Музи генія. Інтимна лірика Тараса Шевченка

Поетові таке поняття про сімейне життя було абсолютно чужим і незрозумілим. Т. Шевченко не обіцяв такого життя корисливій дівчині, і вона йому грубо відмовила.                                     

вірша „Поставлю хату і кімнату”)

Поставлю хату і кімнату,  
Садок-райочок насаджу.  
Посиджу я і походжу  
В своїй маленькій благодаті.  
Та в одині-самотині  
В садочку буду спочивати.  
Присняться діточки мені,  
Веселая присниться мати,  
Давнє-колишній та ясний  
Присниться сон мені!.. і ти!..  
Ні, я не буду спочивати,  
Бо й ти приснишся. І в малий  
Райочок мій спідтиха-тиха  
Підкрадешся, наробиш лиха...  
Запалиш рай мій самотний. 

 Шевченко пережив своє останнє  сватання так само бурхливо, як  і роман з Усковою. Не пощастило  йому одружитися, сьозами-водою розлилося «святеє диво»... Ликера Полусмакова пізніше вийшла заміж за перукаря Яковлева, прогнала чоловіка, тримала якийсь час сама його заклад, а на старість оселилася в Каневі, часто ходила на могилу Шевченка.

поезія „Барвінок  цвів і зеленів”

Барвінок  цвів і зеленів,

Слався, розстилався;

Та недосвіт передсвітом

В садочок  укрався.

Потоптав  веселі квіти,

Побив... Поморозив...

Шкода того барвіночка

Й недосвіта  шкода!

Пояснення, чому барвінок в  усній народній творчості вважається символом сімейного щастя ( у квітки 5 пелюсток – 5 засад людського щастя: краса, вірність, злагода, ніжність, незабутність).