і підтримувати контакти дитини з обома батьками, що є благом для всіх;
- знижує рівень конфліктності між батьками і допомагає уникнути багатьох юридичних розбіжностей;
- пом'якшує травму, яка заподіяна дитині в результаті розлучення або при окремому проживанні батьків . [16]
Дії батьків повинні бути спрямовані на запобігання можливих наслідків розлучення з усуненням страху і тривоги. Основні дії обох батьків для різних соціальних груп, віросповідання, особливостей побуту не носять принципово різних відмінностей. Поведінка і подальший спосіб життя батьків, особливо батька як символу стійкості в суспільстві, повинні запобігти психологічних розладів дитини.
Чистий коефіцієнт відтворення населення (тобто співвідношення між жінками в двох поколіннях, материнському і дочірньому) в 1958 -59 роках дорівнював 1,26. Це означає, що на зміну тисячі чоловік батьківського покоління прийде приблизно 1260 дітей, тобто населення зросте приблизно на чверть за одне покоління (приблизно 27-28 років). У 1978-79 роках чистий коефіцієнт відтворення дорівнював лише 1,04. І продовжував падати. Відтворення впритул наблизилося до тієї межі, за якою починається звужене відтворення, недовідтворюваність. Це загрожує зменшенням чисельності населення країни в недалекому майбутньому. А головне - це веде до дуже швидкого старіння населення, тобто збільшення в його складі частки людей у віці понад 60 років, що тягне за собою ланцюжок важливих небажаних наслідків.
У нас відтворення населення вже звужене, тобто дітей не вистачає для простого кількісного заміщення батьківського покоління. Поки відтворення підтримують Середня Азія, Азербайджан, Казахстан, але й там показники починають поступово падати.
Багато розлучень, мало дітей.
Нинішній вибух розлучуваності позначається
на народжуваності дуже сильно. Зрозуміло,
що відчуття неміцності власної сім'ї,
численність розлучень у
Для нормального розвитку населення потрібна трьохдітна в середньому сім'я. [17]
Як масове явище розлучення
грають переважно негативну роль
і в зміні народжуваності, і
у вихованні дітей. По-перше, внаслідок
розлучень зменшується
Ось так далеко простягаються наслідки вибуху розлучуваності, наслідки нестабільності сучасних молодих сімей, та й усіх сімей в цілому.
В цілому можна сказати, що при розлученні порушуються практично всі соціальні функції, які виконує сім'я.
Висновок
У своїй роботі я з'ясувала і розібралася, що розлучення це складне, історично різноманітне для різного періоду часу за своїм характером соціальне явище.
Розлучення має свої мотиви та чинники. Мотиви відображають тільки ті почуття, які переживали подружжя на період розлучення, а не реальні проблеми, які привели до нього. Фактори розлучення, такі як: соціальне походження індивіда, соціальний тиск і спосіб вибору шлюбного партнера.
Розлучення - важкий процес, який складається з безлічі етапів, які не проходять безслідно для індивідів, що беруть в ньому участь.
У роботі я розглянула причини, які можна розділити на історично-сформовані (зміна ролі жінки, зради), об'єктивні (алкоголізм, економічні причини, роз’єднання ) і суб'єктивні причини. Причини, як правило, це наслідок якогось «стану».
Розлучення тягне за собою
масу соціальних наслідків, які також
умовно можна розділити (за принципом
впливу) на соціальні наслідки для
членів подружжя, соціальні наслідки
для дітей та соціальні наслідки
для суспільства. Як правило до соціальних
наслідків відносять: труднощі самотнього
батьківства, складне матеріальне
становище материнських сімей, проблеми
соціального регулювання
Список використаної літератури
Информация о работе Розлученя: причини та соціальні наслідки