Інноваційні процеси в просуванні та комерціалізації туристського продукту

2. Контекстна реклама. В цьому випадку рекламодавець "купує" у пошукової системи певні ключові слова. Наприклад, туристична фірма може купити слова "курорт", "готель", "тур". При здійсненні пошуку, запит якого містить одне з цих ключових слів. Користувач, крім посилань на сторінки, побачить відповідну рекламу даної турфірми.

3. Банерна реклама. Традиційно рекламні кампанії в Інтернеті асоціюються з банерами (графічними рекламними блоками). Банер - це прямокутне графічне зображення, розташоване на сторінці веб-сервера видавця, має гіперпоси-лання на сайт фірми-рекламодавця. Одним із ефективних рекламних методів є участь в обмінній мережі банерообміну. Принцип цього типу реклами полягає в тому, що певна компанія демонструє на веб-сторінках свого сайту банерну рекламу, а натомість отримує покази рекламних блоків на сайтах учасників банерної мережі.

5. Електронна пошта. Ще одним видом інформаційних технологій є e-mail маркетинг. Як засіб комунікації і реклами широко використовується в туристичній індустрії поряд з іншими Інтернет-технологіями. Для електронної розсилки можуть використовуватися як власні електронні бази туристичних організацій, так і можливості масових розсилок через спеціалізовані організації, в цьому випадку адресатом, як правило, є безпосередньо потенційні клієнти. Такі розсилки недорогі і дозволяють оперативно інформувати клієнтів про новини, нові маршрути, зміни цін і інше, а можливість використання ілюстрацій і наявність посилання на портал значно підвищує їх сприйняття і інформативність.

6. Реклама через соціальні мережі. В усьому світі нараховується 307 млн. користу-вачів сайтів, за допомогою яких люди знайомляться, шукають друзів, спілкуються. Світовим лідером серед соціальних мереж залишається Facebook – його аудиторія в грудні 2009 р. перевищила 206 млн осіб, тобто 67% всіх користувачів соціальних ме-реж у світі” [3].За результатами дослідження Cnews Analytics, аудиторія “Одноклассников” перевищує 45 млн осіб, а “Вконтакте” – 40 млн. Наприклад, туристичне підприємство в мережі “Вконтакте” може рекламувати себе через сервіси «Зустрічі» та «Групи», «Оголошення», «Бажання», а також за допомогою банерів, посилань. Рекламні оголошення “Вконтакте”– цифровий аналог рекламних брошур та листівок, які роздають потенційним клієнтам. Рекламодавець сплачує лише за унікальні переходи, тобто за кількість різних людей, які взяли матеріал і вивчили його.

Висновок. Реклама послуг за допомогою мережі Інтернет надає туристичним підприємствам низку переваг перед конкурентами. До основних можна віднести покращення іміджу підприємства; збільшення ефективності рекламних заходів; отримання додаткового каналу поширення інформації та реалізації турпродукту; збільшення інформованості потенційних клієнтів про підприємство та його послуги; можливість прямого та зворотного зв'язку з клієнтами у режимі реального часу; спрощення і зменшення часу на здійснення таких типових операцій, як бронювання, консультування, сплату послуг; можливість дистанційного обслуговування потенційних клієнтів з інших міст або країн. Впровадження електронного маркетингу на туристичних підприємствах забезпечить ефективне просування туристичного продукту.

Список використаних джерел

1. Волков С.Н. Туризм и  информатизация общества. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 254 с.

2. Иванов В.М. Красильников  В.П. Менеджмент в туризме. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 345 с.

3. Маркетинг туристских  направлений в режиме он-лайн: стратегии информационной эры // Публикации Делового Совета Всемирной  туристской организации. - М., 1999. - С.34–45.

4. http://www.adm-pl.gov.ua.

6. Спориш О.А. Застосування  маркетингових стратегій для  забезпечення стабільного розвитку  регіонального туризму // Науковий  вісник ПУСКУ. Серія “Економічні науки”. – Полтава: ПУСКУ, 2007. – № 3 (25). – С.109–112.

7. Тягунова Н.М., Спорыш  О.А. Маркетинговое исследование  рынка туристических услуг // Международная  научная конференция профессорско-преподавательского  состава, сотрудников и аспирантов  кооперативних вузов стран СНГ, 07.02.2006 г. – Москва: МУПК, 2006. – С.397–398.

8. Шеремет П. Бізнес ХХI століття: глобальний, віртуальний, динамічний, невагомий… А освіта? // Синергія. – 2000. – №1. – С.17–20.  
9. Дідух Д.І. Інтернет реклама як складова електронного бізнесу // http://tourlib.net/statti_others/diduh.htm