Цивільна оборона на судні

Правило 10 - Вимоги до портових засобів (Requirements for port facilities); Правило 11 - альтернативні угоди по охороні (Alternative security agreements); Правило 12 - еквівалентні заходи щодо охорони (Equivalent security arrangements); Правило 13 - передача інформації (Communication of information) Правило 1. Визначення

Приводиться термінологія, що ставиться до даної глави. Більшість термінів описана в інших главах СОЛАС, до яких відсилається користувач. Серед специфічних понять зазначені наступні:

—     Ship/port interface - означає взаємодію, яка відбувається, коли на судно безпосередньо впливає переміщення людей, товарів або постачання, здійснювані портом на або із судна.

—     Port facility означає місця (зони), як визначено Договірним урядом або призначеними владою (Designafed Authority), де здійснюється взаємодія судно/порт. Вони включають: якірні стоянки, причали очікування (Waiting berth), підходи з боку моря й ін.

—     Designated Authority - організація або адміністрація, уповноважена Договірним

урядом   у   якості   відповідальної   за   застосування   умов   даної   глави,   що ставляться до охорони портових засобів і взаємодії судно/порт.

-         Security incident означає будь-який передбачуваний акт або обставина, що загрожують охороні судна або портового засобу або взаємодії судно/порт.

-         Security level - означає встановлення ступеня ризику, що інцидент буде початий або відбудеться.

-         Declaration of Security - угода, досягнуте між судном і портовим засобом або іншим судном, з якими воно взаємодіє відносно заходів охорони, які повинні застосовуватися.

Recognized Security Organization - організація з відповідними знаннями й досвідом суднових і портових операцій і заходів щодо охорони, яка вповноважено виконувати   оцінку,    перевірку   й/або    сертифікацію   діяльності,   необхідною справжньою главою або частини А Кодексу ОСПС. Правило 2. Застосування

Справжня глава застосуються до судів, зайнятих у міжнародних перевезеннях:

-         пасажирським судам, включаючи високошвидкісні;

-         вантажним судам, включаючи високошвидкісні, 500 брт. і більш;

-         мобільні морські бурові вишки;

-      портові засоби, що обслуговують такі судна, зайняті в міжнародних рейсах. Справжня глава не застосовується до військових кораблів, допоміжних судів

ВМФ і іншим судам, використовуваним Договірним урядам винятково не в комерційних цілях.

Правило 3. Адміністрації будуть установлювати рівні охорони й забезпечувати умови інформування про це судів під їхніми прапорами.

Договірні уряди будуть установлювати рівні охорони й забезпечувати умови інформування про цей портових засобів, розташованих на їхній території, і судів, що направляються в їхні порти або, що перебувають там.

Правило 4. Компанії повинні задовольняти відповідним до вимог цієї глави й частини А Кодексу ОСПС;

Суду повинні відповідати застосовним вимогам цієї глави й частини А Кодексу ОСПС;

Перед  приходом  у  порт  або  в  період  перебування  в  порту  на території Договірного    уряду,    судна    будуть    відповідати    вимогам    рівня    охорони, установленого Договірного урядом, якщо цей рівень охорони вище, чим рівень, установлений Адміністрацією для судна. Правило 5.

Компанія   забезпечує,   що   капітан   судна   увесь   час   має   інформацію,   за допомогою якої офіцери, призначені Договірним урядом, можуть установити:

Хто відповідає за призначення членів екіпажа або інших осіб, тимчасово зайнятих на борті судна;

-     Хто відповідає за розв'язки по використанню судна;

-     У випадках, коли судно працює по чартеру, хто є фрахтувальником. Правило 6.

Усі    судна    повинні    бути    обладнані    системою    послужливо-охоронною сигналізацією, а саме:

-         суду, побудовані 1 липня 2004 р. або після цієї дати;

-         пасажирські   судна,   побудовані   перед   1.07.2004.,   не   пізніше,   чим   перша перевірка радіоустаткування після 1.07.04г.

-         нафтотанкери, хімовози, газовози, балкери 500 брт. і більш, побудовані до 1.07.2004, - не пізніше, чим перший огляд радіоустаткування після 1.07.2004г.

-         інші вантажні судна 500 брт. і більш, побудовані до 1 липня 2004 p.; -

-              не пізніше першого огляду радіоустаткування після 1.07.2004г.
"The ship security alert system" повинна:

-         бути здатної приводитися в дію з навігаційного містка й, щонайменше, ще з одного місця на судні;

-         відповідати експлуатаційним стандартам на судні, установленим ІМО.

Коли    адміністрація    одержує    повідомлення    суднової    системи    охоронної

сигнализація, вона негайно сповіщає про це державі, поблизу якого судно в цей

час перебуває.

Коли Договірне уряд одержує повідомлення суднової системи попереджувальної

сигналізації із судна, яке не несе його прапор, цей уряд негайно сповіщає про це

відповідній Адміністрації й державі, поблизу якого судно перебуває.

Правило 7.

-              Договірний уряд установлює рівень охорони й забезпечує інформування про це
судів, що працюють у його територіальних водах або, що наміряються ввійти в
територіальні води (territorial sea).

Договірний уряд забезпечує можливість контакту з такими судами, які можуть запросити ради або допомоги, і через такі пункти передати повідомлення, що стосуються охорони інших судів.

Коли ризик нападу встановлен, Що Домовляється уряд повинний сповістити судна, яких це стосується, і їхні Адміністрації про наступне:

-         поточний рівень охорони;

-         заходу охорони, які повинні почати суду, щоб захистити себе від нападу відповідно до умов ч. А Кодексу ОСПС;

-         заходу охорони, які берегова держава розв'язала застосувати, якщо це мало місце.

Правило 8.

Капітан не може бути стиснутий Компанією, фрахтувальником або іншою особою в прийнятті або виконанням будь-яких розв'язків, які в силу професійного судження капітана необхідні для підтримки безпеки й охорони судна.

Якщо в силу професійного судження капітана виникає конфлікт між якимись вимогами безпеки (Safety) і охорони (Security), капітан повинен віддати перевагу вимогам, необхідним для підтримки безпеки. У такому випадку капітан може вжити тимчасових заходів безпеки й інформувати про них Адміністрацію. Правило 9.

У даному, великому за обсягом правилі, викладаються методи контролю судна в порту (Control of ships in port), зміст інформації, яку повинне передати Договірному уряду судно, що наміряється ввійти в його територіальне море (Ship intending to enter a port of another Contracting Government), додаткові умови (Additional provisions). У першому випадку вповноважений офіцер у порту перебування судна перевіряє наявність на борті дійсного міжнародного сертифіката по охороні (International Ship Security Certificate), виданого судну відповідно до умов ч. А Кодексу ОСПС. У випадку, якщо діючого Сертифіката на судні ні, або є явні підстави вважатися, що судно не відповідає вимогам цієї глави або ч. А Кодексу ОСПС, офіцер порту має право застосувати до такого судна один або кілька способів контролю, зазначених у данім правилі: перевірка судна (inspection of the ship), відстрочка відходу судна (delaying ship), затримка судна (detention of the ship), обмеження операцій, включаючи переміщення усередині порту або виселення судна з порту. При намірі судна ввійти в терводи Договірного уряду воно повинне передати вповноваженому офіцерові ряд відомостей, що стосуються рівня охорони судна, щоб уникнути необхідності застосування заходів контролю або додаткових дій. Це: наявність на борті дійсного сертифіката, рівень охорони, при якім працює судно, рівень охорони, при якім судно працювало в попередньому порту заходу, спеціальні заходи охорони, застосовувані в попередньому порту заходу, і ін; при наявності явних підстав уважатися, що судно не відповідає вимогам даної глави або ч. А Кодексу ОСПС, офіцер може прийняти ряд заходів, запропонованих ч. У Кодексу ОСПС, у тому числі заборона заходу в порт. Правило 10

Ставиться до портових засобів, які повинні відповідати вимогам цієї глави й ч. А Кодексу ОСПС. Правило 11

Договірні уряди можуть при застосуванні цієї глави й ч. А Кодексу ОСПС вступати в угоди з іншими договірними урядами відносно альтернативних заходів охорони для судів, що роблять короткі рейси на постійних лініях між портами,

розташованими на їхніх територіях. Такі судна не повинні прводити якісь дії з іншими суднами (ship- to- ship activities), не включеними в цю угоду. Правило 12

Адміністрація може дозволити певному судну або групі судів, що працюють під її прапором, застосувати інші заходи охорони, еквівалентні описаним у даній главі або в частині А Кодексу ОСПС. Ці заходи повинні бути щонайменше такими ефективними як і описані в цій главі. Правило 13

Договірні уряди повинні не пізніше 1 липня 2004 р. повідомити в ІМО й зробити доступними для Компаній і судів:

-   Імена й засобу контакту їх національних влади, відповідальних за охорони судів і портових засобів;

-   Місця усередині їхньої території, які охоплюють затверджені плани портових засобів;

-   Імена й контактні засоби тих осіб, які призначені бути доступними увесь час, щоб одержувати попереджувальні повідомлення із суден (ship-to-shore security alerts) і діяти, відповідно до правила 6.2.1;

-   Імена й контактні засоби тих, хто призначено бути доступними увесь час, щоб забезпечувати ради й допомога судам і тем, кому суду можуть передати відомості дотична охорони.

Приводиться також ряд інших умов, що стосуються зобов'язань Договірних урядів перед ІМО відносно охорони своїх судів і портових засобів.

8.3. Принципи прогнозування й оцінки обстановки при техногенних аваріях

У широкому змісті надзвичайну ситуацію можна визначити як сукупність склавшихся до даного моменту негативних факторів, що створюють певну обстановку, у якій відбувається істотне відхилення від нормального процесу.

Надзвичайна ситуація умовно складається із чотирьох взаємозалежних між собою елементів:

1)   Надзвичайний фактор (подія, подія, вплив);

2)   Надзвичайні (екстремальні) умови;

3)   Наслідки;

4)   Обстановка.

Обстановка в районі надзвичайної ситуації - конкретна характеристика зони (об'єкта, регіону), у якій зложилася НС на певний момент часу, що містить відомості про її стан, наслідки надзвичайної події, задіяних і необхідних матеріальних ресурсах, обсягах проведення робіт і ін.

Обстановка в районі надзвичайної ситуації може бути декількох рівнів: надскладн, що не має аналогів; складної й прийнятної.

Надскладна обстановка характеризується тим, що для ліквідації наслідків недостатньо всіх наявних сил і засобів, і потрібне залучення їх з інших регіонів. Разом із цим потрібні нові, спеціалізовані засоби, пристосовані під конкретну обстановку.

Складна обстановка характеризується тим, що вимагає для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації значного числа (або всіх) сил і засобів, що є в наявності в даному регіоні або на об'єкті.

Прийнятна   обстановка   характеризується   незначним   рівнем   складності   й вимагає для ліквідації наслідків порівняно невеликих витрат.

При аналізі обстановки можна виділити певне число характеристик її оцінки, по них визначити умови й з'ясувати наслідку надзвичайних факторів. До цих характеристик ставляться географічні, тимчасові, соціально-економічні характеристики, соціально-психологічні, соціально-політичні, управлінськийА-управлінські-організаційно-управлінські, екологічні й специфічні характеристики. Прогнозування й оцінка обстановки при надзвичайних ситуаціях проводяться для завчасного вживання заходів по попередженню надзвичайних ситуацій, зм'якшенню їх наслідків, визначенню сил і засобів, необхідних для ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих.

Метою прогнозування й оцінки наслідків обстановки надзвичайних ситуацій є визначення розмірів зони надзвичайної ситуації, ступені руйнування будинків і споруджень, а також втрат серед персоналу об'єкта й населення. Як правило, ця робота проводиться в три етапи.

На першому етапі проводиться прогнозування наслідків найбільш імовірних надзвичайних ситуацій природного й техногенного характеру, здійснюване для середньостатистичних умов (середньорічні метеоумови; середньостатистичний розподіл населення в будинках, на вулиці, у транспорті, на роботі й т.п.; середня щільність населення і т.д.). Цей етап роботи проводиться до виникнення надзвичайних ситуацій.

На другому етапі здійснюється прогнозування наслідків і оцінка обстановки відразу ж після виникнення джерела надзвичайних ситуацій за уточненим даними (час виникнення надзвичайної ситуації, метеорологічні умови на цей момент і т.д.).

На третьому етапі коректуються результати прогнозування й фактичної обстановки за даними розвідки, що передує проведенню аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт.

Незалежно від джерела надзвичайної ситуації можна виділити шість основних вражаючих факторів, що впливають на людей, тварин природне середовище, що оточує, інженерно-технічні спорудження і т.д. Це:

1.     баричний вплив (вибухи вибухових речовин, газоповітряних хмар, технологічних посудин під тиском, вибухи звичайних і ядерних засобів масової поразки і т.д.);

2.     термічний вплив (теплове випромінювання при техногенних і природних пожежах, вогненна куля, ядерний вибух і т.д.);

3.     токсичний вплив (техногенні аварії на хімічно небезпечних виробництвах, шлейф продуктів горіння при пожежах, застосування хімічної зброї, викиди токсичних газів при виверженнях вулканів і т.д.);