Автоматизовані інформаційні системи

ВСТУП

 

Ефективне управління підприємством в сучасних умовах неможливе без використання комп'ютерних технологій. Правильний вибір програмного продукту і фірми-розробника - це перший і визначальний етап автоматизації бухгалтерського обліку. В даний час проблема вибору інформаційної системи (ІС) з специфічної задачі перетворюється на стандартну процедуру. У цьому сенсі російські підприємства сильно поступаються зарубіжним конкурентам. Іноземні підприємства, як правило, мають досвід модернізації та впровадження не одного покоління ІС. У розвинених західних країнах відбувається зміна вже четвертого покоління ІС. На підприємствах найчастіше використовують системи першого або другого покоління.

Керівники багатьох підприємств мають слабке уявлення про сучасні комп'ютерні інтегрованих системах і вважають за краще утримувати великий штат власних програмістів, які розробляють індивідуальні програми для вирішення стандартних управлінських задач.

Процедура прийняття рішення про вибір найбільш ефективної комп'ютерної системи управління нова для більшості вітчизняних керівників, а її наслідки багато в чому будуть мати значний вплив на підприємство протягом декількох років. Оскільки застосування інтегрованої ІС, яка відповідала б вимогам підприємства (масштабом, специфіці бізнесу і т.д.), дозволила б керівнику мінімізувати витрати і підвищити оперативність управління підприємством у цілому.

 

 

 

 

 

 

 

1. Класифікація автоматизованих  інформаційних систем

 

Пропонується використовувати наступну класифікацію систем і підсистем КІС. Залежно від рівня обслуговування виробничих процесів на підприємстві сама КІС або його складова частина (підсистеми) можуть бути віднесені до різних класів:

1. Клас A: системи (підсистеми) управління технологічними об'єктами та / або процесами.
2. Класс B: системи (підсистеми) підготовки та обліку виробничої діяльності підприємства.
3. Клас C: системи (підсистеми) планування та аналізу виробничої діяльності підприємства.

Системи (підсистеми) класу A, як правило, характеризуються такими властивостями:

• досить високим рівнем автоматизації виконуваних функцій;
• наявністю явно вираженої функції контролю за поточним станом об'єкта управління;
• наявністю контуру зворотного зв'язку;
• об'єктами контролю і управління такої системи виступають:

1. технологічне обладнання;
2. датчики;
3. виконавчі пристрої і механізми.

• малим тимчасовим інтервалом обробки даних (тобто інтервалом часу між отриманням даних про поточний стан об'єкта управління та видачею управляючого впливу на нього);

• слабкою (несуттєвою) тимчасової залежністю (кореляцією) між динамічно змінюються станами об'єктів управління і системи (підсистеми) управління.

Одним з класичних прикладів систем класу A можна вважати:

1. SCADA - Supervisory Control And Data Acquisition (диспетчерський контроль і накопичення даних);
2. DCS - Distributed Control Systems (розподілені системи управління);
3. Batch Control - системи послідовного управління;
4. АСУ ТП - Автоматизовані Системи Управління технологічними процессами [2].

Системи класу B призначені для виконання класу задач, що вимагають безпосередньої участі людини для прийняття оперативних (тактичних) рішень, що впливають на обмежене коло видів діяльності або невеликий період роботи підприємства.

У певному сенсі до таких систем прийнято відносити ті, які знаходяться на рівні технологічного процесу, але з технологією безпосередньо не пов'язані.

У перелік основних функцій систем (підсистем) даного класу можна включити:

• виконання облікових завдань, що виникають у діяльності підприємства;
• збір, попередню підготовку даних, що надходять у КІС із систем класу A, та їх передачу в системи класу C;
• підготовку даних та завдань для автоматичного виконання завдань системами класу A.

З урахуванням прикладних функцій цей список можна продовжити наступними пунктами:

1. управління виробничими і людськими ресурсами в рамках прийнятого технологічного процесу;
2. планування і контроль послідовності операцій єдиного технологічного процесу;
3. управління якістю продукції;
4. управління зберіганням вихідних матеріалів і виробленої продукції за технологічним підрозділам;
5. управління технічним обслуговуванням та ремонтом.

Ці системи, як правило, мають наступні характерні ознаки і властивості:

• наявність взаємодії з керуючим суб'єктом (персоналом), при виконанні поставлених перед ними завдань;
• інтерактивність обробки інформації;
• невеликий тривалістю обробки даних, що коливається від декількох хвилин до декілька годин або доби;
• наявністю суттєвих тимчасової та параметричної залежностей (кореляцій) між оброблюваними даними;
• система впливає на обмежене коло робіт і видів діяльності підприємства;
• система впливає на невеликий період роботи підприємства (в межах від місяця до півроку);
• наявністю сполучення з системами класу A і / або C.

Класичними прикладами систем класу B можна вважати:

1. MES - Manufacturing Execution Systems (системи управління виробництвом);
2. MRP - Material Requirements Planning (системи планування потреб у матеріалах);
3. MRP II - Manufacturing Resource Planning (системи планування ресурсів виробництва);
4. CRP - C Resource Planning (система планування виробничих потужностей);
5. CAD - Computing Aided Design (автоматизовані системи проектування - САПР);
6. CAM - Computing Aided Manufacturing (автоматизовані системи підтримки виробництва);
7. CAE - Computing Aided Engineering (автоматизовані системи інженерного проектування - САПР);
8. PDM - Product Data Management (автоматизовані системи управління даними);
9. SRM - Customer Relationship Management (системи управління взаємовідносинами з клієнтами);
10. всілякі облікові системи і т.п.

Одна з причин виникнення подібних систем - необхідність виділити окремі завдання управління на рівні технологічного підрозділу підприємства.

Системи класу C призначені для виконання класу задач, що вимагають безпосередньої участі людини для прийняття стратегічних рішень, що впливають на діяльність підприємства в цілому.

У коло завдань розв'язуваних системами (підсистемами) даного класу можна включити:

• аналіз діяльності підприємства на основі даних та інформації, що надходить із систем класу B;
• планування діяльності підприємства;
• регулювання глобальних параметрів роботи підприємства;
• планування і розподіл ресурсів підприємства;
• підготовку виробничих завдань і контроль їх виконання.
• наявність взаємодії з керуючим суб'єктом (персоналом), при виконанні поставлених перед ними завдань;
• інтерактивність обробки інформації;
• підвищеної тривалістю обробки даних, що коливається від декількох хвилин до декілька годин або доби;
• тривалим періодом прийняття керуючого рішення;
• наявністю суттєвих тимчасової та параметричної залежностей (кореляцій) між оброблюваними даними;
• система впливає на діяльність підприємства в цілому;
• система впливає на значний період роботи підприємства (від півроку до декількох років);
• наявністю безпосереднього сполучення з системами класу B.

Класичними назвами системи класу B можна вважати:

1. ERP - Enterprise Resource Planning (Планування Ресурсів Підприємства);
2. IRP - Intelligent Resource Planning (системами інтелектуального планування);
3. АСУП;
4. EIS [3].

 

 

2. Сучасний ринок фінансово-економічного  прикладного програмного забезпечення

 

Сьогоднішній ринок фінансово-економічного прикладного програмного забезпечення формується під впливом трьох основних чинників:

• постійно зростаючих вимог споживачів;
• кон'юнктурного світогляду більшості розробників;
• нестійкості нормативно-правового середовища.

Вплив цих факторів робить ринок різноманітним і неоднорідним. Для вирішення задачі вибору ІС необхідно познайомитися з їх класифікацією. Всі програми в області бухгалтерського обліку і фінансів умовно можна розділити на:

1. Інтегровані фінансові системи (ІФП).
2. Бухгалтерський конструктор.
3. Бухгалтерський комплекс автоматизованих робочих місць (АРМ).
4. Бухгалтерія-офіс.
5. Еккаунт кутюр - індивідуально допрацьовується і впроваджувані системи на базі типового бухгалтерського ядра.
6. Галузеві системи з бухгалтерським обліком, це бухгалтерський комплекс АРМ + спеціалізовані галузеві АРМи.
7. Фінансово-аналітичні системи.
8. Правові системи і бази даних (ПБД).

Інтегрована фінансова система складається з окремих блоків - модулів обліку. Ступінь інтеграції системи характеризує принцип зв'язку, як між окремими модулями системи, так і з іншими програмними продуктами, які працюють на підприємстві.

Система вважається інтегрованої в разі, якщо існує двосторонній зв'язок між всіма модулями системи.

Приклад ІФС: "БЕСТ", "Галактика", "Парус" та інші.

Під бухгалтерським конструктором розуміється бухгалтерська система з розширеними інструментальними можливостями.

Первинні можливості даного програмного продукту досить обмежені. Наприклад, виконання в рамках бухгалтерського конструктора таких операцій, як розрахунок зносу основних засобів, розрахунок заробітної плати тощо, практично неможливо здійснити без відповідних установок. Проте, опанувавши спеціальним мовою, користувач може самостійно навчити програму виконувати будь-які розрахунки, створювати звіти і т.п.

Цей клас систем орієнтований на масовий тираж. В одній програмі важко врахувати специфіку обліку декількох бухгалтерій. Тому з'явилися певні універсальні заготовки, з яких за допомогою настройок створюється програмний продукт, що підходить для врахування в будь-якій фірмі.

Даний клас програм краще адаптований до швидкозмінних законодавству.

Приклад бухгалтерського конструктора: "1С: Бухгалтерія", "Інотек", "Quiken" та інші.

Бухгалтерський комплекс передбачає створення окремих програм під кожен розділ обліку з можливістю подальшого агрегування даних.

Даний продукт є найстарішою формою існування бухгалтерських програм на підприємствах. Для середніх і великих фірм вона залишається раціональної до цих пір.