Портрет у літературному творі

Портрет у літературному творі – це змалювання зовнішнього вигляду персонажа ЛХТ.
У сучасному літературознавстві портрет аналізується з огляду на тип портрета, на роль, яку він виконує у розвитку сюжету твору тощо.
Найзагальніші типи портретів такі.
Зовнішній портрет – це опис зовнішності персонажа (його фізичного вигляду, зачіски, одягу, рухів, міміки, манер). Ці зовнішні характеристики свідчать про внутрішній стан персонажа, про його смаки, пристрасті, соціальний стан. Літературні твори будуються з урахуванням того, що між зовнішніми і внутрішніми характеристиками людини існує тісний зв’язок. Скажімо, внутрішні психічні стани персонажа відбиваються у міміці, рухах; його соціальний та майновий стан, уподобання – в одязі. Відповідно, можна проводити паралелі між фізичними характеристиками персонажа та його вдачею, естетичними смаками. Зовнішній вигляд персонажів змінюється також у конкретних ситуаціях, які розвивають дію твору. Тому автори творів намагаються зафіксувати і витлумачити відповідність чи розбіжність між зовнішніми і внутрішніми характеристиками своїх персонажів.