Лінгвостилістичні характеристики сучасної англомовної поезії

Концептуальні метафори в поетичних  текстах Е. Дікінсон різноманітні, а їх найбільша оригінальність досягається тоді, коли вони накладаються одна на одну або взаємопов’язані в межах одного вірша. У цьому разі спостерігається конвергенція словесно-поетичних образів, як у “My Heart upon a little Plate / Her Palate to delight / A Berry or a Bun, would be, / Might it an Apricot!” (Dickinson), де серце (духовність) асоціюється з буденним задоволенням від вживання їжі. Накладання метафор сприяє експресивності віршованих текстів, оскільки виникає можливість проведення несподіваних паралелей між об’єктами духовної та матеріальної сфери.

Постійне звернення Е. Дікінсон до образів природи доводить, що метафору ПРИРОДА – ЦЕ ЛЮДСТВО можна вважати мегаметафорою (P.Werth, P.Stockwell) поетичного доробку авторки. В її уяві весь навколишній світ наповнений живими предметами, і морський вал вміє розмовляти: “A billow whispered in his Ear” (Dickinson), неначе існує відомий лише їй фантастичний мікрокосм. Серед домінантних метафор поезій авторки є концептуальна метафора МОРЕ – ЦЕ ПОВІТРЯ (М.Freeman). Сприйняття концепту повітря як простору буття людини через море експліцитно з’являється у семи віршах Е.Дікінсон та присутнє імпліцитно ще у ряді віршів поетеси, що дозволяє розглядати його у якості домінанти.

Ми вважаємо за доцільне розширити  бачення цього концепту, оскільки море осмислюється не лише як повітря, а й як завершення життєвої “подорожі” людини в морській неосяжності, що спостерігаємо у вірші “My River runs to thee – / Blue Sea! Wilt welcome me? / My River waits reply – Oh Sea – look graciously – / I’ll fetch thee Brooks / From spotted nooks – / Say – Sea – Take Me!” (Dickinson), де річка тече у напрямку до моря, сподіваючись на його гостинність, що дозволяє нам виявити метафору ЖИТТЯ – ЦЕ ПЛИН РІЧКИ ДО МОРЯ, яка перегукується з українським виразом “плин життя” і російським “течение жизни”. Фраза “My River runs to thee” є метонімією, де поняття “річка” позначає життя людини, тоді як море символізує смерть, місце закінчення життя, причому смерть сприймається як бажаний “пункт призначення” людини.

Концепт КОХАННЯ є ще одним визначальним концептом у поетичних текстах Е.Дікінсон. У своїх віршах поетеса не зводить кохання до певного шаблону, а експериментує з його різноманітними баченнями, як ось тут, де КОХАННЯ – ЦЕ БЕЗМЕЖНІСТЬ: “Love – though art high – / [...] / Love – though art deep – / […] / Love – though art Veiled –” (Dickinson). Також КОХАННЯ – ЦЕ САМОТНІСТЬ: “Love reckons by itself – alone –” (Dickinson). Е.Дікінсон порівнює кохання і з поезією: “This – would be Poetry – / Or Love – the two coeval come –” (Dickinson), де КОХАННЯ – ЦЕ ПОЕЗІЯ є ключовою метафорою. У баченні Е.Дікінсон кохання є живою істотою: “But love is tired and must sleep, / And hungry and must graze” (Dickinson). Такі метафори можна уніфікувати в одну ключову концептуальну метафору ПОЧУТТЯ – ЦЕ ЖИВА ІСТОТА, яку вважаємо ще однією домінантою авторського стилю поетеси.

Характерним для когнітивного стилю  Е.Дікінсон є концепт СМЕРТЬ. Сцени  смерті в творах авторки надзвичайно  натуралістичні (наприклад, прах людей, дзижчання мухи, яке людина чує після своєї смерті,), попри те, що існують інші, більш соціально прийнятні слова, синонімічні поняттям “смерть”, “помирати”:      “I heard a Fly buzz – when I died –” (Dickinson), “This quiet Dust was Gentlemen and Ladies / And Lads and Girls –” (Dickinson). Серед концептуальних метафор, які стосуються смерті, є СМЕРТЬ – ЦЕ НІЧ: “The Night's tremendous Morrow” (Dickinson); СМЕРТЬ – ЦЕ ВТРАТА КОХАННЯ: “Dying! To be afraid of thee / […] / The leaving Love behind” (Dickinson, 831); СМЕРТЬ – ЦЕ ДРІБНИЧКА: “They may take the trifle / Termed mortality!” (Dickinson); СМЕРТЬ – ЦЕ КРИЗА: “’Twas Crisis – All the length had passed –” (Dickinson). Ці концептуальні метафори передають авторське бачення смерті.

Чи не найбільш вагомою концептуальною метафорою, яка виокремлюється дослідниками та дозволяє проаналізувати світогляд Е.Дікінсон, є ЖИТТЯ – ЦЕ ПОДОРОЖ (M.Freeman). Ця метафора є певною мірою конкретним виявом більш загального поняття “рух”, що структурує сюжети віршів поетеси та є універсальним для інтерпретації численних концептів її образного світу, як от емоцій чи почуттів: “Exultation is the going / Of an inland soul to sea, / Past the houses – past the headlands – / Into deep Eternity –” (Dickinson); бачення життя у термінах подорожі по шляху до смерті: “Bereaved of all, I went abroad – / No less bereaved was I / Upon a new Peninsula – / The Grave preceded me –” (Dickinson). Метафора РУХ – ЦЕ ЖИТТЯ часто з’являється не лише у віршах, що стосуються перемін, у поезіях найрізноманітніших тематичних спрямувань, а й часто обігрується у варіаціях динаміка / статика, як тут: “Some things that fly there be – / Birds – Hours – the Bumblebee – / Of these no Elegy. / Some things that stay there be – Grief – Hills – Eternity – / Nor this behooveth me. / There are that resting, rise. / Can I expound the skies?” (Dickinson). Метафора ЖИТТЯ – ЦЕ ПОДОРОЖ набуває індивідуальних характерних ознак в інтерпретації Е. Дікінсон, піддаючись розширенню, що є типовим для когнітивного стилю авторки та її поетики в цілому. Аналіз віршів дозволяє помітити, що ця метафора трансформується у більш конкретні вияви метафори ЖИТТЯ – ЦЕ ПОДОРОЖ У ЧАСІ І ПРОСТОРІ з різними варіаціями. Наприклад, ЖИТТЯ – ЦЕ МОРСЬКА ПОДОРОЖ: “On this wondrous sea”, “‘Twas such a little – little boat / That toddled down the bay!”; ЖИТТЯ – ЦЕ ПІДЙОМ НА ГОРУ: “The going from a world we know /  To one a wonder still / Is like the child’s adversity / Whose vista is a hill”, що є лише частиною авторського бачення феномену життя та охоплює практично всі напрямки його руху в часовому та просторовому планах.

У роботі показано, що характерною  для корпусу поезій Е.Дікінсон є  наявність багатьох текстів, які  через іконічність, зокрема застосування паралельних конструкцій, асиндетонів, ритмічного та фонетичного оформлення, дозволяють “побачити” абстрактні поняття у вигляді картинки. Це особливо стосується образів природи, де авторка не пропускає нагоди створити такий опис, який вражає влучністю характеристик і правдивістю зображення завдяки деталізації та персоніфікації. Реалістичність дійсності, відтвореної у текстах Е. Дікінсон, є характерною для її когнітивного стилю. Одним із прикладів є вірш “A narrow Fellow in the Grass” (Dickinson), де лексико-синтаксичні (“A narrow Fellow in the Grass”, “The Grass divides as with a Comb –”, “A spotted shaft is seen –”, “And then it closes at your feet / And opens further on –” (Dickinson)) та фонетичні засоби (“A narrow Fellow”, “A spotted shaft is seen” (Dickinson)) комбінуються таким чином, що виникає ментальний образ змія, хоча сам об’єкт не називається поетесою. Образ змія формується як візуальна та слухова картинка завдяки алітерації шиплячих приголосних звуків “s” та “∫”, що імітують шипіння плазуна, та метафори ПЛЯМИСТИЙ СПИС – ЦЕ ЗМІЙ, де спостерігається подібність форми та змісту ментального образу.

Е. Дікінсон часто використовує словесно-поетичні образи, для яких характерний малий розмір. Приклади “A little boat adrift!”, “Save just a little space for me / […] / The smallest ‘Robe’ will fit me”, “Have you got a Brook in your little heart” (Dickinson), “Some little Wren goes seeking round –”, “That such a little figure” є лише кількома з-поміж частих посилань поетеси на невеликий розмір. Можливими причинами такої концептуалізації дійсності через мініатюрний розмір предметів є обмеженість життєвого досвіду Е. Дікінсон лише незначним мікрокосмом дому та саду, де поетеса перебуває майже все своє життя.

Близькість Е.Дікінсон до природи  дозволяє їй оволодіти майстерністю відтворення складних концептів  буття за допомогою образів природи. Певна розбіжність концептуальних метафор текстів авторки порівняно з універсальними метафоричними концептами свідчить про унікальність світогляду поетеси, чиє усамітнення надає їй можливість більш глибоко замислитись над сенсом життя. Відповідно, домінантною темою поетичних текстів Е.Дікінсон є єдність природи й людини, що виявляється у гармонії макро- й мікрокосму в її віршах.

Висновок дорозділу 2.

Поетика Е. Дікінсон визначає її багатий творчий здобуток як такий, якому притаманні певні концептуальні риси залежно від основних характеристик її ідіостилю, ідіолекту та когнітивного стилю, де позамовний контекст слугує призмою, через котру переломлюється концептуальна специфіка вираження образів у віршах на шляху до відтворення читачем.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Не зважаючи на велику кількість досліджень у руслі лінгво-стилістичного аналізу поезії, єдиної теорії допоки не існує, тому сучаснв наука потребує систематизації проблем новітніх лінгвістичних досліджень і характеристик різних підходів та поглядів на співвідношення мови і мислення.

2. Англомовна поезія кінця ХІХ - початку ХХІ ст. характеризується різноманітністю стилів і напрямів, а також великою кількістю талановитих поетів, творчість яких стала прекрасним набутком світової літератури.

3. У результаті дослідження поетики Е. Дікінсон у когнітивному ключі ми дійшли висновку про її унікальність, оскільки особливості ідіолекту, ідіостилю та когнітивного стилю поетеси свідчать про те, що авторка не є заангажованою традиційним суспільним баченням канонів життя, а завдяки самоізоляції пропонує неканонічний погляд на духовні цінності із превалюванням емотивності та точності зображення ключових образів шляхом фокусування уваги на їх характерних ознаках.

4. Експресивність та образність поетичних текстів Е. Дікінсон досягаються завдяки авторській граматичній системі поетеси, де часте порушення загальноприйнятих норм англійської мови через присутність інверсій та еліпсисів компенсується частотністю їх вживання. Паралельні конструкції, включаючи анафору та епіфору, антитезу, порівняння та градацію, слугують ключовими стилістичними прийомами, що визначають ідіостиль Е. Дікінсон, і таким чином є формуючими елементами її поетики. Вживання заперечної частки “не” характерне для поетичних текстів Е. Дікінсон через часте зображення подій, які ніколи не відбувались, не відбудуться чи не можуть відбутися з причини обмеженого життєвого досвіду авторки.

5. “Фрагментарність” мовлення та перенасичення віршів тире сприяють глибині смислового наповнення, стимулюючи читача експериментувати з баченням словесно-поетичних образів завдяки реконструкції пропущених елементів речень залежно від особливостей світогляду читача. Інший аспект смислової концентрації текстів Е.Дікінсон полягає у їх високій образності, що нагадує емоційний розряд, завдяки ефекту очуднення, який виникає в результаті неконвенційності форми речень та вживання пунктуаційних знаків.

6. Е. Дікінсон системно використовує інверсії, повтори, паралельні конструкції, тропи, синестезію та словесно-поетичні образи. Відповідно, індивідуально-авторська граматика Е. Дікінсон базується на конвергенції стилістичних засобів і прийомів та концептуальних складових образів.

7. Світоглядні установки поетеси детерміновані її усамітненим життям та виявляються як концепти, де превалюють КОНТЕЙНЕР та РУХ у їх численних виявах залежно від локалізації образу на векторі “позитив-негатив”. Усамітнений спосіб життя Е. Дікінсон пропонує шляхи концептуалізації дійсності поетесою, через що додатково до універсальних метафор її концептуальна картина світу містить індивідуально-авторські метафори («життя – це подорож морем», «смерть – це невід’ємний елемент буття»).

8. Е. Дікінсон часто фокусує увагу на непримітних представниках природи (наприклад, малинівці, гусені, маргаритці). Як результат, своєрідність поетики авторки досягається через наповненість її віршів зоо-образами та фіто-образами (птах, бджола, гусінь, метелик, квітка) через виняткову роль природи, яка має значний вплив на формування концептуальної картини світу поетеси.

9. Для поетики Е.Дікінсон характерною є конвергенція мовленнєвих засобів та концептуальних образів. Це пояснюється тим, що її творчий підхід до віршотвору і поетична майстерність не дозволяють їй замислюватися про необхідність вживання слів, потрібних лише для дотримання рими та утворення правильних синтаксичних структур речень. Інакше це призвело б до втрати повноти змісту, котрий авторка прагне донести.

10. У випадках, коли Е. Дікінсон говорить від власного імені, сприймати її твори в автобіографічному ключі не раціонально, оскільки поетеса компенсує недолік спілкування з людьми, відправляючись у “подорож” своєї уяви чи створюючи собі уявних друзів за браком реального досвіду спілкування. Відповідно, ліричне “Я” авторки виступає складником її когнітивного стилю.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Аствицатуров А. Проблематика традиции в художественной системе Т.С. Элиота // Философ. и эстетич. традиции в зарубежн. литературах. − СПб.: Изд-во СПГУ, 1995. − 352 с.
2. Безбера Н. Ю. Засоби виразності в поезії Емілі Дікінсон як конституенти образу автора // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. – Вип. 13. – К.: Видавничий центр КНЛУ, 2005. – С. 43-47.
3. Безбера Н. Ю. Концептуальні метафори авторського стилю Емілі Дікінсон: лінгвокогнітив¬ний аспект // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2004. – Т. 46. – С. 168-176.
4. Безбера Н. Ю. Особливості авторського стилю Емілі Дікінсон: лінгвокогнітивний аспект // Матеріали ІІ Міжвузівської конференції молодих учених “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур”. – Донецьк: ДонНУ, 2004. – С. 30-32.
5. Безбера Н. Ю. Стилістичні прийоми в авторському стилі Емілі Дікінсон як провідний аспект образу автора // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. – Вип. 7. – К.: Київськ. нац. ун-т ім. Т.Г.Шевченка, 2005. – С. 5-10.
6. Бєлєхова Л.І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект : дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук : 10.02.04 “Германські мови” / Лариса Іванівна Бєлєхова. – К., 2002. – 476 с.
7. Бродский И. Стихотворения. – Таллин, 1991. – 253 с.
8. Воркачев С. Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании. Лабіринтами слів: Англомовна експериментальна поезія в українському перекладі / [Пер. з англ. / Уклад. Ганна Скалевська]. – К.: Альтерпрес, 2013
9. Горчак Т.Ю. Словесний образ-символ в американській поезії XX століття: когнітивно-семіотичний аспект: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / Тетяна Юріївна Горчак. – Київ, 2008. – 20 с.
10. Дудова Л.В., Михальская Н.П., Трыков В.П. Модернизм в зарубежной литературе // Учебное пособие. М., 2004.
11. Жуковська В.В. Основи теорії та практики стилістики англійської мови: Навчальн. посібник. – Житомир: Видавництво ЖДУ ім. І. Франка, 2010. -240 с.
12. Зарубежная литература XX века: практические занятия / под ред. И.В. Кабановой, - М.: Флинта: Наука, 2007.
13. Зарубежная литература ХХ века : Учеб. для вузов / Л. Г. Андреев, А. В. Карельський, Н. С. Павлова и др.; под ред. Л. Г. Андреева. 2-е узд. испр. и доп. – М. : Высш. шк.; 2004. – 559 с.
14. Засурский Я. С.Элиот, поэт “Бесплодной земли” // Т.С.Элиот “Бесплодная земля” − М., 1971. − 256 с.
15. Ивашева В. В. Литература Великобретании ХХ века. – М., 1984.
16. Ионкис Г. Английская поэзия первой половины 20 века. − М.: Просв., 1967. − 97 с.
17. Киреева Н.В. Постмодернизм в зарубежной литературе: Учебный комплекс для студентов филологов. - М.: Флинта: Наука, 2004.
18. Коломієць Л.В. Сучасна американська поезія: орієнтири для вивчення та перекладу // Сучасна американська література: проблеми вивчення та викладання: Матеріали семінару. – Миколаїв: Вид. МДГУ ім. Петра Могили, 2002. – С. 90-104.
19. Красавченко Т. Английская литературная критика 20 века. − М.: Высш. шк., 1994. − 396 с.
20. Лурье С. Свобода последнего слова: [О творчестве И.Бродского] // Звезда. – 1990. – № 8. – С. 142 – 146.
21. Лурье С. Свобода последнего слова: [О творчестве И.Бродского] // Звезда. – 1990. – № 8. – С. 142 – 146.
22. Маслова В.А. Когнитивная лингвистика / В. А. Маслова. – Мн.: Тетра Системс, 2004. – 256 с.
23. Морозова И.Б. Применение принципов гештальт-анализа в синтаксических исследованиях (на материале английского языка) / Ирина Борисовна Морозова // Записки з романо-германської філології. – Одеса : Фенікс, 2010. – № 25. – С. 164 – 167.
24. Редька І.А. Синестезійна образність поетичного тесту: лінгвокогнітивним аспект (на матеріалі американської жіночої поезії кінця XIX – початку XXI століття ) : дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / І.А. Редька. – Київ, 2009. -221 с.
25. Соловьёва Н., Кортес Л. Практическое пособие по интерпретации текста (поэзия): Уч. пособие для ин-тов и фак. Ин.. яз. – Мн.: Высш. шк., 1986. – 123 с.
26. Fanny Howe. Weil Over Void // Primary Trouble: An Anthology of Contemporary American Poetry / Еdited by Leonard Schwartz, Joseph Donahue and Edward Foster. – Jersey City, 1996. – P. 446.
27. Sven Birkerts. The Electric Life: Essays on Modern Poetry. – New York, 1989. – P. 158.
28. Tsur R. Light, Fire, Prison. A Cognitive Analysis of Religious Imagery in Poetry / R. Tsur. – 1998.– Available at: http: // www.tau.ac.il/ ~tsurxx / Kostandin_Lakoff_2.html
29. Turner M. Conceptual Integration and Formal Expression / M. Turner, G. Fauconnier // Metaphor and Symbolic Activity. – 1995. – № 10(3). – P. 183–204.
30. Turner M. The Literary Mind: The Origin of Thought and Language / M. Turner. – N. Y. ; Oxford : Oxford University Press, 1998. – 187 p.

ДОДАТОК

Англо-український словник лінгвостилістичних термінів