Анализ использования туристических ресурсов Акимовского района

Сакунов Ярослав

ст.-т I курсу ф-ту фіз. виховання

наук. керівник: К.Г.-М.Н.,доц. Бортніков Є.Г.

АНАЛИЗ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ТУРИСТИЧЕСКИХ  РЕСУРСОВ АКИМОВСКОГО РАЙОНА

История народов, которые селились на территории района, достигает тысячелетий, об этом свидетельствуют курганы бронзовой эпохи (ІІ тысячелетие к нашей эры). В 1784 году была основанная Таврийская губерния, куда входила и Акимовская волость. Возникло поселение в 1833 году. Основали его сектанты-духоборы из мордвы, со Спасского уезда Тамбовской губернии. Поселок получил название Акимовка от лица её основателя - полицейского Акима Колосовая. В 1863 году Акимовка становится волостным центром.

С развитием рыночных отношений  в конце прошлого столетия Акимовка становится одним из наибольших пунктов  торговли зерном.

В 1880 году отставной солдат Федот Пантелеймонович Наливайко сделал первую попытку строительства грязелечебницы. Сделанный анализ грязей проявил их немалые целебные свойства. Но, не имея медицинского образования и необходимых средств Наливайко Ф.П. не смог развернуть лечения надлежащим образом. Только в 1925 году были приняты решения об устройстве в Кирилловке грязелечебницы, в 1926 году она уже работала, хотя и на примитивном уровне. В наше время в комплексе оздоровительных процедур используются разнообразные души, массаже, бассейн, кабинеты голкорефлексотерапии, бювет минеральной воды и используется сероводородная лечебная грязь Молочного лимана.

Дно лимана укрыто толстым пластом лечебных грязей, которые используются лечебно-оздоровительными учреждениями. Неподалеку от села Тальника и Богатырь находятся источника лечебной воды. Побережье моря и лиманов является местом скопления птиц перед отлетом в теплые края, хотя значительное количество их, последние года, остается и на зимовку.

Зеленой жемчужиной не только Акимовского района, а и области, есть Богатырское лесничество, общая площадь которого достигает 1460 га, где водятся дикие кабаны, косули, фазаны. В последнее время увеличилось количество зайцев и лисиц. А в степной зоне района появились и волки.

На сегодня в Акимовском районе существует несколько перспективных направлений туризма, которые только начали развиваться.

Экотуризм в районе развит слабо,имеется лишь одна сельская усадьба зелёного туризма в с. Атманай.  Есть предпосылки для развития зелёного туризма.

Это наличие дендрологических, ландшафтных, орнитологических заказников. Уникальная природа р.Утлюк, Молочного лимана, устья р.Тащенак привлекает туристов. Данная природно-рекреационная зона активно используется для охоты на зверей и пернатую дичь. В Молочном лимане водятся камбала, сельдь, лещ, судак, тарань, осётр. Есть условия для разведения ценных пород рыб, таких как форель(в прудах), севрюга, белуга. Основные проблемы экотуризма это почти полное отсутствие сельских усадеб, инфраструктуры и предприятий сферы обслуживания в сёлах. Данная проблема обусловлена двумя факторами: несовершенством законодательства Украины в сфере инвестиций и туризма и соседством с климатическим курортом пгт. Кирилловка.

Развитие грязелечения в районе. Как уже отмечалось, впервые целебные свойства грязей Молочного лимана были исследованы и описаны в 1880 году благодаря попытке построить грязелечебницу отставным солдатом Наливайко. Грязелечение в Акимовском районе развито слабо, оно практикуется лишь в санатории «Кирилловка», хотя возможности для его организации имеются как в пгт. Кирилловка так и в населённых пунктах на берегу Молочного лимана, а именно сёлах: Богатырь, Радивоновка, Тимофеевка, Шелюги, Ефремовка.

Такой низкий уровень развития грязелечения в районе объясняется сложностью и несовершенством законодательного регулирования лечебно-курортной сферы и  длительным периодом окупаемости инвестиций в данный вид деятельности.

Развитие бальнеологического лечения  в районе.

В районе обнаружено 2 источника минеральной воды у сёл Шелюги и Богатырь. Их коммерческое использование в данный момент невозможно по причине их недостаточной исследованности. По указанной причине их инвестиционная привлекательность в данный момент невелика. Изменить ситуацию к лучшему может более детальное исследование данных источников в рамках подготовки инвестиционных проектов или программ.

На территории района обнаружены курганы  времён бронзового века и скифское городище, являющиеся интересными для  туризма, но для привлечения туристов на данные объекты необходимы их дополнительные исследования и организация инфраструктуры сферы обслуживания рядом с ними.

В целом можно отметить, что туризм в Акимовском районе развит достаточно хорошо, но на одном направлении – отдыхе в климатическом курорте Кирриловка. Остальные направления требуют дополнительных исследований и формирования инфраструктуры, которая хорошо развита только в пгт. Кирриловка и пгт. Акимовка. Важній туристический ресурс района – Молочный лиман используется на 5-10%, а сейчас, в связи с его засыханием – 2-3%.   Для привлечения туризма так же нужно увеличение количества народных праздников, широко отмечаемых в районе. Для увеличения количества туристов, посещающих данную местность, необходима реклама неизвестных и интересных для туристов уголков района, а также и увеличение количества гостиниц, сельских усадеб и других заведений размещения и питания туристов в них.

Сакун Ярослав

ст.-т I курсу ф-ту фіз. Виховання

наук. Керівник: к.г.-м.н., доц. Бортніков Є.Г.

АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ТУРИСТИЧНИХ РЕСУРСІВ Якимівського району

Історія народів, які селилися на території району, сягає тисячоліть, про це свідчать кургани бронзової епохи (ІІ тисячоліття до нашої ери). У 1784 році була заснована Таврійська губернія, куди входила і Якимівського волость. Виникло поселення в 1833 році. Заснували його сектанти-духобори з мордви, зі Спаського повіту Тамбовської губернії. Селище отримало назву Якимівка від особи її засновника - поліцейського Якима Колосова. У 1863 році Якимівка стає волосним центром. 
З розвитком ринкових відносин в кінці минулого століття Якимівка стає одним з найбільших пунктів торгівлі зерном. 
У 1880 році відставний солдат Федот Пантелеймонович Наливайко зробив першу спробу будівництва грязелікарні. Зроблений аналіз грязей виявив їх чималі цілющі властивості. Але, не маючи медичної освіти та необхідних засобів Наливайко Ф.П. не зміг розгорнути лікування належним чином. Тільки в 1925 році були прийняті рішення про влаштування у Кирилівці грязелікарні, в 1926 році вона вже працювала, хоча і на примітивному рівні. У наш час в комплексі оздоровчих процедур використовуються різноманітні душі, масажі, басейн, кабінети голкорефлексотерапії, бювет мінеральної води та використовується сірководнева лікувальна грязь Молочного лиману. 
Дно лиману укрито товстим шаром лікувальних грязей, які використовуються лікувально-оздоровчими закладами. Неподалік від села шелюги і Богатир знаходяться джерела лікувальної води. Узбережжя моря та лиманів є місцем скупчення птахів перед відльотом у теплі краї, хоча значна кількість їх, останні роки, залишається і на зимівлю. 
Зеленою перлиною не тільки Якимівського району, а й області, є Богатирське лісництво, загальна площа якого сягає 1460 га, де водяться дикі кабани, косулі, фазани. Останнім часом збільшилася кількість зайців та лисиць. А в степовій зоні району з'явилися і вовки. 
На сьогодні в Якимівському районі існує кілька перспективних напрямків туризму, які тільки почали розвиватися. 
Екотуризм в районі розвинений слабко, є лише одна сільська садиба зеленого туризму в с. Атманай. Є передумови для розвитку зеленого туризму. 
Це наявність дендрологічних, ландшафтних, орнітологічних заказників. Унікальна природа р.Утлюк, Молочного лиману, гирла р.Тащенак приваблює туристів. Дана природно-рекреаційна зона активно використовується для полювання на звірів та пернату дичину. У Молочному лимані водяться камбала, оселедець, лящ, судак, тарань, осетер. Є умови для розведення цінних порід риб, таких як форель (в ставках), севрюга, білуга. Основні проблеми екотуризму це майже повна відсутність сільських садиб, інфраструктури і підприємств сфери обслуговування в селах. Дана проблема обумовлена ​​двома факторами: недосконалістю законодавства України у сфері інвестицій та туризму і сусідством з кліматичним курортом смт. Кирилівка. 
Розвиток грязелікування в районі. Як вже зазначалося, вперше цілющі властивості грязей Молочного лиману були досліджені і описані в 1880 році завдяки спробі побудувати грязелікарню відставним солдатом Наливайко. Грязелікування в Якимівському районі розвинене слабо, воно практикується лише в санаторії «Кирілловка», хоча можливості для його організації є як в смт. Кирилівка так і в населених пунктах на березі Молочного лиману, а саме селах: Богатир, Радивонівка, Тимофіївка, Шелюги, Єфремівка. 
Такий низький рівень розвитку грязелікування в районі пояснюється складністю і недосконалістю законодавчого регулювання лікувально-курортної сфери і тривалим періодом окупності інвестицій у даний вид діяльності. 
Розвиток бальнеологічного лікування в районі. 
У районі виявлено 2 джерела мінеральної води біля сіл Шелюги і Богатир. Їх комерційне використання в даний момент неможливо з причини їх недостатньої дослідженості. За зазначеної причини їх інвестиційна привабливість в даний момент невелика. Змінити ситуацію на краще може більш детальне дослідження даних джерел в рамках підготовки інвестиційних проектів або програм. 
На території району виявлені кургани часів бронзового століття і скіфське городище, що є цікавими для туризму, але для залучення туристів на дані об'єкти необхідні їх додаткові дослідження і організація інфраструктури сфери обслуговування поряд з ними. 
У цілому можна відзначити, що туризм в Якимівському районі розвинений досить добре, але на одному напрямку - відпочинок у кліматичному курорті Кірріловка. Інші напрямки потребують додаткових досліджень та формування інфраструктури, яка добре розвинена тільки в смт. Кірріловка і смт. Якимівка. Важній туристичний ресурс району - Молочний лиман використовується на 5-10%, а зараз, у зв'язку з його засиханням - 2-3%. Для залучення туризму так само потрібно збільшення кількості народних свят, широко відзначаються в районі. Для збільшення кількості туристів, які відвідують дану місцевість, необхідна реклама невідомих і цікавих для туристів куточків району, а також і збільшення кількості готелів, сільських садиб та інших закладів розміщення та харчування туристів в них.