Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Января 2014 в 18:38, реферат
Стан і розвиток суспільства визначається значною кількістю та складом його населення, його трудовими можливостями, рівнем та якістю життя. Показники кількості, складу, динаміки населення, рівня його життя дають змогу судити про можливості соціально-економічного розвитку країни, його тенденціях, вказують державі заходи, які необхідно вжити для розвитку народонаселення. Саме населення країни є джерелом ресурсів для праці, носієм конкретних економічних відносин.
Вагоме джерело доходів населення становлять пенсії: 23 % грошового доходу середнього міського, 27 % – сільського населення. Зростання частки пенсій у доходах населення можна пояснити перш за все збільшенням кількості осіб пенсійного віку. Динамічний ряд, що свідчить про частку пенсійного фонду в Україні у ВВП, становив у 1996-2005рр. відповідно: 0,09; 0,09; 1,08; 9,3; 8,4; 8,8; 10,1; 9,4; 11,3; 10,0. Тобто обсяг коштів, що перерозподіляються через пенсійну систему, істотно зріс. Зовсім незначними є частки інших трансферів у доходах населення. Так, стипендії становлять лише 0,25 % доходів населення. Це можна пояснити низькою величиною стипендій та невеликою кількістю студентів серед людей відповідного віку. На забезпечення збалансованості фінансових ресурсів населення значною мірою впливає стабільність національної валюти, грошового обігу, стану розрахунково-платіжної дисципліни в народному господарстві.
Додатковим чинником доходів населення можуть бути заощадження населення у межах створення сприятливого економіко-правового середовища для розвитку небанківських кредитних установ: страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, інвестиційних фондів, кредитних спілок тощо. Хоча останні посідають поки що незначне місце у структурі фінансової системи України, однак у перспективі можуть стати важливими посередниками на ринку заощаджень населення. Водночас запровадження накопичувальної пенсійної системи зробить можливим переміщення поточних фінансових ресурсів населення на користь майбутнього для підвищення рівня споживання у пенсійний період життєвого циклу].
Як видно з таблиці, частка заробітної плати в структурі доходів суттєво зменшується, хоча пропорційно такому зменшенню відбулося збільшення питомої ваги змішаного доходу громадян України. Це можна розцінити як результат функціонування ринкової економіки, де існує більше можливостей отримання доходу. Водночас, заробітна плата повинна залишатися головним джерелом доходу робітника у будь-якій економічній системі. Не можна вважати абсолютно позитивним і зростання частки соціальних трансферів, соціальної допомоги та необлікованих доходів. Ці диспропорції виступають стримуючим фактором зростання реальних доходів населення.
Незважаючи на тенденції економічного піднесення у світі, диференціація доходів за останнє десятиліття загострилася. В Україні соціальна ситуація нині визначається надмірною диференціацією населення за рівнем доходів, зростанням регіональних відмінностей у сфері зайнятості населення, неоднаковим фінансово-економічним станом галузей і підприємств, зниженням попиту на кваліфіковану працю при одночасному розширенні робочих місць, де потрібні малокваліфіковані працівники, що призводить до значних галузевих і територіальних відмінностей в оплаті праці.
Таким чином, стримування зростання заробітної плати, сукупних доходів населення, у тому числі й грошових, внаслідок чого скорочується попит, зменшуються заощадження населення, не дають підстав розраховувати на те, що воно поступово перетвориться в головний інвестор економіки. Розірвати це замкнуте коло можна тільки створивши умови для зростання доходів і заощаджень населення на основі розв’язання загальної проблеми – удосконалення політики доходів в Україні.
Література
Информация о работе Доходи та рівень життя населення України