Шпаргалка по дисциплине "Галузеві соціології"

Дисциплінарний статут Збройних сил України;

-наказ заступника Міністра внутрішніх справ України - Командуючого внутрішніми військами № 191 “Про морально-психологічне забезпечення військової дисципліни та профілактики правопорушень, затвердження Інструкції про порядок подання донесень і доповідей про злочини, події та дисциплінарні проступки у внутрішніх військах МВС України та їх облік”;

-директива заступника Міністра внутрішніх справ України - Командуючого внутрішніми військами “Про невідкладні заходи щодо попередження та профілактики нестатутних взаємовідносин між військовослужбовцями в з’єднаннях та частинах військ” та інші.

 

55.Сутність соціології  освіти.

Соціологія освіти – галузева соціологічна дисципліна, предметом якої є освіта як соціокультурний інститут, її взаємодія з іншими інститутами і суспільством загалом, а також соціокультурні процеси у сфері освіти.

Предметом соціології освіти є стан і динаміка соціокультурних процесів у сфері освіти: закони, принципи, технології навчання; взаємодія з іншими галузями суспільного життя. Об'єктом - сфера освіти, тобто соціальне середовище, в якому розгортаються, функціонують процеси освіти, діють суб'єкти освіти.

Осягненню суті та специфіки освіти як соціального інституту сприяє з'ясування її специфічних рис, до яких належать:

- соціально значущі функції навчання і виховання, підпорядковані суспільним потребам;

- форми закладів освіти, їх певна  організація і становище в  суспільстві;

- групи осіб, які професійно  забезпечують функціонування освіти, певний статус цих осіб у  суспільстві;

- регулятори функціонування закладів освіти і суб'єктів освітянської діяльності (законодавчі і нормативні акти про освіту, кваліфікаційні характеристики, контрольні установи і т. ін.);

- спеціальні методи освітянської  діяльності – навчання, виховання;

- свідомо поставлені цілі;

- планомірний, систематичний характер  реалізації процесу свідомої  соціалізації;

- певний зміст освіти – наявність  навчальних програм і планів, відповідне дозування матеріалу;

- ефективність освітянської діяльності  у формуванні багатьох психічних  рис людини, розвитку її мислення 10) використання освіти як механізму запобігання соціально небажаним видів поведінки;

- зорієнтованість освітньої діяльності  в майбутнє, заангажованість на  формування передумов реалізації  цього майбутнього;

 

56.Болонський процес  як фактор євроінтеграції України.

Європейський Союз - це складова реальність сьогоднішнього історичного розвитку, що свідчить про переваги демократичного розвитку країн для кожного окремого європейця. І Болонська система реформування вищої освіти стала однією зі складових євроінтеграції. Враховуючи єдність кордонів України з Євросоюзом, історичну, культурно-цивілізаційну, територіальну ідентифікацію України, а також входження у єдиний європейський загальноосвітній простір та стратегічний курс держави на інтеграцію в Євросоюз, доцільною і своєчасною постає потреба вивчення процесів європейської інтеграції, а також перспектив їх розвитку для України.

Україна приєдналася до Болонського процесу на самміті міністерств в м. Бергені (Норвегія) 19-20 травня 2005 року. Хоча зауважимо, що наукові та освітні контакти українців з європейськими вищими навчальними закладами мають давню традицію, що сягає середніх віків.

Розбудова європейського освітньо-наукового простору - це міжурядова ініціатива, що започаткована у Сорбонні у 1998 році, продовжена у Болоньї в 1999 році, у Берліні в 2003 році, у Бергені у 2005 році. Віднині ця система об’єднує 45 країн „Великої Європи”.

Ця політика має дві основні мети:

• перетворити європейський континент на безмежний простір, в якому студенти, викладачі та дослідники могли б вільно переїжджати з однієї місцевості в іншу;
• зробити цей простір прозорим та привабливим для усього світу.

 

Основні вектори спільних дій можна стисло викласти таким чином:

• прийняття трирівневої структури вищої освіти, що має три основні рівні, досягти яких можна протягом аналогічного терміну навчання: ліценціат (укр.: бакалаврат), майстер (укр.: магістратура), докторат (укр.: аспірантура);
• розробка модульного принципу освіти згідно з європейською системою кредитів - ESTS;
• забезпечення взаємного визнання дипломів на європейському рівні;
• інтеграція потреб у професійній освіті на різних рівнях та забезпечення освітніх потреб протягом усього життя;
• сприяння мобільності студентів і викладачів та надання освітянським освітнім закладам європейського виміру;
• розробка методологічних засад для оцінювання якості освіти;
• опора на учасників освітнього процесу, насамперед на університети (Європейська асоціація університетів) та на студентів (Національні спілки студентів Європи)

Які перспективи відкриває Болонський процес для України? Передусім це нові можливості, пов’язані з перспективою входження до загальноєвропейського освітнього простору, а саме:

• визнання українських дипломів на міжнародному рівні;
• більша мобільність в європросторі для студентів та викладачів;
• спільні освітні та пошукові проекти з європейськими університетами;
• конкурентоспроможність на європейському і світовому ринку праці

 

57.Соціологія вищої школи.   /   58. Проблема якості освіти.

Дуже важливо оцінити соціальне спрямування, мету, настанови й орієнтації як тих, хто вчиться, так і тих, хто вчить, тих, хто отримує професійних фахівців, що претендують на відповідність потребам народного господарства. Саме з таких позицій підходить соціологія до вивчення ключових показників освіти.

Соціологів цікавить рівень знань учнів, студентів, населення країни. Нині показник працюючих у народному господарстві, що мають середню, середню спеціальну і вищу освіту, надзвичайно високий. З кожним роком він ще збільшується. Проте якість професійної підготовки не задовольняє сучасні потреби суспільства. Кращі традиції, які мала вітчизняна середня та вища школа в кінці 50-х рр. ХХ ст., згодом було втрачено. Вона перестала забезпечувати засвоєння справжнього багатства людської культури, загальногуманістичних моральних цінностей.

Соціологічні напрацювання свідчать, що вдоволеність освітою є дуже низькою у службовців і ще нижча у робітників. Учені пояснюють це явище обмеженими можливостями соціального статусу, а також недостатніми у свій час вимогами школи та батьків, які змусили б їх докладати більших зусиль для оволодіння знаннями.

Соціологічні дослідження свідчать, що вибір професійної освіти лише частково зумовлюється інтересом до самого тільки фаху. Більше ніж на професію молодь орієнтується на своє майбутнє соціальне становище, тому соціальна орієнтація випускників шкіл формується набагато раніше за фахову. Вони мало поінформовані про зміст майбутньої професії, але свідомі того, які життєві блага, привілеї, добробут вона забезпечує.

Освіту в Україні було знецінено. Про це свідчить хоча б оплата праці. По суті, зникла була її диференціація. Унаслідок цього багато найкваліфікованіших викладачів вищої школи виїхали за кордон, знизився інтелектуальний рівень нації.

Головною ідеєю реформування освіти є створення єдиної неперервної системи, яка з допомогою комплексу державних, громадських та приватних установ освіти здатна була б відтворювати інтелектуальний, духовний потенціал суспільства, задовольняти всі громадські потреби на рівні світових стандартів. Отже, соціологія повинна сприяти системному реформуванню освіти згідно з найновітнішими досягненнями сучасної світової науки й адекватним урахуванням умов ринку.