Ефективність використання рекреаційних ресурсів Черкаської област

Серед них:

• Будинок пана Енгельгарда 1828–1829 рр.;
• Дуб Т.Шевченка ;
• Хата чумака (етнографічний музей) 1816 р.;
• Хата Т.Шевченка XIX-ХХ ст.;
• Садиба: парк, палацовий будинок XVIII–XIX ст.;
• Державний історико-культурний заповідник «Батьківщина Т.Шевченка»;
• Преображенська церква Красногірського монастиря 1767–1772 рр.;
• Садиба Давидових поч. XIX ст.;
• Городище «Княжа гора» ХІІ ст.;
• Шевченківський Національний заповідник(Могила Т.Шевченка);
• Канівський музей народного декоративно-ужиткового мистецтва;
• Сосна М. В. Гоголя;
• Державний історико-культурний заповідник «Трахтемирів», с. Трахтемирів;
• Державний історико-культурний заповідник у м. Корсунь-Шевченківському;
• Садиба Лопухіних XVIII ст.;
• Парк і комплекс споруд Мисливського замку 1896–1903 рр.;
• Базиліанський монастир 1764–1784 рр.;
• Дендропарк «Софіївка» 1796 р.;
• Могила Цадика Нахмана 1811 р.;
• Костел 1812 р.;
• Національний заповідник «Чигирин»;
• Залишки вежі Дорошенка XVI–XVIII ст.;
• Братська могила козаків і мирних жителів, які загинули від рук турецьких загарбників XVII ст.;
• Пам'ятник героям битв з польсько-шляхетськими та турецькими загарбниками XIX ст.;
• Давні кургани;
• Мотронинський монастир 1801 р.;
• Іллінська церква-усипальниця Б.Хмельницького 1653 р.;
• Залишки маєтку Б.Хмельницького XVII ст.;
• Пам'ятник історії «Три криниці» XVII ст.
• Державний історико-археологічний заповідник «Трипільська культура» у с. Легедзине;
• Державний історико-культурний заповідник «Стара Умань»;
• Кам'янський державний історико-культурний заповідник;

 

 

3. Природоохоронні об’єкти Черкаської  області

 

Збереження природних  та історико-культурних комплексів сьогодні у всьому світі є пріоритетом, адже досвід розвинутих країн показав, що могутність держави визначається перш за все високим рівнем розвитку культури та технологій, в тому числі культури природокористування.Аналіз сучасного стану природоохоронних територій та об’єктів, їх територіального розташування у Черкаській області є актуальним і цікавим завданням.  Вирішення цього питання дозволить оптимізувати природно-заповідний фонд (ПЗФ) досліджуваного регіону.Станом на сьогоднішній день природно-заповідний фонд області налічує 488 заповідних об’єкти, загальною площею 450,0619 км2., що становить 2,152% від площі області. За підпорядкуванням і статусом, виділяють заповідні території та об’єкти загальнодержавного та місцевого значення. В межах Черкаської області налічується 20 об’єктів ПЗФ загальнодержавного та 468 – місцевого значення.Так, в Канівському районі функціонує єдиний на Черкащині Канівський природний заповідник. Він створений ще у 1923 році і займає площу 20,27 км2 . Даний заповідний об’єкт являє собою резерват природного генофонду широколистяного лісу і лугового степу Правобережного лісостепу України. Територія заповідника складає 4,5 % від площі всіх об’єктів ПЗФ області.Поряд з єдиним природним заповідником у регіоні створено регіональний ландшафтний парк місцевого значення «Трахтемирів». Він створений зовсім нещодавно – у 2000 році – і займає площу 55,625 км2 або 12, 36% загальної площі природоохоронних територій.У порівнянні з Канівським природним заповідником та регіональним ландшафтним парком «Трахтемирів», дещо менші розміри має Національний дендрологічний парк «Софіївка» – 1,686 км2 або 0,37 % загальної площі природоохоронних територій, що не завадило йому увійти до складу «Сіми чудес України».Водночас у Черкаській області функціонують різного типу заказники. Загалом нараховується 203 таких об’єктів ПЗФ, серед яких 5 загальнодержавного значення та 198 – місцевого. Одним з найбагатших за видовим складом флори та фауни водно болотних комплексів є ландшафтний заказник «Сулинський», який розташований у Чорнобаївському районі і має загальнодержавне значення. Його площа 78,713 км2 , що становить 17,5 % загальної площі природоохоронних територій області. Крім цього, він найбільший за розмірами заказник лівобережної частини Черкащини.На території Черкащини розміщені такі заказники: 1)гідрологічні – 106 об’єктів (загальною площею 59,24 км2  або 13 % від площі всіх об’єктів ПЗФ); 2)ботанічні – 54 об’єкти (9,9625 км2 або 2,21 % від площі всіх об’єктів ПЗФ); 3)ландшафтні – 14 об’єктів (108,356 км2 або 24 % від площі всіх об’єктів ПЗФ); 4) ентомологічні – 12 об’єктів (1,119 км2 або 0,25 % від площі всіх об’єктів ПЗФ); 5) зоологічні – 10 об’єктів (96,547 км2 або 21,45 % від площі всіх об’єктів ПЗФ); 6) орнітологічні – 5 об’єктів (47,36 км2 або 10,5 % від площі всіх об’єктів ПЗФ); 7) іхтіологічні – 1 об’єкт (1,23 км2 або 0,27 % від площі всіх об’єктів ПЗФ); 8) лісові – 1 об’єкт (0,127 км2 або 0,028 % від площі всіх об’єктів ПЗФ). Як бачимо, в регіоні, за кількістю об’єктів ПЗФ, більш поширені гідрологічні та ботанічні заказники (160), які займають площу 69,2 км2 або 15,4% від площі всіх об’єктів ПЗФ. Проте ландшафтні та загальнозоологічні заказники займають більшу площу 204,9 км2 або 45,5 % від площі всіх об’єктів ПЗФ, поступаючись кількістю об’єктів.Не менш поширеними у Черкаській області є пам’ятки природи. Їх налічується 186 одиниць (38,1 % від загальної кількості об’єктів ПЗФ), з них 6 – загальнодержавного і 180 – місцевого значення. Проте пам’ятки природи займають площу лише 14,408 км2 (3,2% від площі всіх об’єктів ПЗФ). На території Черкащини розміщені такі пам’ятки природи: 1) ботанічні – 108 об’єктів (4,9945 км2 або 1,1 % від площі всіх об’єктів ПЗФ); 2) геологічні – 30 об’єктів (0,5 км2 або 0,11 % від площі всіх об’єктів ПЗФ); 3) гідрологічні – 33 об’єкти (0,6959 км2 або 0,15 % від площі всіх об’єктів ПЗФ); 4) комплексні – 12 об’єктів (8,1648 км2 або 1,8 % від площі всіх об’єктів ПЗФ); 5) зоологічні – 3 об’єкти (0,0502 км2 або  0,011 % від площі всіх об’єктів ПЗФ). Отже, у Черкаській області найбільше ботанічних пам’яток природи (22,13% від загальної кількості об’єктів ПЗФ). Більшість з них розміщена у Черкаському районі (27 об’єктів), а також в Канівському (19) і К-Шевченківському (12) районах. Помітну частину займають також комплексні пам’ятки природи (1,8% від площі всіх об’єктів ПЗФ).У Черкаській області нараховують 51 заповідне урочище, що становить 10,45% від загальної кількості об’єктів ПЗФ. Вони займають площу 42,919 км2 (9,54 % площі об’єктів ПЗФ). Більшість заповідних урочищ розміщена у Канівському районі – 19 об’єктів. Найбільше за площею (11,73 км2) заповідне урочище Південне Таганчанське теж розміщене у Канівському районі.На території Черкащини є дендрологічний парк загальнодержавного значення «Софіївка» площею 1,69 км2 (0,38% від площі всіх об’єктів ПЗФ). Він розташований в Уманському районі. Згідно з Указом Президента України від 28 лютого 2004 року «Про надання дендрологічному парку «Софіївка» НАН України статусу «Національного» парк іменується «Національний дендрологічний парк «Софіївка». У Черкасах створено єдиний в регіоні зоопарк загальнодержавного значення площею 0,08 км2 (0,017%).Значне місце у природоохоронній справі Черкаської області відведено паркам-памʼяткам садово-паркового мистецтва. Їх налічується 44 одиниці (9% від загальної кількості об’єктів ПЗФ), з них 6 загальнодержавного значення. Загальна площа парків-памʼяток садово-паркового мистецтва становить 6,9098 км2 (1,53 % від площі всіх об’єктів ПЗФ). Парки розміщені майже по всіх районах Черкащини, окрім Жашківського, Маньківського, Черкаського районів. Найбільше їх нараховується у м. Черкаси (10 одиниць). Тальнівський парк має статус загальнодержавного значення і є найбільшим за площею – 4,06 км2 (1,02% від площі всіх об’єктів ПЗФ).За абсолютною кількістю природоохоронних територій та об’єктів лідирує Канівський район, в якому налічується 78 об’єктів (16% від загальної їх кількості). Набагато меншими є ці показники у Звенигородському (відповідно 52 об’єкти або 10,7 % від їх загальної кількості), Черкаському і К-Шевченківському (по 47 об’єктів або по 9,6% від загальної їх кількості). Ще нижчими абсолютні значення є в Маньківському (27 об’єктів або 5,53%), Золотоніському (25 об’єктів або 5,12%), Лисянському (23 об’єкти або 4,7%), Чигиринському (21 об’єкт або 4,3%), Смілянському (20 об’єктів або 4,09%) районах. У решті адміністративних районів Черкащини кількість об’єктів ПЗФ не перевищує 2,5 – 3,5% від загальної кількості по області та коливається від 9 до 17 одиниць. Найменше число об’єктів ПЗФ в межах Христинівського (4 обʼєкти або 0,8%)  району.Черкаська область відноситься до малолісних районів України. Площа лісового фонду області 338,2 тис. га, що складає 15,9 відсотків від площі області. Фактичний показник оптимальної лісистості становить всього лиш 15,3 відсотки, відповідно по Україні цей показник дорівнює 20 відсоткам. Відсоток площі ПЗФ від площі області складає всього 2,152 %.З метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, розвитку екологічної мережі в області ведеться активна робота по оголошенню нових і розширенню меж вже існуючих територій та об’єктів природно-заповідного фонду.В структурі ПЗФ Черкаської області відбулися суттєві зміни. З метою збільшення площі національної екомережі вже на початку 2009 року було затверджено 7 нових територій та об’єктів, що мають особливе природоохоронне та естетичне значенняі підлягають охороні (гідрологічний заказник «Мокрокалигірський»; гідрологічний заказник «Єрківський»; ландшафтний заказник «Рогозинські острови»; гідрологічна пам'ятка природи «Березіль»; ботанічна пам'ятка природи «Артанія»; парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва «Юність»; парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва «Сквер Обласної ради»), що дасть змогу збільшити площу заповідних територій області на 6.79 км2.Створюється Національний природний парк „Нижньосульський” на території вже існуючого ландшафтного заказника загальнодержавного значення „Сулинський” площею 7.871 км2.. Пропонується також створити найближчим часом, протягом 2009 року, ботанічний заказник місцевого значення «Піщанські луки», гідрологічний заказник місцевого значення «Греблянський», гідрологічний заказник державного значення «Дахнівський». Крім цього, пропонується розширити площі природно-заповідних територій існуючих об’єктів на 6,5 км2. Продовжуються роботи по розширенню території Канівського природного заповідника за рахунок частини РЛП «Трахтемирів» і урочища «Бучак».З метою покращання стану довкілля пропонується розширити мережу території ПЗФ Черкаської області за рахунок територій у долині р.Дніпро, на водно-болотних угіддях р.Сула тощо. 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Загалом на території Черкаської області сформовано загальну мережу природно-заповідного, яка здебільшого охоплює найцінніші природні комплекси або їх ділянки. Проте ще не всі природні комплекси  та об'єкти, які заслуговують на увагу, належать до ПЗФ. Загальнодержавною  програмою формування національної екологічної мережі України на 2000—2015 р. та «Національною програмою екологічного оздоровлення Дніпра та поліпшення якості питної води» (1997 р.) у Центральному Лісостеповому Придніпров'ї (в межах  Черкаської обл.) передбачається створення  національних природних парків, зокрема: «Трахтемирівський» — 10 тис. га (Черкаська  та Київська обл.), «Черкаський бір» — 40 тис.га (Черкаська обл.), «Холодний  Яр» — 6 тис.га (Черкаська обл.); «Середньодніпровський» — 300 тис.га (Черкаська та Кіровоградська обл.); розширення територій Канівського  природного заповідника (довести площу  до 5 858,6 га) з присвоєнням йому біосферного  статусу; формування п'ятьох регіональних ландшафтних парків: Тимошівський, Рось, Сунківський, Світловодський, Дніпровсько-Тясминський, Шуляцький, Долина Гірського Тікича та інших об'єктів ПЗФ у межах  водно-болотяних угідь, лісостепових масивів, головних річок (Дніпро, Тясмин, Синюха, Велика Вись, Чорний Ташлик, Рось, Вільшанка, Гірський Тікич), водосховища, які мають основні площі біоландшафтного  розмаїття. Внаслідок цього доведення  площі природного-заповідання в  межах Черкаської області складатимуть більше 10%. Згадані об'єкти на сьогодні не створені. Черкаська область – це унікальний регіон для розвитку туризму. І це якраз той шлях, який дасть можливість створити швидко за не такі вже й великі кошти робочі місця. Але головне – це дасть можливість створити умови для туристів, привабливі умови для вивчення унікальної історії краю. Туризм має стати основною статтею доходів до обласного бюджету Необхідно створити такі умови, щоб людей, які приїжджатимуть до Канева, зустрічала молодь, відразу вручала інформаційні буклети, радила, які місця відвідати найкраще. Необхідно створити атмосферу турботи навколо туриста і зацікавити його, адже найголовніше завдання туристичної галузі – це привабливість. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної  літератури

 

1.Попович С.І. Туристично-екскурсійні  ресурси України: Вступ до проблеми// Туристичні ресурси України: Збірник  наукових статей. – К.: ФПУ, 1996.;

2. Черкаська область//Географічна енциклопедія України. Т.2. – К.:УРЕ, 1980.; Черкаська область//Українська радянська енциклопедія.Т.5. – К.: УРЕ, 1980.;

3.Гринюк Т.А. Рекреаційні системи Черкащини (географічний аналіз)//туристичні ресурси України: Збірник наукових статей. –К.: ФПУ, 1996.;

4. Черкаська область//Україна: Путівник. – К.: Смолоскип, 1995.;Туристичні ресурси України: Збірник наукових статей. – К.: ФПУ,1996.

5. Старостенко Г.Г. Соціально-географічна та демографічна база рекреаційної діяльності (на прикладі Київської області)//Туристичні ресурси України: Збірник наукових статей. –К.: ФПУ, 1996.

6. http://tourlib.net/books_ukr/pankova312.htm

7. http://tourlib.net/books_ukr/kyfjak_2.htm

8. http://tourlib.net/statti_ukr/tourism_ukr2.htm