Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Марта 2014 в 16:16, реферат
Розглянемо класифікацію надзвичайних ситуацій природного (природного) походження.
Метеорологічні небезпечні явища:
- Аерометеорологічні: бурі, урагани (12-15 балів), шторми (9-11 балів), смерчі, шквали, торнадо, циклони;
- Агрометеорологічні: великий град, злива, снігопад, сильний туман, сильні морози, надзвичайна спека, посуха;
- Природні пожежі: надзвичайна пожежна небезпека, лісові пожежі, торф'яні пожежі, пожежі хлібних масивів, підземні пожежі горючих копалин.
Катароутворення пояснюється не тільки тепловою дією, воно залежить також від ряду інших не повністю встановлених чинників. Значну роль можуть відігравати концентрація поля у середовищах з окремими діелектричними властивостями та об'ємні резонансні ефекти.
Для попередження професійних захворювань, які виникають у результаті тривалої дії електромагнітних випромінювань, встановлені гранично допустимі рівні електромагнітних випромінювань. Відповідно до ГОСТ 12.1.006-84 "ССБТ. Электромагнитное поле радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля" наведені у табл. 1.
Таблиця 1. Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля радіочастотного діапазону
Рівні ЕМП необхідно контролювати не рідше 1 разу на рік Якщо вводиться в дію новий об'єкт або здійснюється реконструкція старих об'єктів, то заміри рівня електромагнітних випромінювань проводяться перед введенням їх в експлуатацію.
Вибір того чи іншого способу захисту від дії електромагнітних випромінювань залежить від робочого діапазону частот, характеру виконуваних робіт, напруженості та щільності потоку енергії ЕМП, необхідного ступеня захисту.
До заходів щодо зменшення впливу на працівників ЕМП належать: організаційні, інженерно-технічні та лікарсько-профілактичні.
Організаційні заходи здійснюють органи санітарного нагляду. Вони проводять санітарний нагляд за об'єктами, в яких використовуються джерела електромагнітних випромінювань.
Інженерно-технічні заходи передбачають таке розташування джерел ЕМП, яке 6 зводило до мінімуму їх вплив на працюючих, використання в умовах виробництва дистанційного керування апаратурою, що є джерелом випромінювання, екранування джерел випромінювання, застосування засобів індивідуального захисту (халатів, комбінезонів із металізованої тканини, з виводом на заземлюючий пристрій). Для захисту очей доцільно використовувати захисні окуляри ЗП5-90. Скло окулярів вкрито напівпровідниковим оловом, що послаблює інтенсивність електромагнітної енергії при світлопропусканні не нижче 75%.
Взагалі, засоби індивідуального захисту необхідно використовувати лише тоді, коли інші захисні засоби неможливі чи недостатньо ефективні: при проходженні через зони опромінення підвищеної інтенсивності, при ремонтних і налагоджувальних роботах в аварійних ситуаціях, під час короткочасного контролю та при зміні інтенсивності опромінення. Такі засоби незручні в експлуатації, обмежують можливість виконання трудових операцій, погіршують гігієнічні умови.
У радіочастотному діапазоні засоби індивідуального захисту працюють за принципом екранування людини з використанням відбиття і поглинання ЕМП. Для захисту тіла використовується одяг з металізованих тканин і рідіопоглинаючих матеріалів. Металізовану тканину роблять із бавовняних ниток з розміщеним всередині них тонким проводом, або з бавовняних чи капронових ниток, спірально обвитих металевим дротом. Така тканина, наче металева сітка, при відстані між нитками до 0,5 мм значно послаблює дію випромінювання. При зшиванні деталей захисного одягу треба забезпечити контакт ізольованих проводів. Тому електрогерметизацію швів здійснюють електропровідними масами чи клеями, які забезпечують гальванічний контакт або збільшують ємнісний зв'язок неконтактуючих проводів.
Лікарсько-профілактичні заходи передбачають проведення систематичних медичних оглядів працівників, які перебувають у зоні дії ЕМП, обмеження в часі перебування людей в зоні підвищеної інтенсивності електромагнітних випромінювань, видачу працюючим безкоштовного лікарсько-профілактичного харчування, перерви санітарно-оздоровчого характеру.
Список літератури
1. Гринін А. С., Новіков В. М. Екологічна
безпека. Захист територій і населення при НС.
Учеб. посібник. - М.: ФАИР-ПРЕСС, 2000.
2. Гринін А.С., Новіков В.М. Безпека
життєдіяльності. - М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002. - 288 с.
3. Новіков В. Я., Гринін А. С., Пронін Л. Т. Екологія надзвичайних
ситуацій: Практикум з курсу БЖ для вузів
усіх спеціальностей. - Калуга, 1997.
4. Довідкові дані про НС техногенного,
природного та екологічного походження:
У 3 ч. - К.: ГО СРСР, 1990.
5. Хван Т.А., Хван П.А. Безпека життєдіяльності.
- Ростов н / Д: «Фенікс», 2003. - 416 с.
Информация о работе Надзвичайні ситуації природного характеру