Особливості складання та опублікування звітності страхових компаній

 

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.І. ВЕРНАДСЬКОГО

 

економічний факультет

Денне відділення

 

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

на тему:

Особливості складання та опублікування звітності страхових  компаній

 

 

 

виконала:

студентка 5 курсу

економічного ф-ту

групи 501 ФМСБ

Котлярова Є.С.

 

перевірила:

к.е.н., доцент:

Бутиріна В.М.

 

 

 

 

 

Сімферополь 2013

 

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1.ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕХОДУ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ НА ОБЛІК ПО МСФЗ ............................................................................................... 3

РОЗДІЛ 2 . ФОРМИ ЗВІТНОСТІ  СТРАХОВИКА .......................................... 8

РОЗДІЛ 3 . ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ  ТА ПУБЛІКАЦІЇ ЗВІТНИХ ДАНИХ СТРАХОВИКА ................................................................................................. 13

Додаток 1 ...........................................................................................................

Додаток 2 ...........................................................................................................

Додаток 3 ...........................................................................................................

Додаток 4 ...........................................................................................................

Додаток 5 ...........................................................................................................

Додаток 6 ...........................................................................................................

Додаток 7 ...........................................................................................................

Додаток 8 ...........................................................................................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................

 

РОЗДІЛ 1.ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕХОДУ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ НА ОБЛІК ПО МСФЗ

 

Інтеграція України у  світове співтовариство зумовила розробку та прийняття законодавчих актів та реформування системи бухгалтерського обліку і приведення її до міжнародних стандартів. 2 травня 2011 Верховною Радою України були внесені зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні » [ 2] , які порушили питання переходу українських компаній на міжнародні стандарти фінансової звітності . Вже з 2012 року публічні акціонерні товариства , банківські установи , страхові компанії , а також компанії, які займаються видами діяльності, затвердженими Кабінетом Міністрів України, складають і публікують фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами.  Перехід на МСФЗ надасть українським підприємствам можливості для ефективного функціонування інформаційної системи. Застосування таких єдиних стандартів дозволяє міжнародним аналітикам об’єктивно оцінити результати діяльності підприємств та забезпечує для зацікавлених сторін та інвесторів відкритість, прозорість і зіставність фінансової звітності суб’єктів господарювання [7]. Розробчиком  МСБО є  Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО), який затвердив базові принципи. Для українських страхових організацій при веденні бухгалтерського обліку і складанні фінансової звітності необхідно дотримуватись таких загальноприйнятих принципів: обачності, повного висвітлення, автономності, послідовності, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичної (фактичної) собівартості, єдиного грошового вимірника, періодичності.             

На сучасному етапі  розвитку ринку страхових послуг залишається забезпечення правдивої, достовірної та неупередженої інформації про фінансове становище користувачам для прийняття рішень.

Якщо аналізувати і  порівнювати вимоги до складання  фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності МСФЗ і П(С)БО , то дійсно існує велика кількість відмінностей. МСФЗ вимагає додаткові розкриття , примітки та аналіз фінансових показників , що не передбачено національними стандартами . Національні стандарти передбачають чіткі форми звітів, які входять до складу фінансової інформації. МСФЗ дає вибір Компанії , в якій формі складати звітність , регулюючи тільки основні методологічні підходи .

Основною відмінністю  МСФЗ та національними стандартами  у сфері бухгалтерського обліку є принцип превалювання сутності над формою . Цей принцип є одним  з основоположних при веденні  бухгалтерського обліку за МСФЗ. На жаль, незважаючи на те, що П(С)БО також декларує даний принцип, більшість українських компаній його не дотримуються, і відображають операції , виключно виходячи з юридичної форми , ігноруючи економічну сутність .

Перехід страхових компаній на МСФЗ призведе як до позитивних, так і до негативних наслідків. Негативні наслідки будуть виявлятися переважно в короткотерміновому періоді і будуть пов’язані з тим, що застосовувані сьогодні в Україні стандарти фінансової звітності істотно відрізняються від міжнародних. Тому, використовуючи МСФЗ, страховикам доведеться переглядати основні показники своєї діяльності. Так, наприклад, через коригування вартості активів та оцінки страхових резервів в МСФЗ багато показників роботи українських страхових компаній, таких як прибутковість, капіталізація, ліквідність, можуть погіршитися. Справа в тому, що зараз багато українських страхових компаній виходять на позитивні результати діяльності через те, що збільшують свої активи неякісними інструментами (наприклад, неприбутковими акціями), і при переході на МСФЗ доведеться здійснити переоцінку активів та резервів, які після подібної інвентаризації можуть значно скоротитися, що негативно позначиться на фінансовому стані страхових компаній [4].         

Особливо негативні наслідки впровадження МСФЗ відобразяться на страхових компаніях, що проводять  операції, природа яких далека від  страхування і не відповідає його принципам. Це, на думку експертів, досить суттєва частина ринку – понад 200 страхових компаній, яким, швидше за все, доведеться покинути його чи займатися класичним страхуванням.         

Проте ці негативні наслідки в довгостроковому періоді призведуть до загального оздоровлення страхового ринку та його очищення від недобросовісних  страхових компаній, що в свою чергу  забезпечить довіру клієнтів та притік іноземних інвестицій [7].         

Головним позитивним наслідком  впровадження МСФЗ в страховий сектор стане  поява спеціалізованого стандарту бухгалтерського обліку в страхових компаніях – МСФЗ 4 «Страхові контракти» [4]. Зараз в Україні стандарту бухгалтерського обліку, який би створював єдині методологічні підходи до ведення бухгалтерського обліку саме в страхових компаніях, немає.

МСФЗ (IFRS) 4  «Страхові контракти» було прийнято в березні 2004 року. Мета цього МСФЗ полягає в тому, щоб визначити порядок розкриття в фінансовій звітності інформації прострахові контракти у страховика.         

Крім МСФЗ 4 методику обліку у страхових компаніях визначають ще інші міжнародні стандарти. Їх перелік наведено у таблиці 1 .

Таблиця 1.Застосування міжнародних стандартів в обліку страхової діяльності

Номер стандарту	Назва стандарту	Посилання на страхову діяльність
МСФО 1	«Представлення фінансової звітності»	Містить вимоги до структури  фінансової звітності і мінімальні вимоги до її змісту. IAS 1 вимагає достатньої гнучкості структури звітності  з тим, щоб вона могла бути прийнята до використання будь-якими організаціями.
МСФО 8	«Облікові політики, застосування у розрахункових облікових оцінках та помилки»	Зазначається, що, хоча збитки, понесені в результаті, скажімо, землетрусу, на багатьох підприємствах можуть бути віднесені до розряду надзвичайних збитків, страхові виплати страхувальникам, що виникають в результаті землетрусу, не можуть вважатися надзвичайними збитками страховика, що надає страховий захист від таких ризиків.
МСФЗ 8	«Звітність за сегментами»	Зазначається, що при визначенні господарського сегмента з метою  сегментної звітності компанія повинна  враховувати характер нормативного середовища конкретної галузі (наприклад, страховий).
МСФО18	«Дохід»	Не поширюється на доходи страховиків від договорів страхування. Тільки у додатку до IAS 18 містяться  рекомендації з обліку комісійного  доходу страхових агентств
МСФО 19	«Виплати працівникам»	Містить рекомендації з обліку страхових премій, що виплачуються у різного роду пенсійні плани.
МСФО 32	«Фінансові інструменти: розкриття та подання»	Не поширюється на зобов’язання, що виникають за договорами страхування, але рекомендує компаніям розглянути доцільність застосування положень стандарту до подання і розкриття  інформації про такі зобов’язання.
МСФО 37	«Забезпечення, непередбачені  зобов’язання та непередбачені активи»	Поширюється на одну конкретну  ситуацію, що виникає, коли організація  розраховує на отримання відшкодування  всіх або частини витрат, необхідних для врегулювання його зобов’язань, під які створюються резерви (наприклад, за допомогою договорів страхування, застережень про звільнення від  відповідальності або гарантійних  зобов’язань постачальників).
МСФО 39	«Фінансові інструменти: визнання та оцінка»	Поширюється на вбудовані  похідні інструменти, що входять  до складу договорів страхування.

 

Продовження таблиці 1

Джерело: [8].

 

Таким чином, перехід українських  страхових компаній на облік за МСФЗ дозволить страховим компаніям  побачити власний стан справ з  точки зору світових тенденцій, об’єктивно оцінити рівень стабільності та перспективи. Більш прозора звітність буде сприяти розвитку ринку фінансових послуг і залученню інвестицій. Ще одним з позитивних наслідків  переходу є поява більш спеціалізованого законодавства у сфері обліку страхової діяльності.

З іншого боку, страхові компанії України чекає непростий перехідний період, що вимагає витрат на нове програмне  забезпечення і навчання персоналу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ФОРМИ ЗВІТНОСТІ  СТРАХОВИКА

 

Метою складання фінансової звітності страховика є надання  користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої  інформації про фінансовий стан страховика, результати його діяльності та рух  його коштів. Фінансова звітність  страховиків складається з двох груп звітів.

Перша група - це звіти, які  встановлені для всіх суб'єктів  господарювання і є однаковими і  загальними. Ця звітність включає [6]:

- звіту про фінансовий стан (далі - баланс), (додаток 1). Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

-Звіт про сукупний дохід (звіт про фінансові результати), (додаток 2).  Метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої і неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки та сукупний дохід підприємства за звітний період.

- Звіт про рух грошових коштів, (додаток 3). Метою складання звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах  за звітний період.

- Звіт про власний капітал, (додаток 4). Метою складання звіту про власний капітал є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

- Примітки до річної фінансової  звітності. Метою складання приміток  є розкриття інформації, яка не  приведена безпосередньо у фінансових  звітах, але є обов'язковою для  розкриття відповідно до вимог.

Основним фінансовим документом страхових організацій є баланс,  який характеризує фінансові можливості та стійкість страховика[6]. Перелік та структура статей балансу страхової організації відповідно до МСФЗ  формуються з урахуванням особливостей страхової діяльності. Активи балансу відображають майно страхової організації. Це засоби, які інвестовані в цінні папери, нерухомість, рахунки та депозити в банках. Їхнім  джерелом  – статутний і резервний капітал, технічні резерви, прибуток. Паралельно з порівнянням загального обсягу активів страхових компаній необхідно приділяти увагу структурі та співвідношенням статей балансу страхової організації. Для страхових компаній держав-членів ЄС встановлена спеціальна стуктура Балансу та Звіту про прибуток і збиток. Для порівняння Актив балансу українських страхових компаній за структурою має три розділи: Необоротні активи, Оборотні активи, Витрати майбутніх періодів.    [6, с.98]

У розділі «Інвестиції» специфічними для страхової діяльності статтями балансу є позики зі страхування  життя, які страхова організація  видає страхувальнику згідно з умовами  договору страхування життя. Якщо страхова організація здійснює діяльність із ризикових видів страхування, такої  статті у балансі не буде. Також  особливою статею є депо премій з  ризиків, взятих у перестрахування. Перестрахові премії тимчасово утримуються  перестрахувальником, і тому перестраховик  може вважати їх за активи.

Розділ «Частка перестраховиків  у страхових резервах» наявний  виключно в балансі  страхової(перестрахової) організації та відображає діяльність страхової організації як перестраховика. Є частиною страхового резерву перестраховика, відповідає обсягу ризику,що перестраховується[9].

Особливим саме для страхування  є статті, що відображають дебіторську  заборгованість за операціями страхування, співстрахування і перестрахування, тобто показують заборгованості страхувальників, страхових агентів, брокерів та інших страхових організацій.

Пасиви баланса страхової  організації відображають джерела  коштів страховика, в тому числі  власний капітал і залучені кошти. Розділ «Страхові резерви» наявний  у пасиві баланса виключно страхової  (перестрахової) організації, відображає зобов’язання страховика за страховими виплатами. Страхові резерви поділяються: на резерв незароблених премій, резерв збитків, резерв зї страхування життя. У розділі «Зобов’язання» специфічними для страхової діяльності є депо премій з ризиків, переданих у перестрахування.

Капітал страхової організації  за джерелами походження складається  із власного і залученого. Головним елементом власного капіталу страховика є статутний капітал, а залученого – страхові резерви. Якщо власний капітал перевищує статутний, це свідчить про те, що діяльність страхової компанії прибуткова, і навпаки.    Статутний капітал у страховій діяльності має дещо інше призначення, ніж у інших підприємств. Він не тільки забезпечує статутну діяльність страхової організації (як у інших суб’єктів господарювання), а й джерелом покриття страхових виплат у разі недостатності інших коштів [9].

Найбільш загальним показником результативності діяльності страховика є його валовий дохід. Він визначається як сума доходу від страхової діяльності, прибутку від страхування життя, прибутку від позареалізаційних операцій та іншої реалізації, зменшених на виплати страхового відшкодування та страхових сум, відрахувань у централізовані страхові резервні фонди та в технічні резерви, інші, ніж резерв незароблених премій.