Інформаційні технології в сучасному міжнародному бізнесі

Забезпечення безпеки. Безпека обміну повідомленнями має  дуже важливе значення для нормальної банківської діяльності, тому їй надається значна увага. Діяльність головного адміністратора S.W.I.F.T. з питань безпеки направлена на розробку і посилення мір безпеки. Сама система пред'являє суворі вимоги до процедури підключення робочих станцій в мережу. Робоча станція може бути автоматично відключена при виникненні непередбачених ситуацій (перешкоди при передачі, неправильний номер повідомлення і т.п.). Системою ведеться журнальний файл, у якому фіксуються усі відключення робочих станцій користувачів. Серед інших способів забезпечення безпечної роботи мережі можна назвати: присвоєння кожному повідомленню вхідних і вихідних номерів і суворий контроль за дотриманням порядку нумерації; шифрування тексту повідомлення спеціальними криптографічними пристроями; системні звіти, надані користувачам; захист повідомлень за допомогою цифрових підписів.

Усі повідомлення S.W.I. F.T., що потрапляють у міжнародні канали зв'язку, шифруються спеціальним устаткуванням. Відповідальні представники S.W.I.F.T. за вказівкою головного адміністратора з питань безпеки періодично заміняють у цих пристроях модулі, що виконують функції шифрування.

2.3 Міжнародна комп’ютерна мережа Іnternet 

 

Комп'ютерна мережа Інтернет — глобальна всесвітня система інформаційного обміну, яка об'єднує мільйони людей за допомогою сучасних і зручних засобів зв'язку. Вона спроектована як інтермережа, тобто певна абстрактна сукупність різнорідних мереж. Для всіх її під мере ж загальним є:

• універсальний адресний простір;

• набір комунікаційних протоколів TCP/IP і пов'язаних з ними протоколів;

• шляхи (шлюзи) й технологія міжмережної маршрутизації повідомлень.

Мережа Інтернет побудована таким чином, що користувач має доступ до ресурсів кожної підмережі. Цей доступ повинен бути забезпечений внутрішніми  механізмами. Користувачеві при цьому надаються прості, зручні й прозорі, тобто незалежні від особливостей під мереж, засоби роботи з усіма мережними компонентами Інтернету. Він має широкі можливості для одержання різноманітної економічної, соціальної, наукової, технологічної та широкого спектра поточної інформації.

Сотні тисяч електронних  каталогів, баз даних, архівів технічної  і програмної документації, бібліотек-програм, науково-технічних довідників, електронних  газет і журналів, бюлетенів новин  і багато інших інформаційних матеріалів можна одержувати каналами Інтернету безпосередньо на робочому місці користувача.

Через відсутність глобального  довідника інформаційних ресурсів Інтернету, частково завдання орієнтації в ньому можна вирішити за допомогою  таких довідкових матеріалів:

• Internet CD-ROM — компакт-диск, який містить архів документів RFC (технічна документація Інтернету), технічні звіти, мережні програми типу Public domain та іншу інформацію;

• Network, Reading List: TCP/IP, UNIX and Ethernet — анотований перелік книжок, технічних документів і ресурсів Інтернету;

• Internet-Accessible Library & Databases — довідник онлайнових бібліотечних каталогів і баз даних.

Користувачі Інтернету  мають можливості доступу до таких  інформаційних ресурсів:

• бюлетені новин і списки розсилки;

• мережні файли;

• вільні програми;

• інформаційні сервери.

У процесі трансформації  бізнесу під дією інформаційних  технологій банки посідають лідерське  становище. В розвинутих країнах  банки є найбільшими користувачами  комп'ютерів. Західні банки з 1980-х років надають послуги з використанням телефону. Стрімко набуває популярності доступ до банківських рахунків через Інтернет. Лише в США понад 150 банків пропонують таку послугу. За короткий час у 2002 році ця кількість збільшилася в 10 разів. Але у сфері використання Інтернету й мобільного телефону лідирують не США, а скандинавські країни.

WAP — протокол мобільних  додатків до банків, універсальний  відкритий стандарт, який дає  змогу передавати через Інтернет  інформацію (content) та надавати найновіші послуги з використанням мобільних телефонів та інших безпроводових засобів зв'язку. Розробляючи WAP, провідні телекомунікаційні компанії використовують досвід, доступний в епоху глобального зв'язку через Інтернет. На сьогодні мобільний телефон, що підтримує протокол WAP, є по суті, терміналом, за допомогою якого клієнт може отримати доступ до банківських послуг, які раніше вимагали від нього візиту до банку. Банківські послуги стають доступними впродовж 24 годин щоденно з будь-якого місця. В цьому суттєва відмінність, наприклад, від "традиційного" доступу через Інтернет, коли потрібен персональний комп'ютер, навіть переносний, і "постійний" зв'язок з постачальником сервісу мережі.

Серед проектів електронної  комерції особливе місце посідають  Інтернет-банкінг, онлайнові аукціони й біржі (фондові й товарні), різноманітні брокерські системи, Інтернет - магазини тощо.

Інтернет-системи ведення  бізнесу другого покоління характеризуються тим, що веб-сервер компанії інтегрується із внутрішньою бізнес-системою компанії. Це дає змогу автоматизувати не лише інформаційне забезпечення клієнтів, а й оформлення замовлень. Саме такі системи називаються системами "електронної комерції". Прикладами можуть слугувати Інтернет-магазини, системи експрес-доставки тощо. Але й вони мають низку недоліків, основний з яких — участь співробітників компаній-замовників у пошуку необхідних товарів на окремих сайтах і тривалий додатковий аналіз знайденої інформації. Тому в основу створення систем "електронного бізнесу" третього покоління покладено стратегію інтеграції інформаційних бізнес-систем постачальників і замовників.

 

2.4 Інформаційні системи для мультинаціональних корпорацій

 

Мультинаціональні корпорації визначаються як «корпорації, які є  національними за капіталом, але  інтернаціональними за сферою своєї діяльності, котра здійснюється за кордоном відповідно до місцевих законів і особливостей [1, с. 58].

Інформаційна система  як складова частина системи управління містить дані, які необхідні МНК  для планування, контролю, оцінки та координації своєї виробничої діяльності, включаючи операції за кордоном. Головним завданням вищої управлінської ланки МНК є забезпечення її економічного процвітання на міжнародному рівні, яке полягає в неухильному зростанні прибутку.

Цю задачу розв’язати набагато важче, ніж її сформулювати. У різних країнах до цього підходять по-різному. У Японії управлінський персонал розробляє стратегію забезпечення прибутковості на довгостроковій основі. У Німеччині частіше будують стратегію виходячи з фактичних витрат, у Швейцарії здебільшого орієнтуються на кон’юнктуру ринку — можливі будь-які витрати, аби вони окупилися в майбутньому, в Італії розробляють свої довгострокові плани шляхом тривалих переговорів, погоджень і взаємних поступок із своїми закордонними контрагентами. Скандинавські країни досить жорстко контролюють розташовані на їхній території мультинаціональні корпорації; в Голландії, навпаки, цей контроль більш ліберальний. Таким чином, потреба у обліковій інформації суттєво відрізняється не лише в різних країнах, а навіть між штаб-квартирою МНК і її закордонними дочірніми компаніями.

Інформація, призначена для зовнішніх, щодо МНК споживачів (акціонери, кредитори, наймані працівники, клієнти), значною мірою надається  у вигляді річних звітів фірми.

Управлінська ланка використовує внутрішню інформацію для планування, контролю та аналізу як у короткострокових, так і в довгострокових цілях. Наприклад, короткострокові (поточні) кошториси складаються на наступний рік і в подальшому використовуються для контролю й оцінки ефективності управління виробничою одиницею (філією компанії, розташованою за кордоном). Довгострокове планування охоплює, як правило, п’ятирічний період, при цьому процес складання наступного річного плану є складовою стратегічного курсу МНК і її дочірніх компаній.

Для пошуку і прийняття  управлінського рішення керівництву  всіх рівнів необхідна деталізована формалізована інформація. Незалежно  від способу організації інформаційної  системи в МНК мають враховуватися  й відображатися всі економічні та політичні зміни, законодавчі обмеження, культурні відмінності й соціологічні особливості країни, в якій корпорація здійснює свою діяльність. Ця інформація надходить від керівників закордонних філій і являє собою огляд можливих змін валютного курсу найближчим часом, політичної ситуації і навіть змін купівельних симпатій та можливостей різних молодіжних угруповань. Такі зовнішні чинники можуть не враховуватись при проектуванні інформаційної системи для компанії, яка не веде операцій на зовнішньому ринку, але для МНК вони винятково важливі при прийнятті управлінських рішень.

Дані, що обробляються в  інформаційній системі МНК, надходять  до неї з різних внутрішніх і зовнішніх  джерел і використовуються керівниками  всіх рівнів для прийняття рішень, що можуть вплинути на ефективність операцій як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Ця інформація корисна не лише для управлінської ланки, яка знаходиться в штаб-квартирі МНК. Вона дає змогу МНК впливати на економічне середовище, в якому функціонує її закордонна філія, допомагаючи останній підвищити ефективність своєї діяльності.

Аналітичні можливості інформаційної системи МНК дуже великі, оскільки до неї надходять  дані від усіх дочірніх компаній і  в різних видах. Крім того, система  повинна постійно адаптовуватися до запитів користувачів, своєчасно реагувати на можливі зміни економічної ситуації, в якій працює МНК. Обсяг і якість інформації, яка надається управлінській ланці, повинні максимальною мірою сприяти досягненню коротко- і довгострокових цілей МНК і її дочірніх компаній. На рис. 9.1 відображено дані, які надходять і циркулюють в інформаційній системі МНК.

 

Протягом багатьох років  у компаніях США дані, які стосуються операцій як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, відображалися в рамках однієї облікової інформаційної системи. Причин тому було декілька. По-перше, експорт уже готової облікової інформаційної системи для її використання в закордонній філії корпорації набагато дешевший, ніж проектування нової системи. По-друге, виходячи з цілей контролю, бухгалтерії штаб-квартири МНК звіти від внутрішніх і закордонних компаній зручніше одержувати за однаковими формами. По-третє, вище керівництво МНК, як правило, ознайомлене з принципами будови внутрішньої облікової системи, тому її використанню за кордоном віддається перевага.

Водночас, застосування одноманітної системи для контролю діяльності закордонних дочірніх компаній нерідко виявляється неефективним. Річ у тім, що облікова система повинна проектуватись і функціонувати під впливом цілої низки зовнішніх чинників (політичних, економічних, соціальних, культурних і правових), які мають національні особливості. Простий експорт облікової системи не дає змоги врахувати ці чинники в повному обсязі й часто призводить до негативних наслідків.

 

 

 

Висновки

 

 

 

Список використаної літератури

 

 

Гужва В.М. Інформаційні системи і технології на підприємствах: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 400 c.

Информационные системы  в экономике / Под ред. В.В.Дика. - М.: Финансы и статистика, 1996. -272 с.

. Інформаційні системи  і технології в економіці: Посібник / За ред. Пономаренка В.С. - К.: Видавничий  центр “Академія”, 2002. – 544 с.

Інформаційні системи  і технології в економіці. - К.: Видавничий центр  “Академія”, 2002 – 544 с.

Коломієць В.Ф. Міжнародні інформаційні системи: Підручник / За ред. проф. В.П. Гондюла. - К.: Видавничо поліграфічний  центр “Київський університет”, 2001. -458 с.

Лігоненко Л.О., Кустова  Н.П., Клоченок Л.В. Сучасні інформаційні технології економічних досліджень.: Навч.посіб.  –  К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001. – 103 с.

Макарова М. В., Карнаухова Г. В., Запара С. В. Інформатика та комп’ютерна  техніка, 2-е вид.: Навч. посібник / За заг. ред. к. е. н., доц. М. В. Макарової. – Суми: ВТД "Університетська книга", 2008.– 665 с.

Ситник В.Ф. та ін. Основи інформаційних систем: - К.: КНЕУ, 2009. - 420 с.

Юхименко П. І. Міжнародний менеджмент / П. І. Юхименко, Л. П. Гацька, М. В. Півторак та ін.: навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 488 с.