Виробнича санітарія та гігієна праці

- розжарений і розплавлений  метал, гарячі матеріали та поверхні  обладнання, установок, відкрите полум′я, іскри; потенційна небезпека отримання термічних травм, їх види;

- хімічні реактиви та матеріали, що використовуються у технологічному процесі або у лабораторних дослідженнях; імовірність отримання хімічних опіків, гострих отруєнь від їх дії;

- з'ясувати наявність у приміщенні інших небезпечних виробничих чинників.

Слід також проаналізувати можливість фізичних та нервово-психічних перевантажень (розумове та емоційне перевантаження; перевантаження аналізаторів; монотонність праці) при виконанні робіт. Для цього треба охарактеризувати умови праці за показниками напруженості трудового процесу:

- інтелектуальні навантаження (зміст роботи; сприймання інформації  та її оцінка; ступінь складності завдання; характер виконуваної роботи);

- сенсорні навантаження (тривалість зосередженого спостереження, щільність сигналів та повідомлень, кількість об'єктів одночасного  спостереження, розмір об'єкта розрізнення, робота з оптичними приладами, спостереження за екранами відеотерміналів, навантаження на зоровий та слуховий аналізатор);

- фізичні навантаження (ступінь відповідальності за помилку, ступінь ризику для власного життя та за безпеку інших осіб);

- монотонність навантажень, режим праці.

3.3 Виробнича санітарія  та гігієна праці

 

Для приміщення, яке розглядається, визначають основні джерела виділення надмірного тепла, характеризують систему загальнообмінної вентиляції або кондиціонування повітря, необхідну для приміщення відповідно до СНіП 41-01-2003 систему його опалювання для забезпечення нормативних параметрів мікроклімату; аналізують необхідність використання у приміщенні повітряного душування або повітряних завіс.

Для захисту від теплових випромінювань у відповідності з 
ГОСТ 12.4.011-89, ГОСТ 12.4.123-83, СНіП 2.04.14-88 передбачають теплоізоляцію поверхонь, застосування екранів, динамічний теплозахист, організацію місць відпочинку, раціональний режим праці та відпочинку, застосування засобів індивідуального захисту.

У разі виділення шкідливих газів, пари або пилу, слід вказати які заходи передбачені щодо зниження їх вмісту у повітрі робочої зони; за необхідності запропонувати місцеву витяжну вентиляцію у приміщенні: витяжні шафи й укриття, витяжні зонти, відсмоктувальні панелі, бортові відсмоктувачі; встановлюють необхідність аварійної вентиляції та вимоги до неї.

Для забезпечення нормативної освітленості на робочих місцях пропонується система освітлення, тип освітлювачів і ламп, їх розміщення у відповідності до ДБН В.2.5-28-2006. Необхідний рівень і якість освітлення  досягається також за рахунок очищення засклених світлових прорізів у стінах і витяжних ліхтарях, світильників від пилу; своєчасної заміни джерел освітлення, що вийшли з ладу; застосуванням стабілізаторів напруги для системи штучного освітлення.

Для зниження рівнів звукового тиску в приміщенні у відповідності з ГОСТ 12.1.029-80передбачають заходи з поліпшення шумового режиму: зменшення шуму у джерелі його утворення, застосування глушників, екранування, облицювання стелі та стін звукопоглинаючим матеріалом, архітектурно-планувальні рішення, використання засобів індивідуального захисту –навушники, шоломи, каски з навушниками, антифони.

Заходи щодо запобігання дії вібрації призначають за ГОСТ 12.1.012-90.Це може бути зниження віброактивності машин; відстроювання від резонансних частот; вібродемпфірування; віброізоляція; віброгасіння, а також індивідуальні засоби захисту (антивібраційні рукавиці та взуття); обмеження роботи з віброінструментом, тривалості неперервної дії вібрації; перерви; водні процедури та самомасаж кінцівок.

Для захисту від електромагнітних випромінювань та полів може бути запропоновано екранування джерела або робочого місця, обмеження часу роботи, збільшення відстані між джерелом випромінювань та працівником, засоби індивідуального захисту.

Захист від іонізуючих випромінювань здійснюється за рахунок використання джерел з мінімальним випромінюванням та переходу на менш активні джерела, зменшення кількості ізотопу; скорочення часу роботи з джерелом випромінювання; віддалення робочого місця від джерела та його екранування; використання засобів індивідуального захисту.

Боротьбу із неприємними запахами здійснюють у джерелі їх утворення, на вводі до приміщення або безпосередньо в ньому, не допускаючи дії запахів на людей. Для цього здійснюють очищення повітря у фільтрах, озонування, хлорування, адсорбцію, абсорбцію, промивання водою, інтенсивну вентиляцію приміщень чистим повітрям.

Підтримання оптимальної концентрації аероіонів може бути забезпечено штучною іонізацією в іонізаторах.

Сучасний  стан розвитку  суспільства вимагає, щоб будь-який фахівець,  в якій би галузі він не працював, розумів  сутність  технічної  естетики, володів методами художнього конструювання та ергономічним аналізом розробки або модернізації промислових виробів. З питань технічної естетики висвітлюються такі питання:

-  вказати об′єкти естетичного оформлення приміщень, обладнання та робочих місць;

-  вказати можливість  підвищення продуктивності праці  в результаті естетичного оформлення  приміщень (лабораторій);

-  розглянути взаємовідношення  людини, машини та виробничого  середовища з точки зору розвитку  духовних  та  фізичних  сил  людини, збереження його здоров′я.  Як  правило,  там,  де  виробниче  середовище перетворене на основі наукових принципів естетики, різко знижується травматизм;

-  показати зв′язок технічної естетики з культурою праці, культурою виробництва  (охайність робочого місця, його правильну організацію); достатнє місцеве та загальне освітлення; оптимальне фарбування обладнання та інвентарю; очищене і кондиційоване повітря і весь комплекс  санітарно-гігієнічних  заходів;  соціальний клімат;  архітектурно-планувальні рішення усього  ансамблю виробничих елементів, висока культура працюючих;

-  показати тісний взаємозв′язок культури виробництва з науковою організацією праці. Це процес системного і планомірного удосконалення праці на основі новітніх досягнень  науки  і  передового досвіду.

При розробці заходів щодо покращення умов праці необхідно враховувати «Вказівки по проектуванню кольорового оздоблення інтер′єрів  виробничих споруд» СН 181-70 та ГОСТ 12.4.026-76.

Організація та облаштування робочого місця користувача ПЕОМ повинна забезпечувати відповідність всіх елементів робочого місця і їхнього розташування ергономічними вимогам ГОСТ 12.2.032.-78 та  
ДНАОП 0.00-1.31-99.

Режим праці і відпочинку працюючих з ПЕОМ визначається в залежності від виконуваної категорії роботи.

Тому необхідно визначити належність виконуваних робіт до однієї з трьох груп трудової діяльності: група А – діяльність, яка характеризується виконанням одноманітних, ритмічних, легких у виконанні операцій, що не вимагають значної розумової напруги; група Б – діяльність, пов'язана зі здійсненням повторюваних логічних операцій; група В – творчі види діяльності, що вимагають прийняття у процесі роботи рішень за відсутністю заздалегідь відомого алгоритму. Також необхідно визначити рівень навантаження за робочу зміну: кількість знаків за робочу зміну (у тисячах) або тривалість роботи за зміну (годин). На підставі цього встановлюється раціональний режим праці та відпочинку, додаткові перерви, що має привести психофізіологічні виробничі чинники до норми.

Слід також вказати, які компенсації за роботу в шкідливих умовах передбачаються (пільгове пенсійне забезпечення; доплати до тарифної ставки; додаткова відпустка), які виплати передбачені за шкоду здоров’ю від шкідливих умов праці (допомога з тимчасової непрацездатності; одноразова допомога; види та розміри страхових виплат).

 

3.4 Техніка безпеки

 

Треба вказати види інструктажів, що проводяться; коли і хто повинен їх проводити; основні питання інструктажів, де фіксувати факт інструктажу.

Для забезпечення захисту людей від випадкового торкання до струмоведучих частин використовують захисні огородження, безпечне розташування та ізоляцію струмоведучих частин, використання малих напруг, блокувальні пристрої, електричний розподіл мереж, попереджувальну сигналізацію та знаки безпеки, подвійну або підсилену ізоляцію, контроль ізоляції, засоби індивідуального захисту. Захист від поразки при торканні до металевих неструмовіднихчастин, що можуть опинитися під напругою в наслідок руйнування ізоляції, здійснюється захисним заземленням, зануленням, захисним вимиканням. При цьому захисне заземлення та занулення повинно відповідати ГОСТ 12.1.030-81. Особливу увагу необхідно приділити забезпеченню швидкого вимикання електричних пристроїв в разі аварії або нещасного випадку. Слід вказати також місце розташування розподільчого щита, пускорегулюючої апаратури, відповідність типу і кількості силових кабелів встановленій потужності споживачів. Якщо у приміщенні можливе виникнення статичної електрики, треба вказати заходи щодо попередження утворення статичних зарядів, їх нейтралізації та зняття за  
ГОСТ 12.4.124-83.

Необхідно описати умови експлуатації електричної апаратури, передбачити захист її від можливого агресивного середовища, пилу, вологи, променевого тепла;звернути особливу увагу на забезпечення електробезпеки при оглядах і ремонтах.

Попередження травмування персоналу механізмами, що рухаються, забезпечується їхньою міцністю; установкою огороджень, захисних кожухів на обертових частинах устаткування; надійністю роботи вантажозахватних пристроїв, обладнанням площадок, сходів відповідно до норм правил техніки безпеки; забезпеченням зручного доступу до всіх механізмів для їхнього обслуговування й ремонту; фарбуванням устаткування, що підвищує увагу до найнебезпечніших місць.

При роботі з хімічними реактивами слід дотримуватися вимог  
ГОСТ  12.1.007-76. Зокрема, працювати треба у халаті з бавовняної тканини, а з їдкими та отруйними  речовинами для захисту застосовувати респіратори або протигази, фартухи, гумові рукавиці, засоби захисту очей – окуляри, щитки, маски. В лабораторії повинно знаходитися не менше двох співробітників. Роботу з їдкими та отруйними речовинами, з органічними розчинниками слід проводити тільки у витяжних шафах; включати та виключати витяжну вентиляцію треба не менш, ніж за 30 хвилин до початку і після закінчення робіт. Слід також навести правила безпечного зберігання хімічних речовин.

 

3.5 Пожежна профілактика

 

Необхідно визначити категорію пожежовибухонебезпеки виробництва за СНіП2.09.02-85, ОНТП 24-86 і ступінь вогнестійкості будинку за  
СНіП2.01.02-85, клас пожежонебезпеки приміщення за ПУЕ. Вказати, чи відповідає ступінь вогнестійкості будинку, де розташовується приміщення, пожежовибухонебезпеці виробництва; скласти перелік пожежонебезпечних речовин і дати оцінку їх пожежної небезпеки за ГОСТ 12.1.044-89; виявити можливі причини і місця виникнення вибухів або пожеж.

Потім слід навести заходи щодо відвернення пожежі, елементи системи протипожежного захисту та організаційно-технічні заходи у відповідності з категорією пожежної небезпеки виробництва та класом пожежонебезпеки приміщення за ГОСТ 12.1.004-91: розташування пожежних сходів, кранів та гідрантів, пожежних щитів та їх комплектація. Вказати, як здійснюється евакуація, які параметри евакуаційних шляхів та виходів, які системи протипожежного водопостачання, засоби пожежної сигналізації, засоби захисту будинку від блискавки, їх категорію та тип відповідно до СН 305-71.

Необхідно навести первинні засоби ліквідації пожеж: стаціонарні установки (спринклерні, дренчерні, піногенераторні), ручні вогнегасники (пінні, вуглекислотні, порошкові) за ГОСТ 12.4.009-83.

 

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. − К.: Просвіта, 1996.

2.Закон України ″Про  охорону праці″. Верховна Рада України;  Закон  

вiд 14.10.1992  № 2694-XII– К.: Основа, 1993.

3.Бабалов А.Ф. Промышленная теплозащита в металлургии. – М.: Металлургия, 1971.

4.Безопасность технологических процессов и производств (Охрана труда): Учебное пособие для вузов /П.П. Кукин, В.Л. Лапин, Е.А. Подгорных и др. – М.: Высшая школа, 1999.

5.Бухбиндер М.М., Елин М.М., Эльянов М.И. Системы отопления и вентиляции объектов черной металлургии: Справочник. – М.: Металлургия, 1987.

6.Воронов І. О., Коваленко І. Д., Афанас′єв П. В., Булгач Т. В. Основиохоронипраці: Навч. посібник. - К.: Генеза, 2004.

7. Волков О.М., Замумокин А.П. Противопожарная защита вычислительных центров. – М.: Стройиздат, 1991.

8.Гандзюк М. П., Желібо Є. П., Халімовський М. О. Основиохоронипраці: Підруч. для студ. Вищихнавч. закладів. За ред. М. П. Гандзюка.−К.: Каравела, 2004.

9.ГеврикЄ. О. Охоронапраці: Навч. посібник. − К.: Ельга, 2003.

10.Голубков Б.Н., Пятачков Б.И., Романова Т.М. Кондиционирование воздуха, отопление и вентиляция: Учебник для ВУЗов. – М.: Энергоиздат, 1982.

11.Дементій Л.В., Юсіна  Г.Л., Чижиков Г.І. Охоронапраці в  галузі: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. −Краматорськ: ДДМА, 2006.

12.Долин П.А. Справочник по технике безопасности. - 5-е изд., перераб. и доп.

− М.: Энергоиздат, 1985.

13.Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельников А.В.Основиохоронипраці: Підручник.  – Вид. 5-те, доповнене.− Львів: Афіша, 2000.

14.Запорожець О. І., Протоєрейський О. С., Франчук Г. М., Боровик, І. М. Основи охорони праці: Підручник. – К.: Центр учбової літ-ри, 2009.

15.Защита от ионизирующих излучений. Учебник для вузов. В 2 т. Т.1: Физические основы и защита от излучений/ Под ред. Н. Г. Гусева, 1988.

16.Іванов В.Г., Дзюндзюк  Б.В., Олександров Ю.М. Охорона праці в електроустановках. – К.: ОКО, 1994.

17.Иванов Е.Н. Автоматическая пожарная защита. − М.: Стройиздат, 1980.

18.Катренко Л. А., Кіт Ю. В., Пістун І. П. Охорона праці: Навч. посіб. для студ. Вищих навч. закл.− Суми :Університетська книга, 2004.

19.Максимов Б.К., Обух А.В. Статическое электричество в  промышленности и защита от  него. −М.: Энергия, 1978.

20.Навакатікян О.О., Кальниш  В.В., Стрюков С.М. Охорона праці користувачів комп’ютерних відео дисплейних терміналів. −  К., 1997.

21.Основы инженерной психологии / Под ред. Б.Ф.Ломова. – М.: Высш.шк., 1977.

22.Основиохоронипраці: Навч. посіб. для студ. вищ. техн. навч. закл.

/В.В.Березуцький, Н.П.Вершиніна, С.В.Котлярова та ін.; за ред.  
В.В.Березуцького; Нац. техн. ун-т «Харк. політехн. ін-т». − Х.: Факт, 2005.

23.Охоронапраці на гірничо-металургійному підприємстві: Навч. посібн. ч. 4: Енергетичний комплекс. / В.О. Шеремет, О.І. Каракаш, В.Ф. Марунчак та ін.− Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2004.