Ідіоматичні вирази та типи їч перекладу на украйнську мову

На думку Галіни Грінь, американські фразеологічні одиниці  «є мікросистемою, елементам якої властиві полісемія, складні антонімічні  та синонімічні стосунки, належність до певних семантичних груп» [11, c. 13]. Ця ідея стає базисом її власної  типології.

За її спостереженнями, полісемія  американської фразеології розвивалася  двома шляхами:

розвиток багатозначності  на базі загальноанглійської основи;

ускладнення смислової структури  фразеологізму в процесі його функціонування в американському варіанті англійської мови.

Більшість багатозначних  фразеологічних одиниць мають два  значення, які виникли внаслідок  паралельних первісних метафоричних зрушень. Це такі вирази, наприклад, як to face the music – 1) стійко переносити неприємності, спокійно зустрічати критику; 2) відповідати  за скоєне (аналогічно рос. «расхлебывать  кашу»). Але серед них вирізняються також окремі одиниці, що мають більше трьох значень, наприклад: to come up to the chalk – 1) ставати на старт (спорт.); 2) бути на висоті, виконувати свої зобов’язання; 3) суворо дотримуватися правил, вимог; 4) енергійно діяти, бути у формі. Спостереження показують, що не всі  значення однаково поширені, не всі  мають однакову валентність, проте  усім їм властива та чи інша стилістична  функція.

Багато фразеологічних одиниць  утворюють синонімічні ряди. Наприклад, значенню «діяти прямо, вільно, відкрито»  відповідають в американському варіанті англійської мови наступні фразеологізми:

to come on a straight shoot – to come from the shoulder – to cut the string.

Найчастіше синоніми належать до різних сфер вживання. Так, багато синонімічних фразеологічних одиниць мають однакове значення: «бути п’яним». Проте такі вирази, як “to bend (to crook, tip) one’s elbow (little finger)”; “to feel no pain; to have snakes in one’s boots”; “to have one’s pots on”; “to dip the bill (beak)”; “to whoop things up”; “to have a bun on”; “to hit the big spots”; “to carry a (heavy) load”; “to get a can on”; “to hit the bottle (sauce, booze, red eye)” належать до розмовного стилю. Фразеологізм “to be on a bender” є  вульгаризмом. А таку фразеологічну  одиницю, як “to get (have, have taken) one’s load”, авторка  класифікації відносить до діалектизмів або американського сленгу [11, c.20].

Дослідниця також наводить численні приклади складних синонімічних рядів, де кожен фразеологізм має  декілька значень, кожне з яких утворює  власний синонімічний зв’язок з  подібними значеннями інших фразеологізмів.

Наступний тип зв’язку, який утворюють фразеологічні одиниці, – це антонімія. Дослідження, виконані Альохіною А.І. та Грінь Г.С. [11, c.30], показують, що антонімія фразеології  американського варіанту англійської  мови є менш розвинутою, аніж синонімія, проте вона існує і має певні  закономірності. Більшість з фразеологічних одиниць, що перебувають у відношеннях  антонімії між собою, є однозначними. Так, антонімами є, наприклад:

to spill the beans (розбовтати, роздзвонити  секрет усім) – to button up (one’s) lip (зберегти  таємницю);

to lay down (to bury) the hatchet (the tomahawk)(встановити  мир, припинити ворожнечу) –  to take up the tomahawk (розпочати війну проти  когось);

to keep one’s shirt on (бути спокійним,  зберігати рівновагу) – to go up in the air (нервувати, дратуватися).

Існує, також, невелика група  багатозначних фразеологічних одиниць, які мають антонім для одного чи більше своїх значень. Так, наприклад, фразеологізм to sit on one’s hands має для  першого свого значення «зустрічати  скупими оплесками» два антоніми “to get (give) a big (good) hand”, “to bring down the house” (викликати овацію, гучні оплески), а для другого «нічого не робити, байдикувати» наводиться наступний антонім “to come up to the chalk”, який лише другим своїм значенням є антонімічним до вищенаведеного.

Згідно з класифікацією  фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови Г.С.Грінь [11, c.36-41], виділяються наступні семантичні групи фразеологізмів.

Семантична група «говоріння»:

to tell the world – «розповісти  усьому світу; категорично стверджувати»;

to talk wet – «розповідати  нісенітницю»;

to swap lies – «пліткувати» [11, c.36].

Семантична група «дружні  стосунки»:

to stay until the last dog is hung – «залишатися  поруч до кінця»

to take a shine to smb. (smth.) – «відчути  симпатію, сподобатися»

to die dog for smb. – «бути абсолютно  відданим комусь, готовим померти  за когось» [11, c.36].

Семантична група «пересування»:

to show leg – «втекти»

to take the airline - «піти найкоротшим  шляхом»

to burn one’s road – «швидко  їхати» [11, c.37].

Семантична група «волевиявлення»:

to beat smb. out of one’s track – «примусити  когось змінити свій план дій»

to have the say – «керувати,  командувати» [11, c.37].

Семантична група «намір»:

to go back on one’s track – «відмовитися  від своїх намірів»;

to salt the cow to catch the calf – «досягти  мети кружним шляхом, манівцями» [11, c.37-38].

Семантична група «почуття», яка, у свою чергу, розподіляється на підгрупи:

а) «занепокоєння»

to cause a headache - «викликати  занепокоєння, примусити поміркувати,  потребувати великих зусиль»

б) «бажання»

to hitch one’s wagon to a star - «бути  амбіційним»

в) «страждання, терпіння, туга»

to have no kick left (in) - «бути без  сил, не в змозі більше терпіти»

to get oneself into a spot - «доскочити  лиха, опинитися у скрутному становищі» [11, c.38].

Семантична група «радість, задоволення, успіх»:

to run away with a show – «мати  великий успіх»;

to be hitting on all four (six) cylinders –  «бути у чудовій формі»;

to run one’s face – «досягти  успіху завдяки привабливій зовнішності,  приємним манерам» [11, c.38-39].

Семантична група «недружелюбність, ворожість, жорстоке ставлення»:

to give smb the ha, ha – «висміяти  когось»;

to get one’s hammer out – «ставитися  з ворожістю» [11, c.39].

Семантична група «інтелектуальна  діяльність»:

to have a cylinder missing – «несповна  розуму; дивак, божевільний»;

to get on to the ropes – «детально  дізнаватися про обставини справи»;

to put smb. wise to smth. – «навчити  когось ума-розуму; відкрити очі  комусь на щось» [11, c.39].

Семантична група «смерть»:

to go home in a box – «померти  або бути вбитим»;

to cross (go over) the Great Divide – «піти  з життя, померти» [11, c.40].

Семантична група «гнів, роздратування, помста»:

to hit the ceiling - «розгніватися  до нестями»;

to get someone’s Indian up (sl.) - «роздратувати  когось»;

to have it in for (coll.) - «бажати  помсти» [11, c.40].

Семантична група «брехня, безчестя»:

to put up a job on smb. – «розіграти, надурити когось»;

to hang the landlady (sl.) - «з’їхати  вночі з квартири, нічого не  сплативши»;

to feel smb. on soft corn (sl.) - «говорити  компліменти комусь» [11, c.40-41].

Кілька класифікацій фразеологізмів наводять британські дослідники Дж.Сейдл  та У.Макморді у передмові до своєї  лексикографічної праці “English idioms and how to use them”, зокрема за походженням  ідіоматичної одиниці та за критерієм  повної/неповної фіксованості. Отже, за етимологічним покажчиком ідіоми бувають:

біблійні та літературні (“to kill the fatted calf”, “to turn the other cheek”, “the apple of one’s eye” – Biblical sources, “the green-eyed monster” – Shakespeare);

побутові (to make a clean sweep of something, to hit the nail on the head);

сільськогосподарчі (to go to seed, to put one’s hand to the plough, to lead someone up the garden path);

кулінарні (to eat humble pie, out of the frying-pan into the fire, to be in the soup);

військові (to cross swords with someone, to fight a pitched battle, to fight a losing/winning battle);

морехідні (when one’s ship comes home, to be in the same boat as someone, to be in deep waters, to sail under false colours);

анімалістичного походження (to play cat and mouse with someone, to kill two birds with one stone, to be top dog, a pretty kettle of fish);

з колірним компонентом (to beat someone black and blue, to have green fingers, to be in the pink);

з компонентами на позначення частин тіла (to pull someone’s leg, to lose heart, to get something off one’s chest, to twist someone round one’s little finger) [2, c.5].

Останні два пункти класифікації безумовно цікаві, проте дещо логічно неузгодженими з класифікаційною базою – етимологією ідіоматичних одиниць. Адже, називаючи компоненти ідіоми, ми говоримо про структурну, а не етимологічну класифікацією. Отже, доречніше, на наш погляд, було б називати цю типологію структурно-етимологічною.

Дж.Сейдл та У.Макморді зазначають також, що існують ідіоми, які не можна змінювати зовсім (fixed idioms); існують також такі, що є фіксованими  у окремих частинах, а в інших  словосполучення є вільним; нарешті, виділяють третю групу ідіоматичних одиниць, які дозволяють лише окремі зміни у своїх нефіксованих частинах.

Так, до першої групи належить ідіоматична одиниця to give someone the cold shoulder, у складі якої неможливі ані  лексичні (to give someone the ‘cold’ or ‘warm shoulder), ані морфологічні зміни – артикль, керування тощо ( to give someone ‘a’ cold shoulder to give a cold shoulder to someone).

До другої групи ідіоматичних одиниць належить to make a clean breast of it (to tell truth about it), у якій можливі зміни  часу дієслова.

До третьої групи, в  якій дозволяються обмежені зміни у  нефіксованій частині належать такі ідіоми, як to have/to take/to enjoy forty winks, to keep a sharp/careful/watchful/professional eye on someone.

Існують також інші класифікації фразеологізмів. Так, за синтаксичною функцією фразеологізми поділяють  на організовані за моделями словосполучення, простого і складного речення. Фразеологічні  одиниці розрізняються також  за співвіднесенням опорного слова  фразеологічних зворотів із певним граматичним  класом слів (іменникові, ад’єктивні, дієслівні тощо), за способом створення  конотації, за способом семантичних  перенесень при формуванні значення фразеологічних одиниць (метонімічні, метафоричні, гіперболічні, компаративні і т.ін.). На сьогодні фразеологія  є таким перспективним і розвинутим напрямом мовознавства, що майже кожен дослідник має можливість запропонувати свою власну типологію або вдосконалити класифікацію, розроблену іншими вченими до нього, з огляду на потреби свого власного дослідження.

 

3. Місце ідіом в системі фразеологічних одиниць мови

 

Як можна зрозуміти  з викладеного вище, сфера фразеології  усвідомлюється по-різному у різних теоретичних концепціях. Проте більшість  дослідників сходяться в тому, що фразеологізми повинні характеризуватися  трьома найважливішими параметрами: неоднослівністю, стійкістю та ідіоматичністю. Перший з цих параметрів можна вважати  єдиним відносно ясним та операційним  поняттям, хоча й тут виникають  проблеми, пов’язані з наявністю  або відсутністю в тій чи іншій  мові орфографічної традиції, розрізненням слів і словосполучень, слів и речень в даному морфологічному типі мови тощо. Категорія стійкості є вже  менш визначеною, але найбільші запитання  викликає поняття ідіоматичності. В  найбільш загальному розумінні ідіоматичність позначає «властивість мовних одиниць  формувати цілісне значення не із суми значень її складників або незалежно  від них» [1, с.173] Фразеологія виявляється  лише одним з проявів ідіоматичності.

Розглянемо фактори, які  можна розглядати як причину стійкості  ідіоматичних одиниць. Вочевидь, достеменно виявити справжні причини формування стійких зворотів тільки в рамках лінгвістики неможливо, адже найчастіше причини стійкості носять екстралінгвістичний  характер. Тут може виявитися важливою культурна значущість вихідного  тексту (пор. численні ідіоми-біблеїзми, ідіоми літературного походження з  відомих художніх творів, зокрема, з  творів В. Шекспіра в англійській  мові); підвищення престижності та/або  поширення сфери функціонування певних фахових мов або жаргонів (поширення сленгізмів через розмовне мовлення та ЗМІ до художньої літератури). культурно-історичний контекст (так, за даними А.Швейцера, внаслідок контактів з представниками інших народів протягом колонізації Північної Америки, в американському варіанті англійської мови опинилися ідіоми не лише британського, а й індіанського, французького, голандського, німецького та іспанського походження [10, с.36-37]). Втім, багато з причин узуалізації залишаються незрозумілими.

Роль власно лінгвістичних  факторів узуалізації, вочевидь, є невеликою, однак суто лінгвістичні особливості  мовних виразів, що сприяють узуалізації, безсумнівно, існують. Можна впевнено вказати лише один з них – ускладненість  форми. Найчастіше – це рима, пор. укр. «не сіло, не впало», «часто-густо», «попав на ліки – пропав навіки», «ні  сват ні брат»; англ. “high and dry”, “by hook or by crook”, “at sixes and sevens”. До цього ж  типу ідіоматичних утворень належить також подвоєння основи на зразок: «вік вікувати», «дурень дурнем», “in bag and baggage”. До числа прийомів ускладнення  форми належать також алітерації (характерні для германських мов), асонанси тощо. Зокрема, В.Колінз зазначає: “Sometimes a dominating factor in the formation or the popularity of an idiom must have been a desire for euphony, alliteration, rhyme, repetition” [5, p. XI].

Зауважимо, що в  сучасній лінгвістиці поняття «ідіоматичності» пов’язується не лише з фразеологією. Ідіоматичність проявляє себе також  у морфології та синтаксисі. Так, у  словотворі ідіоматичність представлена простим чи складним словом, формальні  складники якого не беруть участі у формуванні його семантики. Такі слова  характеризуються умовною мотивацією (псевдомотивацією). Причинами такої  ідіоматичності значення є формальні  зміни, утрата значень слів-мотиваторів  або їхнє переосмислення, руйнування первісного образу, покладеного в  основу творення слова, невірне калькування, ефективність вибору мотиваторів, які  є випадковими, що надає слову  особливої експресивності й увиразнює  мовлення. У синтаксисі ідіоматичність розглядається на підставі фразеологізованих  неподільних речень [1, c.173-174].

Слід додати, що статус ідіом  як складової частини фразеологічної системи ніколи не було поставлено під сумнів, на відміну від прислів’їв, приказок, крилатих слів, яким багато вчених відмовляють у приналежності  до фразеології, вважаючи, що подібні  одиниці утворюють так званий пареміологічний фонд, який є предметом  дослідження специфічної маргінальної наукової галузі – пареміології, яка  корелює з лінгвістикою та фольклористикою, або так званих кліше, чи мовних штампів, на зразок «добрий день», «шановне товариство»  тощо. Звернемо увагу також на величезний лінгвокультурознавчий потенціал  фразеології, адже саме в ідіоматичних одиницях мови відбито багатовікову історію народу, своєрідність його культури та побуту. Внаслідок того, що в ідіоматичних виразах чітко  відображається національний характер народу, їхнє активне засвоєння необхідно  кожному, хто вивчає мову. Також необхідно  розвивати вміння коректно вживати  ідіоми в мовленні, правильно відчуваючи їхній стилістичний регістр –  чи належать вони до просторіччя, або  вульгаризмів, канцеляризмів або  книжкового стилю.