Класифікація засобів розміщення

Будинки готелів розрізняються за багатьма ознаками: типом конструкцій, місткості, поверховості, призначенням, режиму експлуатації та ін. При інших незмінних умовах технологічні вимоги майже завжди допускають кілька можливих будівельних рішень.

В залежності від типу конструкцій і матеріалів будинку готелів бувають каркасні, блокові, монолітні, з місцевих будівельних матеріалів та ін.

При класифікації за режимом експлуатації розрізняють готелі цілорічного, сезонного, змішаної дії.

 

При класифікації за місцем розташування виділяють готелі, розташовані в місті; готелі, розташовані поза містом; придорожні готелі; готелі, розташовані на воді та ін.

Різна поверховість готелів. Чим більше поверхів у готелі, тим більше труднощів виникає при евакуації людей в екстремальних ситуаціях, ніж великі зміни в обладнанні та плануванні слід передбачити.

Готелі розрізняються за кількістю постійних спальних місць (місткості). В американській та вітчизняній практиці дотримуються наступної типології готелів за місткістю: менше 100 місць – малі готелі, від 100 до 500 місць – середні готелі, більше 500 місць – великі готелі.

За рівнем комфорту в міжнародній практиці готелю розрізняються за зірками: від нижчої – 1 зірка до вищої – 5 зірок. Характеристика рівня комфорту виконується з урахуванням не тільки стану матеріальної бази готелю, але й ефективності роботи персоналу готелю. Типологія зарубіжних готелів, встановлена ​​по семи ознаками.

Інтер'єр готелю повинен володіти естетичною та художньою виразністю, відповідати функціональному призначенню приміщень. В особливій увазі, поряд з меблями, потребує постільна білизна та приладдя, столова білизна, драпірування, килими, килимові покриття. Засобами посилення виразності внутрішнього простору обладнаних приміщень служать колірне і світлове рішення, особливості застосовуваних матеріалів. При будівництві готелів застосовуються оздоблювальні матеріали більше 200 найменувань. Поряд із системами природного освітлення (верхнє, бічне, змішане) діє система штучного освітлення.

При технічній експлуатації будівлі готелю здійснюється періодичний огляд його елементів (підвали, стіни, дах і т.д.). Необхідно готуватися до сезонної експлуатації будівлі, а також своєчасно виконувати поточний і капітальний ремонт будівлі та інженерного обладнання.

 

 

1. 3. Міжнародна класифікація готелів

 

Крім перерахованих вище класифікацій готелів використовують і інші системи їх класифікацій, яких на сьогоднішній день існує більше тридцяти.

Найпоширенішими класифікаціями є: система зірок (вживана у Франції, в Австрії, Угорщині, Єгипті, Китаї та ряді інших країн); система букв, використовувана в Греції; система «корон» характерна для Великобританії; система розрядів та інші.

В даний час в світі найбільш поширеною системою класифікації є Французька національна система. Вона встановлює для туристських готелів шість категорій, серед яких п'ять з привласненням певної кількості зірок (1*, 2*, 3*, 4*, 5*). Мінімальні вимоги на присвоєння одній з категорії:

- Кількість кімнат;

- Загальні приміщення;

- Устаткування готелю;

- Комфортність житла;

- Обслуговування;

- Доступність інвалідам  та особам з обмеженою рухливістю.

За типом французької класифікації в Європейських країнах виділяється німецька класифікація, згідно якої, готельні підприємства діляться на 5 класів. Туристський клас – 1*; стандартний клас – 2**; комфортний клас – 3***; перший клас – 4****; люкс – 5 *****.

Крім традиційних зірок існують системи «букв» і «корон». У Греції користується популярністю буквена система класифікації, хоча на фасадах готелів можна побачити і звичні зірки. Усі грецькі готелі діляться на чотири категорії: A, B, C, D. Готелі категорії A відповідають чотирьом зіркам, B – трьом зіркам, C – двом зіркам. Готелям вищої категорії в Греції нерідко присуджується категорія «de Luxe», тобто D.

На наш погляд, класифікація англійських готелів досить складна. Як правило, на фасаді готелів зображені не зірки, а корони. Щоб перевести категорію готелю з «мови корон» на «зоряний», необхідно від загальної кількості корон відняти одну.

Але найбільш правильною вважається класифікація, запропонована Асоціацією британських турагентств:

- Бюджетні готелі (1 зірка) розташовані в центральній частині  міста і мають мінімум зручностей;

- Готелі туристського  класу (2 зірки) розташовують баром  і рестораном;

- Готелі середнього класу (3 зірки) мають досить високий  рівень обслуговування;

- Готелі першого класу (4 зірки) пропонують дуже високу  якість проживання і відмінний  рівень обслуговування;

- Готелі вищої категорії (5 зірок) мають рівень обслуговування  і проживання екстракласу.

Класифікація італійських готелів досить заплутана, офіційної «зоряної» шкали в країні немає. Згідно з прийнятими в Італії нормам, готелі класифікуються на три категорії: першу категорію умовно можна віднести до чотиризіркові; другу категорію - до тризірковому, третю категорію - до двозірковому.

В Іспанії також існує градація засобів розміщення за категоріями:

- Готелі – п'яти категорій від 1 до 5 зірок;

- Будинки готельного типу, бунгало, апартаменти та ін – від 1 до 4 зірок;

- Заїжджі двори – від 1 до 3 зірок;

- Пансіони – трьох категорій.

Крім того, в Іспанії існують державні підприємства прийому туристів, що знаходяться в підпорядкуванні у Державного міністерства по туризму. До них відносяться старі фортеці, замки, палаци, які обладнані як готелі «люкс».

Таким чином, для кожної країни характерна своя класифікація готелів і готелі, що відносяться до однієї категорії, але розташовані в різних країнах, мають істотні відмінності.

 

Висновок

 

У наш час готельна індустрія являє собою галузь із високим рівнем конкуренції. Все частіше ми стаємо свідками того, як відкривається новий готель. Нові концепції створюються з метою максимально повного задоволення потреб певних груп споживачів. Підприємства створюються, а через деякий час частина з них не витримує конкуренції і виходить з бізнесу. У готельному господарстві слово "сервіс", як вже зазначалося вище, означає систему заходів, що забезпечують високий рівень комфорту, що задовольняють найрізноманітніші побутові, господарські і культурні запити гостей. І з кожним роком ці запити і вимоги до послуг підвищуються. І чим вище культура і якість послуг обслуговування гостей, тим вище імідж готелю, тим привабливіше вона для клієнтів і, що не менш важливо сьогодні, тим успішніше матеріальне процвітання готелю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Бойко М. Г. Організація  готельного господарства: Підручник. / М. Г. Бойко, Л. М. Гопкало. – Київ: Київ. нац. торг-екон. ун-т., 2006. – 448 с.

2. Волков Ю.Ф. Технологія готельного обслуговування: підручник / Ю.Ф. Волков. – Вид. 2-е. – Ростов-на-Дону: Фенікс, 2005. – 384 с.

3. Волков Ю.Ф. Законодавчі основи готельного сервісу / Серія «Підручники, навчальні посібники». – Ростов-на-Дону: Фенікс, 2003. – 320 с.

4. Медлік С. Готельний бізнес: Підручник для студентів вузів, які навчаються за спеціальностями сервісу / С.Медлік, Х. Інграм; (пер. з англ. А. В. Павлов). – М.: 2005. – 239 с.

5. Кабушкин Н. И. Менеджмент гостиниц и ресторанов. / Н. И. Кабушкин. – Мн. : Новое знание, 2000.

6. Чудновський А. Д. Готельний і туристський бізнес. / Під ред. проф.  А. Д. Чудновського – М.: 2000. – 352 с.

7. Закон України " Про туризм ". – Київ, 1997.

8. ДСТУ 4268: 2003 " Послуги  туристичні. Засоби розміщення. Загальні  вимоги.

9. ДСТУ 4269: 2003 " Послуги  туристичні. Класифікація готелів".