Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Июня 2013 в 12:47, курсовая работа
Спроектувати передачу зубчасту з кутовою корекцією.
Вихідні дані.
мм - модуль;
- число зубців першого колеса;
- число зубців другого колеса;
- коефіцієнт висоти головки зуба;
- коефіцієнт висоти ніжки зуба;
- коефіцієнт радіального зазору;
- коефіцієнт округлення біля ніжки зуба;
- кут профілю.
4 СИНТЕЗ
КУЛАЧКОВОГО МЕХАНІЗМУ З
(ЛИСТ 4 )
Задачею синтезу кулачкового механізму є визначення його геометричних параметрів та побудова профілю кулачка за такими вихідними даними.
Вихідні дані:
1. Схема кулачкового механізму
2. Довжина коромисла L=160;
3. Максимальний кут розмаху коромисла ψmax=18° ;
4.
Кут робочого профілю кулачка j
Фазові кути профілю:
- віддалення - jв. = (0,54-0,02n)jр = (0,54 - 0,02 ·8)·210° = 84° ;
- дальнього вистою - jд.в. = 0,1jр = 0,1· 210 = 21° ;
- наближення - jн. = (0,36+0,02n)jр = (0,36 + 0,02·8)·210° = 105° ;
Кут тиску [J] = 42°;
nК=350 об/хв.
Таблиця 4.1 - Формули для обчислення безрозмірних коефiцiєнтiв y, d і ξ залежно від позиційного коефіцієнта К
#№ |
Закон руху |
К |
y |
d |
ξ | |
3 |
a
0 0.5 1 k
Лінійне прискорення |
0 0 |
1 |
|
|
|
4.1 Знаходимо частоту обертання кулачка
.
4.2 Побудова кінематичних діаграм графічним способом – методом інтегрування.
На кресленні візьмемо найбільшу ординату графіка на фазі віддалення і підрахуємо масштабний коефіцієнт аналога швидкості коромисла:
Підрахуємо масштабний коефіцієнт аналога прискорення, аналога швидкості, переміщення коромисла [2].
=
/(
H2)=0,00167/(0,0136*50)=0,
4.2.1 Розрахунок масштабних коефіцієнтів і ординат діаграми переміщення
Накреслимо координатні осі. На осі абсцис у вибраному масштабі відкладаємо відрізки, пропорційні фазовим кутам, і на відрізках j відмічаємо положення точок, які відповідають значенням K = 0, 0.1, 0.2 ... , 1. Візьмемо найбільшу ординату графіка (ybmax) = 66 мм.
Тоді масштабний коефіцієнт графіка переміщення:
mb = bm/(Ybmax) = 0,262/66= 3,97×10-3 1/мм.
Будь-яка ордината графіка може бути підрахована за формулою:
(ук) = ψ×bm /mb.
Наприклад, при К= 0.5:
ψ = 3k2(1-2/3k) =3*0.52(1-2/3*0.5) = 0.5;
(у0.5) = 0.5·0,523/(8,7×10-3) = 30 мм.
Користуючись роздруківкою (див. додаток Н ), будуємо діаграму переміщення b=b(φ).
4.2.2 Розрахунок масштабних коефіцієнтів і ординат діаграми швидкостей
На кресленні візьмемо найбільшу ординату графіка на фазі віддалення (y ) =66 мм і підрахуємо масштабний коефіцієнт аналога швидкості коромисла:
mdb/dj = dmax×bm/(jв(yvmaxВ)) = 1.5×0,262/(1,466×66) = 4,06×10-3 1/мм,
де dmax= 6K·(1-K) = 6·0.5·(1-0.5) = 1.5.
Масштабний коефіцієнт кутової швидкості коромисла:
mw = mdb/dj×wк = 4,06×10-3×36,63 =1,48 ×10-2 с-1/мм.
Обчислимо ординати графіка аналога швидкості коромисла:
на фазі віддалення
(yvВ) = bm ×d/(jВ×mdb/dj) = 0,262×d/(1,466×4,06×10-3) = 44,03·d;
на фазі наближення
(yvН) = bm×d/(jН×mdb/dj) = 0,262×d/(1,833×4,06×10-3) = 35,2·d.
Наприклад, для К= 0.5: (yvВ0.5) =44,03×2 = 88,06 мм;
(yvН0.5) = -35,2×2 = -70,4 мм.
Визначивши ординати yv (див. додаток М) для заданих величин К, будуємо діаграму швидкостей.
4.1.3
Розрахунок масштабних
Візьмемо найбільшу ординату графіка прискорень на фазі віддалення (ya maxВ) =80 мм і підрахуємо масштабний коефіцієнт аналога прискорень:
де xmax= 6(1-2·K) = 6(1-2*0,25) = 3.
Масштабний коефіцієнт прискорень:
me =
Співвідношення для обчислення ординат графіка прискорень на фазі віддалення і наближення:
(yaВ) = bm×x/(jВ2
×
(yaН) = bm×x/(jН2×
Наприклад, для К= 0.25: (yaВ) = 26,5×3 = 79,5 мм;
Визначивши ординати для заданих величин К, будуємо діаграму прискорень.
4.3 Графічне визначення мінімального радіуса кулачка
Необхідні графічні побудови виконуємо у такій послідовності:
1. За заданим
законом руху коромисла
2.
Будуємо графік залежності
Залежно від бажаних розмірів побудови вибираємо довжину відрізка AO, пропорційну довжині коромисла LK, і обчислюємо масштабний коефіцієнт довжини:
ml= LK/(ao)=160/130= 1,2×10-3 м/мм.
Із довільної точки О проводимо дугу радіусом (ОВ) і відзначаємо на ній початкове положення В0 центра ролика коромисла. Від початкового положення коромисла відкладаємо кут розмаху bm коромисла, ділимо його згідно з діаграмою переміщень b=b(j) і з точки О проводимо промені через точки поділу кута bm. Точки перетину В1, В2, ... , В10 променів з дугою В0, В10 покажуть послідовні положення центра ролика коромисла при повороті кулачка на фазовий кут. На променях ОВК (К=0,1,....,10) від точок Вк відкладаємо відрізки (ВкZк), які в масштабі ml чисельно дорівнюють аналогам швидкості центра ролика, і сполучимо їх плавною кривою.
Відрізки (ВкZк) обчислюють за формулою:
(ВкZк) = y
де y - ордината графіка швидкості центра ролика в положенні К, мм.
Наприклад, при К= 0,25, y = 0,86, тоді
ВкZк = 0,86 · 4,06·10-3 · 160/1,2·10-3 = 46,58 мм.
Напрям відрізка (ВкZк) визначається поворотом вектора швидкості точки В коромисла в сторону обертання кулачка на кут 90°. Через кінці цих відрізків (точки Zк ) проведемо прямі, які складають з відповідними променями кути передачі руху на фазі віддалення gв=90-[Jв] = 90°– 42°= = 48° і на фазі наближення gн = 90°- 42= 48°.
Як випливає з геометричних побудов центр обертання кулачка, при виконанні на фазі наближення умови J<=[Jв], розміщається праворуч проведених через точки Zк прямих, а на фазі наближення умова J<=[Jн] виконується при розміщенні центра обертання кулачка ліворуч прямих, проведених через точки Zк. Заштрихована площа є зоною, в якій, або на межах якої, можна вибрати положення центра А обертання кулачка. Кулачковий механізм матиме мінімальні розміри, якщо центр обертання кулачка збігається з точкою А0. Якщо розмістити центр обертання кулачка в точці А, то радіус початкової шайби:
R0 = (AB0) · ml = 55·1,2·10-3= 66 мм, а відстань між осями обертання кулачка і коромисла:
L0=(АО)· ml = 89,5·1,2·10-3=107,4 мм.
4.4 Побудова профілю кулачка
Побудову профілю кулачка коромислового механізму проводимо в такій послідовності:
1.
Відкладаємо міжосьову
АВ=R0 /ml=66/1,2·10-3= 79.2 мм;
АО= L0/ml =107,4 /1,2·10-3= 128.88мм.
2. Наносимо на рисунок початкове положення коромисла ОВ, відкладаємо кут bm розмаху коромисла , проводимо дугу радіусом ОВ і ділимо її на частини згідно з поділками осі ординат діаграми b=b(j) (точки В0 , В1,..., В10 ).
3. Застосовуючи метод інверсії, надаємо стояку та коромислу рух з кутовою швидкістю (- w1). У сумарному русі кулачок буде нерухомий, а стояк ОА буде обертатися навколо точки А. В напрямі руху стояка АО відкладаємо кути віддалення jв=84°, дальнього вистою jдв=21°, наближення jн=105°. Кути jн та jв ділимо на рівні частини згідно з поділками осі абсцис діаграми b=b(j) (точки 1, 2,..., 10).
4. З центра А проводимо дуги радіусами АВ1, АВ2, ... , АВ10, а з точок О1, О2, ..., О10 проводимо відрізки дуг радіуса ОВ так , щоб дуги з центром в точці Оі перетинали дуги радіуса АВі. Точки перетину дуг (1’, 2’, ... , 10’ ) належать теоретичному профілю кулачка. Отже, з’єднавши ці точки плавною кривою, одержимо теоретичний профіль кулачка як геометричне місце положень центра ролика у відносному русі навколо кулачка.
5.
Будуємо дійсний профіль як
рівновіддалений від
тоді .
Приймаємо .
4.5 Аналітичне визначення радіуса-вектора теоретичного профілю кулачка
Вихідні дані: L0 = 160мм; L3 = 161 мм; = 15о (0,262 рад);
R0 = 27мм; =84о (1,204рад); rрол = 7мм.
Для даного закону руху штовхача значення коефіцієнтів переміщення і швидкості вибираємо із таблиці 4.1 [8]. При
k=0.4 -
Кут повороту коромисла і аналог швидкості при повертанні кулачка на кут = 9о:
Визначаємо кут 0, радіус-вектор r теоретичного профілю кулачка і кут повороту :
де ;
;