Геометричний синтез зовнішнього евольвентного нерівнозміщеного прямозубого зачеплення

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Июня 2013 в 12:47, курсовая работа

Описание работы

Спроектувати передачу зубчасту з кутовою корекцією.

Вихідні дані.

мм - модуль;
- число зубців першого колеса;
- число зубців другого колеса;
- коефіцієнт висоти головки зуба;
- коефіцієнт висоти ніжки зуба;
- коефіцієнт радіального зазору;
- коефіцієнт округлення біля ніжки зуба;
- кут профілю.

Файлы: 15 файлов

5_vusnovok_literatura.docx

— 15.91 Кб (Просмотреть файл, Скачать файл)

KP.rar

— 707.73 Кб (Скачать файл)

ZL3.docx

— 57.19 Кб (Скачать файл)


3 КІНЕТОСТАТИЧНЕ  ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМА

(ЛИСТ 3)

 

До задач кінетостатичного дослідження відносять:

  1. Знаходження зовнішніх сил, що діють на ланки механізму;
  2. Визначення реакцій у кінематичних парах;
  3. Знаходження зрівноважульної сили або момента, прикладених до ведучої ланки.

Вихідні дані: Маси ланок: m2 = 3,5 кг;  m3 = 3,8 кг.

             Момент інерції ланок I01 = 0,09 кгм2  Is2 =0,04 кгм2 .

2.1 Визначаємо сили  корисного  опору: 

 

 

 

        

  

2.2 Визначаємо  сили інерції ланок. 

Сили інерції ланок визначаємо за формулою Fі =  - m · a,моменти сил інерції Мі =

= -Isi ·eі . Знак “ - ” у цих формулах означає,що сила інерції напрямлена протилежно до папрямку прискорення центра мас а, а моменти сил інерції -  протилежно напрямку кутового прискорення eі.

 Тоді  величини сил  інерції  ланок: 

Fiн2 = m2∙ as2 = 3,5 ∙ 157,99 = 552,97 H

Fiн3  = m3 ∙ as3 = 3,8 ∙ 160,58 = 610,20 H

 

Знайдемо  сили інерції,які замінюють моментом інерції, що діє на ланку 4.

              

              

Мін2 = ε2 ∙ Іs2 = 95,23 ∙ 0,04 = 3,809 H∙м

 

 

      

 

2.3 Силовий розрахунок груп.

 

2.3.1 Силовий  розрахунок групи 2 – 3.

Зображуємо  групу разом з прикладеними силами.

G2 = m2 ∙ g = 3,5 ∙ 10 = 35 H

G3 = m3 ∙ g = 3,8∙ 10 = 38 H

   Складаємо рівняння рівноваги  для знаходження реакції R34τ   .

 

           ΣМ(D)= 0

           - R21τ  ·lВС + Fiн2’∙ lВС - Fi н2 · hFin2 +G2 ·hG2 = 0;

 

  

 

  Для визначення реакцій  R21n , R21 , R21 будуємо силовий многокутник:

  Задаємося маштабним коефіцієнтом враховуючи найбільшу силу:

                     mF =5490 /146 = 37,6 H/мм

R21n + R21τ + G2 + Fi н2 + Fко + G3 + Fi н3 + R03 + Fiн2’+ Fiн2’’= 0

   З креслення вимірюємо довжини відрізків і визначаємо сили:

                     R21n = lR21n ∙ mF = 150∙37.6 = 5640 H

                     R21  = lR21  ∙ mF = 148 ∙ 37.6 = 5565 H  

                     R03  = lR03  ∙ mF = 27 ∙ 37.6 = 1015 H  

 

2.3.2 Силовий  розрахунок вихідного механізму.

     В даному маштабі будуємо кривошип ОА відповідно до досліджуваного 8 – го  положення. На кривошип ОА діє сила R12. Для рівноваги ланки 1, крім  цієї  сили,  необхідно  врахувати  ще  зрівноважувальну силу ( див.   лист, 3).

     Зрівноважувальна сила визначається з рівноваги кривошипа відносно точки О.

ΣМF(O2) = 0;

Fзр ∙ (O2N2) - R12 ∙ hR12 = 0

Fзр = R12 ∙ hR12 / (O2N2) = 5565 ∙ 124 / 0,137 = 5036,9 H

mF = 5036,9 /146 = 34,5 H/мм

Fзр + R12 + R01 = 0

          R01 = lR01   ∙ mF   = 134,8 ∙ 16,1 = 2170,3 H

 

    1.  Визначення  зрівноважувального  момента за методом важіля Жуковського.

 

Для того, щоб знайти зрівноважувальний момент методом Жуковського, необхідно:

  1. Побудувати план швидкостей для 8 – го  положення, повернутий на 90°.
  2. Знайти на плані точки, що відповідають точкам плану положень, до яких прикладено сили.

3)  На повернутий план швидкостей перенесемо сили, що діють на ланки механізму, причому зрівноважувальний момент замінимо силою, прикладеною до плеча PVa, визначеною за умовою подібності із пропорції.

4) Складаємо рівняння рівноваги,  розглядаючи план швидкостей, як  жорсткий  важіль (силу моментів  шукаємо відносно полюсаPV).

Рис. 3.1 –  Важіль Жуковського

 

    ΣМ(Рv) = 0

 Fзр · hFзр - Fко ∙ hFко + Fін3 · hFin3 + G2 ·hG2 + F ін2‘ ∙ hFin2 - F ін2 ∙ hFin2 - Fін2“ · ·hFin2 “ = 0;

Fзр  = (Fко ∙ hFко - Fін3 · hFin3 – G2 ·hG2 - F ін2‘ ∙ hFin2 + F ін2 ∙ hFin2 + Fін2“ · ·hFin2 “)/hFзр = (4270 ∙ 70 – 610,2 ∙ 70 – 140 ∙ 54 – 35 ∙ 54 + 552,97 ∙ 28 + 6,05· 11) / 52 = 5043,9 Н

 

        

 

 

 Визначаємо  похибку:

 

       

Отже, похибка в межах норми.

 

 


~$titulka.docx

— 162 байт (Просмотреть файл, Скачать файл)

Информация о работе Геометричний синтез зовнішнього евольвентного нерівнозміщеного прямозубого зачеплення