Роль книги у вихованні учнів

Роль  книги у вихованні учнів

Книга – морська глибина, хто в них 

Пірне аж дна, той хоч і труду

Мав досить, дивнії перли виносить.

І.Франко

Так влучно висловився наш Каменяр. Це і є істина, бо коли читач, в  ролі якого є учень, зустрічається  з книгою, то без сумніву він почерпне корисне для себе.

Книжка... Для  одних людей – це скарб неоціненний, для других – річ, як і тисячі речей повсякденного побуту, для  третіх данина моді, розкіш, додаток  до хатнього інтер’єра. Є й такі, для яких книжка нічого не значить.

Шана і любов  до книги починається з колиски, іде від батька-матері. Сім’я, у  якій не читають книжок, - духовно  неповноцінна. В.О. Сухомлинський говорив, що культурні люди, свідомі трудівники виростають у сім’ях, де панує глибока  повага до книжок. А якщо в сім’ї немає культури читання. То хто повинне заповнити цю порожнину? Безперечно, вчитель. Поклоніння ж перед цим дивним витвором людської думки повинен виховати вчитель рідної української літератури. Це його найважливіший обов’язок.

Без сумніву, самобутній, повнокровний, глибокий урок основна форма вивчення літератури в школі. Проте, як показує досвід, прилучати школярів до таємниць художнього слова найкраще в гуртках, студіях, під час інших форм позакласної роботи.

Чи може сучасний урок української літератури бути радісним і цікавим для учнів? Яким має бути сучасний урок рідної літератури? Чи може він розкрити творчий потенціал особистості, поставити її в ситуацію морального вибору і прийняття нею самостійного рішення?

Вважаю, що ствердно відповісти на ці питання можна лише за умови, якщо процес навчання перевести на інноваційну основу шляхом перебудови педагогічної технології вчителя-словесника і навчальної технології учня. Змінивши сам підхід до здобуття знань з літератури. Ймовірно, що саме такий варіант оптимального навчання літератури, як інноваційне навчання є нині найефективнішим, оскільки яскраво вирізняється стилем, формами, засобами. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань як з мови, так і з літератури, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, дає відчуття потреби в самоосвіті, формує стійкий інтерес до предмета, і що основне, сприяє розвитку творчої особистості, справжнього громадянина нашої держави.

Виховати таку людину, навчити відчувати прекрасне  і творити його у житті, цінувати рідне слово, шанувати свій рід, любити отчий край, як самого себе, і ще сильніше – обов’язок кожного вчителя, а в значній мірі – учителя-словесника. Адже рідна мова і література в школі це – пісня, створена народом, відшліфована майстрами художнього слова. А виспівати її покликаний словесник. Освітньо-виховні можливості художньої літератури невичерпні. Це один з найбільш всеосяжних видів мистецтва – мистецтво слова, що діє на розум емоції, почуття. Це своєрідний світ зі своїми законами і порядками. Не кожному під силу зрозуміти його, не всі в змозі увійти туди. Учитель повинен допомогти учневі зробити це, щоб засобами впливу художнього слова спонукати дитину думати, розв’язувати проблеми, відчути свою значимість у житті, зрозуміти, що вона з’явилася на світ, аби залишити по собі добрий слід на землі.

Які ж можливості вчителя рідної літератури для виховного  впливу на учнів, на розвиток їхніх  творчих здібностей. Таких можливостей  чимало.

Одна із них  це дати можливість учням займати  ініціативну позицію в навчальному процесі, а не просто “засвоювати” запропонований вчителем (підручником) матеріал, перетворювати урок у живе, зацікавлене розв’язання проблем. А це можливо при проведенні і моделюванні уроків – нової форми, іншими мовами, нетрадиційних уроків. В основу їх проведення, це нам твердо треба пам’ятати, мають бути покладені неординарний підхід, незвичайний ракурс, самостійний вибір, цікавий текст, ігрова ситуація. На цьому наголошую недаремно, адже мислення дитини, к зазначав видатний педагог Василь Сухомлинський, починається із здивування, звідси і вимога створення емоційної комфортності.

У кожному віці є свої психолого-педагогічні особливості  навчально-пізнавальної діяльності школярів, свої можливості, на які ми не можемо не зважати при вивченні художнього твору на році літератури.

Згідно загальноприйнятої  класифікації виділяють такі вікові періоди:

молодший підлітковий  вік (5-7 класи);

старший підлітковий  вік (8-9 класи);

рання юність (10-11 класи).

Для наймолодших  підлітків характерна посилена емоційність і безпосередність художнього сприйняття, наочно-образна форма мислення. Дитяче сприйняття художнього твору відзначається підвищеною яскравістю, багатством асоціацій, воно безпосереднє, конкретне, повне барв і звуків. На мій погляд, а я згідна із твердженням Є.Пасічника, це найсприятливіший період для розвитку усного і писемного мовлення учнів, оскільки в дітей особливо загострюється чутливість до художнього слова, його смислових та інтонаційних відтінків. Діти здатні майже дослівно переказувати окремі епізоди твору, зберігаючи їх колорит, фіксувати увагу на багатьох таких деталях, які випадають з поля зору дорослих. Так, учнів різних класів можна ознайомити з тим самим уривком з твору, а потім запропонувати переказати його. Аналіз нам покаже, що в пам’яті учнів залишилася в середньому така кількість деталей твору: 5 клас –76; 6 клас – 71; 7 клас – 63; 8 клас – 52.

Як бачимо, чим  старші учнів, тим менше вони акцентують увагу на окремих деталях твору. Очевидно, це пов’язане з характером мислення; для молодших підлітків властива наочно-образна форма мислення, для старшокласників – словесно понятійна. Творчі здібності характеризуються як властивості особистості, що забезпечують успіх у будь-якій діяльності. Цікавлячись психологічними дослідженнями творчих здібностей дітей, я звернула увагу на досить простий тест для визначення творчих нахилів школярів.

Я запропонувала  його дітям і отримала дуже важливі  відомості. Тести пропоную для всіх без обмежень. Правила проведення тесту: підкреслити слово “Так” у разі згоди з тими, що написано; підкреслити слово “Ні” у разі незгоди з тим, що написано.

1. Так. Ні – Я люблю складати пісні.
2. Так. Ні – Я люблю гуляти на одинці.
3. Так. Ні – Мої батьки і мати люблять проводити час зі мною.
4. Так. Ні.  - Я ставлю багато запитань.
5. Так. Ні. – Створення оповідань і казок – марна трата часу.
6. Так. Ні. – Я люблю, щоб у мене був один або двоє друзів.
7. Так. Ні. – Я нічого не маю проти, якщо інколи змінюються правила гри.
8. Так. Ні. – У мене є декілька дійсно гарних ідей.
9. Так. Ні. – Я люблю малювати.
10. Так. Ні. – Я люблю речі, які важко зробити.
11. Так. Ні. – Сонце на малюнку повинно завжди бути жовтим.
12. Так. Ні. – Я люблю все розбирати, щоб –зрозуміти, як працює.
13. Так. Ні. – Мені більше подобається розфарбовувати малюнки самому.
14. Так. Ні. – Легкі загадки – найцікавіші.
15. Так. Ні. – Іноді самі батьки займаються чим-небудь.
16. Так. Ні. – Я люблю дізнаватися про тварин.
17. Так. Ні. –Мій батько любить роботи що-небудь вдома.
18. Так. Ні. – Я не люблю, коли інші діти ставлять багато питань.
19. Так. Ні. – Важко знайти собі заняття коли ти один.
20. Так. Ні. – Мій батько думає що я зазвичай роблю все правильно.
21. Так. Ні. – Я люблю оповідання про далеке минуле.
22. Так. Ні. –Я більше люблю старі ігри, ніж нові.
23. Так. Ні. –Коли я хочу що-небудь зробити, але мені важко, я кидаю або починаю нове заняття.
24. Так. Ні. –Я завжди люблю розважатися зі друзями.

Підрахунок  результатів: За кожну відповідь  “Так” – 1 бал, “Ні” – 0 балів. Увага:  пунктах 5,6,11,13,14,18,19,22,23,24.

Так – 0 балів; “Ні” – 1 бал.

Результати  тестування.

1. Різноманітність інтересів. Кількість набраних балів відповідає ступеню вираження різноманітності інтересів дитини:

1-й ступінь  – 0-1 бал – виражається слабо.

2-й ступінь  – 2-3 бал – виражається середню.

3-й ступінь  – 4-5 балів виражається явно.

2. Незалежність.
3. Підрахуємо загальну суму балів за відповіді дитини, пункти 2,8,11,13,19,21. Кількість набраних балів відповідає ступеню незалежності дитини.

1-й ступінь  – 0-2 бал – виражається слабо.

2-й ступінь  – 3-4 бали – виражається середню.

3-й ступінь  – 5-6 балів виражається явно.

3.Гнучкість,  пристосованість.

Підрахуємо  загальну суму балів за відповіді  дитини пункти :6,7,22.

1-й ступінь  – 0-1 бал – виражається слабо.

2-й ступінь  – 2 бали – виражається середню.

3-й ступінь  – 3 бали виражається явно.

4. Пізнавальність.

Підрахуємо загальну суму балів за відповіді дитини, пункти 4,12,18.

1-й ступінь  – 0-1 бал – виражається слабо.

2-й ступінь  – 2 бали – виражається середню.

3-й ступінь  – 3 бали виражається явно.

5. Наполегливість.

Підрахуємо  загальну суму балів за відповіді  дитини, пункти 10,14,23.

1-й ступінь  – 0-1 бал – виражається слабо.

2-й ступінь  – 2 бали – виражається середню.

3-й ступінь  – 3 бали виражається явно.

6. Відомість про стосунки з батьками. Підраховуємо суму балів за відповіді дини, пункти 3,15,17,20.

1-й ступінь  – 0-1 бал – (бажають бути кращими).

2-й ступінь  – 2-3 бали – (посередні).

3-й ступінь  – 4 бали (гарні).

Отже, творчі здібності  характеризуються як властивості особистості, що забезпечують успіх у будь-якій діяльності.

Упродовж кількох  років працюю над проблемою розвитку творчих здібностей учнів. Вважаю, що в кожній дитині природою закладений певний творчий потенціал. Виявити здібності. Розвинути їх якомога повніше – таке завдання ставлю перед собою.  Надзвичайно важливо навчити дитину бачити прекрасне, тонко сприймати навколишній світ, правильно й образно висловлювати думки. Робота ця копітка, об’ємна, тож розпочинати її слід якомога раніше і основне це роботи системно.

В своїй роботі окреслю фрагментарно види творчих  завдань, що практикую на кроках мови і літератури з метою активізувати мислення. Уяву, збагатити словниковий запас учнів та спонукати їх до освоєння багатства виражальних засобів.

Вивчаючи в 5 класі розділ “Усна народна творчість”, знайомлю дітей із принципом побудови казки. Після прослухування казки “Названий батько” пропоную завдання (у формі питань) всьому класові. Питання такі.

Чи сподобалась  вам казка? Чим саму?

Можливо комусь із вас казка здалася нецікавою. Якщо так, то чому?

Які почуття  виникли у вас у процесі  слухання казки?

Вони весь час  були однаковими чи змінювалися? Як саме?

Якщо змінювалися, то з яких причин?

Такі завдання допоможуть учням розібратися у  своїх враженнях від прочитаного  твору, а також сприятимуть розвитку однієї з творчих властивостей особистості  – здібності самостійно, незалежно висловлювати своє судження.

Для того, щоб  зрозуміти і побачити, як учні зрозуміли  цей твір і порушені  в ньому  проблеми, я пропоную їм завдання, роботи над якими дозволить виявити  їхню допитливість, здібність бачити суперечності та проблеми.

1 Поставте (спираючись на зміст казки) вчителеві питання, на які ви хотіли б отримати відповідь.

2 Уявіть, що  ви можете поспілкуватись з  героями казки. Що ви б у  них запитали?

Основною моральною  проблемою казки “Названий батько”  є проблема добра і зла. Щоб  розв’язати її ми звертаємося до образів героїв, зіставляємо прагнення трьох братів з батьковою наукою.

Визначаючи  риси характеру кожного героя, що виявляються в діях і вчинках, то я пропоную дітям короткий словник (доступний у цьому віці) термінів основних якостей людини.

Словник

Вірність –  постійність почуттів у людини, у  її ставленні до іншої;

Ввічливість –  дотримання добрих манер, вихованість.

Доброзичливість –добре серце, щире бажання.

Людяність –  співчутливе, зацікавлене ставлення  до інших.

Мужність –  вияв хоробрості, стійкості, рішучості.

Працьовитість – любов до праці, сумлінне виконання  роботи.

Скромність  – не хвалитися своїми заслугами.

Грубість –  не культурна, неввічлива поведінка.

Зазнайство  – вияв зверхності, зневажливого ставлення  до інших.

Скупість – надмірна ощадливість, що викликає осуд.