Діяльності Київської міжрегіональої митниці

	Січень-серпень 2011 р.	Січень-серпень  2012 р.	Відхилення
			+/-	%
ПДВ	19 635,0	14 012,8	- 5 622,2	- 28,6
Акциз	2 143,6	369,9	- 1 773,7	- 82,7
Мито	1 805,3	1 545,6	- 259,7	- 14,4
Єдиний збір	1,7	0,7	- 1,0	- 58,8
Плата за м/о	10,2	6,3	-3,9	- 38,2
Інші	0,8	0,8	0,0	0,0
Разом	23 596,6	15 936,1	- 7 660,5	- 32,5

Зменшились надходження за видами митних платежів:

• з ПДВ – на 5 млрд. 622 млн.грн. (на 28,6%);
• з мита - на 259,7 млн.грн. (на 14,4 %);
• з акцизного збору - на 1 млрд. 774 млн.грн. (на 82,7 %);
• з плати за митне оформлення – на 3,9 млн.грн. (на 38,2 %).
• з єдиного збору – на 1,0 млн.грн. (на 58,8 %) [29].

 

Таблиця 2.6.2

Динаміка  нарахованих митних платежівза січень - серпень 2012р.р., млн.грн.
Назва показника	січень-серпень 2012 р.	Питома вага у %	січень-серпень 2012 р.	Питома вага у %	Відхилення
					у млн.грн.	у %
Перераховано  до держбюджету	23 596,6	81,96%	15 936,1	42,58%	- 7 660,5	-32,46%
Вексельна форма сплати у тому числі:
Ввезення  давальницької сировини	1 043,9	3,63%	2 481,2	6,63%	1 437,3	137,68%
Іноземні  інвестиції	1,2	0,01%	2,3	0,01%	1,1	91,67%
Ввезення  з метою ремонту	12,2	0,04%	14,1	0,04%	1,9	15,57%
Умовно нараховані податки	3 656,3	12,70%	18 672,6	49,89%	15 016,3	410,70%
Гуманітарна допомога	16,9	0,06%	0,0	0,00%	-16,9	-100,00%
Інші способи сплати	462,4	1,60%	319,3	0,85%	-143,1	-30,95%
Всього	28 789,5	100,00%	37 425,6	100,00%	+ 8 636,1	+ 30,00%

 

Основні фактори, що вплинули на збільшення надходження доходів до Держбюджету  були такі:

1. Збільшення вагових показників  загального обсягу імпорту в  2,2 рази до січня-серпня 2011р. (з 1 млн. 744  тис. тонн за січень-серпень 2012р. до 3 млн. 849  тис. тонн за січень-серпень 2012р.);

2. Збільшення вартісних показників  загального обсягу імпорту в  1,4 рази до січня-серпня 2011р. (з 48 млрд. 416  млн.грн. за січень-серпень  2012р. до 68 млрд. 422  млн.грн. за січень-серпень 2012р.);

3. Збільшення вартісних обсягів імпорту, що підлягали оподаткуванню ввізним митом на 7,9 % до січня-серпня 2011р. (з  21 млрд. 701 млн.грн. за січень-серпень  2012р. до 23 млрд. 410  млн.грн. за січень-серпень  2012р.);

4. Збільшення вагових показників  імпорту, що підлягали оподаткуванню податком на додану вартість на 27,8 % до січня-серпня 2011р. (з 1 млн. 683  тис. тонн за січень-серпень  2012р. до  2 млн. 150  тис.тон за січень-серпень  2012р.);

5. Збільшення вартісних показників  імпорту, що підлягали оподаткуванню  податком на додану вартість на 28,2% до січня-серпня 2011р. (з 39 млрд. 403  млн.грн. за січень-серпень  2012р. до 50 млрд. 530  млн.грн. за січень-серпень 2012р.).

Основні фактори, що вплинули на зменшення  надходження доходів до Держбюджету  були такі:

1. Зменшення на 7,2% питомої ваги митної вартості товарів з оподаткуванням ставкою ввізного мита (від 5% до 10% включно) в загальних обсягах імпорту товарів до січня-серпня 2011р. (з 18,9 % за січень-серпень 2012р. до 11,7 % за січень-серпень 2012р.);

2. Збільшення на 7,4% питомої ваги митної вартості товарів з оподаткуванням ставкою ввізного мита ( 0% ) в загальних обсягах імпорту товарів до січня-червня 2011р. (з 33,2 % за січень-серпень 2012р. до 40,6 % за січень-серпень 2012р.);

Як наслідок, зменшились сплачені суми ввізного мита на 2,3% до січня-серпня 2011р. (з 1 610,7 млн.грн. за січень-серпень 2012р., до 1 573,7  млн.грн. за січень-серпень 2012р.) та зменшилось податкове навантаження на гривню товарів, які оподатковуються ввізним митом на 9,4% до січня-серпня 2011р. (з 7,4 коп./грн. за січень-серпень 2012р., до 6,2 коп./грн. за січень-серпень 2012р.).

3. Зменшення вартісних показників  імпорту товарів, що підлягали  оподаткуванню акцизним збором  на 61% до січня-серпня 2011р.                      (з 4 141,0 млн.грн. за січень-серпень  2012р. до 1 612,8 млн.грн. за січень-серпень 2012 р.);

Як наслідок, зменшились нараховані суми акцизного збору на  32,5% до січня-червня 2011р. (з 178,9 млн.грн. за січень-серпень 2012р. до 120,7  млн.грн. за січень-серпень 2012 р.);

4. Збільшення умовно нарахованих податків і зборів в 5,1 рази (або на  15  млрд. 016 млн.грн.) у порівнянні з січнем-серпнем 2011р. (січень-серпень 2012 року – 3 656,3 млн.грн.) [30].

Проаналізувавши рух митних платежів до державного бюджету і їх динаміку, можна зробити висновок, що обсяг надходжень коштів залежить від багатьох чинників, зокрема від зміни показників імпорту, питомої ваги митної вартості товарів та ін.., що впливає на економіку держави в цілому.

 

Розділ 3. Розробка пропозицій щодо удосконалення діяльності Київської міжрегіональої митниці

 

Перед Київською міжрегіональною митницею стоїть ряд нових завдань, які наразі вимагають вдосконалення діяльності митної служби. Метою модернізації діяльності є перехід на якісно новий етап розвитку митної служби України в напрямі задоволення економічних, соціальних, духовних потреб українського суспільства й здобуття Україною належного місця у світовому співтоваристві.

Розроблення стратегії  розвитку – це найбільш оптимальний  шлях при формуванні рішення з  реалізації перетворень для забезпечення ефективного функціонування Київської міжрегіональої митниці в умовах високої динаміки внутрішнього й зовнішнього оточень [30].

Формування  моделі митної служби України, практичне  впровадження якої дасть можливість здійснювати чітке, однозначне та прозоре регулювання зовнішньоекономічної діяльності, сприятиме прискоренню та спрощенню руху товарів, послуг, громадян через митний кордон Держави, забезпечить  впровадження визнаних світових та європейських норм і стандартів реалізації митних процедур, сприяння вітчизняним та зарубіжним суб’єктам господарювання на принципах відкритості й партнерства.

Кадрова політика Держмитслужби - це система  визнаних цілей, задач, пріоритетів і принципів  діяльності Служби з організації  та регулювання кадрових процесів і відносин. Ці принципи, у свою чергу, визначають і головні критерії оцінки кадрів, шляхи вдосконалення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації особового складу, раціонального використання кадрового потенціалу.

Кадрова робота Держмитслужби - це діяльність багатьох структурних складових митних органів з реалізації кадрової політики (сукупність технологій, способів, механізмів її реалізації; це організація роботи з кадрами).

Потребують  суттєвого вдосконалення процедури  відбору кадрів на конкурсних засадах, забезпечення прозорості й гласності під час призначення на посади та просування по службі, робота з кадровим резервом, професійна підготовка та підвищення кваліфікації кадрів.

          Необхідно визначити критерії  якості роботи працівників митних органів та їх поведінки в суспільстві, систему об'єктивної оцінки діяльності та ротації кадрів, підвищити зацікавленість кадрів у продуктивній та якісній роботі, запобігати корупції, посилити відповідальність за неналежне виконання службових обов'язків.

Необхідно провести доопрацювання типових професійно-кваліфікаційних  характеристик посад працівників  митних органів. Визначальним при проведенні зазначеної роботи повинно стати  наукове обґрунтування змісту праці  державного службовця, встановлення зв'язку між цими характеристиками й обсягами конкретних обов'язків та прав працівників митних органів.

Необхідно розробити  методику оцінки потенційних можливостей  кандидата на відповідну посаду й  процедури залучення перспективних  фахівців до митної служби, передбачивши особливі умови їх соціального захисту.

Є необхідність у розробленні спеціальних способів оцінки якісного складу керівників митних органів, що дозволить надавати розширені  рекомендації щодо формування резерву  на керівні посади в системі митної служби.

Удосконалення процедури прийняття на службу в  митних органах передбачає запровадження  єдиного порядку конкурсного  відбору кандидатів й стажування зі складанням іспиту.

Для забезпечення митних органів висококваліфікованими  кадрами, набуття ними практичного досвіду необхідно відстежувати й пропонувати переведення молодих, перспективних працівників на більш високі посади, запровадити ротацію кадрів для проходження ними всіх ієрархічних ступенів. Таке просування по службі розширює світогляд, підвищує управлінську кваліфікацію працівників, запобігає кадровому застою та консерватизму, дозволяє краще вивчати кадри та готувати їх до займання посад керівників митних органів.

З метою посилення  роботи щодо запобігання корупційним  проявам та поліпшення виконавської дисципліни необхідно розробити заходи щодо створення в межах існуючого правового поля методичних рекомендацій з ведення роботи із запобігання корупційним проявам, іншим зловживанням серед працівників митних органів.

Є потреба у  створенні системи об'єктивної оцінки роботи працівників митних органів, частиною якої є вдосконалення щорічних оцінок роботи кожного працівника під час підбиття підсумків виконання ним особистих планів.

Важливою складовою  підвищення ефективності діяльності митної служби є поліпшення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників митних органів, підготовка нової генерації митників.

Вирішення викладених завдань є об'єктивною необхідністю й потребує координації зусиль як митників-практиків, так і науковців Служби. Необхідно започаткувати цілісну наукову програму, яка повинна стати основою для визначення підходів щодо реалізації державної політики у сфері митної служби.

У напрямку організації  митного контролю та митного оформлення найбільш доцільним було б:

1. Оптимізувати  місця розташування підрозділів  митного оформлення, зон митного  контролю, місць прибуття автотранспорту  та вжиття заходів щодо налагодження  в цих місцях належної інфраструктури.

2. Оптимізувати  кількість посадових осіб митниці, задіяних при митному оформленні товарів за ВМД.

3. Скоротити  час митного оформлення товарів  за ВМД з одночасним виконанням  необхідного обсягу митних процедур.

4.  Скоротити  кількість митних оглядів при  митному оформленні товарів за  ВМД з одночасним підвищенням їх ефективності.

5. Здійснити  перевірочні та контрольні заходи, направлені на покращення умов  здійснення митного контролю  та оформлення на вантажних  митних комплексах, у тому числі  на покращення сервісу. 

Задля переходу Київської міжрегіональої митниці на якісно новий етап розвитку та функціонування необхідно запровадити у найближчій перспективі за всіма напрямами діяльності митної служби комплекс заходів, що складаються з таких завдань:

1. Формування та вдосконалення нормативно-правової бази з усіх напрямів діяльності митної служби України;
2. Створення ефективного механізму управління діяльністю митної служби;
3. Запровадження більш простих та ефективних митних процедур і технологій контролю на кордоні та всередині держави;
4. Вдосконалення митної інфраструктури;
5. Підвищення ефективності системи протидії контрабанді та порушенням митних правил;
6. Введення в дію надійної ефективної системи інформаційно-телекомунікаційного забезпечення всіх напрямів діяльності митної служби.

Отже, вирішення  питань з удосконалення діяльності Київської міжрегіональої митниці є об'єктивною необхідністю й потребує координації зусиль як митників-практиків, так і науковців Служби. Необхідно започаткувати цілісну наукову програму, яка повинна стати основою для визначення підходів щодо реалізації державної політики у сфері митної служби.

ВИСНОВКИ

 

Митна служба України  – це єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів  та спеціалізованих митних установ  і організацій. Діяльність митної служби України розглядається як необхідна умова для нормального, стійкого функціонування суспільства. Вона пропускає людей і товари, дозволені до переміщення, й затримує товари, заборонені до ввезення чи вивезення. Можна виокремити такі узагальнені функції митних органів:

1) фіскальна;