Аналіз основних показників економічного розвитку економіки країни Європейської цивілізації

 

ЗМІСТ

 

 

Аналіз основних показників економічного розвитку економіки країни Європейської цивілізації……………………………………………………………3

1. Динаміка економічного лідерства провідних країн світу на етапі домонополістичного капіталізму, загальні та особливі риси в розвитку капіталістичної системи США, Росії……………………………..……….3
2.       Порівняння  шляхів виходу з Великої депресії США та Німеччини…………………………………………………………………6

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ……………………………………...16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналіз основних показників економічного розвитку економіки країни Європейської цивілізації

 

1. Динаміка економічного лідерства провідних країн світу на етапі домонополістичного капіталізму, загальні та особливі риси в розвитку капіталістичної системи США, Росії.

 

Характерні риси та особливості промислової революції	Країни
	США	Росія
1	2	3
Передумови промислового перевороту	Розвитку промислової революції сприяла низка передумов: вигідне природно-географічне положення(віддаленість від Європи) та кліматичні умови; великі запаси природних ресурсів; значний проріст та урбанізація населення (викликано імміграцією робітників); відсутність феодальних пережитків; створення патентної системи і потужного ринку капіталу;низка технічних винаходів, війна за незалежність.	Важливу роль у здійсненні промислового перевороту і розвитку капіталізму в Україні мали соціально-економічні реформи на селі. У 1847—1848 рр. у Правобережній Україні царські власті провели так звану інвентарну реформу, її мета полягала в законодавчому врегулюванні взаємовідносин поміщиків і кріпаків. Аграрні реформи 1848—1861 рр. неоднозначне оцінюються вченими і представниками різних політичних орієнтацій. Та ніхто не заперечує того, що ліквідація панщизняної неволі була новим етапом не тільки у розвитку сільського господарства, але й промисловості України. Важливою ознакою промислового розвитку України в другій половині XIX ст. було те, що в ній утверджувалося фабричне виробництво в умовах колоніальної економічної політики чужих українському народові держав.
1	2	3
Хронічні межі та характер	Початок 19ст. – 80-ті роки 19 ст. Наприкінці революції США стала індустріально-аграрною країною. Впровадження нових економічних концепцій, спирається на нагромадження капіталу.	Середина 19ст. – кінець 19ст. В Україні відмінили кріпацтво та впроваджували нові технології вироблення товарів. Відміна панщини, розвиток техніки та економіки.
Основні напрямки
Галузева структура економіки: до після	Посередництво у торгівлі зброєю, боєприпасами і та. ін. приносило великі прибутки. Перші прядильні машини у США появилися в кінці 80-х років. Перші парові машини з'явилися в останньому десятилітті XVIII ст..  Більшість текстильних фабрик працювали на енергії води. Саме наявність дешевої енергії водяних двигунів пояснюється запізніле впровадження нових машин.   Прискореними темпами розвивалася текстильна фабрична промисловість, яка в середині XIX ст. за обсягом виробництва поступалася лише англійській. Проте найбільших успіхів США досягли у будівництві залізниць та використанні паровозів. В середині XIX ст. у США вже існували власні машинобудівні заводи. Особливо швидко розвивалося сільськогосподарське машинобудування. В цей же час активно впроваджуються в життя оригінальні досягнення американської інженерно-технічної думки.	Цей радикальний переворот у розвитку продуктивних сил розпочався з впровадженням робочих машин і парової енергетики спочатку в галузях легкої промисловості, захопивши потім всі основні сфери матеріального виробництва - важку промисловість, транспорт і в останню чергу сільське господарство.   Бавовняного виробництва включає три основні галузі:бумаго-прядильне, ткацтво, набивання і фарбування тканин. В   Москві було відкрито машинобудівний завод. Створення залізниць стало потужним поштовхом до руйнування докапіталістичних форм виробництва.
1	2	3
Соціально-еконеомічні наслідки	Переворот призвів до остаточного формування капіталістичного ладу, підвищення його ефективності на новій технічній основі та започаткування індустріалізації, посилення класових суперечностей, виникнення робітничого та профспілкового руху, загострення основної суперечності ранньокапіталістичної системи — між суспільним характером виробництва, що утвердився разом з перемогою фабричної організації над мануфактурою, та приватнокапіталістичною формою привласнення.
Тип торговельної політики	Вільна торгівля
Місце у світовому промисловому виробництві: до після	До того як почалася промислова революція США розвивалось, але не такими темпами. Це була аграрна країна, такою вона залишалася і після перевороту. Перед революцією американці працювали в основному на англійських машинах.   Після промислового перевороту дуже великий попит мало американське устаткування, яке навіть було кращим ніж англійське. Вони поступово почали випускати свої машини. Розвиток залізничного будівництва сприяв прискореному росту металургії, добувної та машинобудівної галузей промисловості. У 40-их роках широко застосовуються пудлінгові печі.		Росія це здебільшого держава аграрна, з великими та родючими земельними наділами, але з погано розвиненою економікою, машинобудування.   Після відміни кріпацтва економіка пішла вгору. Впроваджуюься нові технології, розвиваються фабрики, заводи. Але це переносилося дуже тяжко нашим працьовитим народом.
Висновки	США була далекою від Європи, але через це вона і пішла у прогресі так далеко, її нне чіпали війни, а іммігранти які тікали з Європи дали їй багато робочої сили. Англійці розповіли секрет інновацій, яку вони потім успішно використовували у своїх цілях.		Східній Україні йшов процес індустріалізації, проходив переворот дуже швидко порівняно з Україною у сладі Австро-Угорщини. Росію дуже відставала від Європи у розвитку.

Висновок:  Завдяки промислового перевороту здійснився прорив, з мануфактурного виробництва країни перейшли до фабричного. Звільнилося багато людей, дешевої робочої сили, в Росії відмінили панщину. Завдяки цьому у нас зараз машинне виробницто, яке дешевше та швидше у виробництві продукції ніж людська робоча сила.

 

2.   Порівняння  шляхів виходу з Великої депресії США та Німеччини.

Одним з найсуворіших іспитів в історії економіки була «велика депресія» у США, що продовжилася з осені 1929 по весну 1933 років. Напевно, з часів Громадянської війни ця країна не переживала нічого подібного - буквально за півроку мільйони людей, що жили незрівнянно краще, ніж коли б то не було, і помітно краще всього іншого світу перетворилися на невпевнених у завтрашньому дні бідняків. 

 Мені здається, що актуальність цієї теми пояснюється тим, що в нашій країні відбуваються процеси, схожі з тими, які мали місце під час «великої депресії» в розвинених капіталістичних країнах, і зокрема, в США. 

Тому мета реферату - зрозуміти причини події кризи, його підсумки і сутність тих заходів, які вживалися для виходу з нього.  
 
Початок Великої депресії 

Велика депресія ( англ. Great Depression) - рецесія світової економіки, що почалася в більшості місць в 1929 і закінчилася на початку 1933. Однак аж до 1939 року світ виходив з депресії, тому 1930 -ті роки в цілому вважаються періодом Великої депресії, він почався при республіканській адміністрації президента Герберта Гувера, який обіцяв під час передвиборної компанії «процвітання» народу. Світова економічна криза сильно торкнулася найбільш розвинені країни Заходу, включаючи США, Канаду, Великобританію, Німеччину і Францію, але торкнувся і інших держав. Найбільшою мірою постраждали промислові міста. 

 Передували Великої депресії події Біржового краху США 1929 : обвальне падіння цін акцій, що почалося в «Чорний четвер» 24 жовтня 1929 р., прийняло катастрофічні масштаби в «Чорний понеділок» (28 жовтня) і «Чорний вівторок» (29 жовтня). 29 жовтня 1929 р. - день біржового краху Уолл-Стріт. 

 Економісти не прийшли до єдиної думки про причини Великої депресії. Існує ряд теорій на цей рахунок, але, по всій видимості, у виникненні економічної кризи зіграла свою роль сукупність факторів. 

24 жовтня 1929 в США почалася безпрецедентна  біржова паніка. У той день  на нью-йоркській біржі було  продано 12,8 млн. акцій, тобто в 1,5 рази  більше, ніж будь-коли раніше. Через  кілька днів, 29 жовтня, був досягнутий новий пік спекулятивного ажіотажу, коли з рук в руки перейшли 16,4 млн. акцій. Курс цінних паперів на нью-Йоркської біржі стрімко покотився вниз. Відкривалася нова сторінка в історії Європи. 

Краху передував спекулятивний бум середини 1920-х, під час якої мільйони американців інвестували свої кошти в акції. Зростаючий попит на акції роздували ціни на них, що приваблювало все нових інвесторів, які бажали збагатитися на інвестиціях в акції. Це замкнене коло привів до утворення економічного міхура. При цьому багато інвесторів купували акції в кредит, займаючи необхідні кошти в банках. Події 1929 розвивалися за наступним сценарієм. 

Вперше можна було бити тривогу у березні 1929 року, коли кілька тижнів падала ціна акцій на ринку нерухомості. Однак уряд відмовлявся збільшити ставку на відсоток. Тоді, у березні, економіка вийшла з кризи сама. Падіння курсу акцій було значним, але ринок вистояв. Можливо, в цей час всі почали здогадуватися, що фінансовий бум побудований на спекуляціях, на завищених очікуваннях прибутковості, але ніхто не хотів зупинитися, тому що сподівався, купивши дорогі акції та нерухомість, трохи пізніше продати їх ще дорожче. Курси акцій почали знову зростати. 24 жовтня 1929 великі нью-йоркські банкіри почали видавати брокерам кредити тільки до запитання з умовою погашення в 24 години. Це означало, що і фондовим брокерам і їхнім клієнтам доводилося «зливати» свої акції на ринку по будь-якій ціні, щоб повернути кредити. 24 жовтня 1929 акції почали активно продаватися, але фондовий ринок вистояв. Справжній крах настав 29 жовтня - почалося обвальне падіння акцій, насамперед на Нью-йоркській біржі. За кілька годин акції втратили в ціні все, що набрали за попередній рік. День 29 жовтня 1929 названий чорним вівторком. У цей день було продано 16,4 млн. акцій, За один день акції впали в загальній сумі на 10 млрд. доларів, що означало різке зменшення кількості кредитних грошей і зникнення кредитних грошей в розмірі 10 млрд. доларів. Падіння цін на акції тривало цілий тиждень. І лише 5 листопаді падіння поширилося і на ринок товарів, особливо сезонного виробництва. Стався обвал цін на пшеницю - у цей день ціни на пшеницю впали майже до нуля. 13 листопада ринок досяг історичного мінімуму. Різко впали також ціни на бавовну. За три тижні кошмару збитки США перевищили всі витрати за роки Першої світової війни і склали приблизно 30 млрд. доларів того часу, тобто третину національного доходу. 

Банки відреагували пізніше акціонерних товариств. Зникнення кредитних грошей викликало падіння довіри до всіх кредитних грошей і банки перестали давати кредити. У силу труднощів збуту і неможливості отримати де-які кредити по всій країні прокотилася хвиля банкрутств. На початку 20-х років у США налічувалося близько 30 тис. банків. У їхніх активах значну частину становили цінні папери, позики під заставу цінних паперів, міської нерухомості та сільських земель. Після біржового краху велика частина цінних паперів і нерухомості різко знецінилася, а значна частина позик стала безповоротній, при цьому відбулося різке скорочення ресурсної бази банків в результаті масового вилучення вкладів населення, зниження залишків підприємств. В результаті банкрутства банків прийняли масовий характер. Зіграв свою негативну роль дефолт низки країн Латинської Америки та Азії. Як відомо, великі американські банки інвестували в економіку цих країн і були власниками великого обсягу їх державних і приватних облігацій. Загальні вилучення вкладів перед кризою склали близько 5-6 млрд. дол Починаючи з 1932 р. значна частина банків намагалася обмежити видачу готівкових своїм вкладникам. Перший прецедент створив штат Невада, що закрив у жовтня 1932 р. всі банки штату. Напруга стало наростати з початку 1933 р. Приблизно за 1 місяць з найбільших банків США було вилучено близько 2.3 млрд. дол (близько 15% всіх депозитів). Вважається, що повномасштабну банківську кризу США почав свою ходу з лютого 1933 р., коли в Детройті звалився найбільший банк, який проводив великий обсяг операцій з нерухомістю. У штаті Мічиган почалася банківська паніка, і 14 лютого губернатор закрив всі банки, щоб захистити їх від банкрутства. Хвиля закриттів банків прокотилася багатьма штатам. 

Катастрофа зниження курсу акцій вже торкнулася інтересів 20-25 млн. чоловік, а при банківській кризі ще постраждало ще більше людей. Однак гроші, втрачені під час депресії більшістю американців, не просто загубилися. Частина їх перетекла в руки тих, хто заздалегідь знав про біржовому крах і вклав свої гроші в золото перед самою депресією. Золото завжди було самим надійним способом заощадження коштів. Під час Великої Депресії ціни впали з 1929 року по 1932 рік на 23%, і ще на 4% в 1933 році. 

У роки кризи світ пережив три хвилі інфляції. Перша охопила на початку кризи економіку ряду аграрних країн. Друга змусила Англію в вересня 1931 відмінити золотий стандарт фунта стерлінгів, а її домініони: Індію, Бразилію, Аргентину і Скандинавські країни - прив'язати свої курси до знецінення фунту. А навесні 1933 р. в зв'язку з відходом від золотого стандарту Сполучених Штатів піднялася третя хвиля. В результаті знецінилися валюти 56 держав. Почалося зростання безробіття. Розпочавшись в промисловості і кредитної системи, криза охопила всі інші галузі господарства - будівництво, транспорт, торгівлю. Згідно з офіційною статистикою, за роки кризи зазнали краху більше 110 тис. торговельних і промислових фірм, 19 великих залізничних компаній, розорилося понад 5760 банків, а разом з ними і мільйони вкладників. Німеччина відмовилася платити репарації, Великобританія і Франція перестали повертати борги. Падіння виробництва в США виявилося більшим, ніж в інших країнах. Загальний рівень промислового виробництва в 1933 р. впав у порівнянні з 1929 р. на 46%, a виробничі потужності виявилися завантажені всього на одну третину. Промисловість країни була відкинута біліше, ніж на 20 років назад, до рівня 1911 р. Зважаючи того, що криза була світовим і охопила всі країни без винятку, різко порушилися сформовані зовнішньоекономічні зв'язки. Обороти зовнішньої торгівлі США знизилися в 3,1 рази. Галузі промисловості з високою концентрацією виробництва відрізнялися порівняно незначним падінням цін і великим скороченням виробництва в перші роки "Великої Депресії". У галузях з низькою концентрацією виробництва, ціни знизилися значно, а виробництво скоротилося лише ненабагато. 

 
США 

Повномасштабна рецесія в США почалася в серпні 1929 року, за два місяці до біржового краху (обсяг будівництва почав скорочуватися ще в 1926 році). У лютому 1930 року на початок кризи відреагувала ФРС, знизивши ставку прайм-Рейт з 6 до 4%. Крім того, було здійснено викуп державних облігацій з ринку для підтримки ліквідності. У наступні два роки ФРС не робила майже нічого. Секретар казначейства Ендрю Меллон вважав, що необхідно дати можливість ринку самостійно провести необхідні коректування пропорцій і цін. 

 У червні 1930 в США був прийнятий так званий тариф Смута-Хоулі, що вводить 40-відсоткове мито на імпорт з метою захисту внутрішнього ринку. Цей захід стала одним з основних каналів передачі кризи в Європу, так як збут продукції європейських виробників у США був утруднений. 

 У кінця 1930 року вкладники банків почали масове вилучення вкладів, що призвело до хвилі банкрутств банків. У результаті почалося абсолютне стиск грошової маси. Друга банківська паніка відбувається навесні 1931 року. Всі ці місяці влада ніяк не реагують на що набирає обертів економічне цунамі. ВВП в 1930-1931 роки падає відповідно на 9,4 і 8,5%, а рівень безробіття піднімається з 3,2% на початок 1930-го до 15,9% до кінця 1931 року. 

 У 1932 році ВВП скоротився на 13,4%, а всього з 1929 року - на 31%. Рівень безробіття в 1932 р. збільшився до 23,6%. За три з невеликим роки з початку кризи позбулися роботи більше 13 млн. американців. Промислові запаси втратили 80% їх вартості з 1930 року, а сільськогосподарські ціни впали на 53% з 1929 року. За три роки збанкрутували два з кожних п'яти банків, їх вкладники втратили 2 млрд. доларів депозитів. Грошова маса з 1929 року скоротилася за номіналом на 31%. 

На тлі невеликого розширення грошової бази (з 6,05 млрд. доларів в 1929 році до 7,02 млрд. у 1933-му) грошова маса різко впала - з 26,6 млрд. до 19,9 млрд. доларів. Хвилі банківських банкрутств підірвали довіру людей до фінансових інститутів, заощадження гарячково вилучалися з депозитів і переводилися в готівкову форму. Ті, що вижили банки, у свою чергу, уникали видачі нових кредитів, вважаючи за краще зберігати гроші в максимально ліквідній формі. Таким чином, банківський мультиплікатор різко знизився, і кредитно-депозитна емісія банків була фактично паралізована. Бажання і банків, і населення тримати гроші в готівковому вигляді, безсумнівно, різко підсилило рецесію. Природний приріст населення в США в період Великої депресії різко знизився. 

 У січні 1932 року Конгрес США створив Фінансову корпорацію реконструкції (RFC). Ця організація була покликана надавати фінансову допомогу залізницям, фінансовим інститутам і бізнес-корпораціям. У липні її роль була розширена для надання допомоги сільському господарству та фінансування державних і місцевих громадських робіт. 

Був прийнятий закон про Федеральному житловому банку, який повинен надавати кредити організаціям, що займаються іпотечним кредитуванням (прообраз майбутньоїFannie Mae). Був прийнятий перший з двох законів, що носять ім'я Гласа-Стігала, спрямований на лібералізацію ФРС і дозволяючий, зокрема, їй кредитувати банки-члени. Було визнано за необхідне активізувати бюджетний перерозподіл доходів від багатих до бідних, щоб стимулювати споживання. Максимальна ставка прибуткового податку була підвищена з 25 до 63%.