Екзистенціоналізм у творчості Франца Кафки

Грегор превратился в жука скорей всего потому что даже когда он был в человеческом теле, его жизнь напоминала больше жизнь жука нежели человека. Он самоотверженно работал не ради себя, а ради семьи, ничем не интересовался и был одиноким. А возможно это потребовалось для того что бы он увидел неблагодарность своей семьи, не заметно что бы они особо страдали именно из за того что Грегор болен, вместо этого их заботили только финансовые проблемы.

Франц Кафка в своей новелле «Превращение» затронул проблемы самоотверженности, трудоголизма, семейных отношений. Показал что из-за материальных трудностей человек может и вовсе потерять гуманность.

 
ВИСНОВКИ 
 
Отже, узагальнюючи власні теоретичні та практичні дослідження зробимо наступні висновки. 
Екзистенціоналізм - літературна течія ХХ ст., представники якої намагаються виявити причини трагічної невлаштованості людського буття, страждання, самотності. Важлива категорія екзистенціоналізму - пошук свободи. 
Спочатку екзистенціоналізм виник як філософська течія. Але, виникнувши як філософська течія, екзистенціоналізм поступово перетворюється на течію літературну. Такий перехід інспірували і здійснили Жан-Поль Сартр і Альберт Камю, Ф. Кафка. 
Представники течії якраз і зосереджують свою увагу на існуванні людини, що є емпіричною особистістю, вилученою з будь-яких систем (релігійних, політичних, соціальних). Світ же вони розуміють як дещо вороже особистості, сприймають його як хаотичний, дисгармонійний, абсурдний. Процеси, що відбуваються в цьому світі, повному внутрішніх суперечностей, позбавлені закономірностей, логічного зв"язку, часової послідовності. 
Щоб краще збагнути суть творів Кафки, треба добре знати життєвий шлях самого автора. Тільки детальне розуміння біографії Франца Кафки дасть змогу краще збагнути розкриття його творів.  
Творчість та ім"я Франца Кафки досить популярні на Заході. У багатьох творах зарубіжних письменників легко виявити мотиви та образи, які навіяні саме творчістю Кафки,- вона вплинула не тільки на художників, які належали літературному авангардові. Кафка належить до тих письменників, зрозуміти й розтлумачити яких не так просто. 
Для оповідної манери Кафки характерне точна правдивість деталей, епізодів, думок та розповіді окремих людей, які з’являються у незвичайних, часто абсурдних взаємозв’язках. Мова Кафки зазвичай чітка, строга та архаїчна слугує для відображення кошмарних, іноді казково-фантастичних ситуацій.  
Для того, щоб зрозуміти твір "Замок", добратися до самої суті, необхідно бути Кафкой, чи, принаймні, людиною, знайомою з його біографією і щоденниками. Замок - образ неприступної, піднесеної над іншим світом твердині. Для тих, хто живе на землях, що прилягають до замку, ця міцність покрита туманом є центром світобудови, місцем, де живуть люди, могутні по визначенню, незалежно від їхнього положення в ньому. Події й образи, думки і вчинки людей у творі „Замок” зв"язані між собою за аналогією, немов бачення маревного сну, немов думки, що народжуються то в найпростіших, то в дуже складно опосередкованих асоціаціях.  
Як і інші твори Франца Кафки, “Перевтілення” вражає синтезом реального і фантастичного. Реальність і фантастика поєднуються, щоб створити образну картину сучасного автору світу, безжалісного й абсурдного, де нічого не піддається логічному тлумаченню, де людина приречена на самотність, де почувається вона лише комахою. 
Загалом, варто відмітити, що дуже важко людині у світі Кафки, дуже боляче і дуже страшно, і вона марно намагається орієнтуватися, знайти своє місце в системі незбагненних, невідомих законів дійсності, марно намагається зрозуміти, які з цих законів діють у неї самої, втілені в її свідомості і відчуттях.