Паризький і Лондонський клуби, їх роль у регулюванні міжнародного валютно-кредитного ринку

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Ноября 2013 в 14:49, реферат

Описание работы

Міжнародний кредит як різновид економічної категорії « кредит» являє собою рух позичкового капіталу в сфері міжнародних економічних відносин, пов'язаний з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, терміновості, забезпеченості і сплати відсотків. У якості кредиторів і позичальників виступають банки, підприємства, держави, міжнародні фінансові інститути. Умови міжнародного кредиту відображають його зв'язок з економічними законами ринку і використовуються для вирішення завдань економічних агентів ринку і держави.
Необхідно зауважити, що міжнародний кредит відіграє подвійну роль у розвитку виробництва. З одного боку, кредит забезпечує безперервність відтворення і його розширення, сприяє інтернаціоналізації виробництва та обміну, поглибленню міжнародного поділу праці, з іншого боку, міжнародний кредит посилює диспропорції суспільного відтворення, стимулюючи стрибкоподібне розширення прибуткових галузей, в які не залучаються іноземні позикові кошти.

Содержание работы

Вступ
I Паризький клуб
1.1 Визначення та цілі діяльності Паризького клубу, його члени та особливості структурної організації
1.2 Основні принципи роботи Паризького клубу
1.3 Різновиди та сутність базових умов реструктуризації офіційного боргу:
Торонтські умови;
Х’юстонські умови;
Тринідатські умови;
Лондонські умови (посилені Торонтські);
Неапольські умови;
Ліонські умови;
ініціатива НІРС;
стандартні класичні умови.
1.4 Критика Паризького клубу
II Лондонський клуб
2.1 Сутність та організація діяльності Лондонського клубу
2.2 Історія створення Лондонського клубу
2.3 Специфіка процесу реструктуризації боргів Лондонським клубом
Висновок
Список використаних джерел

Файлы: 1 файл

Реферат.docx

— 50.38 Кб (Скачать файл)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

В даний час назріла  необхідність упорядкувати і реформувати  правила перегляду боргів, тоді і  кредитори, і боржники отримають  можливість планувати свої дії по створенню стабільної і здорової світової економіки. Цього можна буде досягти тільки тоді, коли уряди країн зрозуміють, що держави-кредитори діють за старим принципом «розділяй і володарюй». Країнам-боржникам слід об'єднати зусилля і вимагати, щоб у процесі перебудови світової економіки були прийняті до уваги інтереси їх народів.

У 1978 р. з боку ЮНКТАД була висловлена ідея про те, що процес ведення  переговорів про перегляд умов кредитів в рівній мірі повинен забезпечувати захист інтересів і боржників, і кредиторів. Поки це не виходить, так як процес переговорів цілком і повністю готується і проводиться кредиторами і в інтересах кредиторів. Переговори в Паризькому клубі жодною мірою не сприяють інтересам боржника. Насамперед, сама процедура переговорів дуже принизлива. Крім того, перегляд боргів дає лише тимчасову відстрочку, але не вирішує проблему.

Щоб уникнути непосильних  боргів у майбутньому, урядам країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою слід проявляти велику обережність у веденні переговорів про позики і кредити. Вже на самих ранніх етапах переговорів делегації необхідно включати експертів, у тому числі юристів. Країни, обтяжені великими сумами зовнішньої заборгованості, повинні діяти єдиним фронтом проти об'єднаних картелів кредиторів, одним з яких є Паризький клуб. Такі ініціативи, як створення Клубу Ріо-об'єднання, яке країни, що розвиваються, намагаються організувати для захисту своїх інтересів, - треба вітати і підтримувати. Нарешті, ці країни повинні провести дослідження по всьому комплексу проблем, пов'язаних з кризою зовнішньої заборгованості і, зокрема, з важким нинішнім становищем країн, що розвиваються, і постаратися знайти рішення, які допоможуть їм покінчити з цими труднощами.

 

Список використаних джерел:

  1. Козак Ю.Г. Міжнародна макроекономіка. Навч. Посіб. Видання 3-тє перероб. Та доп.-К.:Центр учбової літератури, 2012. – 400 с.
  2. Шреплер Х.-А. Международные организации: Справочник – М.: Междунар. Отношения, 1995 
  3. «Міжнародні валютно-кредитні і зав'язуванні фінансових відносин» під ред. Л. М. Красавиной, Москва, 2000.
  4. Ми і Паризький клуб // Дзеркало тижня, №27, 2001р. - [Електронний ресурс]. Режим доступу – http://gazeta.dt.ua/ECONOMICS/mi_i_parizkiy_klub.html
  5. Головний портал з фінансової освіченості і безпеки громадян. - [Електронний ресурс]. Режим доступу – http://www.gorodfinansov.ru/news/index.php?article=7691&sphrase_id=341168
  1. А.Г. Саркисянц.  Парижский и Лондонский клубы: реструктуризация долга. Журнал «Аудитор» № 1 2002г. - [Електронний ресурс]. Режим доступу – http://gaap.ru/articles/52831/

  1. А.Г. Саркисянц.  Что скажет Парижский клуб? Независимая газета, 2000-03-03. - [Електронний ресурс]. Режим доступу – http://www.ng.ru/economics/2000-03-03/4_club.html

  1. Офіційний веб-сайт Паризького клубу. - [Електронний ресурс]. Режим доступу – http://www.clubdeparis.org

  1. Офіційний веб-сайт Всесвітньої асоціації фінансових інститутів. - [Електронний ресурс]. Режим доступу – http://www.iif.com

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Таблиця 1.1

Спільні та відмінні характеристики Лондонського і Паризького клубів

Функціональна ознака

Лондонський клуб

Паризький клуб

Мета діяльності

Розв’язання фінансових проблем  країн, які розвиваються, щодо обслуговування та погашення зовнішнього боргу

Статус і організаційна  структура

Неформальні організації  без офіційного мандату з непостійним  складом учасників

Процедурна організація  діяльності

Основні підходи до оцінки фінансової поведінки дебіторів і умов кредитування ідентичні

Періодичність скликань засідань

Жорстко не регламентується; засідання проводяться в разі поточної потреби

Початок діяльності

1976 р.

1956 р.

Сфера діяльності

Реструктуризація заборгованості комерційним структурам

Реструктуризація заборгованості офіційним (державним) кредиторам

Початок програми реструктуризації

Визначається дебітором (дата, вказана в інформаційному повідомленні боржника про відмову  від сплати боргів)

Визначається кредитором (дата, з якої країни-кредитори відмовляються  надавати боржникові нові кредити)

Представництво інтересів кредиторів

Інтереси кредиторів представляє  Банківський консультативний комітет (БКК) з числа найбільш заінтересованих  банків

Інтереси кредиторів представляють  найвпливовіші банки, незалежно  від їх частки у борговому фінансуванні

Можливість перегляду  процентних платежів і основної суми боргу

Умови «старих» боргів не переглядаються. Клуб погоджує пакет заходів щодо реструктуризації заборгованості, і банки стають власниками нових євробондів

Домовленості минулих  періодів можуть бути переглянуті

Необхідність підтримання дебіторів МВФ та іншими фінансовими інституціями

Не є обов’язковою

Реструктуризація заборгованості поєднується з вимогою підписання угоди на виділення траншів МВФ і альтернативне кредитування з інших джерел


 


Информация о работе Паризький і Лондонський клуби, їх роль у регулюванні міжнародного валютно-кредитного ринку