Теорія наукового дослідження

Теорія наукового  дослідження

 

 

Вступ

 

 

Поняття «наука» має  кілька основних значень. По-перше, під  наукою розуміють сферу людської діяльності, спрямовану на вироблення і теоретичну схематизацію об'єктивних знань про дійсність. У другому  значенні наука виступає як результат цієї діяльності - система отриманих наукових знань. По-третє, термін "наука" вживається для позначення окремих галузей наукового знання.

Безпосередні цілі науки - це отримання знань про навколишній  світ, передбачення процесів і явищ дійсності на основі законів, які нею відкриваються. У широкому розумінні її мета - теоретичне відображення дійсності. Наука створена для безпосереднього виявлення істотних сторін всіх явищ природи, суспільства і мислення. До основних завдань науки можна віднести:

1) відкриття законів  руху природи, суспільства, мислення  і пізнання;

2) збір, аналіз, узагальнення  фактів;

3) систематизація отриманих  знань; 

4) пояснення суті явищ  і процесів;

5) прогнозування подій,  явищ і процесів;

6) встановлення напрямків та форм практичного використання отриманих знань[1].

Сучасна наука характеризується прагненням до цілісного і багатостороннього  охоплення досліджуваних об'єктів. Для сучасної науки стає все більш  характерним перехід від предметної до проблемної орієнтації, коли нові галузі знання виникають у зв'язку з висуненням певної великої теоретичної або практичної проблеми. Науку можна розглядати як систему, що складається: з теорії, методології, методики і техніки досліджень; практики впровадження отриманих результатів. Розвиток науки йде від збору фактів, їх вивчення і систематизації, узагальнення і розкриття окремих закономірностей до пов'язаної, логічно чіткої системи наукових знань, яка дозволяє пояснити вже відомі факти і передбачити нові.

Процес пізнання включає накопичення фактів. Без систематизації й узагальнення, без логічного осмислення фактів не може існувати жодна наука. Але хоча факти - це необхідний матеріал для вченого, самі по собі вони ще не наука. Факти стають складовою частиною наукових знань, коли вони виступають в систематизованому, узагальненому вигляді.

Найбільш високою формою узагальнення та систематизації знань  є теорія. Під теорією розуміють  вчення про узагальненому досвіді (практиці), що формулює наукові принципи і методи, які дозволяють узагальнити і пізнати існуючі процеси і явища, проаналізувати дію на них різних чинників і запропонувати рекомендації щодо використання їх у практичній діяльності людей.

 

Соціологія науки є одним із галузевих соціологічних напрямів - розглядає науку як соціальний інститут, своєрідну сферу діяльності, котра пов'язана із системою освіти і є також складовим компонентом досягнень культури.

 

 

 

 

1 .Поняття, мета, особливості наукового дослідження

Наукове дослідження - це цілеспрямований процес пізнання, який здійснюється з метою викриття закономірностей зміни об'єктів в залежності від певних умов місця і часу їх функціонування для подальшого використання їх в практичній діяльності. Це - організований процес розумової праці, безпосередньо направлений на виробництво нових знань. Отримання нових наукових даних - соціальна потреба суспільства, яка зросла в останній час, в епоху НТР.

Структурними  одиницями наукового напрямку є  комплексні проблеми, проблеми, теми та наукові питання. Комплексна проблема -це сукупність проблем, об'єднаних єдиною метою. Проблема являє собою ряд складних теоретичних та практичних завдань, вирішення яких назріло в суспільстві. З соціальних позицій проблема - це відображення протиріччя між суспільною потребою в знаннях та відомими шляхами їх отримання, протиріччя між знанням і незнанням. В залежності від масштабу завдань, що виникають, розрізняють глобальні, національні, регіональні, галузеві та міжгалузеві проблеми. Тема є складовою частиною проблеми. В результаті здійснення науково-дослідних робіт по тій чи іншій темі одержують відповіді на певне коло наукових питань, що охоплюють частину проблеми. Узагальнення результатів досліджень по комплексу тем може дозволити вирішити наукову проблему. Під науковими питаннями розуміють дрібні наукові завдання, що відносяться до конкретної теми наукового дослідження.

Мета наукового дослідження - всебічне, достовірне вивчення об'єкту, процесу чи явища, їх структури, зв'язків та відносин на основі розроблених в науці принципів і методів пізнання, а також отримання та впровадження в практику корисних для людини результатів. Сучасні наукові дослідження мають певні особливості, що впливають на ефективність наукової праці:

- спадковість  характеризує зв'язок між живою  і уречевленою науковою працею  в раніше виконаних дослідженнях. Науковець творить, використовуючи спадок минулого, що дозволяє уникнути паралелізму і помилок науково-дослідній роботі;

- імовірний характер  результатів дослідження проявляється  в тому, що воно направлене  на створення нової інформації. В зв'язку з цим результати наукового дослідження можуть значно перевершити сподівання дослідника, а можуть бути і мізерними. Ця особливість наукових досліджень вимагає від наукових працівників вольових та моральних якостей (організованості, настирливості, твердості);

- унікальність дослідження знаходить своє відображення в обмеженні використання багатьох умов або типових методів та нормативних матеріалів, що полегшують організацію праці в матеріальному виробництві (технологічних карт, норм виробітку і т.ін.). Це потребує від дослідника самостійності, настирливості, ініціативності;

- складність  та комплексність дослідження  підвищують вимоги до наукових  працівників - до їх здібностей, професійної кваліфікації та  організованості - і створюють  додаткові труднощі при кооперації праці дослідників різного профілю.

 В першу  чергу це відноситься до економічних  аспектів досліджуваної проблеми. Вони вимагають не лише розширення  економічного світогляду, але й  використання знань суміжних  професій, залучення кваліфікованих спеціалістів;

- масштабність  та трудоємкість дослідження  грунтуються на вивченні

великої кількості  об'єктів та експериментальній перевірці  отриманих результатів;

- тривалість  дослідження вимагає від наукового  працівника чіткого планування  робіт як в часі, так і в просторі;

- зв'язок дослідження  з практикою обумовлений необхідністю  перетворення науки в безпосередню  виробничу силу. Він передбачає  постійний контакт науковців  з практиками та кооперацією  їх праці.

 

 Функції науки 

 
      · пізнавальна — задоволення потреб людей у пізнанні законів природи, суспільства, мислення; 

 
      · практично-дієва — постійне вдосконалення виробництва і системи суспільних відносин як безпосередньої виробничої сили; 

 
      · культурно-виховна — розвиток культури, гуманізація процесу виховання та формування нового покоління, сприяння подальшому розвитку і самовдосконаленню людини як індивіда і суспільства в цілому. 

 
      В історії людства відбувалися  закономірні зміни щодо «спокійних»  і революційних періодів розвитку науки, яка знаходилася в єдиному потоці процесів, що відбувалися та відбуваються в суспільстві. Тому слід підкреслити, що наука, її історія, не можуть бути відокремленими від розвитку суспільства в цілому. 

 
      Принципи діалектико-матеріалістичного підходу складали методологічну основу класифікації наук третього етапу і визначали нерозривну єдність принципів об'єктивності (координації) і субординації, а також методологічних, гносеологічних і логічних боків загального зв'язку наук. 

 

Основними напрямами соціологічного дослідження сфери науки є:

 

• вивчення соціальних факторів генерації наукової діяльності
• забезпечення розвитку нових наукових напрямів у науці і шляхи вдосконалення умов і організації науково-дослідницької діяльності
• проблеми формування вченого як особистості, створення наукових колективів
• соціальна структура та соціальна мобільність у наукових колективах
• соціальний статус науковця і наукових дисциплін
• мотивація наукової діяльності
• соціальний клімат у наукових колективах
• співвідношення науки та освіти
• співвідношення науки і культури
• соціальна програма розвитку науки та ін.

 

Соціологія науки вивчає соціальні аспекти формування наукового  знання, систему соціальних відносин. При цьому дана дисципліна тісно  пов'язана із соціологією освіти,соціологією знання, філософією.

 

2. Класифікація наукових досліджень

В залежності від методів дослідження, що використовуються, наукові дослідження можуть бути теоретичними, теоретико-експериментальними та експериментальними.

Теоретичні наукові  дослідження грунтуються на використанні логічних та математичних методів пізнання. їх результатом може бути встановлення в досліджуваних об´єктах залежностей, якостей, зв´язків тощо. Наприклад, дослідження суті та ролі витрат обігу в торгівлі.

Теоретико-експериментальні наукові дослідження - це дослідження  теоретичного характеру, пов´язані з одночасною дослідною перевіркою виявлених залежностей, якостей, зв´язків тощо. Наприклад, дослідження чинників, що впливають на суму та рівень витрат обігу в торгівлі.

Експериментальні наукові дослідження - це дослідження, що проводяться в  конкретних об´єктах з метою виявлення нових залежностей, якостей, зв´язків, або перевірки висунутих раніше теоретичних положень. Наприклад, дослідження формування витрат обігу в торговельних підприємствах.

В залежності від сфери використання результатів наукові дослідження поділяють на фундаментальні, прикладні та розробки.

Фундаментальні наукові дослідження - це експериментальні або теоретичні дослідження, що спрямовані на одержання  принципово нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв´язку. Необхідність таких досліджень обумовлена потребами народного господарства чи галузі. Вони можуть закінчуватися рекомендаціями щодо постановки прикладних досліджень для визначення можливостей практичного використання отриманих наукових знань, науковими публікаціями тощо. Наприклад, дослідження шляхів прискорення НТП в торгівлі.

Прикладні наукові дослідження - це наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на одержання і використання знань для практичних цілей, пошук  найбільш раціональних шляхів практичного використання результатів фундаментальних наукових досліджень в народному господарстві. Кінцевим їх наслідком є рекомендації щодо створення технічних нововведень (інновацій). Наприклад, дослідження ефективності механізації праці в роздрібних торговельних підприємствах.

Фундаментальні та прикладні наукові  дослідження є основними формами  наукової діяльності.

Розробки - це цілеспрямований процес перетворення прикладних наукових досліджень в технічні додатки. Вони направлені на створення нової техніки, матеріалів, технологій тощо. До обсягу розробок включають проектно-конструкторські і технологічні роботи, роботи по створенню дослідних зразків (партій) виробів (продукції), а також проектні роботи для будівництва.

За видами зв´язку з суспільним виробництвом розрізняють науково-дослідні роботи, спрямовані на створення нових процесів, машин, конструкцій та ін., що повністю використовуються для підвищення ефективності виробництва; науково-дослідні роботи, направлені на поліпшення виробничих відносин, підвищення рівня організації виробництва без створення нових засобів праці; науково-дослідні роботи в сфері суспільних, гуманітарних та інших наук, що використовуються для удосконалення суспільних відносин, підвищення рівня духовного життя людей.

За ступенем важливості для народного господарства наукові дослідження класифікують на найважливіші роботи, що виконуються за планами Національної Академії Наук України; науково-дослідні роботи, що виконуються за планами галузевих міністерств та відомств; науково-дослідні роботи, що виконуються за ініціативою науково-дослідних організацій.

В залежності від джерел фінансування наукові дослідження ділять на держбюджетні (фінансуються за рахунок засобів  держбюджету), госпдоговірні (фінансуються у відповідності з укладеними договорами організаціями-замовниками) та нефінансовані.

За тривалістю розробки наукові  дослідження поділяють на довгострокові, що розробляються протягом кількох  років, та короткострокові, що виконуються  звичайно за рік.

За стадіями дослідження  науково-дослідні роботи диференціюються  на пошукові, науково-дослідні та науково-виробничі  розробки. При формулюванні будь-якої науково-технічної проблеми прикладного  характеру увага дослідника направлена, перш за все, на розгляд результатів виконаних фундаментальних досліджень та практичних досягнень в тій чи іншій сфері. Якщо ж така інформація відсутня, виконується пошукове дослідження. Пошукові дослідження направлені