Лінгвостилістичні характеристики сучасної англомовної поезії

Інтерпретаційний аналіз був використаний для розкриття вербального і концептуального аспектів поезії, що дозволило прослідкувати взаємозалежність форми тексту та змісту словесно-поетичних образів. Для дослідження мовленнєвого матеріалу, зокрема вивчення ідіолекту авторки, було застосовано компонентний аналіз. За допомогою стилістичного аналізу розглядалися тропи і фігури та аналізувався зміст ключових словесно-поетичних образів у текстах Е. Дікінсон. Метод концептуального аналізу використовувався для дослідження метафор поетичних текстів авторки з метою встановлення особливостей її когнітивного стилю. Кількісний аналіз залучено для підтвердження типовості тих чи інших тенденцій у вербалізації образів у текстах Е. Дікінсон.

Дослідження поетики  Е. Дікінсон включає наступні етапи:

1) виявлення позамовних  контекстуальних факторів, які слугують  фоновими знаннями, оскільки вони  детермінують формування світогляду  авторки, зумовленого її стилем  життя. Це здійснюється шляхом  аналізу біографічних фактів  життя поетеси, особливостей культурних, релігійних, соціальних та історичних реалій її епохи;

2) дослідження  мовних та мовленнєвих одиниць  поетичних текстів Е. Дікінсон, зокрема виразових засобів та стилістичних прийомів і специфіки їх поєднання з урахуванням позамовного контексту, що дозволяє виявити визначальні ознаки ідіолекту та ідіостилю авторки;

3) розгляд концептуального  аспекту текстів за допомогою  концептуального аналізу з метою  вивчення особливостей когнітивного  стилю авторки, куди входять  метафорика віршів Е. Дікінсон, що дає змогу розкрити притаманний поетесі спосіб відтворення дійсності;

4) вивчення образного  світу поетеси через залучення  аналізу ключових метафоричних  концептів та наскрізних словесних  образів текстів із виокремленням  концептуальних домінант, мегаметафор та словесних образів, що дозволяє дослідити концептуальний аспект поетики авторки;

5) інтеграція  висновків, отриманих на попередніх  етапах дослідження поетики Е.Дікінсон.

Лінгвостилістичний  аналіз мовленнєвих одиниць тексту є необхідним етапом комплексного дослідження поетики автора, Е.Дікінсон у тому числі, оскільки саме текст є тією площиною, де виявляються характерні ознаки ідіолекту та ідіостилю поета. Він фіксує унікальність світосприймання автора і відповідні способи концептуалізації дійсності у вигляді мовленнєвих виразів. Вербальна складова творів Е.Дікінсон досліджується на графічному, морфологічному, лексичному та синтаксичному рівнях текстів.

2.1. Графічний рівень.

Вважається, що мовні  стратегії Е.Дікінсон містять додаткові  значення і разом з цим є інноваційними (Ch. Miller). Для авторського стилю поетеси характерні відсутність заголовків віршів, написання загальних іменників і особових займенників з великої літери, фрагментарність речень та використання тире замість традиційних для віршотвору таких пунктуаційних знаків, як крапка та кома. Фрагментарні речення часто ускладнюють розуміння віршів авторки. Наприклад, у “What Door – what Hour – Run / – run – My Soul!” (Dickinson) тире вставлене майже після кожного слова, але така структура дає можливості для необмеженості асоціацій, що виникають в уяві читача.

Домінування тире як основного пунктуаційного знака характерне для ідіолекту  Е.Дікінсон на графічному рівні. Вважається, що за допомогою тире авторка підсилює можливості дискурсу, і це приводить до збільшення важливості ролі читача у процесі реконструювання мовних значень (P.Crumbley), вживання тире поетесою розглядається як поворотний момент, “шарнір” для руху значень у вірші у різних напрямках, немов двері, що відкриваються в обидві сторони (R. Weisbuch). Аналіз віршів поетеси дозволяє дійти висновку, що через значну кількість тире та фрагментарність речень деякі вірші авторки нагадують мовлення, швидше внутрішнє, яке містить ключові фрази та елементи мовчання: “I have no Life but this – / To lead it here – / Nor any Death – but lest / Dispelled from there” (Dickinson). Згідно з теорією втіленого розуміння, графічним оформленням віршів поетеса намагається підкреслити значимість певних словесно-поетичних образіві.

Авторка порушує граматичні правила  використання особових займенників, вживаючи займенники “He” та “She”, які, до того ж, написані з великої літери, для  позначення природи, що виявляється  у персоніфікації. У вірші “The reticent volcano keeps / His never slumbering plan” (Dickinson) вулкан персоніфікується не лише на семантичному рівні, а й на граматичному за допомогою присвійного займенника чоловічого роду “his”.

2.2. Морфологічний рівень.

Е.Дікінсон експериментує з утворенням нових форм слів, які також сприяють унікальності ідіолекту авторки. Приклади свідчать про маніпулювання граматичними правилами, коли дієслово вживається у якості іменника: “I need no further Argue –” (Dickinson); чи до дієслова додається закінчення “-less”, яке зазвичай характерне для прикметників: “reduceless” (Dickinson).

2.3. Лексичний рівень.

Своєрідним є лексичне наповнення поетичних текстів Е.Дікінсон. Внутрішній світ поетеси надзвичайно багатий  завдяки його формуванню під впливом  природи, чиї численні об’єкти фігурують у віршах авторки. Наприклад, вулкан: “A still – Volcano – Life –” (Dickinson); місяць та море: “The Moon is distant from the Sea –” (Dickinson); бджоли: “Like Trains of Cars on Tracks of Plush / I hear the level Bee –” (Dickinson). Це також метелики: “The Butterfly’s Numidian Gown” (Dickinson); птахи: “The most triumphant Bird I ever knew or met” (Dickinson) та багато інших істот і об'єктів. Такі образи навколишнього світу є домінантними у творах поетеси та створюють її “мовно-образну картину світу” (О.Я.Івасюк).

2.4. Синтаксичний рівень.

У плані синтаксису показовим є  вживання інверсій. У віршах Е.Дікінсон є велика кількість прикладів, де інверсія сприяє додатковому семантичному навантаженню лексичних елементів: “Of bumble-bees and other nations / The grass is full” (Dickinson), “High from the earth I heard a bird” (Dickinson). Це також “Conscious am I in my Chamber, / Of a shapeless friend –” (Dickinson), “Though can'st not boast, like Jesus, drunken without companion / Was the strong cup of anguish brewed for the Nazarene” (Dickinson) тощо. У текстах авторки спостерігається новаторський підхід до інверсій, які будуються за принципом розташування елементів синтагми з найбільшим смисловим навантаженням у початковій позиції в реченні, завдяки якому одночасно досягаються ефекти новизни та очуднення: “One Sister have I in our house” (Dickinson), “Of nearness to her sundered Things / The Soul has special times –” (Dickinson), “Warm in her Hand these accents lie” (Dickinson), “I Years had been from Home” (Dickinson) та велика кількість інших прикладів. Такий прийом створює додатковий ефект їх важливості для розуміння метафор завдяки іконічності (Ch.Pierce, M.Nдnny, O.Fischer, M.Hiraga), одним із принципів втілення якої є локалізація більш пріоритетних елементів на початку речень.

Певні вірші Е.Дікінсон характеризуються чіткою синтаксичною побудовою за допомогою  паралельних конструкцій, що розглядається  як “домінуючий принцип паралелізму” (М.Freeman): “Where I have lost, I softer tread – / […] / Whom I have lost, I pious guard / […] / When I have lost, you’ll know by this – / […] / Why,      I have lost, the people know” (Dickinson), “On such a night, or such a night, / Would anybody care / […] / On such a dawn, or such a dawn – / Would anybody sigh” (Dickinson). Окрім утворення допоміжного ефекту ритмічності, цей прийом може слугувати ключем до розуміння “неграматичних” речень Е. Дікінсон, оскільки спрямовує читача на знаходження спільних асоціацій між такими фрагментами і взаємозв’язку наявних у них концептів.

Антитеза є одним із стилістичних прийомів, визначальних для ідіостилю  Е.Дікінсон. Для авторки характерним  є словник заперечення та відмови, так само, як і словник різко  виражених антитез (H. Ickstadt). Її тексти вражають специфічною перспективою оповіді, де події або ніколи не відбувалися, як у прикладах “By those who ne’er succeed”, “Who never lost, are unprepared” (Dickinson), “I never hear the word ‘escape’” (Dickinson), або неможливо чи немає бажання / можливості виконати дію: “I could not have told it” (Dickinson), “I shall not fear mistake –” (Dickinson). Ці та інші численні вияви заперечень та негативних конструкцій є ще однією ознакою поетики Е. Дікінсон.

2..5. Образність.

Дослідження характерних рис ідіостилю  Е. Дікінсон як складової її поетики включає аналіз тропіки текстів авторки. У творах поетеси наявні різноманітні стилістичні засоби та прийоми, що є типовими для всіх митців слова, тоді як їх комбінаторика в тексті значною мірою зумовлена особливостями концептуальної картини світу авторки.

Визначальним для ідіостилю  Е. Дікінсон є вживання персоніфікацій.             У віршах авторки характерним є уособлення неживих предметів і явищ, спектр яких надзвичайно широкий. Наприклад, вулкан виступає страховиськом чи твариною: “Taking Villages for breakfast, / And appalling Men –”, “When Etna basks and purrs”; смерть – жива особа: “Said Death to Passion”, “’Twill be because Death’s finger / Claps my murmuring lip!”. У трактуванні авторки об’єкти природи носять одяг, як у прикладі “Frequently the hills undress”, та смертні, немов людські істоти: “When Roses cease to bloom, Sir, / And violets are done – / When Bumblebees in solemn flight / Have passed beyond the Sun –” Окрім цього, Е. Дікінсон, змальовуючи природу, застосовує лексичні одиниці, які традиційно вживаються для опису суспільного життя: “The most important population / […] / Of bumble-bees and other nations”. Об’єктам природи, наприклад, райдузі, бджолам, метеликам, лісові, пагорбові тощо, притаманні суспільні відносини – вони ходять на ярмарок, мають певний соціальний статус: “Some Rainbow – coming from the Fair! / […] / The dreamy Butterflies bestir! / […] / Baronial Bees – march – one by one –”; служать у війську: “The Regiments of Wood and Hill / In bright detachment stand!”. Роль метафоризації об’єктів природи є двоякою – вона не лише сприяє розкриттю специфіки суспільного буття, а й привертає увагу людей до значимості природи в їхньому житті.

Метонімія є ще одним виразовим засобом, який характеризує ідіостиль Е.Дікінсон. Важливим аспектом, що знаходить свій вияв у поетиці авторки, є комбінаторика метонімій та метафор. Наприклад, поетеса вживає “The feet of people” (“ноги людей”), маючи на увазі не лише цю частину тіла індивіда: “The feet of people walking home / With gayer sandals go –” (Dickinson), а прагнучи привернути увагу до образу “сандалів”, яким атипово приписується метафорична характеристика настрою. В дійсності сандалі не можуть бути веселими, але в баченні поетеси специфічні ознаки настрою людини екстраполюються на “рух” взуття під час ходіння людини.

Та найчастіше Е.Дікінсон керується  метонімічними елементами, застосовуючи по відношенню до комплексних об’єктів лише їх частину чи одиничного представника. Наприклад, вона згадує лише одну бджолу, метелика та бриз, маючи на увазі макрокосм природи: “Nobody knows this little Rose – / […] / Only a Bee will miss it – / Only a Butterfly, / […] / Only a Bird will wonder – / Only        a Breeze will sigh – / Ah Little Rose – how easy / For such as thee to die!”. Цим авторка підкріплює значимість кожного елемента в цілому монолітному концепті, не глобалізуючи його водночас, де зміст міг би втратитися, якби був застосований конвенційний ужиток множини. Такі випадки присутні у цілій низці її текстів: “Many a Bulb will rise –”, “A sepal, petal, and a thorn / Upon a common summer’s morn – / A flask of Dew – A Bee or two – / A Breeze – a caper in the trees – / And I’m a Rose!”, “And carried it to God – / There – sandals for the Barefoot –”, тощо. Відповідно, можна виявити два типи метонімій, характерних для ідіостилю Е.Дікінсон: “частина-ціле” та “однина-множина”.

Найбільша насиченість змісту словесно-поетичними образами досягається через поєднання  паралельних конструкцій з іншими виразовими засобами та стилістичними прийомами у межах одного вірша: “Like her the Saints retire, / […] / Like her the Evenings steal / Purple and Cochineal / After the Day!”, де бачимо порівняння у поєднанні з паралелізмом конструкцій; “So spicy her Carnations nod – / So drunken, reel her Bees – / So silver steal a hundred flutes / From out a hundred trees –” – комбінуються паралелізм із інверсією. Комбінаторика словесно-поетичних образів і вербальних засобів визначає ідіостиль Е.ікінсон та впливає на особливості поетики авторки.

Індивідуально-авторська граматика  Е.Дікінсон значною мірою зумовлена  особливостями картини світу  поетеси, що формується під впливом  її гіперболізованої уваги до природи  через обмеження соціального  досвіду спілкування. Поетеса  балансує між дотриманням норм граматики англійської мови та використанням вільного порядку слів у реченні, де смисл є пріоритетним на противагу необхідності дотримання правильної синтаксичної форми. Поетика Е.Дікінсон набуває характерних рис не закріпачення концептуального простору, а експресії образів, розташованих у вигляді “концептуальної павутини”, де вільний перехід між її пов’язаними складниками-концептами сприяє розумінню як конкретного вірша, так і ряду текстів завдяки їх системності.

2.6. Семантико-когнітивний аспект поетики Е.Дікінсон

Семантико-когнітивний аспект поетики  Е.Дікінсон розглядається у руслі когнітивної лінгвістики та когнітивної поетики. Особливості концептуальної структури поетичних текстів авторки вивчаються за допомогою концептуального аналізу з метою виявлення концептуальних метафор (G.Lakoff, M.Johnson). Важливу роль відіграє контекстуальний аспект дослідження, де визначальними є індивідуальна мовна картина поетеси та картина світу американської нації, представником якої вона є.

Через усамітнення Е. Дікінсон її світогляд формується під впливом рідного оточення (Sh.Alfrey, М.Zapedowska), зокрема батьківського дому, який вона називає своєю фортецею (M.Bingham), та містечка Амхерст, де поетеса проводить усе своє життя. Ізольований спосіб життя авторки виявляється у формуванні нею ідіосинкратичних способів концептуалізації світу, де КОНТЕЙНЕР, часто закритий, є одним із домінуючих концептуальних образів, знаходячи застосування щодо різних понять: “The vastest earthly Day / Is shrunken small” (Dickinson, 1328), “Glass was the Street – in tinsel Peril / Tree and Traveller stood – / Filled with the Air with merry venture” (Dickinson, 1498). Таке бачення бере початок від ізольованого життя поетеси, яка спостерігає за світом із вікна свого “дому-контейнера”.

Метафора КОНТЕЙНЕР фігурує  у значній кількості віршів Е.Дікінсон: “Experiment to me / Is every one I meet / If it contain a Kernel?”, “Pain – extends the Time –”, “The Outer – from the Inner” (Dickinson), що пов’язано з біографічними  фактами та відповідним індивідуальним світоглядом поетеси. КОНТЕЙНЕР у цих текстах є заповненим (“Kernel”, “Inner”), що доводить більшу зацікавленість авторки у його змісті, а не формі.