Державне регулювання ринку соняшникової олії

Дія Закону України "Про внесення змін до деяких законів України", яким встановлено 17-процентне експортне мито на насіння соняшнику, та внесено зміни стосовно заборони переробки насіння соняшнику за кордоном на давальницьких умовах, дозволяє забезпечити спрямування сировини для переробки на вітчизняні підприємства. Це створило умови для стабільної роботи і дало можливість визначитися з обсягами внутрішнього ринку та можливостями продажу соняшникової олії на зовнішньому ринку.

Подальший розвиток олійно-жирової галузі України залежить не тільки від кон'юнктури світового ринку рослинної олії, погодних умов вирощування олійних культур, відповідності світовим аналогам технологій переробки олійної сировини, але й від державної політики стосовно виробників та переробників олійної сировини.

Необхідно враховувати, що виробнича діяльність олійно-жирових підприємств пов'язана із сезонною заготівлею олійного насіння, а вилучення обігових коштів у період масової заготівлі та переробки олійного насіння для сплати податкового кредиту станом на 1 січня 2003 р. змушує підприємства обмежувати обсяги запасів олійної сировини на цю дату. Ось чому більша частина насіння для переробки реалізується не за прямими зв'язками, а через комерційних посередників, при тому, що різниця в цінах для підприємства становить у середньому 250-270 грн./т.

Зміна напрямків експорту сировини на готову продукцію в олійно-жировому підкомплексі дала змогу нарощувати обсяги переробки соняшнику і виробництва олії. Однак скорочення реалізації насіння закордонним структурам не сприяло переходу власності на сировину до заводів. В умовах низької забезпеченості оборотними коштами з причин тривалого застою в галузі підприємства почали здійснювати давальницьку переробку. На ВАТ "Кіровоградолія" обсяг переробки соняшнику збільшився в 2,1 раза, при цьому частка давальницької сировини становила 75-98 % (табл.3).

Таблиця 3

Динаміка виробництва олійно-жирової продукції на ВАТ "Кіровоградолія", т

У вартісному виразі обсяг виробництва продукції олійно-жировим підприємством збільшився в аналізованому періоді. Безперечно, що найбільша частина фінансових ресурсів формується за рахунок виробленої олії, вартість якої за 2000-2002 рр. становила в межах 23,6-33,8 млн. грн. Дохід від реалізації всієї продукції за 1999-2003 рр. збільшився майже у шість разів, відповідно до обсягів переробки.

Внаслідок проведеної у 1998-2003 рр. реконструкції основних фондів їх середньорічна вартість зросла у 2,3 раза. Цей фактор в комплексі з організаційними заходами значною мірою забезпечив позитивну роботу ВАТ "Кіровоградолія". Фондовіддача на олійно-жировому підприємстві зросла у 1,9 раза.

У третьому розділі - "Удосконалення механізму державного регулювання розвитку олійного виробництва в Україні" обґрунтовано необхідність суттєвих змін в державному управлінні та регулюванні олійно-жирової промисловості, запропоновано заходи стосовно удосконалення системи експортно-імпортних операцій з сировиною і готовою продукцією, а також механізмів податкового стимулювання виробничих процесів, проаналізовано чинники підвищення ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності щодо реструктуризації переробних підприємств галузі.

За умов ринкової економіки роль держави полягає у виробленні загальних "правил гри" для економічних агентів. В умовах ринку особливе значення має правове визнання та закріплення економічних прав і обов'язків суб'єктів господарювання. Держава має створювати необхідні умови для вирішення проблем, породжених ринком, його нездатністю успішно вирішувати усі завдання соціально-економічного розвитку країни. Структурні зрушення в економіці загалом та ефективність функціонування олійно-жирової промисловості зокрема, значною мірою залежать від активної діяльності суб'єктів господарювання, формування державою привабливого інвестиційного середовища, вдосконалення податкових, митних, цінових та інших економічних механізмів.

Таким чином, державі належить визначальна роль як юридичного гаранта і арбітра економічних відносин між суб'єктами ринку. Однак існуюча правова база не відповідає не тільки новій ринковій моделі економіки, але й новій ролі в ній держави. Розширюючи простір, у якому максимізується прибуток, для поведінки економічних агентів за допомогою скасування податку на прибуток, можна стимулювати вирішення двох важливих завдань - створення стабільного підприємницького сектора економіки та запуск в роботу поки що нерухомого акціонерного капіталу через пожвавлення дивідендної політики. Крім того, отримання прибутку дасть змогу активізувати інвестиційні процеси і вивести частину економіки з тіньового сектора.

У процесі проведення передінвестиційних досліджень було визначено і обґрунтовано основні організаційно-технічні заходи щодо реконструкції олійнодобувного виробництва на Кіровоградському ОЕЗ з доведенням виробничої потужності з переробки насіння соняшнику до 350 тис. т на рік. При цьому, внаслідок реконструкції передбачається зниження втрат олії за рахунок доведення олійності шроту до 0,9-1,0 % і витрат розчинника до 0,7-1,0 кг на тонну насіння соняшнику, що переробляється. Розмір можливого прибутку близько 83,2 млн. грн. за рік (табл.4).

Таблиця 4

Прогноз виторгу від реалізації продукції і план прибутків по роках реалізації проекту, тис. грн.

При виробництві і реалізації 210,8 тис. т соняшникової олії за ціною 2429 грн./т та супутньої продукції - соняшникового шроту - за ціною 330 грн./т, фосфатидного концентрату за ціною 250 грн./т підприємство покриє свої витрати в обсязі, необхідному для покриття поточних витрат, повернення кредиту і сплати відсотків за його використання (досягне точки беззбитковості) на 17-й місяць роботи підприємства.

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі теоретичного осмислення основ державного регулювання й аналізу сучасного стану олійного виробництва обґрунтовано напрями подальшого його розвитку в Україні. Дисертаційне дослідження дало змогу виробити цілісний погляд як на теоретичні, так і на практичні аспекти державного управління в олійно-жировому підкомплексі. Отримані в процесі дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізована мета і завдання дослідження дають можливість зробити такі висновки:

1. Аналіз ролі ринку і держави в одній економічній площині вказує на необхідність розширення впливу ринку і конкуренції, однак їх взаємодія в якісному плані свідчить про активізацію державного управління. Довгострокове економічне зростання неможливе без реалізації низки пріоритетних заходів, зокрема: істотного збільшення обсягу державних інвестицій і розширення масштабів залучення іноземних інвестицій; активізації виконання цільових програм у сфері промислової політики (енергозбереження, капіталомісткість, інновації тощо); реструктуризації галузевих комплексів і природних монополій; координації заходів грошово-кредитної та фіскальної політики; зниження тиску тіньового сектора на легальну економіку.

2. На основі положень інституціональної та еволюційної теорій розвитку удосконалено методологію комплексного аналізу економічних систем, що дає змогу дослідити рамки змін та варіанти дій підприємства в ринкових умовах. Поняття "державного регулювання розвитку олійно-жирової промисловості" пов'язане з особливим чином орієнтованим впливом держави на об'єкт, що забезпечує йому необхідну зміну станів. Державне регулювання розвитку покликане скорегувати природний розвиток, спричинений початковими умовами, вихідним енергетичним потенціалом і обмінними процесами в об'єкті та з навколишнім економічним і природним середовищем.

3.  Запропоновано еволюційну модель олійно-жирової промисловості, яка дає більш детальне відображення її властивостей, що може викликати збільшення діапазону впливів на неї, але лише деякі з них можуть контролюватися цілеспрямовано. Ця обставина підвищує здатність суб'єкта державного регулювання розвитку олійно-жирової промисловості перетворювати такий вплив на управління.

4. Проаналізовано сучасний стан олійно-жирового виробництва та визначено загальну тенденцію на майбутнє. Насіння соняшнику продовжує залишатися одним із ліквідних товарів на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також одним із небагатьох продуктів, використання якого забезпечує функціонування інших видів сільськогосподарського виробництва і підгалузей харчової промисловості. Отже, можна з повною відповідальністю стверджувати, що це одна із пріоритетних і перспективних складових зміцнення експортного потенціалу АПК України.

5. Наявність значних сировинних ресурсів, а також вплив мита на експорт насіння деяких олійних культур (у т.ч. насіння соняшнику) зумовили стрімкий розвиток олійно-жирових виробництв. При цьому за останні п'ять років накреслилась тенденція до жорсткої конкуренції на ринку олійної сировини та продуктів її переробки. Через 2-3 роки виробничі потужності з переробки насіння соняшнику в Україні будуть перевищувати потенційні можливості його виробництва аграрним сектором, що ще більше посилить конкурентне середовище.

6. Реструктуризація як еволюційний процес економічних змін, що охоплює промислові системи, виступає інструментом управління олійно-жировою галуззю. Самостійні рішення підприємства відносно реструктуризації або рішення державних органів про інвестування в підприємства здатні забезпечити ефективний розвиток спочатку окремої структурної одиниці, а в подальшому і всього підкомплексу.

7. З метою захисту інтересів вітчизняних товаровиробників і споживачів продовольства держава має перейняти на себе функції регулювання зовнішньоекономічної торгівлі найважливішими експортними товарами АПК, у т.ч. олією та насінням соняшнику. На державному рівні необхідна служба моніторингу попиту і цін на світовому ринку продовольства, якою, у тому числі, мають визначатись економічно доцільні параметри експорту продукції олійно-продуктового підкомплексу, виходячи з його потенціалу та задоволення потреб вітчизняного ринку в плані забезпечення продовольчої безпеки.

8.  Зміна системи оподаткування має бути підпорядкована формуванню ефективних моделей стимулювання продуктивної діяльності економічних суб'єктів. Підприємства асоціації "Укроліяпром" змушені платити податок авансом за весь календарний рік у період найбільших закупівель сировини. У результаті різко знижується їх конкурентоспроможність на сировинному ринку, виникає дефіцит оборотних коштів для здійснення потокових платежів, пов'язаних з виробничою діяльністю, і основна частина врожаю скуповується комерційними структурами. Для створення ефективних умов функціонування олійно-жирових підприємств необхідно відмовитись від існуючих "податкових нашарувань". Доцільно знизити податок на прибуток, а податок на додану вартість залишити на існуючому рівні.