Міжкультурне співробітництво України і Хорватиї

Хорвати - переважно католики. Є православні й протестанти. Частина хорватів з Боснії та Герцоговини визнає іслам. Серед селян довгий час побутували залишки дохристиянських вірувань (віра в вампірів, відьом тощо).

Календарні обряди хорватів багато в чому подібні до сербських (різдвяний цикл, звичай Юрієвого дня  і т. ін.).

Серед річних звичаїв особливе значення має масниця. Під час цього свята ряджені обходили село й влаштовували ігри та вистави. У приморських районах , наприклад, вони робили солом'яну ляльку, з якою обходили село. її засуджували до повішання, потоплення або спалення. Подібні ігри часто супроводжувались сатиричними пубутовими виставами. У гірських місцевостях по селах ходили ряджені, які в традиційній формі розігрували комедії еротичного змісту. Ряджені в масках, прикрашені гілками й квітами, обходили (часто із шаблями) село також на Різдво, під Новий рік, на Духів день, в Юріїв день, на Спасів день. Ці процесії заходили в кожну оселю і бажали добробуту, за що отримували винагороду. Ряджені співали, танцювали, іноді фехтували шаблями. Фехтування, пов'язане із звичаєм вибирання "короля", відомо ще з ХІІІ ст. Його "влада" продовжувалась кілька днів. У цей час селяни повинні були підкорятись "королю", який мав корону і спеціальний жезл. На острові Крк цей звичай існував до Другої світової війни.

Народне образотворче мистецтво  хорватів переважно прикладне. Всесвітньовідомі кольорові вироби, виконані технікою візерунчатого ткання. Кольорова  тканина використовується для виготовлення народних костюмів (переважно паннонського типу), а також рушників, ряден, скатертин, килимів, сумок. Особливо гарні вишивки шовком на жіночих головних уборах і поясах. Святковий одяг вишивався золотом. Вовняні речі прикрашались аплікацією з невеликих шматочків сукна, обшитих вовною або шовком. Найулюбленіший колір - чорний, а також різні відтінки червоного. Орнамент - геометричний або рослинний. У Примор'ї розвинуто плетіння мережива. В минулому серед хорватів було поширено гончарне ремесло. Виготовляли чорну кераміку без опалювання в печі, а також глазуровану і кольорову.

Цікаві народні розписи  на склі. Цей вид мистецтва прийшов  у Хорватію з альпійських країн  у період контрреформації. Існує  школа народних мистецтв по склу. Поширене також виготовлення металевих прикрас.

Найголовнішими святами  є: 1-2 січня - Новий рік; 6 січня - Епіфанія-Водохреща; березень-травень - Пасха; 1 травня - День праці; 30 травня - День Незалежності; 22 червня - День антифашиста; 5 серпня - Національний день; 15 серпня - Успіння Пресвятої Богородиці; 1 листопада - День всіх святих; 25-26 грудня - Різдво.

Більшість населення країни- католики (76,5%). Католицькі парафії утворюють 4 архідієцезії у Рієці, Спліті, Задарі, Загребі. 48 тис. українських католиків візантійського обряду об'єднані в Крижевицьку єпархію з центром у Загребі. Є також невелика старокатолицька за віровченням Хорватська Католицька Церква. Є в країні і протестанти(лютерани) та невелика громада послідовників іудаїзму.

Засоби масової інформації у країні представлені 26 найбільшими  видавництвами, які спеціалізуються на публікації творів мистецтва, науки, хорватської та іноземної літератури, релігійних, історичних та філософських виданнях тощо. Найбільш популярних щоденних газет загалом 11.

Засоби масової інформації представлені також 4 радіостанціями та триканальним телебаченням.

Особливості міжкультурного спікування

Безперечно, кожен народ  має певною мірою специфічні уявлення про культуру міжособистісних стосунків, свої стандарти поведінки та спілкування - культуру знайомства, привітань, звертання  тощо. Однак ділове спілкування у  міжкультурному просторі послуговується фундаментальними міжнародними морально-етичними стандартами комунікативної поведінки, зокрема принципами чемності, пунктуальності, тактовності, поваги і толерантності. Обов´язковою умовою вдалого ділового спілкування між представниками різних культурних регіонів є ставлення до іншої культури як до рівноцінної, міжкультурна компетентність, знання національних звичаїв і традицій, специфіки національних бізнес-культур. Міжнародне ділове спілкування передбачає необхідність розуміння і врахування особливостей характеру і відмінних рис поведінки різних народів. Німецький психолог Х. Гюнтер, послуговуючись фізіономічно-психологічним інструментарієм, умовно розділив народи Європи на чотири підтипи - нордійці, дінарци, середземноморці і остійци. Хорватів психолог відносить до підтипу динарців. Це люди, схильні до буйних веселощів, співу, дуже вразливі, але добродушні. їм притаманне почуття гордості, честі та войовничості, патріотизм. Динарці - гарні друзі, люблять життєві насолоди, схильні до гумору. Однак їм не вистачає дисциплінованості, чіткості мислення, поміркованості, нерідко вони впадають у крайнощі.

Договірно-правова  база між Україною та Хорватією

Українсько-хорватська двостороння  співпраця характеризується активністю та постійним розвитком.

Свідченням позитивної динаміки розвитку відносин є, зокрема, наявність  широкої договірно-правової бази, яка  постійно розширюється. Це підтверджує  налаштованість двох країн розвивати співпрацю на високому рівні, що відповідає забезпеченню національних інтересів української держави в регіоні Південно-Східної Європи.

Кількість чинних документів: 31.

Ключові документи: Договір про дружбу і співробітництво між Україною та Хорватією; Угода між Урядом України та Урядом Республіки Хорватія про торгівлю та економічне співробітництво; Меморандум про співробітництво між Верховною Радою України та Хорватським Сабором, який став для хорватської сторони першим документом про співпрацю із зарубіжним законодавчим органом та підняв на новий щабель міжпарламентське співробітництво між двома країнами. Однією з важливих подій двостороннього діалогу стало також підписання у листопаді 2005 року Протоколу про взаємний доступ на ринки товарів та послуг в контексті завершення Україною переговорів щодо вступу до СОТ. В результаті наполегливої роботи лібералізовано візовий режим між Україною та Хорватією. У 2006 році набула чинності міжурядова Угода про умови взаємних поїздок громадян. Крім того, лише протягом останнього часу було підписано низку важливих двосторонніх документів, зокрема, Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Хорватія про взаємну допомогу в митних справах, Програму співробітництва в галузі освіти, науки і технологій, Програму співробітництва в галузі культури на 2008-2010 роки, Меморандум про взаєморозуміння між Міністерствами закордонних справ України та РХ про співробітництво у сфері європейської інтеграції.

Ряд важливих документів перебуває  на стадії опрацювання, а саме:

• Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Хорватія про співробітництво у галузі залізничного транспорту;
• Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Хорватія про міжнародні комбіновані перевезення;
• Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Хорватія про взаємні поїздки громадян (оновлена);
• Договір про співробітництво між Національними Телекомпанією і Радіокомпанією України та Хорватським Радіотелебаченням.

Науково-технічне співробітництво між Україною та Хорватією. Співробітництво між Україною і РХ в науково-технічій сфері регулюється нвступними документами:

• Угода між Урядом України та Урядом Республіки Хорватія про співробітництво в галузі культури, освіти, науки і технології від 1 червня 1999 р., а також розроблена та реалізована в рамках Угоди Програма співробітництва в галузі освіти, науки і технологій між Міністерством освіти і науки України та Міністерством науки, освіти і спорту РХ на 2007/2009 роки;
• Меморандум між Міністерством аграрної політики України та Міністерством сільського, лісового та водного господарства Республіки Хорватія про економічну, наукову і технічну співпрацю у сфері сільського господарства та харчової промисловості від 30 червня 2006 р.;
• Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Хорватія про військово-технічне співробітництво від 28 жовтня 2008 р.;
• Угода та Протокол про наукове співробітництво між Національною Академією наук України та Хорватською Академією наук і мистецтв на 2010-2012 рр. від 12 листопада 2009 р.

Наукове співробітництво  між Україною і Республікою Хорватія значним чином відбувається завдяки  співпраці Загребського університету з Київським та Львівським університетами. Співпраця базується на діючих Угодах про співпрацю між цими освітніми закладами. На регулярній основі відбувається між університетський студентський обмін. Так, в Загребському університеті традиційно проходять мовну практику тривалістю один семестр два студенти відділу хорватської філології Київського університету ім. Т.Шевченка та впродовж такого ж періоду - двоє студентів відділу хорватської філології Львівського університету ім. І.Франка. Натомість група хорватських студентів-україністів щорічно відвідує Київський та Львівський університети в рамках двотижневої мовної практики.

Завдяки діючій Угоді між  Урядом України і Урядом Республіки Хорватія про співробітництво в  галузі культури, освіти, науки і  технології здійснювалися обміни викладачами  університетів. Так, в Київському та Львівському університетах на штатних  посадах регулярно працюють викладачі  хорватської мови з Республіки Хорватія. Крім того, на базі підписаної Угоди  між філологічним факультетом Львівського  університету І.Франка та Педагогічним факультетом університету м. Осієк делегація українських викладачів кафедри славістики періодично бере участь у міжнародних наукових конференціях на території Хорватії.

Актуальною залишається  співпраця між Дипломатичними академіями України та Хорватії в контексті  реалізації двома країнами курсу  на європейську та євроатлантичну інтеграцію.

Опрацьовано питання встановлення контактів між Академіями наук та мистецтв України з відповідною  установою Хорватії та налагодження прямих контактів між провідними науковими закладами України  і Хорватії. Так, у грудні 2009 р. була підписана Угода про наукове  співробітництво між Національною академією наук України та Хорватською  академією наук і мистецтв. Угода  про співробітництво між Національною академією мистецтв України та Хорватською  академією наук і мистецтв знаходиться  на опрацюванні.

Внаслідок проведеної Посольством  роботи щодо розширення науково-технічного співробітництва між Україною і  Хорватією провідна хорватська компанія «Інститут будівництва Хорватії» (ІБХ) взяла участь в конкурсі на спорудження аеропорту в Донецьку в рамках підготовки до проведення в Україні фінальної частини  Чемпіонату Європи з футболу в 2012 році, і отримала замовлення на виконання  згаданого проекту.

Відповідно до досягнутих домовленостей між низкою установ  Академії медичних наук України (зокрема, Інститутом серцево-судинної хірургії з Києва, Інститутом невідкладної і  відновної хірургії з Донецька, Інститутом загальної і невідкладної хірургії з Харкова) та хорватським медичним концерном «Медінвест» опрацьовується спільний проект по відкриттю в Україні приватного кардіологічного центру.

В даний час українською  стороною визначається місце і умови  реалізації зазначеного проекту.

Регулярно проводиться робота по розширенню співпраці між низкою провідних українських вищих  навчальних закладів та Університету м.Загреб.

Зокрема, впродовж січня-червня 2011 р. обговорені можливості подальшого розширення співпраці між:

• Історичним факультетом ЛНУ ім. І.Франка та відділенням історії філософського факультету Загребського університету;
• Національним університетом державної податкової служби України та економічним факультетом Загребського університету (за результатами домовленостей у червні 2011 р. відбувся візит хорватської сторони в Україну та була підписана відповідна Угоди про співробітництво між Національним університетом державної податкової служби України та економічним факультетом Загребського університету);
• Інститутом міжнародних відносин КНУ ім.. Т.Шевченка та факультетом політичних наук Загребського університету.

Культурно-гуманітарне  співробітництво між Україною та Хорватією Культурно-гуманітарна сфера співробітництва між Україною та РХ характеризується високим рівнем розвитку, постійним активним діалогом у сфері культури, науки, освіти, спорту і туризму, практичною наповненістю, зацікавленістю обидвох сторін до поглиблення діалогу і наявністю відповідного потенціалу до подальшого розширення співпраці.

Співробітництво між Україною і РХ в культурно-гуманітарній сфері  регулюється положеннями міжурядової  Угоди про співробітництво в  галузі культури, освіти, науки і  технології від 5 червня 1997 р. (набула чинності в травні 1999 р.), Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Хорватія про співробітництво у сфері  туризму від 10 вересня 1996 року (набула чинності з 28.04.1998 р.), Програми співробітництва  у галузі культури між міністерством  культури і туризму України та міністерством культури Республіки Хорватія на 2008-2010 рр., Угоди про наукове  співробітництво між Національною Академією наук України та Хорватською  Академією наук і мистецтв на 2010-2012 рр. від 12 листопада 2009 р., а також  рядом міжвідомчих угод між культурологічними  та науково-освітніми структурами  двох держав.

Розвитку відносин у сфері  культурно-освітньої співпраці значною  мірою сприяє вивчення хорватської  мови і літератури на кафедрі слов’янських мов Київського національного університету ім. Т. Шевченка (започатковано в 1995 р.) та на кафедрі слов’янської філології  Львівського національного університету ім. І.Франка (започатковано в 1994 році). З 1998 навчального року впроваджено  викладання української мови і літератури як фахових дисциплін в Загребському університеті, а у 2001 році тут було відкрито кафедру української мови та літератури.