Досвід соціального страхування США

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Тернопільський Національний Економічний Університет

                                                                Факультет Фінансів

 

Кафедра фінансів

 

 

 

 

 

Комплексне практичне індивідуальне завдання

На тему:

“Досвід соціального страхування США ”

 

 

 

 

 

Виконала:

Студентка групи ФМОс-51

Виклюк Т.В

Перевірила:

К.е.н викладач Петрушка О.В

 

 

 

Тернопіль -2014

План

Вступ

1. Необхідність державного соціального страхування.

2. Досвід соціального cтрахування США.

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Втуп

В моделі соціальної політики США присутній лібералізм. Система базується на принципі відокремлення соціального захисту від вільного ринку й обмеження захисту лише тих, хто не має інших доходів, крім соціальних виплат. Загалом при такій моделі забезпечується досить високий рівень і якість життя основної частини населення. Система соціального забезпечення в США настільки широка, що на початку і всередині 1960-х років майже половину всіх витрат федеральної казни складали виплати на «соціальні потреби», тобто на надання допомоги людям. Окрім федеральних програм уряду всі п'ятдесят штатів проводять свої власні програми допомоги потребуючим . Заходи для подолання бідності різноманітні. Один із заходів – це надання допомоги у соціальному забезпечення, що являє собою щомісячні суми, які виплачуються державою тим особам, чий дохід не забезпечує таких основних потреб, як їжа, дах і одяг. Медікейд — надання безкоштовної медичної допомоги і госпіталізації. Видача продовольчих купонів (книжечки спеціальних талонів, дійсних для придбання продуктів в будь-якому магазині). Шкільне харчування — безкоштовні сніданки і обіди для школярів. Розподіл надлишків продовольства — в рамках цієї програми уряд скуповує величезну кількість продовольчих продуктів і безкоштовно розподіляє їх серед бідних сімей. У США навіть існує програма надання муніципального житла бідним. Житло надається в будинках, побудованих за рахунок бюджетних коштів. Відповідні органи штату та федерації стежать, щоб житло діставалося бідним сім’ям. Вміст будинків, оплата персоналу, ремонт і опалювання забезпечується за рахунок держави. За відсутності муніципальних будинків бідних, таких, що не мають даху, інколи розселяють на приватних квартирах або в готелях коштом держави

1.Необхідність державного соціального страхування.

На загальну визначенню, державне соціальне страхування - це система соціального захисту, джерело якої в страхових внесків, гарантує отримання грошового доходу на старості, у разі хвороби, інвалідності та інших встановлених законодавством кожної країни випадках, і навіть медичне інші види обслуговування. Державне соціальне страхування складається з чотирьох видів страхування: пенсійного, медичного, страхування зайнятості (страхування від безробіттю), страхування від нещасних випадків. Фінансову базу державного соціального страхування становлять державні позабюджетні страхові фонди.

Необхідність державного соціального страхування керівництво практично всіх країн світу очевидна. Ринкова економіка передбачає, що кожна людина повинна сама заробляти собі на життя і думати про своє майбутньому. Але це стосується людей, які у конкретний час може забезпечити себе роботою, оплатити у разі потреби медичнеоблуживание тощо.

Однак у кожній є категорії людей, якою у змозі самостійно вирішити ті проблеми, які виникають чи потенційно виникатимуть в них у процесі їх життєдіяльності. Це люди похилого віку, які здоров'я не може працюватиме і забезпечувати своє існування, це інваліди які теж, зазвичай, що неспроможні забезпечити гідне існування у ринкової системи організації економіки, де кожен за себе. Також не можна те що, людина яка працює і може реалізувати себе забезпечити без допомоги держави або когось ще довго можуть знадобитися термінова допомогу. Людина, яка може втратити роботу, може бути наслідком як його невідповідності здача попередньої посади, а й незалежних від цього причин, як-от криза чи банкрутство підприємства, де вона працював.

Отже стало очевидним те що, держава, з метою підтримки соціальної стабільності суспільства, повиннна брати  частку провини життя людей в чому і полягає основна роль державного соціального страхування.

Державне соціальне страхування є також механізмом перерозподілу фінансових ресурсів. Система його функціонування дозволяє державі акумулювати значні кошти підтримки стабільної соціальної обстановки країни. Кожному ж громадянинові країни, незалежно від займаного їм соціального становища, держава гарантує безкоштовну медичну допомогу у разі, певних законодавством тій чи іншій країни.

Система соціального забезпечення США виникла в результаті масштабних реформ, проведених у середині 1930-х років. 

Спочатку США були переважно аграрною країною - аж до 1870 року більше половини працездатного населення були фермерами. У наступні роки індустріалізація та урбанізація створили умови, при яких робітники ставали більш залежними від тривалого потоку грошей, необхідних для утримання їхніх родин. 

Традиційно, в американських селах та містах місцева влада усвідомлювали свій обов'язок допомагати потребуючим сім'ям, які були не в змозі прогодувати себе чи задовольнити свої мінімальні потреби за допомогою сусідів і родичів. Допомога забезпечувалася, в основному, за допомогою створення програм щодо полегшення бідності, робітних та благодійних будинків. З часом, допомогу нужденному населенню почали надавати в більш організованою формі - шляхом надання грошової допомоги певним категоріям нужденних. 

Ще до Першої Світової війни в багатьох штатах США  діяли закони про материнські допомоги, які давали можливість дітям, що не одержує батьківського забезпечення, жити зі своїми матерями, і уникати притулків. У середині 1920-х років деякі штати почали перші спроби щодо створення системи видачі пенсій літнім і непрацездатним громадянам. Поступово, в умовах високих темпів індустріалізації, штати і федеральний уряд усвідомили необхідність створення системи соціального забезпечення. Багато в чому, США базувалися на досвіді Німеччини, яка першою в світі (в 1883 році при канцлера Отто фон Бісмарк) створила систему державного соціального забезпечення. 

У США, як і в більшості індустріальних країн світ, система соціального страхування спочатку була введена у вигляді виплат компенсацій робітникам. У 1908 році був прийнятий перший закон про виплату компенсацій державним службовцям, які виконують роботи, пов'язані з різного роду небезпеками. До 1929 року подібні нормативні акти були прийняті майже у всіх (за винятком чотирьох) штатах. Дані закони поклали на компанії зобов'язання з виплати компенсацій людям, постраждалим на робочих місцях або, у разі їх смерті, надання фінансової допомоги їх родинам. 

У 19-му столітті була заснована система пенсійних виплат для деяких категорій державних службовців (в основному, вчителів, поліцейських і пожежників), яка отримала більш широке поширення до 1920 року. Після закінчення Першої Світової війни федеральна влада США надали ряд компенсаційних допомоги особам, відслужив у збройних силах: грошові компенсації ветеранам, що отримали поранення під час військових дій, пенсії вдовам загиблих військових, а також безоплатне надання земельних ділянок. Пізніше компенсації вироблялися у вигляді виділення службових пенсій та забезпечення домашнього догляду. 

 

 

2.Досвід соціального cтрахування США.

Американський досвід показує, що навіть у провідній країні з економічним потенціалом ВВП на душу населення більше 35 тис. дол. і високо розвинутою системою соціального страхування зберігаються структурні осередки бідності (за американськими стандартами) - за етнічними, тендерними, віковими ознаками, в залежності від сімейного статусу.

Держава допомагає (з бюджетних коштів) тим категоріям населення, що найбільш потребують - пенсіонерам, які мають дохід, нижчий від встановленого рівня; ветеранам; інвалідам; сліпим; неповнолітнім дітям з бідних, за американськими стандартами, сімей.

Система соціального забезпечення у США складна й різноманітна.Єдиної загальнонаціональної централізованій системі соціального забезпечення у США - не існує. Вона утворюється з різноманітних програм, регламентованих або федеральним законодавством, або законодавством штату, або спільно федеральними органами і органами влади штатів.

Окремі програми приймаються також місцевою владою.

Державну систему соціального забезпечення у США чітко підрозді-ляється на два напрями:

-соціальне страхування

-соціальна виплата.

Вони різняться між собою за різними джерелами фінансування. Виплати із соціального страхуванню виготовляються зі страхових фондів, утворених з допомогою податку соціальне страхування, що стягується з трудящих (разом із підприємцями). Державне соціальна виплата виплачується з бюджетних коштів: федерального бюджету, бюджетів штатів чи місцевої органів влади.

Першим законом про соціальне страхування став цивільний закон, ухвалений 14 серпня 1935 року. З часом цього закону обростав численними поправками, впроваджує нових форм соціального страхування, доповнювався новими положеннями. Закон 1935 року й поправки щодо нього поширюється на робітників і службовців приватного сектору, крім залізничників, котрим було встановлено своя система соціального страхування. Є також програми соціального страхування для федеральних цивільних службовців, ветеранів воєн та військовослужбовців. Такі категорії трудящих, як сільськогосподарські робочі, працівники малих підприємств, поденники залишилися неохопленими державної програмою соціального страхування.

Усі види соціального страхування, передбачені Законом 1935 року й поправок до нього, прийнято об'єднувати під назвою «Загальна федеральна програма» (>ОФП).

Законом 1935 року був встановлено два виду соціального страхування: від старості (пенсії) і безробіттю. Закон передбачав також обмежені заходи допомоги деяким категоріям бідняків, таких як інваліди і сироти. Пенсії були вперше виплачено в 1937 року. 1939-го року було внесено поправка до Закону виплати посібників у зв'язку з втратою годувальника сім'ї. Великим крок з розширенню державної фінансової системи соціального страхування було також поправка 1956 року, що передбачає виплату посібників з непрацездатності, не що з виробничої травмою. Страхування за інвалідністю внаслідок виробничої травми чи хвороби, викликаної умовами праці, було довірене компетенції штатів. Значним подією стала поправка 1965 року, що надала декларацію про медичне страхування особам у віці 65 років і більше (програма «>Медикер»).

Програмою керує Управління з соціального забезпечення, незалежна федеральна агенція, очолювана комісаром та його заступником. Контрольні та консультативні функції виконує незалежна наглядова рада, що складається з семи членів. Діяльність ради має забезпечувати політичну підтримку соціального забезпечення. Вона відображає посилення політичної ваги пенсіонерів - впливової частини електорату, яка успішно просуває свої інтереси через численні громадські організації, найвпливовішою з яких є Ліга пенсіонерів.

Програми соціального страхування – це програми, до пайового фонду яких отримувач соціальної допомоги (пенсії) сам робить попередній внесок, який має форму спеціального податку, внесеного майбутнім одержувачем або його роботодавцем, чи обома разом. Віра в страхування цілком узгоджується з вірою свободою вибору особистості бо, що дає кожному громадянинові вибір, як найкраще захиститися від випадків. До програм соціального страхування відносяться: страхування з старості (пенсії), страхування з втрати годувальника, страхування від безробіття, страхування з непрацездатності, медичне страхування.

Державну пенсію за старістю в повному обсязі може бути в людини, яка досягла 65-річного віку (чоловіків і жінок однаково). Трудової стаж, необхідний одержання повної пенсії, - 35 років. Якщо стаж менше, то зменшується і пенсія. Передбачено виплата пенсій в 62 року, але нинішньому  разі пенсійний вік зменшується на 20%. Відповідно до поправкою 1983 на початку цього століття намічається збільшити пенсійний вік до 67 років. Середня величина пенсії в 1986 року становив 478 USD. Якщо в чоловіки пенсіонера утримує дружина у віці 65 років і більше, вона має декларація про 50% надбавку до пенсії. Жінка, має утримувати чоловіка, такої надбавки не отримує. Якщо обоє мають право пенсію, то дружина має вибирати між власної пенсією і 50% надбавкою чоловіка Середня величина пенсії і з надбавками забезпечує лише дохід приблизно за рівні «межі бідності» чи небагатьом вище, тому старі, які мають додаткові засоби, змушені вести гранично скромне існування. Пенсіонери заслуговують працювати, проте, починаючи з певною суми заробітку, вони віднімається з пенсії 50 центів за кожен зароблений долар. Фактично вона втрачає ще більше, оскільки зарплата, на відміну пенсії, оподатковується прибутковим податком, і цього втрачається приблизно 70 центів з кожного заробленого долара.

Організаційно-фінансовою основою програми соціального забезпечення OASDI є два трастові фонди - «Страхування людей похилого віку та у зв'язку із втратою годувальника» і «Страхування на випадок інвалідності (непрацездатності)».

Допомога за втрати годувальника встановлюється членів родини що у тому випадку, якщо померлий мав права пенсію від старості, а члени сім'ї (який пережив чоловік, діти, батьки) перебували на його утриманні. Право за рахунок пенсій за втрату годувальника і його обсяг визначаються в залежності від віку утриманців та його працездатності. Вихідною сумою для нарахування пенсії є розмір пенсії від старості померлого, яким міг б одержувати з досягнення віку.