Життєвий шлях Р.Бернса та його вплив на творчість поета

Полум’яний патріотизм Роберта Бернса був основною рушійною силою всієї його творчості. Бернс натхненно оспівує не лише історичне минуле Шотландії, а й її чудову природу. Він певен, що лише той, хто любить і знає свою батьківщину, може стати справжнім поетом і висловлює готовність віддати всі блага життя за високу насолоду, якої зазнає поет відкриваючи для себе і для інших красу рідного краю.

Охоплений пристрасним бажанням стати справжнім поетом, Бернс багато думає про те, які якості є необхідними для поета, і приходить до висновку, що селянське походження і брак регулярної освіти не можуть бути перепоною. Живий, гострий розум, природність і знання життя народу – ось якості, які Бернс вважає необхідними для справжнього поета, і ми не можемо не захоплюватись його проникливістю, його глибоким розумінням суті справжньої майстерності.[4, 163-165]

Найбільш повне відображення естетична програма Роберта Бернса знайшла в алегоричній поемі "Видіння". Поет вимагає від поезії ідейності й реалізму. Поетичну творчість він розглядає перш за все, як патріотичне служіння батьківщині. Зображення рідної країни, її природи, її народу, її героїчних традицій – ось як розуміє Бернс завдання поета. Поезія для нього не забава, не іграшка для багатьох нероб, він певен в тому, що поезія потрібна трудящому люду, як потрібне йому вміння обробляти землю, вигодовувати худобу, як потрібний йому відпочинок після довгого трудового дня, як потрібне кохання. Бернс каже: "Звання шотландського поета – моя найбільша гордість, заслуговувати його надалі – моє найбільш честолюбне бажання. Шотландія і шотландська історія – теми, на які я тільки і міг би бажати складати пісні». [5]

 

 

Отже, життя шотландського селянства знайшло відображення в багатьох творах Роберта Бернса,зокрема в таких як: "Ніщо", "Два собаки", "Веселі жебраки", «Звернення Вельзевула». Але в жодному з творів зображення життя селян це набирало такої великої викривальної сили, як у "Зверненні Вельзевула". Нелюдська праця, що не забезпечує, при всій її напруженості, не лише одягу, але навіть необхідного мінімуму їжі селянину і його родині і, водночас, приносить незчисленні багатства землевласнику. Позбавленість будь-яких громадських прав. Страх боргової тюрми. Завжди голодні, обірвані діти. Замучені жінки, готові валятись в ногах наглядача, щоб випросити шматок хліба для малят. Постійні образи, ганьба. Такою бачить поет долю шотландського селянина зараз і в найближчому майбутньому, якщо тільки шотландський народ сам не візьметься за своє визволення, за встановлення справедливості.

Пригнобленим, знедоленим, голодним і убогим, але нескореним, волелюбним, готовим в жорстокій боротьбі повернути свою волю зображує Бернс шотландський народ.

Викриттю ханжей та лицемірів Бернс присвячує такі твори, як «Послання Мак-Месу», "Послання молодому другу", "Звернення до Великих праведників". В своїх сатирах поет показує, як серед мас шотландського селянства піднімається протест проти засилля церковників, проти їхньої бездушної моралі та лицемірних проповідей. Він показує, що покора, богобоязливість, сліпа послушність та інші "чесноти", які насаджувались церковниками, несумісні з людською гідністю. Любов до свого народу, пристрасне бажання полегшити життя простих трудівників, допомогти їм звільнитися від пут лицемірства визначили важливе місце сатиричної тематики в творчості Роберта Бернса й надали його сатирам особливої життєвості, гостроти й сили.

Поет-патріот Бернс натхненно оспівує історичне минуле та національні традиції рідного краю. Він з гордістю згадує героїчні подвиги шотландських борців за незалежність, захоплюється незламною волелюбністю свого народу. Твори Бернса пройняті впевненістю в тому, що Шотландія знову буде вільною. Все своє життя Бернс усвідомлював себе народним поетом, покликаним служити своїй батьківщині.

 

 

Висновок

Творчість Р.Бернса – своєрідне явище в історії англійської літератури. Він писав глибоко реалістичні, демократичні твори, в яких уславлював могутні перетворюючі сили рідного народу, відстоював його право на свободу й незалежність. Жоден з англійських поетів ХVІІІ століття не оспівував з такою силою працю трудівника, як це зробив Бернс.

В англійській літературі й до Бернса було немало вихідців з найнижчих верств суспільства. Але стаючи літераторами, вони здебільшого втрачали ознаки свого походження. Цього не можна сказати про Бернса. Ставши відомим поетом, він не відокремився від свого сільського середовища, не зрікся вбогої хати шотландського селянина-орендаря й тоді, коли перед ним широко розчинились двері аристократичних единбурзьких салонів.

Бернса звеличують як романтичного поета – у повсякденному й літературному змісті цього визначення. Однак світорозуміння Бернса опиралося на практичну розсудливість селян, серед яких він виріс. З романтизмом він у сутності не мав нічого спільного. Напроти, його творчість знаменувала останній розквіт шотландської поезії рідною мовою – поезії ліричної, земної, сатиричної.

Життя шотландського селянства знайшло відображення в багатьох творах Роберта Бернса,зокрема в таких як: "Ніщо", "Два собаки", "Веселі жебраки", «Звернення Вельзевула». Але в жодному з творів зображення життя селян це набирало такої великої викривальної сили, як у "Зверненні Вельзевула". Нелюдська праця, що не забезпечує, при всій її напруженості, не лише одягу, але навіть необхідного мінімуму їжі селянину і його родині і, водночас, приносить незчисленні багатства землевласнику. Позбавленість будь-яких громадських прав. Страх боргової тюрми. Завжди голодні, обірвані діти. Замучені жінки, готові валятись в ногах наглядача, щоб випросити шматок хліба для малят. Постійні образи, ганьба. Такою бачить поет долю шотландського селянина зараз і в найближчому майбутньому, якщо тільки шотландський народ сам не візьметься за своє визволення, за встановлення справедливості.

Пригнобленим, знедоленим, голодним і убогим, але нескореним, волелюбним, готовим в жорстокій боротьбі повернути свою волю зображує Бернс шотландський народ.

Викриттю ханжей та лицемірів Бернс присвячує такі твори, як «Послання Мак-Месу», "Послання молодому другу", "Звернення до Великих праведників". В своїх сатирах поет показує, як серед мас шотландського селянства піднімається протест проти засилля церковників, проти їхньої бездушної моралі та лицемірних проповідей. Він показує, що покора, богобоязливість, сліпа послушність та інші "чесноти", які насаджувались церковниками, несумісні з людською гідністю. Любов до свого народу, пристрасне бажання полегшити життя простих трудівників, допомогти їм звільнитися від пут лицемірства визначили важливе місце сатиричної тематики в творчості Роберта Бернса й надали його сатирам особливої життєвості, гостроти й сили.

Поет-патріот Бернс натхненно оспівує історичне минуле та національні традиції рідного краю. Він з гордістю згадує героїчні подвиги шотландських борців за незалежність, захоплюється незламною волелюбністю свого народу. Твори Бернса пройняті впевненістю в тому, що Шотландія знову буде вільною. Все своє життя Бернс усвідомлював себе народним поетом, покликаним служити своїй батьківщині.

 

 

Список використаної літератури:

1. Аникин Г.В., Михальская И.Г. История английской литературы. – М.: Высшая школа, 1985. – 528 с..

2. Артамонов С.Д. История зарубежной литературы XVII-XVIII веков, М.: Просвещение 1988  - 608 с.

3. Богословский В.Н., Прозоров  В.Г., Головенченко А.Ф. История зарубежной  литературы ХIХ века / Под ред. Н.А.Соловьевой. М.: Высшая школа, 1991.-  637 с.

4. Будур Н.В., Иванов Э.И., Николаева С.А., Чеснокова Т.А., Зарубежная  литература. Учебное пособие / Под  ред. С.А. Николаева. - М.: Академия.  2000. – 304 с.

5. Валюк З.О. Роберт Бернс. "Джон Ячмінне Зерно" //Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 1996. – № 8. – С.11-13.

6. Дэниел К. Англия. История страны. – М.: Эксмо, Спб: Мидгард, 2007. – 480 с.

7. Зарубіжні письменники : Енциклопедичний довідник у 2-х томах. – Тернопіль: Богдан, 2005. – Т.1. – 824 с.

8. Зарубежные писатели. Библиографический словарь. В 2 ч. Часть 1 (А - Л). Под редакцией Н.П. Михальской. - М.: Просвещение, 1997. - 448 с.

9. Зорина Ю., Пономарева Н. Выдающийся шотландский поет Роберт Бернс Русский язык и литература в учебных заведениях. – 2001. – № 1. – С.34-35.

10. История зарубежной  литературы XVIII века. – М.: Высшая школа, 1991.  – 637 с.

11. Кертман Л.Е. География,история и культура Англии: Учебное пособие -2 издание,переработанное - М.:Высшая школа ,1979 - 384 с.

12. Півнюк Н.О. Поетичний маніфест знедолених. Роберт Бернс Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 1999. – № 2. С.7-10.

13. Путеводитель по английской литературе. Под редакцией М. Дрэббл и Дж. Стрингер. - М.: Радуга, 2003. - 928 с.

14. Скрипник Т.М. "Хай бідні ми…" : Урок-порівняння по вивченню поезії Роберта Бернса // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1997. – № 1. С.19-22.

15. Тревельян Дж.М. История Англии от Чосера до королевы Виктории. – Смоленск: Русич, 2007. – 624 с.

16. Храповицкая Г.Н. Романтизм в зарубежной литературе (Германия, Англия, Франция, США): Практикум: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 288 с.

17. Хроменко І. Роберт Бернс – великий пісняр Шотландії // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2000. – № 9. – С.23-29.

18. Шалагінов Б.Б. Зарубіжна література: Від античності до першої пол.

ХІХ ст. : [хрестоматія] / Б.Б. Шалагінов. – К.: Вежа, 2001.- 432 с.

19. Шалагінов Б.Б. Зарубіжна  література від античності до початку ХІХ сторіччя. Історико-естетичний нарис.: [навч. посіб.] / Б.Б. Шалагінов. – К.: Академія, 2004.- 258 с.

20. Шаповалова М.С., Рубанова Г.Л., Моторний В.А. Історія зарубіжної літератури. – Львів: Вища школа, 1982. – 440с.

21. Энциклопедия мировой литературы / Под ред. С.В. Стахорского. Санкт – Петербург. Невская книга, 2000. – 656с.

22. http://lib.ru/POEZIQ/burns.txt

23. http://www.ukrlib.com.ua/bio-zl/printout.php?id=5

24. http://www.politika.su/lit/burns/jyachm.html

25. http://az.lib.ru/b/berns_r/text_0060.shtml

26. http://ae-lib.org.ua/texts-c/burns__verses_by_mysyk__ua.htm