Кримінальні загрози комерційному підприємству та захист від них

Фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання  суб'єктів 
підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної 
діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона,- карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років. Відповідальність за цей злочин передбачена статтею 205 Кримінального кодексу України. Суб’єктом злочину виступає власник юридичної особи, що прийняв рішення про створення чи придбання фіктивного підприємства.

Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом

Вчинення фінансової операції чи укладення угоди з коштами або іншим 
майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування  незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти 
або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так 
само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що 
передувало легалізації (відмиванню) доходів,- караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна.

Розголошення комерційної  таємниці

Умисне розголошення комерційної таємниці без згоди  її власника особою, якій ця таємниця відома у зв'язку з професійною або  службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності, - карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Контрабанда

Контрабанда, тобто переміщення  товарів через митний кордон України  поза митним контролем або з приховуванням  від митного контролю, вчинене у великих розмірах, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а так само контрабанда стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України, - карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією предметів контрабанди.

Фіктивне банкрутство

Завідомо неправдива офіційна заява громадянина - засновника або власника суб'єкта господарської  діяльності, а також службової  особи суб'єкта господарської діяльності, а так само громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності про  фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов'язань перед бюджетом, якщо такі дії завдали великої матеріальної шкоди кредиторам або державі, - караються штрафом від семисот п'ятдесяти до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

Шахрайство з фінансовими  ресурсами

Надання громадянином-підприємцем  або засновником чи власником  суб'єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб'єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак злочину проти власності - карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Обман покупців та замовників

Умисне обмірювання, обважування, обраховування чи інший обман  покупців або замовників під час  реалізації товарів або надання  послуг, якщо ці дії вчинені у  значних розмірах, - караються штрафом  до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста до двохсот годин, або виправними роботами на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Випуск або реалізація недобросовісної продукції

Випуск на товарний ринок  або інша реалізація споживачам недоброякісної, тобто такої, що не відповідає встановленим стандартам, нормам, правилам і технічним  умовам, або некомплектної продукції  та товарів, якщо такі дії вчинені  у великих розмірах, - караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Отже, з вище викладеного ми бачимо, що законодавство нашої держави виділяє кримінальні загрози та встановлює відповідальність за порушення законодавства у сфері господарської діяльності.

 

4. Чинники,  що сприяють виникненню кримінальних  загроз та захист від них

Аналіз ситуації, яка склалася у сфері безпеки різних суб'єктів господарювання, свідчать про те, що криміногенні чинники значною мірою визначають сьогоднішній стан і перспективи розвитку самої економіки. Спостерігаються серйозні зміни в структурі і динаміці економічної злочинності, яка стала більш організованою і професійною. Вона гальмує розвиток виробництва, відволікає інвестиційний капітал, позбавляє державний бюджет значної частини доходів, загострює існуючі економічні проблеми і, таким чином, стає чинником потужної протидії перетворенням, що відбуваються в державі. Економічна злочинність вийшла на рівень, загрозливий для національної безпеки України і економічної безпеки її суб'єктів. Тому боротьба з нею сьогодні розглядається в якості одного з найважливіших напрямів діяльності усіх правоохоронних і контролюючих органів. Сучасній національній економічній злочинності властиві деякі специфічні особливості і тенденції розвитку. До найбільш важливих відносяться наступні:

- високий рівень латентності  економічних злочинів.

- швидке вдосконалення  способів злочинних посягань. Злочинці  швидко пристосовуються до нових видів, форм і методів підприємницької діяльності. Вони активно використовують із злочинною метою ринкову кон'юнктуру, інформаційні технології, зростає кількість злочинів, які здійснюються у сфері високих технологій (кардинг, комп'ютерна злочинність, кіберзлочинність, злочинність у сфері персонального безпровідного зв'язку).

- активна участь у  вчиненні злочинів організованих  злочинних груп.

Вчинені з їх участю злочини відрізняються ефективнішою підготовкою, здійсненням і прихованням розкрадань. Вони здійснюють постійний пошук нових джерел придбання і шляхів збуту викраденого, можливостей розширення злочинної діяльності.

Таким чином, в сучасних умовах фінансово-господарська діяльність підприємств представляється дуже складною. І це пов'язано не тільки з макроекономічними деформаціями в економіці, але і з рядом специфічних чинників, що посилюють активізацію загроз безпеці суб’єкта господарювання. Серед цих найбільше значення мають чинники кримінального характеру, зокрема:

1. Встановлення контролю  кримінальних структур над рядом  секторів економіки і суб'єктами господарської діяльності.

2. Збереження значного  тиску на суб'єкти господарської  діяльності з боку корумпованих працівників державних органів.

3. Зростання криміналізації  національного бізнесу взагалі  і частіше використання кримінальними структурами угод з метою відмивання «брудних» грошей, вивезення їх за кордон тощо.

4. Наявність ряду соціальних  проблем (низький рівень доходів населення, безробіття, плинність кадрів, правовий нігілізм тощо), які збільшують ймовірність кримінальної поведінки громадян.

5. Відсутність єдності  дій і взаємної узгодженості  різних правоохоронних органів, у тому числі із службами безпеки суб’єктів господарювання.

6. Неготовність вітчизняного  бізнесу правовими методами забезпечувати захист власної безпеки, відсутність досвідчених фахівців і, як наслідок цього, постійне прагнення до використання не правових методів вирішення господарських конфліктів.

 

ВИСНОВКИ

Ситуація, що склалася в  суспільстві та його економічній  системі, спровокувала появу непередбачуваних небезпек і загроз народжуваному, ще незміцнілому і такому, що не має  досвіду, підприємництву. Останнім часом  помітно поширилися методи комерційного шпигунства, шантажу, несанкціонованого використання технічних засобів для «зняття» інформації про діяльність конкурентів, а наразі і рейдерства, що породжує соціальний резонанс. До того ж, ще діють й такі традиційні, деструктивні чинники, як розкрадання, шахрайство, корупція, криміналізація бізнесу, промислове шпигунство тощо.

Звичайно, будь-який бізнес чи виробничо-господарська діяльність сумісні з комерційним ризиком, природа якого, як відомо, багатоаспектна. А відтак, непередбачуваність фінансово-господарської діяльності та її результатів може призвести не лише до небажаного результату, а й до непоправних збитків чи навіть повного банкрутства. Водночас щоденна практика приватних господарюючих суб'єктів засвідчує їх підвищену, порівняно з державними структурами, вразливість від протиправних та інших дій з боку кримінальних структур й окремих осіб. Криміногенна обстановка, що існує у країні, поява та функціонування активно діючих структур економічної розвідки, повсюдне застосування жорстких методів тиску на бізнесові структури визначають актуальність проблеми безпеки бізнесу сьогодні і на найближчу перспективу.

Усе викладене вимагає  від підприємців, менеджерів різних рівнів знання теорії економічної безпеки, розуміння сутності безпеки фірми, її системи та структури, об'єктів безпеки, основних небезпек і загроз, кількісних і якісних показників оцінювання рівня економічної безпеки, методів аналізу чинників ризику і, що досить важливо, основних напрямів забезпечення безпеки, а також уміння втілювати у практику теоретичні положення.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Виноградська А. Основи підприємництва: Навч. посіб./ Алла Виноградська,. - 2-е вид., перероб. і доп.. - К.: Кондор, 2005. - 540 с.

2. Дратвер Б. Основи підприємницької діяльності: Навчальний посібник/ Борис Дратвер, М-во освіти і науки України, Кіровоградський держ. пед. ун-т ім. В.Винниченка. - Кіровоград, 2003. - 186 с.

3. Мочерний С. Основи підприємницької діяльності: Посібник/ Степан Мочерний, Олександр Устенко, Сергій Чеботар. - К.: Академія, 2001. - 279 с.

4. Основи підприємницької діяльності: Навчальний посібник/ Борис Дратвер, Наталія Пасічник, Дмитро Закатнов та ін.; М-во освіти і науки України, АПН України, Ін-т проблем виховання. - Кіровоград, 2004. - 223 с.

5. Кримінальний Кодекс України. К., 2003.

6. Зубок М. Безпека банківської діяльності. Навчальний посібник. К., 2002, 190с.

7. Господарський Кодекс України. К., 2003.

8. Закони України:

• “Про захист від недобросовісної конкуренції” від 07.07.96р. Відомості Верховної Ради УРСР. – 1996. – № 7.
• «Про боротьбу з корупцією» від 16.11.95 р. Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 34.

9. Зубок М.І., Позднишев Є.В., Яременко С.М., Основи безпеки бізнесу: Навч. посіб. у схемах і таблицях. -К: КНЕУ, 2008. – 480 с