База даних на основі основних металургійних підприємств України

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

"ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ  ІНСТИТУТ"

 

Кафедра фінансів

 

 

 

 

 

 

 

База даних на основі основних металургійних  підприємств України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

Ст.. гр.БФ 29В

Мазняк О.Г.

 

Перевірила:

Другова О.С.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків 2013 

ЗМІСТ

 

 

1. АНАЛІЗ ГІРНИЧО-МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ 4

1.1. Стан української металургії 4

1.2. Основні виробники 6

1.3. Продукція українських металургійних підприємств 8

1.4. Споживачі 11

1.5. Бар’єри входу на ринок металургії 11

2. Опис головних металургійних підприємств України 13

2.1. Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча 13

2.2. ВАТ «Азовсталь» 14

2.3. АрселорМіттал Кривий Ріг (Криворіжсталь) 15

2.4. Запорізький металургійний комбінат 17

3. Аналіз фінансових показників 18

Список літератури 26

 

 

 

Вступ

 

Сучасна металургія посідає  одне з чільних місць у народному  господарстві країни і є матеріальною базою всього комплексу важкої індустрії  України. У період світової фінансової кризи вище зазначена галузь промисловості  теж відчула її негативний вплив, тому дане питання потребує детального вивчення щоб оцінити реальний стан та вплив на економіку.

У 2011 році, Україна посіла 8 місце у світі серед найбільших виробників сталі. Лідируючі позиції  країни пояснюються великими запасами сировини. Так, наприклад, за розвіданими  запасами залізної руди Україна займає 1 місце у світі; 3 місце за запасами чистого заліза і 7 місце за доведеними запасами вугілля. На поточний момент, на підприємствах галузі працюють понад  півмільйона людей.

Темою даної роботи є створення  бази даних на основі чотирьох металургійних  підприємств: Маріупольського металургійного комбінату ім..Ілліча, Азовсталь, Запоріжсталь та Криворіжсталь.

Метою роботи є розглянути ринок української металургії в  цілому та порівняння фінансового стану  металургійних підприємств України.

Дослідженню діяльності підприємств  металургійної галузі присвятили свої роботи вчені-економісти, такі як Ю.Макогон, О.Сосницька, В.Медяний, Б.Любич

 

1. АНАЛІЗ ГІРНИЧО-МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

 

1. Стан української металургії

Сьогодні невелика частка металургійного виробництва спрямована на забезпечення потреб внутрішнього ринку. Близько 80% всього металургійного виробництва експортоорієнтоване, на деяких підприємствах обсяг експорту складає до 95-100% від загального обсягу виробництва. Крім того, експорт металургійної  галузі складав близько 37% всього експорту України.

Кризові явища тією чи іншою  мірою зачепили практично всі  країни — світових лідерів металургійного виробництва, однак масштаб і  наслідки кризи різні. [1]

Найбільше постраждала металургійна промисловість України (найбільше  у світі падіння виробництва  в четвертому кварталі 2008 року — 37% порівняно з липнем цього ж  року), Туреччини (21%), Росії (15%), Китаю (13,7%), США (13,3%), тобто тих країн, у яких металургія працювала зі значною  орієнтацією на експорт.

В Україні рівень виробництва  сталі в січні ц.р. становив до грудня 2008-го 106%, але порівняно з  січнем 2008 р. скоротилося на 45,1% .[2]

Аналітики зазначають, що найбільш постраждали від кризи Макіївський  МК, Арселор Міттал Кривий Ріг і  ММК ім. Ілліча, знизили обсяги виробництва  на 29%, 23% і 19% відповідно. Єдиним підприємством, яке наростило випуск металопродукції  торік (+10% до 2007 року), став Алчевський МК, який на початку січня 2008 запустив два нових конвентора.

Незважаючи на сприятливу ринкову кон’юнктуру, говорити про  остаточне завершення рецесії на світовому ринку сталі поки рано. Бурхливий ріст і попиту, і виробництва, зафіксований у грудні минулого року, слід вважати, скоріше, технічним явищем, ніж чіткою тенденцією.

Діяльність металургійних  підприємств – стратегічна галузь національного господарства, від  ефективності дії якої залежать не тільки макроекономічні показники, а й добробут населення країни. Валютна виручка від експорту металу формує валютні резерви України.

В час кризи основними  факторами зменшення виробництва  в галузі стали: [3]

• втрата зовнішніх ринків збуту;
• посилення конкуренції з боку китайських металовиробників;
• суттєве зменшення внутрішнього попиту на металопродукцію;
• скорочення кредитування виробничої діяльності;
• зниження експортних цін на основні види металургійної продукції

Щоб подолати негативний вплив  світової фінансової кризи Урядом України  було ухвалено низку постанов і розпоряджень , котрі передбачають, зокрема, таке:

• запровадження з 1 жовтня 2008 року нульової ставки збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ, використовуваний підприємствами ГМК на технологічні потреби;
• припинення дій наказів Мінтрансзв’язку про запровадження з 1 жовтня 2008 року підвищувальних коефіцієнтів до тарифів на вантажоперевезення і запровадження мораторію на їх підвищення до кінця першого півріччя 2009 р.;
• запровадження до кінця 2008 року мораторію на підвищення тарифів на електроенергію (це рішення пізніше подовжено на перший Кв. 2009 р.);
• Антимонопольному комітету, Мінекономіки, Мінпром політики доручається постійний моніторинг ціноутворення і поточних цін на металопродукцію на внутрішньому ринку з метою запобігання перевищенню внутріш ніх цін над світовими як підстави для можливого запровадження антидемпінгових санкцій стосовно українських виробників й експортерів металопродукції. [4]
2. Основні виробники

Металургійний комплекс являє  собою базову галузь економіки України, яка об’єднує більш ніж 300 підприємств, у тому числі: 14 металургійних комбінатів та заводів, 7 трубних, 10 метизних, 16 коксохімічних, 17 заводів з виробництва вогнетривів, 26 гірничорудних підприємств, 3 феросплавних заводи, 20 заводів кольорової металургії, 35 підприємств вторинної чорної і кольорової металургії.

Металургійні підприємства України мають свої певні принципи розміщення. Першим з них є орієнтація на наявність власного коксівного вугілля  і довізну сировину. Згідно з цим  принципом металургійні підприємства розміщені в Донбасі (Донецьк, Макіївка, Костянтинівка, Краматорськ в Донецькій  області і Стаханов, Алчевськ в  Луганській області). По-друге, металургійні підприємства розміщуються з орієнтацією  на сировину і довізне вугілля. Це комбінати Кривого Рогу, де знаходиться  найбільший в Україні металургійний  комбінат Криворіжсталь потужністю 6,7 млн т.

З орієнтацією на наявність  прісної води і споживача металу і розміщення між сировиною та паливом діють комбінати Запоріжжя, Дніпропетровська і Дніпродзержинська.

Дуже поширеною у розміщенні металургії розвинутих країн світу є орієнтація на морські порти. В Україні таким чином розміщені комбінати Маріуполя (Азовсталь та металургійний комбінат ім. Ілліча), які отримують залізну руду з Керчі і Кривого Рога, а коксівне вугілля з Донбасу. [5]

Виділяють у структурі  чорної металургії наступні центри:

• Дніпропетровський металургійний вузол;
• Запорізький металургійний вузол;
• Криворізький металургійний вузол;
• Кременчуцький вузол чорної металургії;
• Донецький металургійний район, куди входять Донецький Маніївський, Єнакіївський, Апчевсько-Алмазнянський металургійні вузли;
• Приазовський район чорної металургії. [6]

Основними українських підприємств  в Європі є металургійні заводи в  Німеччині, Франції, Італії, Нідерландів, Словаччини, так і на Сході - заводи в Японії, Китаї, Індії, Південної  Кореї. Слід очікувати, що в найближчому  майбутньому металурги Китаю, Індії, у зв'язку з швидким розвитком  зовнішньої витісняти метал з  ринків своїх країн і збільшити  свою частку на Близькому Сході та в Індокитаї.

Найбільших українських  виробників сталі в наступному.

• Криворіжсталь (Mittal Steel Germany GmbH);

• ММК імені Ілліча (Ілліч-Сталь) (Метінвест);

• Азовсталь (Метінвест);

• Єнакіївський металургійний  завод (Метінвест);

• Запоріжсталь (Midland Resources Holding);

• Алчевський металургійний комбінат (Індустріальний союз Донбасу);

• Дніпровський металургійний  комбінат імені Дзержинського (ВМС);

• Дніпровський металургійний  завод імені Петровського (Приват);

• Донецький металургійний  завод (енерго);

• Дніпроспецсталь (Інтерпайп).

Долі компаній на українському ринку розподіляються, як показано на рисунку 1.

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1 – долі українських  підприємств на ринку металургії України

 

В даний час проводяться процеси перерозподілу активів в гірничо-металургійній галузі України: Метінвест Холдинг зміцнює свої позиції, російські холдинги проникають на ринок, наприклад, Evraz Group, Mechel Group та інші.

Отримання контролю Метінвест  Холдинг над Запоріжсталь і ММК  Ілліча призвело до поступового вирішення  проблеми забезпечення цих робіт  у залізорудної сировини.

 

3. Продукція українських металургійних підприємств

Основною продукцією українських  підприємств  є:

• вуглецевий, низьколегований  і легований плоский прокат і  труби для різних цілей, в тому числі гарячекатані листи, які використовуються для SAW LD виробництва зварних труб, кораблебудування, посудин високого тиску, будівництва мостів, інших важких сталевих конструкцій;

• гарячекатані плити, листи та смуги;

• холоднокатані листи, смуги, включаючи оцинкований який використовується для холодного волочіння, лиття і т.д.

• товстостінні труби, у тому числі для нафтової і газової промисловості;

• кругові тонкостінні газові труби, а також прямокутного перерізу структурних труб, колб стисненого газу і т.д.

Основні підприємства та поширення  їх продукція на ринках СНД:

• гарячекатаний прокат: ВАТ «Запоріжсталь» (Україна), ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" (Україна), ВАТ "Донецький металургійний завод" (Україна), ВАТ «Северсталь» (Росія);

• холоднокатаний прокат: ВАТ «Запоріжсталь» (Україна), ВАТ "Северсталь" (Росія), ВАТ «Магнітогорський металургійний комбінат» (Росія), АТ "Міттал Стіл Теміртау" (Казахстан);

• Прокат оцинкований: ВАТ "Северсталь" (Росія), ВАТ «Магнітогорський металургійний  комбінат» (Росія), ВАТ «Міттал Стіл Теміртау" (Казахстан);

• Труби: NVIH «Інтерпайп» (Україна), ВАТ "Дніпропетровський трубний  завод" (Україна), ЗАТ "Луганський трубний завод" (Україна), ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод Комінтерну" (Україна), НВО "Трубосталь" (Україна), Antratsitovsky трубного заводу СП "Славсант" (Україна) Група "ЧТПЗ" (Росія), «Об'єднана металургійна компанія» (Росія), ВАТ  «Міттал Стіл Теміртау" (Казахстан). [3]

Долі виробництва проілюстровано наступним чином: 

 Рис.2 : Долі виробництва металургійних підприємств на ринку СНД

 

 

4. Споживачі

Основні споживачі металопродукції - базові галузі промисловості, такі як машинобудування, будівництво і  т.д. У короткостроковій перспективі  галузь не має конкурентів і немає  реальних замінників. Тим не менш, вимоги до металопродукції (з точки зору механічних властивостей, корозійної стійкості, усунення дефектів і т.д.) буде удосконалена та розширена. Купівельна спроможність споживачів металопродукції  цілком залежить від стану світової економіки.

Так, трубні і машинобудівні  заводи розширили своє виробництво  на експорт, а виробництво для  власних потреб значно зменшилося.