Страхування в туризмі

 

- негайно, але у будь-якому  випадку не пізніше за п'ять  діб, рахуючи з того дня,  коли він дізнався або повинен  був би дізнатися про збиток, сповістити про це страхувальну  компанію або її представника;

 

- вжити всі можливі заходи  щодо запобігання або зменшення  збитку і щодо рятування застрахованого  майна; якщо це є можливим, страхувальник  повинен запитати у страхувальної  компанії інструкції, які йому  слід виконувати;

 

- надати страхувальній компанії або її представникам можливість проводити огляд або обстеження пошкодженого майна, розслідування причин і розміру збитку, брати участь у заходах щодо зменшення збитку і рятування застрахованого майна;

 

- на вимогу страхувальної компанії  повідомити їй письмово всю інформацію, що необхідна для висновку про розмір і причини пошкоджень або загибелі застрахованого майна;

 

- у разі загибелі або пошкодження  рухомого майна, устаткування;

 

- надати страхувальній компанії  опис пошкодженого, загиблого або  втраченого майна. Ці описи повинні надаватися в узгоджені із страхувальною компанією терміни, але у будь-якому випадку не пізніше за один місяць з дня настання страхового випадку. Описи складаються із зазначенням вартості пошкоджених предметів на день збитку. Витрати із складання описів несе страхувальник;

 

- зберегти постраждале майно  в тому вигляді, в якому воно  опинилося після страхового випадку.

 

Страхувальник має право змінювати  картину збитку тільки в тому випадку, якщо це диктується міркуваннями безпеки, зменшенням розмірів збитку, з відома страхувальної компанії або після закінчення двох тижнів після повідомлення страхувальній компанії про збиток. [3, с. 138]

 

Якщо страхувальник не виконає  будь-яке з наведених зобов'язань, страхувальна компанія має право відмовитися від виплати страхового відшкодування.

 

Страхувальна компанія та її представники мають право брати участь у  рятуванні і збереженні застрахованого майна, застосовуючи і вказуючи необхідні  для цього заходи, проте ці дії  страхувальної компанії або її представників не можуть розглядатися як визнання її обов'язку виплачувати страхове відшкодування. Якщо страхувальник перешкоджає цьому, страхове відшкодування скорочується в тій мірі, в якій це привело до збільшення збитку.

 

Представник страхувальної компанії має право приступити до огляду постраждалого майна, не чекаючи сповіщення страхувальника про збиток. Страхувальник не має права перешкоджати йому в цьому.

 

Страховик має право відмовитися  від виплати страхових сум (страхового відшкодування) у випадку, коли встановлено:

 

- навмисні дії страхувальника  або особи, на користь котрої  укладено договір страхування,  спрямовані на настання страхового  випадку. Зазначена норма не  поширюється на дії, пов'язані  з виконанням ними громадянського  чи службового обов'язку або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь котрої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

 

- вчинення страхувальником-громадянином або іншою особою, на користь котрої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

 

- подання страхувальником свідомо  неправдивих відомостей про об'єкт  страхування;

 

- отримання страхувальником повного  відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної за заподіяне;

 

- невчасне повідомлення страхувальником  про настання страхового випадку  без поважних на це причин  або створення страховиком перешкоду  визначенні обставин, характеру  та розміру збитків та інші випадки, передбачені законодавством України.

 

Умовами договору страхування може бути передбачено інші підстави для  відмови від виплати страхових  сум, якщо це не суперечить законодавству  України. Рішення про відмову  від виплати страхових сум  приймається страховиком та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Відмова страховика від виплати страхових сум може бути оскаржена страхувальником у судовому порядку. До страховика, котрий виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

 

3. Види та форми страхування  в туризмі

 

 

У туристичному бізнесі застосовуються такі види страхування: страхування  туриста і його майна; страхування  ризиків туристичних фірм; страхування  туристів у закордонних поїздках; страхування іноземних туристів; страхування цивільної відповідальності; страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів; страхування від нещасних випадків з покриттям медичних витрат.

 

Страхування буває добровільним і  обов'язковим. До обов'язкових видів  страхування відповідно до чинних в  Україні документів належать:

 

- страхування цивільної відповідальності  власників автотранспортних засобів;

 

- страхування транспортних подорожей.

 

Решта видів страхування туристів є добровільними. Страхування туриста  і його майна включає відповідальність за втрачу або пошкодження майна туристі. Дія такого договору починається з моменту виїзду застрахованого з постійного місця проживання і закінчується у момент його повернення. Застрахувати за таким договором можна багаж і особисте майно, яке туристи мають при собі. Багаж - це зареєстровані і незареєстровані речі туриста. Крім того, страхуванню підлягають речі, що знаходяться на його одязі і тілі, а також придбані під час закордонної поїздки.

 

Видами страхової відповідальності є: аварії, пожежі, вибухи, стихійні явища  природи, грабежі, розкрадання та інші навмисні і зловмисні дії, військові дії тощо.

 

Страхування ризиків туристичних  фірм включає фінансові ризики, відповідальність за позовами туристів, їх родичів, третіх осіб. До фінансових ризиків належать:

 

- комерційні ризики (несплата або затримка оплати, штрафні санкції контрагента при невизнанні ним обставин порушення контракту форс-мажорними обставинами);

 

- банкрутство фірми;

 

- зміни митного законодавства,  валютного регулювання, паспортного  контролю та інших митних формальностей;

 

- виникнення обставин форс-мажорного  характеру;

 

- політичні ризики тощо.

 

Страхування туристів у закордонних  туристичних поїздках, як правило, включає:

 

- падання туристу екстреної  медичної допомоги при раптовому  захворюванні або нещасному випадку;

 

- транспортування до найближчої  лікарні, здатної провести якісне  лікування під відповідним медичним  контролем;

 

- евакуацію до країни постійного  мешкання під належним медичним  контролем;

 

- внутрішньолікарняний контроль  і інформування сім'ї хворого;

 

- надання медичних препаратів, якщо їх не можна дістати  на місці;

 

- консультаційні послуги лікаря-фахівця  (при необхідності);

 

- оплата транспортних витрат  з доставки хворого туриста  або його тіла (в разі смерті) до країни постійного мешкання;

 

- надання юридичної допомоги  туристу при розслідуванні цивільних  і кримінальних справ за кордоном.

 

При укладенні договору страхування страхова сума вибирається відповідно до країни призначення і класифікується залежно від необхідності мінімального покриття.

 

Страхуванням цивільної відповідальності користуються туристи, що подорожують  на особистих автомобілях, мотоциклах або інших транспортних засобах, які є джерелами підвищеної небезпеки. Цей вид страхування застосовується також у разі, коли об'єктом страхування є відповідальність страхувальника перед третіми особами.

 

Дане страхування в більшості  країн є обов'язковим. В Україні  таке страхування регламентується відповідними нормативними актами, введено обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на території України для пасажирів повітряного, залізничного, морського, внутрішнього водного і автомобільного транспорту, а також туристів і екскурсантів, що здійснюють міжміські екскурсії по лінії туристично-екскурсійних організацій, на час поїздки (польоту) [5, с. 214].

 

Слід відзначити, що обов'язкове особисте страхування не поширюється на пасажирів: всіх видів транспорту міжнародних сполучень; залізничного, морського, внутрішнього водного і автомобільного транспорту приміського сполучення; морського і внутрішнього водного транспорту внутрішньоміського сполучення і переправ; автомобільного транспорту на міських маршрутах.

 

Встановлено, що до набрання чинності Законом України, який регулював питання забезпечення страхового захисту пасажирів (туристів, екскурсантів), обов'язкове особисте страхування вказаних осіб здійснюється шляхом укладання в порядку і на умовах, передбачених законодавством України, договори: між відповідними транспортними, транспортно-експедиторськими підприємствами-перевізниками і страховиками. Ліцензії на здійснення цього виду обов'язкового страхування видаються страховикам в порядку, передбаченому законодавством України.

 

Страхування від нещасних випадків з туристом за кордоном, як правило, здійснюється в межах узгоджених у договорі страхових сум, а відшкодування  виплачується при настанні:

 

- інвалідності 3 групи - 50% страхової  суми;

 

- інвалідності 2 групи - 7 5% страхової суми;

 

- смерті - 100% страхової суми,

 

Страхування витрат туристів при скасуванні туристичної поїздки реалізовується па підставі узгодженої в договорі страхової суми (страхового відшкодування), яка виплачується повністю або частково, в разі, якщо неможливість здійснення поїздки настала з таких причин:

 

- раптовий розлад здоров'я або  смерть туриста, або членів  його сім'ї, або близьких родичів;

 

- пошкодження майна туриста  в результаті впливу навколишнього  середовища або дій третіх  осіб;

 

- участь туриста в судовому розгляді у момент передбачуваної поїздки;

 

- отримання виклику для виконання  військового обов'язку;

 

- неотримання в'їзної візи при  виконанні всіх вимог щодо  оформлення документів;

 

- інші причини, що визнаються  в договорі.

 

Специфічні види страхування.

 

Специфічними видами страхування  туристів є: на випадок невчасного відльоту; на випадок поганої погоди в місці  тимчасового перебування; від невиїзду; від неотримання візи; на випадки  невилову риби під час риболовлі, невідстрілу звірів під час полювання тощо. Конкретні правила (умови) страхування туристів за кожним з видів страхування розробляються кожним страховиком самостійно в рамках чинною законодавства і нормативних актів України щодо нагляду за страховою діяльністю. Тому перш ніж укласти (підписати) договір із страховою компанією, потенційний турист повинен вивчити ці умови і при здійсненні туристичної поїздки неухильно їх дотримуватися.

 

Співпраця з туроператорами та турагентствами приносить істотну вигоду страховим  компаніям. Тому деякі з них у рамках розширення контактів з турбізнесом пропонують спеціальні знижки для турфірм, що забезпечує продаж полісів кількох видів, з широким спектром послуг, включаючи «мінімальні поліси» з пільговими тарифами.

 

Лише небагато українських компаній у співпраці із закордонними партнерами забезпечують правову підтримку туристів у разі адміністративних і цивільних порушень. Інформаційна ж підтримка, що гарантує туристам отримання необхідної інформації (про найбільш зручні маршрути пересування містом або країною перебування, про розважальні заклади тощо), абсолютно незнайома в Україні.

 

Програма особистого страхування.

 

Страхування від нещасних випадків - недорогий вид страхування (тариф - від 0,5% страхової суми), що передбачає страховий захист на випадок настання тимчасової або постійної втрати працездатності або смерті застрахованої особи.

 

Страхувальні компанії в Україні  пропонують такі програми страхування  медичних і інших непередбачених витрат громадян, що виїжджають за кордон.

 

Поліс «Економ-класу» гарантує:

 

- екстрену медичну допомогу  і оплату медичних витрат;

 

- організацію і оплату медичного  транспортування туриста;

 

- організацію і оплату репатріації  тіла у разі смерті застрахованого.

 

Поліс «Бізнес-класу» гарантує всі  послуги поліса «Економ-класу», а також оплату послуг екстреної стоматологічної допомоги.

 

Поліс VІР забезпечує падання послуг поліса «Бізнес-класу», а також:

 

- організацію і оплату відвідин  родича у разі госпіталізації  застрахованого;

 

- організацію і оплату дострокового  повернення застрахованого в Україну в екстреній ситуації;

 

- організацію і оплату дострокового  повернення в Україну неповнолітніх  дітей застрахованого, що залишилися  без нагляду; організацію і  оплату юридичного захисту застрахованого;

 

- організацію допомоги при втраті документів.

 

Види страхових випадків.

 

Виїжджаючи на відпочинок в певну  місцевість, турист у будь-якому  випадку опиняється в екстремальній  ситуації: зміна клімату, хімічного  складу води, інший режим харчування і безліч інших змін автоматично  несуть із собою певну небезпеку. Одним з досить ефективних способів, який можуть застосовувати страховики для запобігання настання страхових випадків з туристами, є активне інформування туристів про потенційні небезпеки, тобто надання від'їжджаючим туристам докладних Інструкція щодо запобігання можливим небезпекам під час подорожі.