Опорядження каменеподібних поверхонь високоякісною штукатуркою

Агрегати і апарати, що працюють під тиском (штукатурний агрегат, розчинонасоси, компресорні установки  тощо), а також шланги до початку  роботи перевіряють на тиск, який має  бути у 1,5 раза більшим від робочого. Манометри на пневматичних апаратах повинні бути справними.

Виконувати облицювальні роботи з  приставних драбин забороняється.

Розколювати і насікати плитки —  керамічні, з природного каменю, мозаїчні та інші — слід так, щоб не травмувати близько працюючого робітника.

ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ НА БУДІВНИЦТВІ

Відповідальність за стан і організацію  протипожежної безпеки на будівельних  об'єктах тресту або іншого будівельного об'єднання покладається на заступника начальника тресту (управління) по кадрах і побуту або виконавця робіт (виконроба), на останнього обов'язок покладається наказом по тресту. Контроль за додержанням  правил протипожежної безпеки на будівництві здійснюють Управління державної пожежної охорони МВС  України і члени добровільних протипожежних формувань, які повинні  створюватись на кожному будівельному об'єкті.

Причинами пожежі можуть бути: несвоєчасне  прибирання з робочого місця відходів легкоспалимих матеріалів (стружка, обрізки шпалер, ганчір'я тощо); неправильне  зберігання легкозаймистих матеріалів (бензин, оліфа, мастика, смола тощо); необережне поводження з вогнем у  вогненебезпечних місцях, несправність електропроводки та електрообладнання  тощо.

Горіння — це хімічний процес взаємодії  горючого матеріалу з киснем повітря, внаслідок чого виділяється велика кількість тепла. Але для того, щоб матеріал загорівся, його треба  нагріти до певної температури займання, яка для кожного матеріалу  різна. Такі матеріали, наприклад, як бензин, ацетон, оліфа, займаються при більш  низьких температурах, ніж деревина і вугілля. Температура займання залежить від природи матеріалу, вмісту кисню у навколишньому  просторі, атмосферного тиску, вологості  повітря і матеріалу та інших  причин.

Вогненебезпечність будівельного матеріалу залежить від його температури  займання і умов, за яких він зберігається. Деякі матеріали (тирса, вугілля, будівельне сміття з відходів органічних речовин) здатні за певних умов, особливо при  підвищенні навколишньої температури, до самозаймання, що часто призводить до виникнення пожеж. Тому на будівництві  матеріали потрібно зберігати так, щоб не спричинити до підвищення температури  матеріалу і його займання.

Крім займання, пари летких речовин (бензин, ацетон тощо) у певній суміші з повітрям викликають вибух, який може статися внаслідок іскри від  вогню, тертя, удару та з інших  причин.

За ступенем вогнестійкісті всі  матеріали і будівельні конструкції  поділяють на горючі, важкогорючі  і негорючі.

Горючі матеріали (деревина, толь, картон, лак, мастика, розчинники) займаються від вогню і продовжують горіти або тліти навіть після усунення джерела вогню.

Важкогорючі матеріали (волокниста суха штукатурка, фіброліт, повсть, змочена  у глині, тощо) горять або тліють тільки при наявності джерела  вогню. Якщо ж усунути його, то горіння  матеріалу припиняється.

Негорючі матеріали (природні і  штучні кам'яні матеріали, сталь, бетони тощо) при високих температурах не займаються і не тліють.

Під час організації будівельного майданчика і розміщення на ньому  будівельних матеріалів треба залишити спеціальні проїзди для пожежних машин. Від території будівництва  до магістралі прокладають дорогу з  твердим покриттям. Для проїзду  пожежних машин уздовж будівель понад 18 м завширшки повинні бути зроблені проїзди з двох поздовжніх боків, а понад 100 м завширшки — з  усіх боків будови. Відстань від  краю проїжджої частини до стін будівель не повинна перевищувати 25 м.

Перед початком будівництва будівельний  майданчик слід забезпечити водою. Воду підводять від міської водопровідної  мережі і встановлюють один або декілька пожежних гідрантів. Якщо водопровідної  мережі немає, то можна користуватись  природними водоймами, до яких треба  зробити автотранспортні під'їзди.

Для зберігання легкозаймистих матеріалів на території будівельного майданчика обладнують підземні або напівпідземні  склади, в яких водночас може зберігатись  не більше 5 м3 цих матеріалів. Лісоматеріали  можна складати на відстані не менше 24 м від будинку, що зводиться. Для  тимчасового зберігання відходів легкогорючих матеріалів на території будівництва  встановлюють металеві ящики з кришками або викопують спеціальні ями.

На будівельному майданчику слід обладнати  протипожежний пост. Тут мають  бути: щит з протипожежним інструментом (лопати, ломи, вогнегасники тощо), пристрій для подавання тривоги звуком, ящик з піском і бочки з водою.

В усіх вогненебезпечних місцях вивіщують  попереджувальні написи: «Палити  заборонено», «Вогненебезпечно» тощо. Палити дозволяється на певній відстані від будинку і складів у спеціально обладнаних місцях, де обов'язково встановлюється ящик з піском або бочка з водою.

Кожен робітник до початку роботи на будівництві повинен пройти відповідний  інструктаж з протипожежної безпеки, вивчити засоби для гасіння пожежі і вміти ними користуватись.

Перебуваючи на будівельному майданчику, необхідно додержуватись таких  правил протипожежної безпеки:

не палити на робочому місці;

не залишати після роботи на робочому місці відходів легко-горючих матеріалів;

робоче місце прибирати, а сміття виносити у відведене для цього  місце;

не розпалювати багаття на робочому місці або поблизу будівлі  і місць зберігання легкозаймистих матеріалів;

кількість легкозаймистих матеріалів на робочому місці повинна відповідати  їхній витраті за зміну; після  закінчення роботи залишки матеріалів слід винести до місця їхнього  зберігання;

випадково розлиті на підлозі легкозаймисті  матеріали потрібно відразу ж  витерти ганчіркою, яку слід винести  з приміщення у спеціально відведене  для сміття місце;

приступати до роботи з електроінструментом  або машинами, що працюють від електроприводу, можна тільки після перевірки  справності ізоляції проводів чи кабелів, справності двигуна і пускових пристроїв;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9. Графічна частина

мал. 1

Мал. 2

 

 

 

 

 

 

10. Список використаної літератури

1. Александровский Л. В., Попов  К, Н. Материалы для декоративных  штукатурных, плиточных и мозаичных  работ. — М.: Высш. шк., 1986. 
2. Белоусов Е.Д., Вершинина О, С. Малярные и штукатурные работы: Практ. пособие для ПТУ. — М.: Высш. шк., 1990.  
3. Васильчук М. В., Вінокурова Л. Е. Основи охорони праці. — К.: Просвіта, 1997. 4. Горячев В. И. Справочник молодого штукатура. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Высш. шк., 1979. 5. Гребенюк Г. Є. Ремонт і реставрація житлових та громадських споруд — пам'яток архітектури: Підручник. — К.: Будівельник, 1996. 
6. Дворкін Л, Й. Опоряджувальні матеріали і вироби: Навч. посібник. — 2-ге вид., перероб. — К.: Вища шк., 1996.  
7. Добровольський Г. М. Альфрейно-декоративні роботи. — 2-е вид., перероб. і доп. — К.: Техніка, 1996.  
8. Добровольський Г. М. Штукатурні і облицювальні роботи. — К.: Техніка, 1997.  
9. Кам'яні роботи (інтегрований курс модульного навчання): В 3 ч. / А. С. Ні-куліна, С. І. Заславська, Г. П. Матвеев та ін.; За ред. А. С. НікулІної. — К.: Вікторія, 2001.—Ч. І.  
10. Куц В. Н., Войтов А. И. Современные окна: Справочник потребителя. — К: ОАО «Мастера», 2000.  
11. Лебедев М. М. Индустриальные методы внутренней отделки зданий.— М.: Стройиздат, 1988.  
12. Лебедев М. М., Лебедева Л. М. Справочник молодого штукатура. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Высш. шк., 1989.  
13. Мшювидов Н. Н., Орловский В. Я., Белкин А. Н. Архитектура гражданских и промышленных зданий. Гражданские здания. — М.: Высш. шк., 1987. 
14. Оніщенко О. Г., Драченко Б. Ф., Головкін О. В. Механізація опоряджувальних робіт у будівництві. — К: Урожай, 1998. 
15. Пиванов А. М. Штукатурные работы: Практ. пособие. — М.: Стройиздат, 1990. 
16. Рунова Р. Ф., Шейнин Л. О., Гелевера О. Г., Гой, В. І. Основи виробництва стінових та оздоблювальних матеріалів: Підручник. — К.: КЛУБА, 2001.  
17. Справочник строителя-отделочника / П. И. Швец, В. А. Глинкин, Ю. А. Титов и др. — К.: Будівельник, 1985.  
18. Сухие строительные смеси: Справ, пособие / Е. К. Карапузов, Г. Лутц, X. Герольд и др. — К.: Техніка, 2000. 
19. Трухан В. Г. и др. Передвижные штукатурные и малярные станции. — М.: Высш. шк., 1989. 
20. Холмянський Л. М., Щипаное С. Дизайн. — К: Освіта, 1992. 
21. Циприанович И, В., Старченко А. Ю. Комплектные системы сухого строительства. — К.: ОАО «Мастера», 1999. 
22. Шепелев А. М. Штукатурные декоративно-художественные работы. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Высш. шк., 1986. 
23. Шепелев А. М. Штукатурные работы. — 11-е изд., перераб. и доп. —М.: Высш. шк., 1988.