Імпорт фруктів

Джерело: United Nations Statistics Division (UNSD), Commodity Trade Statistics

 

З таблиці видно, що основними світовими  імпортерами залишаються США, Німеччина, Великобританія, Бельгія, Франція та Росія. В середньому вони імпортують свіжих фруктів на 4000 млрд. дол. на рік. Україна з кожним роком збільшує імпорт свіжих фруктів, і за даними статистики, у 2011 році імпортувала фруктів  на 499,1 млрд. дол.

За прогнозом Міністерства сільського господарства США ("USDA"), світове  виробництво яблук у 2012 р. підвищиться  в порівнянні з попереднім роком  на 4% і досягне, таким чином, рекордного рівня. Випуск в Китаї, на який припадає більше половини всього світового виробництва  яблук, виросте на 5%. Хоча холодна  весняна погода і надлишкові літні  дощі сприяли зниженню врожаю в провінціях Шаньдун і Шаньсі, другому та п'ятому за величиною регіонах-продуцентів яблук в Китаї, збільшення виробництва в інших провінціях відшкодує ці збитки. Завдяки збільшенню збору в Польщі, випуск в ЄС зросте в 2012 р. на 10%. В Італії та Франції очікуються скромні врожаї. Виробництво яблук у США незначно зросте через відновлення промисловості в Мічигані після заморозків минулої весни.

Світовий експорт яблук також  досягне рекордного рівня в 2012 р., порівняно з 2011 р. він підвищиться  на 10%. Відвантаження з ЄС зростуть на 40%. Експорт з Китаю і Чилі незначно збільшиться за рахунок  очікуваного зростання попиту з  боку Індонезії та Росії.

Росія є найбільшим імпортером яблук  у світі. Згідно з прогнозом, поставки на російський ринок істотно збільшаться, оскільки внутрішнє виробництво  не зможе задовольнити попит.

Світове виробництво винограду  в 2012 р. зросте на 3% і досягне рекордного рівня. У Китаї, на який припадає понад 40% усього світового вирощування, посадочні площі під виноградниками будуть збільшуватися, тому збір, як вважають американські експерти, зросте в порівнянні з минулим роком на 8%. Завдяки хорошим погодним умовам врожай винограду в Туреччині буде на 2% вище торішнього, в Бразилії та Європі - залишиться колишнім, в США знизиться на 6% через зменшення збору в Каліфорнії.

Згідно з прогнозом, світовий експорт  винограду в 2012 р. виросте на 3%. Відвантаження  з Китаю та Індії підвищаться, з Чилі і США залишаться на колишньому рівні.

Високий попит на виноград з боку США і Китаю буде сприяти зростанню  світового імпорту.

Світове виробництво груш підвищиться  в 2012 р. на 5%. У Китаї, частка якого  у світовому випуску груш перевищує 70%, завдяки зростанню врожайності  випуск зросте на 4% відносно торішнього рівня. Відносно низька вартість груш в останні кілька років сприяла  тому, що деякі китайські фермери  переключилися на виробництво інших  видів фруктів, таких, як виноград, вишня  або нектарини. Очікується, що в ЄС в 2012 р. завдяки хорошим погодним умовам збір груш зросте на 15%. У минулому році через надлишкових дощів  була втрачена частина врожаю в Італії. У США в поточному році ріст виробництва груш повинен скласти 9%.

За прогнозом "USDA", світовий експорт  груш у 2012 р. в порівнянні з минулим  роком підвищиться на 4%. Прогнозується  розширення відвантажень з Аргентини  та Європи, перш за все, до Бразилії і  Росії. В результаті зростання внутрішнього попиту експорт з Китаю скоротиться  на 5%. Відвантаження із США зростуть на 6% за рахунок збільшення поставок в Канаду і Мексику.

Аналітики прогнозують, що в сезоні 2012 світове виробництво персиків і нектаринів зросте на 10% і складе 18,1 млн. т. Таке значне зростання вони пояснюють збільшенням виробництва  цих кісточкових фруктів в  Китаї, де очікується розширення виробничих площ і більший калібр виробленої продукції. Світовими лідерами з  виробництва персиків і нектаринів стануть Китай з обсягом виробництва  в 11,6 млн. т (на 10% вище, ніж у попередньому сезоні), Європейський Союз (майже 4 млн. т, що на 18% вище) і США (1,2 млн. т, що практично  аналогічно обсягом врожаю сезону 2010/11).

Світове споживання персиків і нектаринів у 2012 р. виросте завдяки розширюється ринкам Китаю та ЄС. Що стосується світового експорту цих фруктів, то він також зросте (на 4% до 587 тис. т), здебільшого через зростаючий попит з боку Росії. Російська Федерація залишиться ринком номер один для міжнародних постачальників завдяки високому попиту на продукцію і сильному курсу національної валюти. Таким чином, обсяг імпорту персиків і нектаринів в Росію збільшиться на 12% і складе 250 тис. т.

Виробництво апельсинів у світі  в 2012 р. скоротиться на 4% і становитиме 51 млн. тонн. Через погані погодні  умови урожай апельсинів у Бразилії знизиться на 12%, а в Мексиці  буде на 22% менше торішнього, що надасть  основний негативний вплив на глобальний рівень виробництва. У той же час, обсяг зібраних апельсинів в інших  ключових країнах-виробниках збільшиться.

Світове виробництво апельсинового  соку зменшиться на 8% – до 2,2 млн. тонн, в основному у зв'язку зі скороченням  обсягів переробки апельсинів у  Бразилії. У той же час, виробництво  соку в США незначно зросте завдяки  більш високому врожаю апельсинів у  Флориді.

Світове виробництво лимонів впаде  на 5% і складе 6,3 млн. тонн. Зростання  врожаю в ЄС і Туреччини не зможе  компенсувати його зниження в Аргентині  та Мексиці.

У той же час, виробники грейпфрутів  і мандаринів зможуть зібрати  урожай більше, ніж у минулому сезоні. Так, імовірно виробництво грейпфрутів  складе 5,4 млн. тонн, а мандаринів - 21,5 млн. тонн.

Правління аграрного сектора провінції  Ель Оро (MAGAP) повідомило про значне збільшення експорту бананів, що свідчить про те, що договори, підписані між виробниками та експортерами фруктів, є дійсними, згідно з офіційними повідомленнями.

Згідно зі статистикою MAGAP, експорт  бананів в 2011 році склав 270 млн. ящиків, що на 1,7% більше порівняно з 2010 роком. 28,85% фруктів, експортованих в минулому році, були відвантажені з порту  Пуерто Болівар, тобто 77,9 млн. ящиків.

Росія, США, Італія, Німеччина, Бельгія, Іспанія, Чилі – основні ринки-покупці  бананів. Компанії, які найбільше  експортують, – Ubesa, Banaconti, Reybanpac, Chiquita Banana, Gold.

Положення на світовому ринку окремих  видів фруктів, тис. т наведено у  додатку 1.

 

 

 

 

1.2 Аналіз  українського ринку фруктів

 

За інформацією  аналітиків "АПК-Інформ: овочі та фрукти", в минулому році Україна встановила новий рекорд імпорту трьох основних видів цитрусових: апельсинів, мандаринів і лимонів. При цьому попереднє досягнення протрималося з 2007 року і було перевищено в 2011 році відразу на 11%.

Особливо  слід відзначити відновлення імпорту  апельсинів, який протягом останніх трьох  років стабільно стагнував. У минулому році імпорт апельсинів виріс на 15%, проте як і раніше був на 8% нижче обсягу, зареєстрованого в 2007 році. А ось імпорт мандаринів продовжував стабільно зростати, утримуючи позицію лідера серед цитрусових за обсягами імпорту. У 2011 році імпорт мандаринів знову виріс, і був на 26% вище, ніж обсяг імпорту апельсинів. Обсяг імпорту лимонів виріс на 4% за рік, але був на 1% нижче, ніж попередній рекорд імпорту, зафіксований в 2009 році.

Загальний експорт фруктів у січні 2012 року склав 16259,8 тис. дол., що на 17% більше, ніж  у січні минулого року. Загальний  експорт фруктів у 2011 році склав 187540 тис. дол. Загальний імпорт фруктів  у січні 2012 року склав 63231 тис. дол., що на 16% менше січня 2011 року. Загальний  імпорт фруктів у 2011 році склав 936741 тис. дол.

Традиційно, основним постачальником апельсинів в  Україну в зимовий період є  Єгипет (50-60% річних обсягів імпорту), а в літній - ПАР. Мандарини і  лимони поставляються переважно  з Туреччини.

У таблиці 1.6 наведено товарну структуру імпорту фруктів в Україну в 2010 році, тис. тонн.

 

 

Таблиця 1.4

Товарна структура імпорту фруктів  в Україну в 2010 році, тис. тонн.

Фрукти	Імпорт, тис. т.
Яблуко	269,4
Мандарин	135,8
Апельсин	125,7
Лимон	62,4
Виноград	30,2
Персик	21,2
Ківі	18,3
Хурма	17,7
Грейпфрут	17,3
Нектарин	11,8
Гранат	10,3
Ананас	5,3
Абрикос	4,1
Груші	3,1
Слива	1,6
Полуниця	1,4
Авокадо	0,7
Кавун	0,3

 

Рис. 2.1 Імпорт цитрусових в Україну  в 2010р.

 

Рис.2.2 Структура імпорту цитрусових в Україну по країнах у 2010

У 2011 році за деякими позиціями  довідкові ціни виросли більш  ніж у два рази. Так, банани, які  проходили в серпні оформлення за ціною $ 600 за тонну, у вересні вже  оформлювалися за $1650. Ціновий поріг  для лимонів виріс в півтора  рази - з $900 до $1400 за тонну.

Найбільше подорожчали лимони - оптові ціни на цей товар становлять зараз  близько 24 грн. / кг і 30 грн. у роздробі, що є рекордним показником за всю  історію. Навіть у період грипозної  істерії восени минулого року, коли ціни на цибулю і часник зашкалювали, максимальні ціни на цитрусові в роздробі становили 25 грн. / кг. Банани за два тижні подорожчали на третину - до 21 грн. / кг. Мандарини й апельсини додали в ціні 20% (у середньому 25 грн. / кг).

Суворі  морози в лютому знищили близько 70% врожаю плодово-ягідних культур. Найбільш чутливі до температурного режиму фрукти - це абрикоси, персики  та черешня. Саме в цих категоріях відзначені найбільші втрати. У Криму  втратили урожай, напевно, на 90-95%, а  в загальному по Україні - десь на 70%. Більш стійкі до морозів яблуні і  груші - їх стан принаймні на сьогоднішній день не викликає побоювань. Якщо в  березні-квітні в Україні не буде спостерігатися серйозних морозів, що поки не прогнозується, то, швидше за все, урожай яблук і груш буде в межах норми. Також катастрофічні втрати завдали морози посадкам винограду. Столових сортів загинуло більше половини. Дефіцит фруктів на внутрішньому ринку буде покритий за рахунок імпорту. Традиційні постачальники фруктів в Україну - Туреччина, країни Євросоюзу. Дефіциту на внутрішньому ринку експерти і учасники ринку не побоюються, проте зростання цін очікують.

 

 

2. Правове обґрунтування можливості  здійснення імпорту фруктів

2.1 Законодавча база

 

Базовим документом у сфері валютного  регулювання є Декрет Кабінету Міністрів  України від 19.02.93 № 15-93 “Про систему  валютного регулювання і валютного  контролю” (далі – Декрет Кабінету Міністрів України № 15-93), який установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, а  також повноваження державних органів  і функції банків у регулюванні  валютних операцій в Україні.

Також, важливе значення для регулювання  валютного ринку України мало ухвалення в 1999 році Закону України  “Про Національний банк України”, відповідно до якого Національний банк діє як уповноважена державна установа при  застосуванні законодавства України  про валютне регулювання і  валютний контроль.

Національний банк України в  своїх нормативних документах визначає, що до поточних валютних торговельних операцій належать розрахунки за експорт  та імпорт товару без відстрочення платежу або з відстроченням, яке відповідно до умов договору не має перевищувати строків, установлених статтями 1 та 2 Закону України від 23.09.94 № 185/94–ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (далі – Закон № 185/94–ВР), а також  розрахунки на території України  між резидентами – суб’єктами господарювання за товар на підставі індивідуальної ліцензії Національного  банку.

Зараз діє 180-денний строк завершення розрахунків за експортно-імпортними операціями, який може бути подовжений Міністерством економіки України  в разі виконання резидентами  операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів  і товарів спеціального призначення. Порядок віднесення операцій резидентів до зазначеного переліку встановлений Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог статті 7 Декрету  Кабінету Міністрів України № 15-93 в розрахунках між резидентами  і нерезидентами в межах торговельного  обороту використовується як засіб  платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки, якими є банки, що офіційно зареєстровані на території України, мають ліцензію Національного банку  України на проведення валютних операцій, а також здійснюють валютний контроль за операціями своїх клієнтів.

Питання форми, порядку укладання  та виконання зовнішньоторговельних  договорів регулюють такі нормативно-правові  акти: Цивільний кодекс України, Закон  України "Про зовнішньоекономічну  діяльність", "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", "Про операції з давальницькою  сировиною у зовнішньоекономічних відносинах", "Про регулювання  товарообмінних (бартерних) операцій у  галузі зовнішньоекономічної діяльності", Указ Президента України №556/94 від 4 жовтня 1994 р. "Про заходи щодо впорядкування  розрахунків за договорами, що укладають  суб'єкти підприємницької діяльності України", Указ Президента України  №567/94 від 4 жовтня 1994 р. "Про застосування Міжнародних правил інтерпретації  комерційних термінів", Указ Президента України №124/96 від 10 лютого 1996 р. "Про  заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цінової  політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності", Декрет Кабінету Міністрів  України №15-93 від 19 лютого 1993 р. "Про  систему валютного регулювання  та валютного контролю", Постанова  Кабінету Міністрів України і  Національного банку України  №444 (444-95-п) від 21 червня 1995 р. "Про  типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми  захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті".