Роль книги у вихованні учнів

Знайомство  з- наведеними термінами розширить  кругозір дитини, створить чіткіше  уявлення про людину і сприятиме  формуванню знань про її позитивні  та негативні риси.

Після ознайомлення із словником (записано окремо на аркуші паперу), учні назвуть якості характеру героїв, з’ясують їх ставлення до проблеми добра і зла за допомогою таких запитань.

1. Чи впливають на ваше ставлення до героїв їхні вчинки?
2. Якби ви зустрілися з героями казки, то як би ви поводилися б з ними?
3. Ваша поведінка з кожним братом була б однакова чи ні?
4. Чи висловили б ви при зустрічі своє ставлення до героя? А може взагалі б нічого не сказали? Чому?
5. Як, на вашу думку, український народ ставиться до таких якостей людини, як доброта і злість? Доведіть своє думку посилаючись на текст твору.
6. Яке життя народ вважав правдивим, чесним, достойним?

Пропоновані завдання допоможуть учням краще розібратися  в моральних проблемах, порушених  у казці, сприятимуть формуванню високих людських якостей і водночас впливатимуть на розвиток здібностей висовувати гіпотези та доводити свою думку і висловлювати оцінні судження.

І після цього  звертаємо увагу дітей на особливості  жанру народної казки.

Знайомлячи  дітей із загадками, з особливостями  побудови їх, практикую лексичні вправи. Зокрема учні знаходять подібність у певних предметах (сонце – тарілка. За формою; ніч – темна хустина – за кольором, вітерець – пустотливий хлопчик – за вдачею, сніжинки – танцівниці – за рухами, а вдома вони складають свої загадки. Ось деякі з них:

ï Жовте, кругле, вдень гуляє, а вночі спати лягає.

(сонце)

ï Чорна хустка все накрила, всіх приспала, приморила, а сонечко встало, хустину прибрало.

ï Вправний хлопець – молодець,

Стрибнув у  гілки на стілець

Покотився по доріжці, покуйовдив

Хвостик кішці.

Налякав стару сороку

Для людей зробив мороку.

Що за хлопець  – пустунець?

Це великий……….(вітерець)

ï  По небу літає, сніжинки лякає,

хоче з ними танцювати.

Та не може їх спіймати.

Що за хлопець  - пустунець?

Це зимовий…..(вітерець).

Паралельно  на уроках проводжу творчі п’ятихвилинки написання творів-мініатюр. До цього виду роботи відношуся з повагою, бо за кілька хвилин створити шедевр неможливо і дано не кожному, тому пропоную теми пов’язані із власним спостереженням. Цей вид роботи дасть можливість переключити увагу дітей на інший вид роботи, а також удосконалювати їхні творчі вміння й навички.

Люблять такі п’ятихвилинки  й учні середніх класів. У виборі форми не обмежую учнів, тому поетичні чи прозові мініатюри в учнівських зошитах – не рідкість.

Хто ж це ходить рідним краєм

З пензлем у  руці?

Всюди фарби  розкидає жовті й золоті.

На листочки і на трави 

На дерева, на гілки злотокрилі розсипа.

“Осінь” Іванна Л. 7 кл.

Вивчаючи творчість  Т.Г. Шевченка у 6 класі, зокрема поезію “Зоре моя вечірня”, де виховною метою є розвиток творчих здібностей, доручення до творення образів за допомогою художніх засобів; вивчаючи що таке рима, пропоную дітям практичну роботу у збірочку “Для братика й сестрички”. Сюди ж діти малюють ілюстрації. Розпочинаємо так званий процес творення власних книжок, де діти висловлюють своє відношення до поезії Т.Г.Шевченка, пишуть свої твори (різні форми: чи проза чи поезія), часто я даю перші строфи, а їхнє завдання продовжити (4-6 строфами).

&  Читаєш Шевченка, кобзар на столі

І думи звучать  у повітрі сумні.

О, думи, Шевченкові діти.

Сумні й невеселі не знав де вас подіти.

Та знай, наш  пророче, що думи почули

І в люди рядки  сумні розійшлись

(Іванна Л. 6 клас).

&  Коли заквітає шафран навчені,

Земля убирається квітом.

Народ України  святкує Шевченківські дні

І лише мелодія  кобзи над світом.

(Оксана Б. 7 клас)

Найцікавіші твори  поповнюють “Поетичне зернятко”  – збірник найкращих учнівських робіт.

У 5-6 класах особливу увагу приділяю розвитку відтворюючої уяви, широко практикую прийоми усного малювання. Мистецтво слова вимагає образного бачення, особливої емоційної вразливості. Виховувати у школярів поетичне бачення світу, шліфувати культуру почуттів і переживань – відповідальне завдання вчителя і школи. Допоможе цьому і виразне читання текстів, і детальний переказ епізодів, у яких розкриваються душевні почуття і переживання героїв твору.

Скажімо, на уроці  вивчається “Ялинка” М.Коцюбинського. Діти легко переказують сюжет  оповідання оминаючи при цьому її описи природи, і душевні переживання  його героїв.

Я пропоную дітям подумати над тим, яким постає перед читачем Василько як людина на початку твору, як реагує хлопчик, коли батько вирішив продати ялинку.

Завдання 1. Переказати близько до тексту епізод оповідання “Яким і Василько в саду”. Зосереджуємо увагу п’ятикласників на тому, що у творі ялинка зображена як живе істота. Коли Яким замахнувся на неї сокирою і вдарив по стовбурі, вона затремтіла. Василькові було жаль молодого деревця, і йому здалося, що ялинка от-от застогне.

Завдання 2. Поміркуйте над тим, чому, побачивши свіжий пеньок, Василько швиденько почав нагортати на нього сніг. Що міг почувати він у4 цю хвилину і як це характеризує хлопця.

В оповіданні “Ялинка” М.Коцюбинського багато картин природи. Вони не лише фон, на якому відбувається дія.

Описи зимового лісу допомагають зрозуміти переживання юного героя, риси його характеру. А тому важливо, щоб учні глибоко сприйняли картини природи. З цією метою проводжу усне малювання епізодів “Василько у лісі”. Нехай вони уявляють зимовий ліс, засніжені здорові кострубаті дуби, коли лютує хуртовина, виють вовки. Бурхає холодний вітер, тоді вони зрозуміють і кмітливість хлопця. Який, зустрівшись один на один з природною стихією, не розгубився, і те, що описи у творі не випадкові.

За складом  свого характеру я, людина, яка прагне чогось нового, нетрадиційного, інновацій. Уже другий рік я впроваджую на уроках української літератури елементи нової методики, яка сприяє розвитку критичного мислення. Формуванню вдумливого читача, який має свою думку.

Удосконалюючи прийоми і форми роботи протягом уроку використовую міні-сратегію. Найбільш прийнятливий для учнів 5-7 класів це сенкан. Зокрема, щодо уроків за творчістю М.Коцюбинського “Ялинка”, “Ранок у лісі”…

Завдання 1. Характеристика головного героя.

1. Василько
2. Співчутливий, добрий.
3. Розуміє, не розгублюється, погоджується.
4. Підліток допомагає батькові.
5. Приклад.

Або характеристика Василька, коли він у саду біля пенька ялинки.

1. Василько.
2. Сумний, стривожений.
3. Радіє, тремтить, падає.
4. Скотились дві сльозинки.
5. Ялинка.

Завдання 2. Описати зелену ялинку.

1. Ялинка.
2. Зелена, весела.
3. Маяла, раділа, звеселяла.
4. Затремтіла від низу до вершечка.
5. Пеньок.

Завдання 3. Описати  ліс під час негоди.

1. Ліс.
2. Темний, непривітний.
3. Лякає, чіпляється, замітає.
4. Не видно дороги.
5. Безвихідь.

Залучення до творчої  діяльності відбувається і під час сприймання художніх творів, і під час вивчення теоретико-літературних понять, і під час написання творчих робіт. Цьому сприяють і читацькі щоденники, які обов’язково діти повинні вести з 5 класу.

У щоденнику  учні коротко записують зміст художніх творів і висловлюють свої враження. У старших класах – так звана тематична записна книжка, де нотуються цікаві висловлювання видатних людей, цитати з прочитаних книжок, уривки з поезій, прислів’я, приказки.

Процес читання  або слухання художнього твору, - тобто сприймання, - уже сам по собі є творчою роботою уяви читача, асоціативного мислення. Так, вивчаючи в 5 класі оповідання В.Винниченка “Федько-халамидник”, можна створити ряд творчих моментів:

£ - Прослухайте тексти і намалюйте словесні картини.

£ - Зачитайте опис хлопчика, зверніть увагу на його прізвиська.

“Це був чистий розбишака – халамидник. Не було того дня, що б хто-небудь не жалівся  на Федька… Наче біс якийсь сидів  у хлопцеві. Ні діти, як діти,  - граються, бавляться тихо, лагідно.

Федькові ж, неодмінно, щоб битися, що-небудь перевернути догори ногами. Спокій був його ворогом, з яким він  боровся на кожному кроці.

Діти, кілька раз переглядаючи текст, знайдіть різні прізвиська (розбишака-халамидник, босявка, зараза, сибіряка). Але крім образливих слів, що чіпляються до Федька, у творі є яскраве слово.

Зашифровую  на дошці це слово.

К

О

М

А

Ш

И

Н

К

А

Діти відгадують, пояснюючи етимологію слова й  авторське розуміння.

- Уявіть, що Федько прийшов до  нас і сидить поруч. Попросіть  його розповісти, що відчував, коли катався на крижинах, коли рятував Толю. / Для цього серед учнів обирається хлопчик, який би міг зіграти роль Федька/.

?. Що ви сказали б героям оповідання, якби з ними зустрілися?

?. Яку кінцівку твору запропонували б ви?

Розвиваючи творчі здібності дітей, звернути їхню увагу на спостережливість, вміння виділяти головне, важливе.

Для цього доцільно використовувати інноваційні опорні схеми. Наприклад: Кола Вена.

 

Повість В.Винниченка “Федько-халамидник”.

 

 

 

 

 

 

Вивчаючи оповідання “Лось” Євгена Гуцало використовую елементи усного словесного малювання лося, хлопчиків, коли вони рятують лісового велетня; дядька Шпичака, коли пропонує дітям м’ясо, аби мовчали.

Ставлю учням  запитання: Чи були у вас такі ситуації, як у хлопчиків із оповідання “Лось” Є. Гуцала?

На домашнє  завдання творча робота: закінчити  оповідання на свій вибір.

Важливу роль у  написанні творчої роботи відіграють підготовчі бесіди. Так, вивчаючи вірш В. Бровченка “Бесіди з внуком про хліб”, розповідаю дітям про жахливі часи голодомору; переказую розповідь своєї бабусі, яка пережила лихоліття, зачитую уривки з книжки В. Бондаря “Голоси із 33-го/Голодомор на Кіровоградщині/” та з повісті У. Самчука “Марія”. Таким чином підводжу дітей до сприймання й осмислення вірша В. Бровченка. Удома вони пишуть твір-роздум “Хліб – усьому голова”. Ось робота п’ятикласниці Христини П.:

Шануйте, діти, хліб чудовий,

Такий смачний  і золотий!

Нам вчителька  у школі 

Розповіла про  хліб святковий.

Шануйте хліб і  ви хлоп’ята,

Не грайтеся окрайцем у футбол!

Спитайте дідуся і бабусю

Про той страшний голодомор...

Більшу можливість активізувати творчу думку учнів  дають уроки літератури у 7 класі  під час вивчення художніх творів. На прикладі творів М. Стельмаха показую  учням, як можна досягти високої художньої майстерності в змалюванні пейзажу. На уроці учні відшукують у поданих уривках метафори, пояснюють їхнє значення в розкритті художніх образів, наводять власні приклади. А вдома пишуть твір із використанням метафор: “бабине літо, золоті діброви, чорна рілля, срібна павутинка співає, гірко плаче небо”, та інші./

Кілька рядків із твору “Осінь”.

Відшуміло бабине літо. Не шумлять золоті діброви. А  на чорній ріллі спить тракторист. Чи стомлений, чи осіннє сонце розморило  його. Він спить... а на його повіках тремтить тонесенька струна бабиного літа. Пустотливий вітерець грається з нею... А вона заливається сміхом, дзвенить дзвіночок – сміх і над похиленими травами і над золотими дібровами.

/Наталія М. 7 кл./

Приділю увагу  і такому досить складному виду творчої діяльності, як складання байки. Цю роботу розпочинаю у 6 класі, після вивчення творів Л. Глібова “Лисиця-жалібниця” та “Щука”. Насамперед діти мають добре засвоїти, що байка – алегоричний твір. Тому пояснюю їм, яку мету ставить автор, обираючи цей жанр, наголошую на трьох особливостях його: алегорії, розповіді, моралі. Колективно добираємо епітети для характеристики можливих майбутніх дійових осіб: