Ідіоматичні вирази та типи їч перекладу на украйнську мову

Зміст

 

Вступ

1. Загальна характеристика ідіоматичних  одиниць

2. Поняття про ідіоми в сучасному мовознавстві

3. Принципи класифікації фразеологічних одиниць

4. Види перекладу, типи, форми і методи роботи з ним

5. Місце ідіом в системі фразеологічних одиниць мови

Висновки

 

 

Вступ

 

Незважаючи на те, що ідіоматичні  одиниці широко застосовуються в  усному і писемному мовленні (художній літературі, публіцистиці, тощо), їхні структурно-семантичні особливості  є недостатньо вивченими. Багато невирішених питань залишається  і в теорії та практиці перекладу  цих одиниць з англійської  на українську мову. У вітчизняному перекладознавстві ще не існує комплексного дослідження і остаточного вирішення  багатьох проблем, пов’язаних з особливостями  перекладу англійських ідіом  українською мовою в художніх творах, що й зумовило вибір даної  теми та пояснює актуальність дослідження.

Об’єктом дослідження  є ідіоматичні одиниці в англійській  мові.

Предмет дослідження –  особливості перекладу ідіом  в художніх творах з англійської  мови на українську.

Мета роботи – проаналізувати структурно-семантичні особливості  та стилістичну функцію ідіоматичних одиниць в художньому тексті, звертаючи  увагу на національну своєрідність ідіом у англійській та засоби їхньої передачі українською мовою. У завдання дослідження входить  укладання класифікації способів перекладу  ідіоматичних одиниць, а також дослідження  ідіоматичних одиниць, які належать до різних функціональних стилів, їхніх  морфологічних, синтаксичних, семантичних, стилістичних властивостей.

Теоретична цінність дослідження  зумовлена необхідністю подальшого вивчення усіх типів фразеологічних одиниць в світі розвитку фразеологічної теорії. Результати, отримані в ході даного дослідження, можуть бути використані  в теоретичному курсі лексикології, стилістики, теорії і практики перекладу, на практичних заняттях з англійської  мови на різних рівнях навчання. В цьому  і полягає практичне значення роботи.

В ході проведення даного дослідження  були використані наступні методи: дескриптивний, дистрибутивний, контекстно-семантичний  метод, методи компаративного та кроскультурного  аналізу. Приклади з художньої літератури відомих британських та американських авторів XІX-XX ст. добиралися методом суцільної вибірки.

Мета та завдання дослідження  визначили його структуру. Робота складається  зі вступу, у якому окреслюються межі дослідження і підпунктів в яких розглянемо значення поняття фразеологія і власне поняття ідіома.

 

 Загальна характеристика ідіоматичних одиниць

 

1.  Поняття про ідіоми в сучасному  мовознавстві

 

Термін «ідіома» походить від давньогрецького слова «ídiōma», що означає «особливість, своєрідність». Виділяються два основні погляди  на ідіоматичні одиниці – так  звані «широкий підхід» та «вузький підхід» до ідіом. Згідно з останнім, ідіомами вважається лише такі «стійкі  словосполучення, семантика яких не виводиться зі значень її складників, а інтегрована ними формально; виникає внаслідок утрати мотиваційних відношень» [1, с.173].

У вітчизняному мовознавстві протягом довгого часу існувала традиція називати ідіоми «фразеологічними зрощеннями», за термінологією відомого радянського  мовознавця акад. В.В. Виноградова, який розподілив фразеологічні одиниці  на фразеологічні зрощення (або ідіоми у вузькому значенні), фразеологічні  єдності та фразеологічні сполучення. На думку В.В. Виноградова, фразеологічні  зрощення характеризуються немотивованістю  складу зворотів (тобто з суми складових  таких фразеологічних одиниць неможливо  дізнатися про загальний зміст  одиниці) та абсолютною семантичною  єдністю компонентів. Серед фразеологічних зрощень виділяють наступні підтипи:

1) Фразеологічні зрощення, у складі яких є так звані  «слова-некротизми» (лексичні архаїзми, історизми та інші лексеми,  що вийшли з ужитку мовлення). Наприклад, англійська ідіома  “to buy a pig in a poke” на позначення  невигідного та невдалого придбання  чогось, що не було уважно розглянуто  передусім (порівн. укр. ідіому  «купувати кота в мішку». Лексема  a poke позначає «мішок» і є архаїзмом  (сучасний синонім “sack”), який  в сучасній англійській мові  вживається лише у вищезгаданій  ідіоматичній одиниці. Тобто ми  бачимо випадок, коли лексема  продовжує жити значно довше у межах ідіоматичного словосполучення, аніж у вільному словосполученні чи ізольовано.

2) Фразеологічні зрощення, що містять граматичні архаїзми, які є синтаксично неподільним  цілим.

Дж.Сейдл і У.Макморді зазначають, зокрема: «The way in which the words are put together is often odd, illogical or even grammatically incorrect»

( «Порядок у якому поставлені слова часто є дивним, нелогічним і навіть граматично невірним.») [2, c.4].

Так, ідіома I am good friends with him ("ми з ним добрі друзі») є, з  точки зору граматичної структури, неправильною та нелогічною. Займенник I стоїть в однині, проте форма I am a good friend with him є неможливою, хоча значно більш логічною. Можливою є форма I am good friend of his, але вона не є ідіоматичною одиницею.

3) Фразеологічні зрощення, що стали нерозкладними як  лексично, так і семантично, наприклад:

to be born with the silver spoon in one’s mouth;

to go through thick and thin.

4) Фразеологічні зрощення, котрі являють собою таку семантичну  єдність, що лексичні значення  компонентів зовсім неважливі  для розуміння цілого [3, с.144].

Прикладами подібних одиниць  в англійській мові можуть бути:

to bring the house down;

to take it out on someone.

Багато в чому подібним до вітчизняного розуміння феномену ідіоматичної одиниці є визначення Сейдл-Макморді, які наголошують  на відмінності семантики ідіоми від семантики її складників: “We can say that an idiom is a number of words which, taken together, mean something different from the individual words of the idiom when they stand alone” [2, c.4].

Проте, слід зазначити, що в  британському та американському мовознавстві більшу популярність має «широкий підхід»  до проблеми ідіоми. До складу ідіом західні лінгвісти відносять не лише фразеологізми усіх типів, а навіть і паремії – приказки, прислів’я, крилаті вислови, цитати тощо. Так, Ричард Спієрс у передмові до «Словника американських ідіом» пояснює вибірку одиниць для даного видання наступним чином: «Every language has phrases or sentences that cannot be translated literally. Many clichés, proverbs, slang phrases, phrasal verbs, and common sayings offer this kind of problem. A phrase or sentence of this type is usually said to be idiomatic. This Dictionary is a collection of the idiomatic phases and sentences that occur frequently in American English» [4, p.7]. Тобто ми бачимо значне розширення поняття «ідіоми» порівняно з розумінням В.Виноградова: адже до складу ідіом віднесені не лише словосполучення, а й речення (sentences) різного характеру: кліше, прислів’я, сленгові фрази, мовленнєві штампи (common sayings), які об’єднує одна спільна риса: їхня ідіоматичність. Подібним чином укладено більшість з інших оригінальних словників та довідників ідіом англійської мови. Укладач іншого популярного словника ідіом британського варіанту англійської мови Вільям Колінз, зокрема, зазначає: «Вивчаючи ідіоми, завжди стикаєшся з двома найголовнішими проблемами. Перша – проблема походження. Як зауважує Піарсел Сміт, навіть фахівці не в змозі чітко і впевнено пояснити значення численних ідіоматичних виразів. По-друге, існує проблема зв’язку між походженням та поточним використанням. Часто стає необхідним, вивчаючи ідіому, наявне значення якої зрозуміло і широким загалом використовується правильно, визнати, що зв’язок між походженням та значенням не є відомим» [5, c.11].

У своїй передмові до словника Дж.Сейдл та У.Макморді “English idioms and how to use them” (1983) проф. Мєднікова  зазначає: «Слово «ідіома» не є однозначним. Ним називають і особливу фразеологічну  одиницю, що має ярко виражені стилістичні  особливості (власне ідіоми) та інші види фразеологічних одиниць. Ось чому Дженіфер Сейдл та У.Макморді, розуміючи слово ідіома у всій системі його значень, включили до складу посібника все те, що, на їхню думку, може вважатися специфічно англійським і те, що необхідно знати тим, хто вивчає англійську мову як іноземну. Радянська лінгвістика, яка досягла великих успіхів у своєму теоретичному розвитку, інакше розглядає проблеми класифікації фразеологічних одиниць. Наше мовлення, коли ми розмовляємо, є ідіоматичним в тому сенсі, коли ми користуємося характерними для нашої мови виразами та зворотами, що демонструють у своєму синтаксичному та семантичному складі її специфіку» [6, c.5].

В даній роботі використано термін «ідіома» або «ідіоматична одиниця»,  мається на увазі фразеологічну одиницю мови, для якої характерна стійкість, відтворюваність та немотивованість значення, тобто зміст якої не дорівнює сумі значень слів-складників.

 

2. Принципи класифікації фразеологічних одиниць

 

Як уже зазначалося  вище, найбільш традиційним у вітчизняному мовознавстві є поділ фразеологічних одиниць на фразеологічні зрощення (або ідіоми у вузькому значенні), фразеологічні єдності та фразеологічні  сполучення. Додамо кілька характеристик  інших елементів даної типології  – фразеологічних єдностей та сполучень.

Фразеологічні єдності характеризуються образною мотивованістю значень  складників. Проте, як і зрощення, вони являють собою неподільне ціле. На відміну від перших двох типів, третій тип класифікації В.В.Виноградова  – фразеологічні сполучення - обов’язково  мають у своєму складі вільні та фразеологічно зв’язані значення. Пізніше М.Шанський доповнив цю класифікацію четвертим типом – фразеологічні  вирази – це «речення з переосмисленим складом компонентів» [7, c. 644].

Н.Н. Амосова [8, c. 65], використовуючи контекстологічний аналіз, виділяє «два типи фразеологічних одиниць – фраземи й ідіоми. Фразема – це одиниця постійного контексту, у якій вказівний мінімум, потрібний для актуалізації певного значення слова, є єдино можливим, тобто постійним. Другий компонент є вказівним мінімумом для першого. Ідіоми, на відміну від фразем, – це одиниці постійного контексту, у яких вказівний мінімум і семантика одиниці нормально складають тотожність, представлену лексичним складом словосполучення. Ідіоми характеризуються цілісністю значення».

Також Амосова виділила частковопредикативні фразеологізми  – це звороти, у яких наявний граматично провідний (головний) член – антецедент – та предикативна одиниця, що залежить від нього.

На початку 60-х років  ХХ ст. на зміну структурно-семантичній  класифікації прийшла функціональна  класифікація фразеологізмів. На основі функції фразеологічних одиниць  вони були поділені на дві великі групи:

1) номінативні фразеологізми  (виконують суто номінативну функцію);

2) номінативно-експресивні  фразеологізми (крім номінативної, виконують ще й експресивну  функцію, допомагаючи мовцеві  висловити певні емоції, своє  ставлення до ситуації тощо).

Перша група охоплює, по-перше, стійкі словосполучення, які мають  семантичну цілісність номінації на основі власних лексичних значень  компонентів. Також до неї належать словосполучення, створені на основі переносного  значення одного з компонентів, та стійкі дієслівні сполучення.

Друга група містить семантично модифіковані фразеологізми зі структурою словосполучень та речень.

Укладач «Великого англо-російського  фразеологічного словника» відомий  вчений-германіст О.В. Кунін [9, c.15] наводить класифікацію фразеологічних одиниць  за походженням, яку, хоча вона розроблена на матеріалі англійської мови і  є, з першого погляду, специфічною  лише для цієї мови, успішно використовують і для класифікації іншомовних фразеологічних систем, тобто її також можна вважати  універсальною. Він виділяє фразеологічні  деривації, тобто утворення фразеологічних одиниць від інших фразеологічних одиниць, серед яких він розрізняє  наступні прийоми:

а) виокремлення фразеологічної одиниці зі складу вихідного фразеологізму: a hot potato частина виразу drop something like a hot potato;

б) утворення дієслівних фразеологічних одиниць від прислів’я  з дієсловом в наказовому способі:

strike while the iron is hot;

в) конверсія: a stab in the back від  дієслівного фразеологізму to stab someone in the back;

г) утворення за аналогією: Aunt Thomasina за аналогією Uncle Tom;

д) за контрастом hell on earth антонімічне heaven on earth;

е) розгортання образу вихідного  фразеологізму – to be nuts (to fall off one’s nut);

ж) контамінація gild the lily від gild refined gold and paint the lily.

Другим способом формування фразеологізму, за Куніним, є утворення  фразеологічної одиниці від перемінного  словосполучення шляхом його змінення:

through thick and thin (through thicket and thin wood).

Третя група включає фразеологізми-кальки: «утворення фразеологічної одиниці  від іншомовного фразеологізму  шляхом його калькування:

it goes without saying від французького cela va sans dire».

Нарешті, четверта, остання  група за Куніним, включає фразеологізми  з літературних джерел (у такому випадку в етимологічних примітках  зазначається «шекспірівське», «дікенсівське» тощо) [9, c.15].

Існує також класифікація ідіом американського варіанту англійської  мови О.Швейцера, згідно з якою розрізняються  ідіоми-часткові американізми та ідіоми-повні  американізми [10, c.143-144]. У першому  випадку загальноанглійське значення залишилося первинним, а американське є вторинним, таким, що розвинулося  на основі першого (прикладами можуть бути фразеологічні звороти dark horse –  «темна конячка, невідомий кінь на змаганнях» – «маловідомий кандидат на виборах» або roaring forties – «сорокові широти Атлантичного океану» – «центральний район Нью-Йорка» ). Повний американізм властивий лише американському варіанту англійської мови (to come right with a bang – блискуче пройти, мати великий успіх, big time – великий, значний, to be on the (water) wagon – обстоювати тверезий спосіб життя, не вживати алкогольних напоїв, lone wolf – людина, що діє самостійно, не шукаючи сторонньої допомоги).