Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Октября 2014 в 18:37, реферат
Однією з найважливіших ознак літературної мови є володіння виразними засобами мови й уміння використовувати їх залежно від ситуації і мети спілкування. Для дотримання цієї вимоги необхідно мати чітке уявлення про стилістичну градацію мовних одиниць та їхнє призначення. Саме тому, на нашу думку, молодим журналістам перед тим, як братися за написання текстів, варто засвоїти знання з риторики – науки про моральність, виховання, спілкування, його теорію і практику, які базуються на загальній культурі, адже головна мета риторики полягає у пошуку оптимальних алгоритмів найбільш ефективного спілкування в сучасному суспільстві.
Вступ………………………………………………………………………...3
Поняття і причини поширення не кодифікованої (зниженої) лексики в сучасній українській мові………………………………………………………...3
Ненормативна лексика як вид лексики некодифікованої………………..6
Інші види некодифікованої лексики………………………………………8
Висновки…………………………………………………………………..11
Список використаної літератури………………………………………...12
Висновки
«Зниженість» – те, що не відповідає уявленням представників певної (як правило, провідної, панівної на цьому етапі історії) субкультури про належну і правильну поведінку. Стилістично знижена лексика, яка становить досить помітний шар у лексичній системі сучасної української літературної мови, значно активізувалася у вживанні з 1990-х років у мові сучасної української публіцистики. Інтенсивне використання стилістично зниженої лексики є, з одного боку, безумовним результатом демократизації всього суспільства, яка, відповідно, привела й до демократизації всієї мови. З іншого ж боку, у своїх крайніх формах вияву це стає вже негативним явищем, що виражається у використанні в мові газет 1990-х років великої кількості лексичних засобів, які перебувають як на межі літературної мови (розмовно-літературна лексика – власне розмовна і розмовно-просторічна), так і поза нею (розмовно-нелітературна лексика – просторічна, включаючи вульгарну й лайливу, жаргонна, включаючи сленг і арго, діалектна, лексика позанормативних запозичень). До форм не кодифікованої лексики відносять ненормативну лексику (лихослів’я), арго, жаргон, стьоб, просторіччя, сленг.
Список використаної літератури
1 Елистпратов, В. С. «Сниженный язык» и «национальный характер» [Текст] / В. С. Елистратов // Вопросы философии. – 1998. – № 10. – С. 57.
2 Мацько Л. І. Стилістика української мови : підручник / Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько. — К. : Вища школа, 2003. — С.22.
3 Там само. С.412.
4 Широкорадюк Л. А. Психолого-педагогічні причини лихослів’я та особливості його прояву у шкільному середовищі : автореф. дисер. на здоб. наук. ступ. канд. психолог. наук / Л. А. Широкорадюк. — К., 2001. —С.4.
5 Панова Н. Ю. Превенція поширення вживання ненормативної лексики серед молоді (методичний аспект) : автореф. дисер. на здоб. наук. ступ. канд. психолог. наук / Н. Ю. Панова. — К., 2005. — С.6.
6 Приступенко Т. Свобода слова та журналістська етика в Україні / Т. Приступенко // Ученые записки ТНУ. — 2008 — Т. 21 (60). — № 1. — С. 220.
7 Мацько Л. І. Стилістика української мови : підручник / Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько. — К. : Вища школа, 2003. — С.18.
8
Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных
наук [Електронний ресурс] / М. Фуко. — Режим
доступу : http://filosof.historic.ru/
9 Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. — К.; Полтава: Довкілля, 2006. – С.35.
10 Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. — К.; Полтава: Довкілля, 2006. – С.152.
11 Савченко Л. Р. Стёб как дискурсивный феномен массовой коммуникации // Вісник Харківського національного університету. № 520. Серія Філологія. - Харків, 2001. - Вип. 33. - С. 73.
12 Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. — К.; Полтава: Довкілля, 2006. – С.504.
13 Там само. С.56.
14 Словник сучасного українського сленгу / Упорядник Т. М Кондратюк. - Харків: Фоліо, 2006. – С.4.
15 Общее языкознание. Формы существования, функции, история языка / Отв. ред. Б. А. Серебренников. - М.: Наука, 1979. – С.495.
16 Пушкин А. С. К зрелой словесности приходит время // Собр. соч.: В 10 т. - М.: Художественная литература, 1976. - Т. 6: Критика и публицистика. – С.258.