Особенности подготовки туристических кадров в Украине

Особливості підготовки туристичних кадрів в Україні

 

УДК [378.2:338.48] (477)                                                     Соколовська І.В

 

Анотація. Розглянуті особливості підготовки фахівців туристичної індустрії в Україні. Проаналізована кількість вищих навчальних закладів туристичної направленості в різних областях країни. Виділені професійні роботи туристичного характеру, внесені до національного класифікатору професій України. Сформована модель якісної підготовки спеціалістів для туристичного бізнесу.

Ключові слова. Туристичний напрям економічної діяльності, освіта, вищі навчальні заклади туристичного напряму, національний класифікатор професій України, віртуальні лабораторії, фахівець у галузі туризму.

Аннотация. Рассмотрены особенности подготовки специалистов туристической индустрии в Украине. Проанализировано количество высших учебных заведений туристического направления в различных областях страны. Выделены профессиональные работы туристического характера, внесенные в национальный классификатор профессий Украины. Сформирована модель качественной подготовки специалистов для туристического бизнеса.

Abstract. The features of training of tourism industry in Ukraine. Analyzed the number of higher education institutions in various tourist destinations of the country. Distinguished professional work of tourist made ​​a national of professions Ukraine. Formed a high quality training for the tourism business.

Туристичний напрям економічної діяльності в Україні відчуває недостатність кваліфікованих кадрів в сфері туризму. Ця проблема посилюється внаслідок спорудження нових об’єктів туристичної інфраструктури, зростанням в’їзного та  внутрішнього туризму. На даний час, за даними державної служби туризму та курортів, в туристичній галузі України зайнято 7,6% населення. У більш ніж семи тисячах туристичних компаній працює майже 40 тисяч фахівців. Постійне збільшення суб’єктів туристичного ринку потребує більшої кількості професійних кадрів, трудовий потенціал яких відповідає вимогам сьогодення. У зв’язку з цим, тема статті є актуальною та потребує подальшого теоретичного та практичного дослідження.

Сутність і зміст професійної  освіти в сфері туризму висвітлені в наукових працях  Банишева С.Я., Маркової А.К.,  Мороз Л.В.,     Олійник П.М., Поважна Л. І., Скрипник М. І., Цехмістрова Г. С. Однак, недостатньо уваги було приділено тенденціям та перспективам підготовки фахівців туристичного напряму в умовах динамічного розвитку сфери туризму, що є метою статті.

Сьогодні жорстока конкуренція  між туристичними компаніями не дозволяє приймати на роботу працівників, не маючих туристичної освіти. Однак, не дивлячись на те, що навчальних закладів, здійснюючих підготовку спеціалістів туристичного напряму економічної діяльності, вже більше сотні, роботодавцю, перед тим як визначитись із персоналом, доводиться ретельно підбирати співробітників. Студенти, володіючи лише теоретичними знаннями, не вміють поводитися з системами бронювання, не володіють комерційними навичками, не знайомі з формами звітності, що використовуються в туризмі. У свою чергу туристи стають все більш освіченими, вибагливими і вимогливими.  Якість цієї освіти викликає безліч нарікань, та через відсутність практичних навичок у випускників багатьом компаніям доводиться витрачати час на самостійне навчання співробітників [1].

На сьогоднішній день навчальні заклади, що готують фахівців для туризму, готельного та ресторанного бізнесу існують в кожній області. Однак, державне замовлення на фахівців напряму підготовки «Туризм» не збільшується, ця галузь залишається  більшою мірою приватним бізнесом. Тим не менш, конкурси на туристичні спеціальності становлять не менше 3-4 особи на місце. Наприклад, вступна компанія 2012 року відзначається своїми показниками. У Харківський національний економічний університет було подано 438 заяв, тобто якщо врахувати ліцензійний обсяг за напрямом «Туризм» (50), конкурс складав майже 9 осіб на місце [3].

 

 

 

Таблиця 1

«Характеристика вищих навчальних закладів за напрямом підготовки «Туризм» в різних регіонах України»

 

№	Регіон	Кількість навчальних закладів	Ліцензійний обсяг за напрямом підготовки «Туризм»	Форма власності
				Державна	Приватна
1	Київська область	17	4590	8	9
2	Львівська область	11	1265	8	3
3	Запорізька область	8	950	4	4
4	Автономна республіка Крим	7	860	5	2
5	Харьківська область	7	910	5	1
6	Івано-Франківська область	6	700	4	2
7	Одеська область	6	745	5	1
8	Черкаська область	6	820	4	2
9	Закарпатська область	5	630	4	1
10	Луганська область	5	1180	4	1
11	Волинськаяобласть	4	335	1	3
12	Дніпропетровська область	4	485	3	1
13	Ніколаевська область	4	840	2	2
14	Полтавська область	4	445	1	3
15	Севастопіль	4	315	3	1
16	Чернівецька область	4	400	3	1
17	Чернігівська область	4	640	3	1
18	Донецька область	3	460	1	2
19	Сумська область	3	420	2	1
20	Вінницька область	2	380	1	1
21	Кіровоградська область	2	360	1	1
22	Тернопільська область	2	150	2	–
23	Херсонська область	2	360	1	1
24	Житомирська область	1	30	–	1
25	Рівенська область	1	35	1	–
26	Хмельницька область	1	50	1	–
	ВСЬОГО	123	18305	78	45

 

Регіонами-лідерами з підготовки фахівців туристичної сфери є  Київська, Львівська, Запорізька, Харківська області та Автономна республіка Крим. Регіони, що характеризуються найбільшими  туристичними прибуттями та є найбільшими  туристичними центрами України, розуміють прибутковість та перспективність цього напряму економічної діяльності, тому освітні заклади реагують на цю потребу та пропонують якісні освітні послуги.

Необхідно зазначити, що в  Україні фахівець з туризму – поняття достатньо широке та потребує виділення окремих професій та спеціальностей, а також вимагає наявність особливих професіональних компетентностей.  Частково, ця проблема була вирішена з перевиданням національного класифікатору професій України. Проаналізував видання 2012 року, були сформовані наступні розділи професійних робіт за туристичною направленістю: 

законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі) – 25;

професіонали – 26;

фахівці – 5;

технічні службовці – 4;

працівники сфери торгівлі та послуг – 2;

кваліфіковані робітники  сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства – 3;

кваліфіковані робітники з інструментом – 1;

робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою  технологічного устаткування, складання устаткування та машин – 4;

найпростіші професії – 3;

В результаті аналізу було виділено 78 професіональних робіт туристичного напряму, із них 25 «туристичних професій» було внесено до національно класифікатора професій України у 2012 році [4]. Також в рамках проекту «Диверсифікація та підтримка туристичного сектору Криму» будуть розроблені вимоги до нових професій в туризмі. Це ряд професій, які існують в реальності, проте відсутні в Національному Класифікаторі професій України. Наприклад, аніматор туризму, ивент-спеціаліст, що готує різноманітні заходи. Також, планується розробити кваліфікаційні вимоги до 5 професій, тобто крім вищезазначених з’явиться: гід-екскурсовод, власник приватного гостьового дому, сомельє. Це свідчить про те, що держава намагається реагувати на потреби ринку праці [5].

Роботодавці спираються саме на практичні навички майбутніх  фахівців галузі туризму, тобто на їх вміння. Розуміючи, що теоретичні знання без гідної практичної підготовки – марна трата часу, вони формують нові критерії для працевлаштування в туристичній галузі.

Тобто, майбутній фахівець повинен отримувати максимально реальне уявлення про туристичний бізнес. В ідеалі, на базі навчального закладу що готує фахівців для індустрії туризму повинно бути все необхідне для практичного навчання. Навчальні турфірми, готелі, центри готельного та ресторанного сервісу. Подекуди такий підхід вже застосовується: наприклад, в Харківському національному економічному університеті, був підписаний договір з компанією «Оверия-туризм» про використання програмного продукту в навчальному процесі та розроблений навчальний посібник для студентів. В аудиторіях було встановлено програмне забезпечення для туристичного бізнесу, тобто, сформувано віртуальну інформаційну лабораторію з віртуальною базою клієнтів, споживачів, контрагентів.

Робота в таких  лабораторіях дозволяє змоделювати  реальні умови діяльності туристичного підприємства, що дає можливість майбутнім  фахівцям туристичної індустрії  отримувати реальне уявлення про  туристичний бізнес та тонкощі професії. Саме це, вважається головною конкурентною перевагою майбутніх фахівців на ринку праці.

На думку фахівців, для  максимально ефективного навчання та підготовки кваліфікованих кадрів необхідно додати більше спеціалізованих  предметів в програми навчання, а  для викладання запрошувати фахівців-практиків із туристичних компаній. На останніх курсах студентам можна запропонувати вибирати ті чи інші туристичні напрямки в якості профільних [2]. Також студентам не завадило б проходити практику після кожного року навчання. При цьому графік навчальної практики повинен бути складений таким чином, щоб студент не приходив в турфірму в розпал сезону - тоді менеджери могли б приділити практиканту набагато більше уваги.

Література:

1. Сударєва Н. С. Формування професійної компетентності майбутніх фахівців із туризму у вищих навчальних закладах: автореферат дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Н. С. Сударєва ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К., 2011. - 22 с.

2. Федорченко В. К. Актуальні проблеми неперервної туристської освіти / В.К. Федорченко // Наукові записки КУТЕП: щорічник. – К. : Знання України, 2003.- Вип. 3. – С. 145-160.

3. Туристичні ВНЗ України. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://tourpalata.org.ua/rus/polesnoje_turistu/

4. Національний класифікатор України "Класифікатор професії". ДК 003:2010 /  – К.: «Центр учбової літератури», 2012. – 360с.

5. «Діверсифікація та підтимка туристичного сектору Криму» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://investigator.org.ua/news/

 

 

 

Студентка 3 курсу, 7 групи                                           Соколовська І.В.

Керівник                                                                         Лола Ю.Ю.

Заступник завідувача кафедри                                   Кісь О.П.