Виробнича санітарія та гігієна праці

ЗМІСТ

 

ВСТУП ………………………………………………………………..	4
1.МЕТА ТА ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» У ВИПУСКНИХ РОБОТАХ БАКАЛАВРА....................	5
2.ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» У ВИПУСКНИХ РОБОТАХ БАКАЛАВРА …………......................	6
3.СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» ……..	7
3.1 Структура розділу ……………………………………………...	7
3.2 Аналіз умов праці  ……………………………………………...	8
3.3 Виробнича санітарія  та гігієна праці …………………………	12
3.4Техніка безпеки …………………………………………………	15
3.5 Пожежна профілактика  ………………………………………..	16
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………….	18

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Важливішим етапом навчальної підготовки студента є виконання випускної роботи бакалавра, що дозволяє перевірити якість отриманих знань з обраної спеціальності та здатність застосовувати їх для вирішення практичних завдань. Успішний захист бакалаврської роботи є доказом досягнення студентом освітнього рівня «базової вищої освіти», який характеризує сформованість інтелектуальних якостей, що визначають розвиток людини як особистості і є достатнім для присвоєння йому кваліфікації бакалавра, як визначеного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Випускник вищого навчального закладу з дипломом про базову вищу освіту повинен бути здатним забезпечити необхідний рівень безпеки як для себе, так і для осіб, за яких він відповідає на виробництві. Тому однією з важливих складових випускної роботи є розділ «Охорона праці». Державна політика в області охорони праці базується на пріоритеті життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування збитків особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, використання економічних методів управління, виконання нормативів охорони праці незалежно від форм власності і видів діяльності підприємства. Це закріплюється Конституцією України, Законом України «Проохорону праці», іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, стаття 155«Кодексу законів про працю України»свідчить: «Жодне підприємство, цех, ділянка виробництва не мають бути прийняті і введені в експлуатацію, якщо на них не створені безпечні і нешкідливі умови праці».

 При виконанні розділу  «Охорона праці» випускної роботи бакалавра студент повинен залучити знання і навички, які були отримані ним при вивченні нормативної дисципліни «Основи охорони праці», виявити здатність ефективно використовувати їх задля організації безпечного трудового процесу на робочих місцях і в робочих зонах, що пов’язані з темою випускної роботи.

 

 

1. МЕТА ТА ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА  ПРАЦІ» У ВИПУСКНИХ РОБОТАХ БАКАЛАВРА

 

Враховуючи пріоритет життя і здоров’я людини, метою розділу «Охорона праці» є розробка питань щодо створення безпечних і здорових умов праці на відповідних до теми бакалаврської роботи робочих місцях та в робочих зонах, виключення можливості виробничого травматизму, професійних захворювань, отруєнь, пожеж, вибухів. Досягається це глибоким опрацюванням питань техніки безпеки, виробничої санітарії та ергономіки, пожежної безпеки в умовах, органічно пов'язаних з темою роботи.

Виконання розділу вимагає від студента вміння вирішувати конкретні технічні та організаційні задачі забезпечення безпечних та комфортних умов праці та дозволяє, завдяки цьому, виявити відповідність його підготовки з цих питань сучасним вимогам до освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра.

Індивідуальне завдання з розділу «Охорона праці» студент одержує у викладача-консультанта кафедри ІЕ та ОП з урахуванням особливостей виконуваної бакалаврської роботи та умов її виконання. Це може бути базове підприємство або організація; технологія виробництва та обладнання, що вдосконалюється; науково-дослідна або навчальна лабораторія, клас ПЕОМ або інше приміщення, де студент виконував свою роботу, а саме теоретичні та експериментальні дослідження, фізичне або математичне моделювання, патентно-літературний пошук та аналіз джерел і т. ін.

Завдання може видати водночас з темою керівник роботи від спец. кафедри з наступним погодженням цього завдання з викладачем-консультантом кафедри ІЕ та ОП. Спец.кафедразобов’язана забезпечити явку студента до викладача-консультанта кафедри ІЕ та ОП для отримання або погодження завдання не пізніше, ніж через тиждень після отримання теми бакалаврської роботи. При цьому студент повинен надати викладачу-консультанту вичерпну інформацію щодо предмета майбутньої бакалаврської роботи та завдань, що вирішуються при її виконанні.

У залежності від специфіки роботи розділ може дещо відрізнятися від вимог даних вказівок при умові погодження з викладачем-консультантом.

Розділ студент виконує самостійно; за необхідності отримує консультації з окремих питань у викладача кафедри ІЕ та ОП за встановленим розкладом. Чернетка розділу зі списком використаної літератури подається консультанту для перевірки та із зауваженнями (або без них) повертається студенту протягом тижня для доопрацювання і оформлення. Задовільне виконання розділу «Охорон апраці» консультант-викладач підтверджує підписом у пояснювальній записці, яку студент представляє у відповідностіі з графіком виконання бакалаврської роботи разом з чернеткою. Оцінку за розділ консультант визначає за якістю його виконання та результатами співбесіди. Без підпису та оцінки викладача-консультанта з даного розділу робота до захисту не допускається.

Під час виступу на захисті бакалаврської роботи необхідно передбачити час для стислого висвітлення розділу «Охорона праці».

 

2 ВИМОГИ ДО  ЗМІСТУ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ»  У ВИПУСКНИХ РОБОТАХ БАКАЛАВРА

 

Розділ є складовою частиною бакалаврської випускної роботи, тому його зміст має бути узгоджений з темою роботи та враховувати вимоги з охорони праці, спрямовані на те, щоб заходи та засоби, що пропонуються, усували або зменшували вплив можливих небезпечних і шкідливих чинників.

Усі питання з охорони праці слід розглядати з точки зору усунення або зменшення впливу небезпечних і шкідливих виробничих чинників на організм працюючих. При цьому необхідно використовувати новітні досягнення науки й техніки з питань охорони праці.

Не допускається підміна проробки конкретних питань охорони праці переліком обов'язків працюючих, заборон або закликів до необхідності дотримання обережності, компіляцією правил, інструкцій, навчальних посібників, наукових робіт та інших джерел без самостійної творчої проробки стосовно до питань, що розглядаються у роботі.

За своїм змістом розділ «Охорона праці» має бути оригінальним у кожній роботі, при цьому не допускається текстуального збігу в матеріалах загального призначення.

У висновках пояснювальної записки необхідно зазначити, що конкретно зроблено в бакалаврській роботі з питань охорони праці.

Література, що використовувалася в процесі розробки питань охорони праці, наводиться у загальному переліку посилань, при цьому посилання на нормативні джерела треба наводити прямо у тексті розділу.

За змістом розділ має відповідати діючій системі стандартів безпеки праці (ССБТ), міжгалузевим і галузевим правилам з охорони праці. При його виконанні необхідно використовувати терміни та визначення за  
ГОСТ 12.1.009-76, ГОСТ 12.0.003-83, ДСТУ 2293-99. Оформлення повинно цілком відповідати вимогам ЄСКД, ЄСТД, Державних стандартів України ДСТУ 3008-95, методичних вказівок спеціальної кафедри щодо виконання випускних робіт бакалавра.

 

З СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ»

 

3.1 Структура розділу

 

Розділ «Охорона праці» починається зі вступної частини, у якій вказується мета розділу і для яких умов розробляються питання охорони праці, тобто для виробничого приміщення, технологічного процесу, офісу чи для приміщення, в якому виконувалася робота, а також соціальне значення рішення задач охорони праці. Обсяг вступної частини до 0,5 сторінки; вона йде безпосередньо після назви розділу без назви і нумерації; у змісті її наявність як окремого підрозділу не відображується.

Основну частину розділу «Охорона праці» складають підрозділи:

- аналіз умов праці  - 1-2 с.;

- виробнича санітарія та гігієна праці -1-2 с.;

-техніка безпеки- 1-2 с.;

-пожежна профілактика  -1-2 с..

Загальний обсяг розділу «Охорона праці» до 8 с.

 

3.2 Аналіз умов праці

 

Аналіз умов праці необхідно проводити з точки зору виявлення можливих (потенційних) небезпечних і шкідливих виробничих чинників (фізичних, хімічних, біологічних, психофізіологічних і т. і.), що створюються технічними засобами, технологічними процесами, невірною організацією праці у виробничих приміщеннях та на робочих місцях.

Аналіз умов праці розпочинається з опису виробничого приміщення. Необхідно вказати найменування приміщення, в якому будинку і на якому поверсі воно знаходиться, орієнтація стосовно боків світу, з яких матеріалів виконана будівля, скільки робочих місць і яка відстань між ними, яке є обладнання, його розміщення. Вказати площу та висоту приміщення, розміри віконних та дверних прорізів, наявність та ширину евакуаційних виходів, площу і обсяг на одного працюючого відповідно до СН 245-71, ДСанПіН3.3.2.007-98; вказати оформлення інтер'єру приміщення; забарвлення стін, стелі, підлоги, обладнання.

Потім визначають у відповідності до ДСН 3.3.6.042-99, ГОСТ 12.1.005-88 категорію важкості робіт у приміщенні за енерговитратами.

Розгляд потенційно небезпечних та шкідливих виробничих чинників починають за ГОСТ 12.0.003-74 з аналізу санітарно-гігієнічних умов у виробничому приміщенні та на робочих місцях: мікроклімату, загазованості, запиленості, освітленості робочих поверхонь, шумів, випромінювань і т. ін. При цьому встановлюють за фактичними або літературними даними можливі джерела небезпечних та шкідливих виробничих чинників, їх характеристику.

Оптимальні та припустимі параметри метеорологічних умов - температуру, відносну вологість, швидкість руху повітря встановлюють для теплої та холодної пори року за ДСН 3.3.6.042-99, ГОСТ 12.1.005-88, СН 2527-82 для визначеної категорії важкості робіт та типу приміщення (виробниче або допоміжне, суспільне).

При аналізі шкідливих та небезпечних чинників встановлюють:

- місця можливого виділення до приміщення шкідливих речовин (процеси, обладнання); види шкідливих речовин (гази, пари, пил), які з них володіють ефектом сумації; дію на організм, гранично допустиму концентрацію (ГДК) та клас небезпеки кожної з них згідно з ГОСТ 12.1.005-88 і ГОСТ I2.1.007-76; 

- джерела генерації механічного, аеродинамічного, гідродинамічного, електромагнітного  шуму у приміщенні, ультразвуку, інфразвуку, виникнення вібрації; вплив шуму, ультра - та інфразвуку, загальної та локальної вібрації на здоров′я та працездатність людини; гранично допустимий рівень (ГДР) шуму за ГОСТ 12.1. 003-83, СН 3223-85, ультразвуку за ГОСТ 12.1.001-89, інфразвуку за СН 22-74-80, параметрів локальної та загальної вібрації за ГОСТ 12.1.012-90, СН 3044-84;

- наявність теплових  випромінювань від розплавленого металу, нагрітих матеріалів, полум'я, гарячих поверхонь і т. ін., їх дію на організм та ГДР за ГОСТ 12.1.005-88;

- систему освітлення у приміщенні у світлий і темний період доби; характеристику зорової роботи у приміщенні; вплив недостатнього та неякісного освітлення на персонал; нормативні значення коефіцієнту природного освітлення (КПО) та освітленості на робочих поверхнях при штучному освітленні згідно з ДБН В.2.5-28-2006, СНиП II-4-79/8;нормовану освітленість для аварійного, евакуаційного та охоронного освітлення;

- наявність електромагнітних полів промислової частоти та електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону; вплив їх на людину; ГДР напруженості ЕМП частотою 50 Гц згідно з ГОСТ 12.1.002-84, ДСанПіН2.2.4.1191-03 та гранично допустимі значення енергетичної експозиції для персоналу за електричною та магнітною складовою, за густиною потоку енергії згідно з ГОСТ 12.1.006–84, СанПіН 2.2.42.1.8.055-96, 
СанПіН2.2.4/2.1.8.058-96;

- застосування ультрафіолетового та лазерного випромінювання у приміщенні; їх дію на людину; допустимі норми УФ-випромінювання за  
СН4557-88 (ДНАОП 0.03-3.17-88), енергетичну експозицію і лазерне випромінювання (ЛВ) згідно з СанПіН 5804-91(ДНАОП 0.03-3.09-91);

- використання іонізуючих  випромінювань у технологічному  процесі, при виконанні досліджень  або у приладах контролю; їх  біологічну дію; граничні еквівалентні  дози згідно з ″Нормами радіаційної безпеки України″ (НРБУ-97);

- джерела іонізації повітря  у приміщенні; дію негативних  та позитивних аероіонів на  людину; мінімально та максимально  припустимі рівні іонізації повітря за показником полярності згідно з СН 2152-80 та коефіцієнтом уніполярності згідно з СанПіН 2.2.4.1294-03;

- можливе виділення до  приміщення речовин з неприємним  запахом, їх джерела та види, вплив  на організм.

Потім необхідно розглянути потенційно небезпечні чинники властиві даним умовам праці:

- види електричного струму  та напруга мережі, частота, основні  електроспоживачі; категорія приміщення за небезпекою ураження електричним струмом згідно з «Правилами устрою електроустановок»(ПУЕ), 
НПАОП 40.1-1.32-01, умовно безпечна напруга для цієї категорії; можливі причини та види електротравм; ГДР напруги дотику та струмуза  
ГОСТ 12.1.038-82;

- незахищені частини машин і механізмів, що обертаються та рухаються; і транспортні пристрої; вантажопідйомні машини і пристрої; посудини і устаткування, що працюють під тиском; робота на висоті; завантажувально-розвантажувальні роботи; гострі кромки, задирки,шорсткість на поверхнях заготівель, інструментів та обладнання; потенційна небезпека отримання механічних травм, їх види;