Шляхи підвищення ефективності функціонування недержавних пенсійних фондів

Не зважаючи на те, що запровадження професійної пенсійної  системи планується з 2014 року, без  належного обгрунтування форсується дострокове запровадження цієї системи. Передбачене законопроектом самостійне укладання пенсійних контрактів між учасником та недержавним пенсійним фондом не відповідає нормам Закону України « Про недержавне пенсійне забезпечення». Незрозумілі істотні умови пенсійного контракту, з огляду на те, що вони укладаються між учасником і недержавним пенсійним фондом. Потребує більш чіткого розподілу функцій контролю за здійсненням виплат між Пенсійним фондом України, роботодавцем, фізичними особами та адміністраторами недержавних пенсійних фондів. Не розмежовані функції між органами влади та суб'єктами ринку. Якісне вирішення проблеми неможливе без посилення контролю з боку Уряду за впровадженням накопичувальних пенсійних систем та активізації роботи державних органів влади згідно своїх повноважень.

Стала стратегія розвитку є важливим завданням, яке слід виконувати за допомогою приватного сектора ринку небанківських фінансових послуг. Оскільки ринки капіталу є недостатньо розвиненими порівняно з банківським сектором, розширення ролі недержавних пенсійних фондів України дозволить забезпечити важливі економічні переваги в плані посилення фінансового посередництва і вдосконалення мобілізації внутрішніх заощаджень. Зокрема, небанківські ощадні установи, які працюють на договірних засадах і представлені переважно недержавними пенсійними фондами та страховими компаніями, демонструють тенденцію довгострокового інвестування, а це є важливим фактором мобілізації заощаджень і економічного розвитку.

Сьогодні недержавне пенсійне забезпечення розвивається дуже повільно, що пов'язано насамперед з  нерозвиненістю фінансового ринку в Україні. Держава намагається поетапно вирішити усі існуючи проблеми і прискорити процес розвитку недержавних пенсійних фондів. Ця Концепція спрямована на посилення захисту прав споживачів небанківських фінансових послуг (в т.ч. учасників недержавних пенсійних фондів) та зміцнення довіри населення до фінансових установ. Передбачено, що реалізація цієї концепції пройде в декілька етапів. Перший етап заплановано на 2009-2012 рр., він включатиме в себе низку наступних заходів:

адаптація положень, щодо порядку та умов надання роздрібних фінансових послуг, до законодавства Європейського Союзу;

перехід небанківських  фінансових установ на міжнародні стандарти  фінансової звітності;

розроблення та реалізація державної програми інформування громадськості  про діяльність та послуги небанківських фінансових установ.

Наступний етап почнеться  з 2012 р. Він включатиме в себе:

1) запровадження правових  механізмів досудового розгляду  скарг споживачів і розв'язання  спорів;

2) розробку стандартів  надання фінансових послуг.

Недостатній розвиток фондового ринку також є перешкодою становлення недержавного рівня пенсійного забезпечення. На державному рівні з цього приводу вирішуються наступні питання:

здійснення реформи  корпоративного управління для стимуляції розвитку корпоративного сектору економіки, який є одним з основних джерел внесків до накопичувального фонду та підвищення прибутковості і ліквідності корпоративних цінних паперів, що являються об'єктом інвестування пенсійних активів;

запровадження нових  видів надійних фінансових інструментів, які були б адаптовані до української економіки, що схильна до інфляції;

3) вирішення питання  публічного розміщення цінних  паперів і можливості інвестування  в них активів недержавних  пенсійних фондів;

4) проведення податкової  реформи, мета якої - створення податкових стимулів для легалізації доходів як роботодавців так і особистих доходів працівників, гроші котрих є джерелом сплати пенсійних внесків;

5) прийняття заходів  щодо удосконалення регулювання  фондового ринку;

6) збільшення нормативу інвестування в іноземні цінні папери, що передбачає, у свою чергу, спрощення процедури виходу українських недержавних пенсійних фондів на міжнародні фінансові ринки [19, c. 65].

Якісна реалізація перелічених  заходів стає можливою лише при скоординованій роботі трьох державних регуляторів фондового ринку: Національного банку України, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку. Мета такої співпраці - уникнення можливого дублювання функцій і нагляду, але при цьому збереження повного контролю за кожним суб'єктом ринку.

На сучасному етапі  проведення пенсійної реформи найважливішим  є впровадження її в життя, реалізація на практиці тих переваг, принципів, які концептуально закладені  в побудову нової пенсійної системи. Успішна реалізація цього етапу залежить від розв'язання ряду невирішених проблем, пов'язаних з удосконаленням законодавчої бази, системи оподаткування, розвитком недержавного пенсійного забезпечення, фінансової стабільності пенсійної системи. Надзвичайно важливою проблемою є забезпечення довгострокової стабільності пенсійної системи. Фінансова стабільність пенсійної системи залежить від ряду факторів: конкретного стану розвитку економіки, рівня соціального податку, тобто тарифу страхових внесків або нарахування на фонд оплати праці, демографічного навантаження на працюючу частину населення, співвідношення середньомісячного розміру пенсії до середньомісячного розміру заробітної плати, наявності коштів у пенсійній системі та ін. Дослідження показують, що підвищення ставок відрахування до пенсійної системи не вирішує проблем фінансової стабільності. Підвищення тарифу внесків на пенсійне страхування є безперспективним тому, що підвищує макроекономічний ризик і перешкоджає фінансовій стабільності в країні, зокрема сприяє зростанню інфляційних процесів, підвищенню цін на продукцію та послуги, зростанню частки осіб, які ухиляються від сплати внесків та тіньового сектору економіки. Зростання демографічного навантаження на працюючу частину населення обумовлено негативними демографічними процесами - старіння населення та від'ємний природний приріст. Низький рівень народжуваності, зниження питомої ваги молодих вікових груп до 16 років у поєднанні з очікуваним майбутнім збільшенням тривалості життя сприятимуть зростанню чисельності пенсіонерів і постаріння населення. Збереження сучасних масштабів поширення пільгових пенсій та рівня безробіття неодмінно призведе до того що вже через 20-25 років кількість пенсіонерів зрівняється з кількістю працюючих, а в 40-х роках перевищить її [16, c. 43].

Постаріння населення  збільшує демографічне навантаження на працюючих. Ці об'єктивні фактори  обумовлюють зростання фінансового  дефіциту пенсійної системи. Підвищенню стабільності пенсійної системи  сприяють ряд заходів. Підтримання стабільної купівельної спроможності пенсій шляхом застосування специфічної по відношенню до інших доходів населення індексації пенсійних виплат та скасування обмеження на максимальний розмір пенсій. Припинення фінансування пільгових пенсій за рахунок фінансування страхових внесків. У чинному законодавстві існують проблеми дискримінації та нерівноправності громадян щодо права на розмір призначення пенсій. Пільговим категоріям пенсія визначена у розмірі 80 % (максимально 90 %) від заробітку, тоді як в інших категоріях громадян вона не може перевищувати 75 % заробітку [34]. Крім того, у пільгових категоріях пенсія призначається без будь-якого обмеження, а в звичайних громадян вона обмежена трьома-чотирма (підземні та аналогічні професії) мінімальними пенсіями. Це питання необхідно вирішувати шляхом заміни пільгових пенсій на систему недержавного пенсійного забезпечення через професійні фонди. У довгостроковій перспективі заміна системи пільгових пенсій на систему професійних фондованих пенсій безумовно сприятиме зміцненню фінансової стабільності і державної солідарної пенсійної системи.

Розв'язати проблеми формування нової пенсійної системи та підвищити  її ефективність допоможуть такі заходи:

комплексний підхід до реформування та впровадження пенсійної системи;

подальше удосконалення  законодавства про виплату пенсій за солідарною системою з метою поступового  переходу до системи страхування;

розмежування джерел фінансування пенсій, призначених за різними пенсійними програмами. На першому етапі - розмежування джерел фінансування з Державним бюджетом, а на другому - поступове переведення фінансування дострокових пенсій (за списком №1 та №2 ) інших категорій підвищених пенсій у систему недержавних професійних та корпоративних пенсійних фондів з обов'язковим відрахуванням до них пенсійних внесків з боку відповідних роботодавців;

поступове запровадження  системи управління Пенсійним фондом на основі паритетного представництва сторін соціального партнерства (представників  держави, роботодавців та працівників);

підвищення ефективності управління системою пенсійного забезпечення за рахунок передачі недержавним  компаніям функцій управління пенсійними активами.

розробка та впровадження ефективного механізму функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення;

удосконалення системи  оподаткування для формування другого  і третього рівнів пенсійної системи. Встановлення єдиної системи норм оподаткування  послуг фінансових установ з недержавного пенсійного забезпечення по аналогії з системою довгострокового страхування життя;

забезпечення законодавчих державних гарантій ефективного  функціонування недержавних пенсійних  фондів, фондових ринків, інфраструктури.

Дослідження проблеми реформування пенсійної системи, її впровадження мають першочергове значення. Актуальність цих проблем посилюється у зв'язку з тим, що реформування пенсійної реформи відповідатимуть реформуванню всієї економічної системи тому, що створення обов'язкового накопичувального фонду та системи недержавних пенсійних фондів створять додаткові стимули для виходу економіки з тіні та слугуватимуть великим потенціалом фінансових ресурсів для інвестування і розвитку економіки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  УПРАВЛІННЯ

ВУГЛЕДАРСЬКИЙ КОЛЕДЖ

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

 

З Дисципліни Соціальне страхування

На Тему Шляхи підвищення ефективності функціонування недержавних пенсійних  фондів

 

 

 

 

 

 

 

                                                                  Виконала

Студентка групи ФіК-09

                                                                        Хазієва Юлія

                                                                    Перевірила

                                                                            Ткаченко Ю. Д.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вугледар 2012