Основні поняття та ознаки підприємства

 Державні підприємства як  суб’єкти однієї форми власності (організаційної форми) поділяються  на види а) державні підприємства, засновані на державній власності; б) державні підприємства, засновані на республіканській (Автономної Республіки Крим) власності; в) казенні підприємства. Усі ці підприємства - державні юридичні особи.

Особливим видом підприємства, заснованого на державній власності, є казенне підприємство. Майно, що є у державній власності і закріплене за казенним підприємством, належить йому не на праві повного господарського відання, а на праві оперативного управління. Здійснюючи право оперативного управління, казенне підприємство володіє і користується зазначеним майном. Розпоряджатися закріпленим за ним на праві оперативного управління державним майном, що належить до основних фондів підприємства, казенне підприємство може лише з дозволу органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном. Особливості розпорядження іншим майном казенного підприємства визначаються у його статуті.

 Спільне підприємство - це організаційна  форма підприємства, заснованого  за Законами України на базі  об’єднання майна різних форм власності (так звана змішана форма власності). Спільні підприємства, як правило мають форму господарських товариств, тобто є суб’єктами права колективної власності.

Засновниками спільних підприємств можуть бути юридичні особи і громадяни України, інших держав. Залежно від цього є два види спільних підприємств: а) звичайні (національні) спільні підприємства; б) спільні підприємства з іноземними інвестиціями.

 Спільне підприємство з іноземними  інвестиціями - це підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному фонді якого, за його наявності, становить не менше 10 відсотків.

 Підприємство набуває статусу  підприємства з іноземними інвестиціями  з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс. Правове становище і діяльність таких підприємств, крім Закону України “Про підприємства в Україні”, регулюється законами України “Про режим іноземного інвестування” від 19 березня 1996 р. та “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991 р.

 Іноземне підприємство - це організаційно-правова форма підприємства з місцезнаходженням в Україні, створеного як суб’єкт права згідно із законодавством іноземної держави, майно якого повністю перебуває у власності іноземних громадян, юридичних осіб або держави.

 Визначення іноземне (іноземна  власність) означає, що підприємство  підпорядковується різним юрисдикціям. Порядок створення і внутрішні  діяльності іноземного підприємства  регулюється законодавством країни, якій воно належить. Законодавство України не регулює цих відносин. Разом з тим умови реєстрації та діяльності іноземного підприємства в Україні регулюються українським законодавством, тобто на іноземні підприємства загалом поширюється національний правовий режим господарської діяльності.

 Крім форм і видів законодавець  застосовує для класифікації  підприємств поняття категорії (ст. 2 Закону України “Про підприємства  в Україні”).

 Категорія означає техніко-економічну (не юридичну) класифікацію підприємств (незалежно від форм власності) відповідно до обсягів господарського обороту підприємства і чисельності його працівників. За цією ознакою розрізняють малі та інші (середні, великі) підприємства.

 Кількість працюючих, за якою  підприємство відносять до категорії  малих, диференційовано залежно від галузей народного господарства:

 у промисловості та будівництві - до 200 чоловік;

 в інших галузях виробничої  сфери - до 50 чоловік;

 у науці і науковому обслуговуванні - до 100 чоловік;

 у галузях невиробничої сфери - до 25 чоловік;

 у роздрібній торгівлі - до 15 чоловік.

Загально відомі три основні організаційно-правові форми підприємницької діяльності:

1) одноособові володіння

2) партнерства (товариства)

3) корпорації.

1. Одноосібне володіння. Суть його полягає в тому, що все майно фірми належить одному власнику, який управляє фірмою, одержує прибуток і несе повну особисту відповідальність за всі обов'язки фірми.

2. Партнерство (товариство)

 Партнерство (товариство) - ця форма  організації підприємництва є  логічним продовженням розвитку одноосібного володіння. Така організаційно-правова форма підприємницької діяльності передбачає об'єднання капіталів двох і більше окремих фізичних осіб або юридичних осіб з умов розподілу ринку, прибутку і збитків на основі рівності, спільного контролю результатів бізнесу, активної участі у його веденні. Основою взаємин між сторонами, що вступають у партнерство є договір.

 

 

3.Корпорація

Корпорація (акціонерне товариство) є зараз домінуючою формою підприємницької діяльності. Її власниками вважаються акціонери, що мають обмежену відповідальність у розмірі свого внеску у акціонерний капітал корпорації. Весь прибуток корпорації належить її акціонерам.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

 Одні з важливих і актуальних  питань політичної економії на  сучасному етапі є питання  пов'язані з діяльності підприємства. Оскільки підприємство є первинною  ланкою суспільного поділу праці  і основною ланкою народного  господарства, на ньому відбувається створення предметів споживання і засобів виробництва, воно задовольняє потреби ринку і споживача у товарах. Тому на даному етапі без підприємства не можна обійтися ні у виробництві, ні у торгівлі, ні в сфері послуг, ні в фінансово-кредитній чи страховій діяльності.

 Питання тільки в тому  якої форми власності, форми господарювання, розміру є дане підприємство. Важливою проблемою, пов'язаною з  діяльністю підприємства є питання  реалізації організаційно-правових  форм на підприємстві.

Підприємство є основною ланкою народного господарства, оскільки на ньому відбувається поєднання особистісних і речових факторів виробництва, виготовляється в процесі праці вся сукупність економічних благ. Внаслідок суспільного поділу праці сформулювався народногосподарський комплекс, який включає різні галузі, в яких функціонують сотні тисяч підприємств.

 Отже, у цьому розділі було  розглянуто основні організаційно-правові  форми підприємства, а також було  наведене поняття та класифікація  підприємств згідно до чинного  законодавства України. В Україні та інших пострадянських державах відбувається значне роздержавлення та приватизація економіки. Основним засобом здійснення їх є перетворення державних підприємств на акціонерні компанії. Після роздержавлення в Україні створюються такі підприємства як державні, колективні, приватні, трудові, сімейні та спільні.

Одним з найважливіших питань розкритих у цьому розділі є дослідження підприємства. До цього питання можна віднести: суть, формування, реорганізація, ліквідація, використання майна, економічна і господарська діяльність, умови, гарантії і права підприємств, розмежування за типом власності.

 Характеристику формуванню  та створенню підприємств можна  пояснити на основних положеннях  закону України “Про підприємства  в Україні”. А саме: рішення власника майна, Антимонопольного комітету, внаслідок поділу шляхом виділення зі складу іншого. Реєстрація підприємства базується на місцезнаходженні підприємства у відповідному комітеті Ради народних депутатів. Реорганізація здійснюється ліквідаційним комітетом. Основою підприємства є майно, яке становлять основні фонди та оборотні кошти, цінності. Джерелами формування можуть бути: грошові та матеріальні внески, доходи, кредити банків, капітальні вкладення. Діяльність підприємства базується на попиті продукції, матеріально-виробничому забезпеченні, збільшенні власного зиску. Умови, гарантії і права здійснюються відповідно до господарської діяльності. Двома сторонами підприємства є певна сукупність продуктивних сил та відносин власності, які виникають внаслідок привласнення засобів та результатів виробництва. Крім того, на підприємстві відбувається одиничний поділ праці. Підприємство вступає у відносини спеціалізації, кооперування з іншими підприємствами, тобто є важливою ланкою техніко-економічних відносин. Головні принципи діяльності підприємств втілюються в основних їх функціях. Згідно з метою підприємства існують головні функції такі як техніко-економічна, організаційно-економічна, функція реалізації відносин економічної власності. Залежно від функцій підприємства, значною мірою формуються функції підприємця.

 Ще одним з важливих питань  діяльності підприємств є їх  класифікація, тобто види підприємств. Від характеру соціально-економічного  поєднання працівників із засобами  виробництва значною мірою залежить тип підприємства. Отже, основними критеріями розмежування підприємств є тип власності. В Україні існують такі типи підприємств: приватні, державні, колективні, а за характером економічної діяльності вони поділяються на виробничі, торговельні, фінансово-кредитні, посередницькі, науково-виробничі об'єднання та ін.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Зазимко А. П. Політична економія: структ-логічний навч. посіб./ А.П. Зазимко. – К. : КНЕУ, 2006. - 358 с.

2. Мочерний С.В. Економічна теорія для менеджерів: навч. посіб. / С.В Мочерний, В. М. Фомішина, О. І. Тищенко. – К. : ОЛДІ-плюс, 2006. - 624 с.

3. Климко Г.Н. Основи економічної теорії: Політекономічний аспект: підручник / Г.Н. Климко. – К. : Знання-Прес, 2004. - 614 с.

4. Алєксєєв В.А. Основи економічної теорії: навч. посібник. / В.А Алєксєєв, О.І. Андрусь, М.С. Вербицька - К.: Каравела, 2007. - 447 с.

5. Федоренко В.Г. Основи економічної  теорії: підручник/ В. Г. Федоренко, Ю. М. Ніколенко, О. М. - К.: Алерта, 2005. - 510 с.

6. Степура О.Є. Політична економія: навч. посіб. / О. Є. Степура, О. С. Єремєєв, Т. Ю. Пономарьова, М. О. Степура. – К. : Кондор, 2006. - 405 с.

7. Біленко Т.І. Політична економія: навч. посіб. / Т. І. Біленко, В. Г. Бодров, В. В. – К. : Академвидав, 2004. - 671 с.

8. Кривенко К.О. Політична економія: навч. посіб. / К.О. Кривенко, В.С. Савчук, О.Б. Бєляєв. – К. :КНЕУ, 2005. - 508 с.

9.Мочерний С.В. Політична економія : навч. посіб../ С. В. Мочерний. – Л. : Світ. –2006. - 678 с.